Постанова

від 11.01.2021 по справі 826/13143/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13143/18 Суддя першої інстанції: Головань О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Коротких А.Ю. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ БІЛД ГРУП 2020 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2018 року ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ (у зв`язку зі зміною назви - ТОВ ІНВЕСТ БІЛД ГРУП 2020 ) звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальним правонаступником якого є Головне управління ДПС у м. Києві) щодо проведення камеральної перевірки ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ , зафіксованої актом від 26 березня 2018 року № 619/26-15-12-08-20/40206064;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 0252481208.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що за підсумками камеральної перевірки було виявлено розбіжність між даними податкової декларації з податку на прибуток за 2017 року та фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, яка вказує на заниження об`єкта оподаткування податковим на прибуток на 521748 грн 00 коп.

Відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві від позивача не надходив.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - скасувати в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій контролюючого органу, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело камеральну перевірку податкової звітності ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ з податку на прибуток, за підсумками якої склало акт від 26 березня 2018 року № 619/26-15-12-08-20/40206064.

Під час проведення вказаної перевірки контролюючий орган встановив порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України. Таке порушення полягало в тому, що у рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік фінансовий результат до оподаткування задекларований в сумі (- 141 грн 00 коп.), тоді як показник фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік від 28 лютого 2018 року № 9299499831 (рядок 2290) становить (2898600 грн.). У зв`язку з цим відповідач прийшов до висновку, що позивачем занижено об`єкт оподаткування на суму 2898600 грн 00 коп. та податок на прибуток на 521748 грн 00 коп.

На підставі акту камеральної перевірки Головне управління ДФС у м. Києві винесло податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 0252481208, яким збільшило ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ грошове зобов`язання з податку на прибуток на 652185 грн 00 коп., з яких 521748 грн 00 коп. - за податковим зобов`язання та 130437 грн 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із діями Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки та податковим повідомленням-рішенням від 02 травня 2018 року № 0252481208, ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ звернулося до суду із адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ , суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем проведено камеральну перевірку не лише на підставі даних податкової декларації з податку на прибуток за 2017 року від 28 лютого 2018 року, а й на підставі показників фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік від 28 лютого 2018 року, що не відповідає вимогам пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Також суд першої інстанції зазначив, що позивач надав докази подачі фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 року від 28 лютого 2018 року № 9003885734 з показником у рядку 2290 - 0,1 грн. Натомість відповідач пояснень та доказів, які б свідчили про подачу позивачем фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік з показником рядка 2290 - 2898600 грн 00 коп. не надав.

У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що адміністративний позов ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів не у повній мірі погоджується із таким висновком з наступних підстав.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Отже, абз. 1 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України містить виключний перелік джерел податкової інформації, які можуть бути використані під час проведення камеральної перевірки.

Позовні вимоги ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ та висновки суду першої інстанції ґрунтувалися, зокрема на тому, що фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва не є податковою декларацією (розрахунком), у зв`язку з чим відомості з такого документа не могли бути використані в ході камеральної перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість вказаних висновків, колегія суддів враховує, що згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

Враховуючи, що фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва є обов`язковим додатком до податкової декларації з податку на прибуток та невід`ємною її частиною, колегія суддів приходить до висновку, що відповідний звіт може бути предметом дослідження в ході камеральної перевірки.

Натомість колегія суддів наголошує на тому, що перевірка правильності визначення об`єкта оподаткування виходить за межі предмету камеральної перевірки.

Так, згідно з абз. 2 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних,

- своєчасність реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних,

- своєчасність виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків та зборів, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, є предметом саме документальної перевірки.

Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що у матеріалах справи містяться копії фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік від 28 лютого 2018 року № 9003885734, податкової декларації з податку на прибуток за 2017 року від 28 лютого 2018 року № 9299499909 та квитанцій № 2 про отримання таких документів контролюючим органом.

Згідно з вказаним фінансовим звітом фінансовий результат до оподаткування становить 0,10 грн.

Натомість копія фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік від 28 лютого 2018 року № 9299499831 з показником фінансового результату до оподаткування - 2898600 грн 00 коп., посилання на який міститься в акті камеральної перевірки - відсутня.

Такий документ не був приєднаний відповідачем до відзиву на адміністративний позов чи до апеляційної скарги.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не довів правомірності свого рішення про нарахування ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств.

Відтак рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2018 року № 0252481208 є законним і обґрунтованим.

Водночас підстави для визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ - відсутні.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. Дії по проведенню перевірки, а також висновки, викладені в акті, самі по собі не породжують обов`язкових юридичних наслідків для ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ .

Порушення, допущені контролюючим органом при проведенні перевірки можуть бути підтверджені або спростовані судом саме у рамках спору про законність податкового повідомлення-рішення, в основу якого покладені висновки акту перевірки.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 160/3053/19, звернення до суду з позовом не повинно мати на меті відновлення правопорядку, як-от констатація допущення суб`єктом владних повноважень певного правопорушення. Саме захист прав від порушень з боку суб`єктів владних повноважень має першочергове значення в адміністративному судочинстві. Застосування конкретного способу захисту права, залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Після проведення перевірки права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки, зокрема, у вигляді прийнятих індивідуальних актів (податкові повідомлення-рішення або інші рішення). Відповідно, предметом оскарження в суді можуть бути саме рішення суб`єкта владних повноважень як такі, що дійсно впливають на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.

З цих підстав Верховний Суд визнав правильним рішення суду про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив законне і обґрунтоване рішення в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, проте в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки рішення суду ухвалене без додержанням норм процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - скасувати в частині задоволення відповідної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст. 242, 238, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки ТОВ СТРОЙ ГРУП ІНВЕСТ , зафіксованої актом від 26 березня 2018 року № 619/26-15-12-08-20/40206064 - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову в цій частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді А.Ю. Коротких

Є.В. Чаку