Рішення

від 21.12.2020 по справі 584/1932/19

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1932/19

Провадження № 2/584/174/20

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2020 Путивльський районний суд Сумської області

в особі: головуючого - судді Токарєва С.М.

при секретарі Зікрати Я.В.

з участю: представника відповідача - адвоката Аріфметової І.А.

(в режимі відеоконференції)

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Путивль цивільну справу за позовом Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

21.12.2019 позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обгрунтовував тим, що 27.03.2008 на підставі договору купівлі-продажу ВКІ № 715474 ОСОБА_1 набув у власність 1/2 частину нерухомого майна - комплексу цегельного заводу, розташованого по АДРЕСА_1 .

30.07.2013 на підставі договору купівлі-продажу № 2086 ОСОБА_2 набула у власність 1/2 частку нерухомого майна - комплексу цегельного заводу, розташованого по АДРЕСА_1 .

Попереднім власником вказаного нерухомого майна було ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", з яким 01.12.2008 Путивльська районна державна адміністрація уклала договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2940 га. Технічна документація із землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі була розроблена ПП "Шостказемпроект" у 2008 році на замовлення ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС".

З 2009 року засновником ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" є ОСОБА_1 , який з 18.07.2013 до теперішнього часу є керівником зазначеної юридичної особи.

Відповідно до розпорядження Путивльської районної державної адміністрації від 03.06.2011 № 356 "Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на території Бобинської сільської ради" зазначений договір між ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" та Путивльською районною державною адміністрацією було розірвано.

Нерухоме майно - комплекс цегельного заводу, розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 з кадастровим № 5923880400:05:002:0572 загальною площею 3,2940 га, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Путивль в особі Путивльської міської ради.

Відповідачі з часу придбання нерухомого майна жодного разу не зверталися до Путивльської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення нової землевпорядної документації або для укладення договору оренди земельної ділянки у відповідності до положень діючого земельного законодавства, а отже продовжують фактично користуватись земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою.

Відповідно до розрахунку безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий № 5923880400: 05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за період з 16.02.2014 по 16.02.2017 без належним чином оформлених документів, що підтверджують право власності або право користування цією земельною ділянкою та без державної реєстрації відповідних прав, недоотримання міською радою коштів у вигляді несплаченої орендної плати становить 309586 грн. 05 коп.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку безпідставно збережі кошти у розмірі орендної плати в сумі 309586 грн. 05 коп., судові витрати просив покласти на відповідачів.

Крім того, позивач клопотав про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними, а саме строку звернення Путивльською міською радою Путивльського району Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування відповідачами земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за період з 16.02.2014 по 16.02.2017 у сумі 309586 грн. 05 коп., та поновити строк звернення до суду.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Аріфметовою І.А. подано відзив на позовну заяву, в якому остання просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначала, що 30.07.2013 ОСОБА_2 було придбано у власність 1/2 частину цегельного комплексу, який розташований за межами населених пунктів на території Бобинської сільської ради Путивльського району Сумської області, на підставі договору купівлі-продажу № 2086, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А.

17.05.2017 Першим заступником керівника Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області було пред`явлено позовну заяву до відповідачів про стягнення збитків власнику земельної ділянки в сумі 343748 грн. 05 коп. (цивільна справа № 584/577/17).

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 01.11.2019 вказаний позов було залишено без розгляду.

При пред`явленні даного позову прокурором не було проведено перевірку та не було встановлено, що даний цегельний комплекс з 2008 року перебуває у користуванні ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на підставі договору позички, згідно якого майно передано в користування на 49 років, з метою використання для виконання своїх статутних завдань.

Про відсутність правовстановлюючих документів на землю відповідачу відомо не було та в існуванні укладеного договору оренди земельної ділянки не виникало сумніву, оскільки свою діяльність ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" розпочало ще з 2008 року.

01.12.2008 між ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", як користувачем нерухомого майна, та Путивльською районною державною адміністрацією, як розпорядником земель комунальної власності, було укладено договір оренди землі та зареєстровано належним чином в Путивльському районному відділі Сумської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру 25.12.2008 за № 040863303553.

Згідно умов договору Путивльською районною державною адміністрацією було передано в оренду ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на 49 років (на той же строк, що і комплекс в користування) земельну ділянку із земель промисловості загальною площею 3,2940 га, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписано сторонами на виконання договору оренди землі від 01.12.2008.

У 2011 році на підставі розпорядження Путивльської районної державної адміністрації від 03.06.2011 № 356 Про розірвання договору оренди землі з ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на території Бобинської сільської сільської ради вищезазначений договір було розірвано у зв`язку з віднесенням земельної ділянки, на якій знаходиться цегельний комплекс, до меж міста Путивль Путивльського району Сумської області.

Отже, набувши право власності на 1/2 частину цегельного заводу за договором купівлі-продажу від 30.07.2013, до ОСОБА_2 перейшли права та обов`язки попереднього власника і за договором позички, відповідно до якого ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" є користувачем цегельного комплексу до 2057 року.

Оскільки за період з 30.07.2013 по сьогоднішній день до ОСОБА_2 не надходило пропозицій від ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" щодо розірвання договору № 1 позички майна від 19.06.2008, тому майно цегельного комплексу перебуває у фактичному користуванні на підставі договору позички у ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС".

Крім того, у відзиві на позов представник відповідача зазначала, що термін для пред`явлення даного позову сплинув ще у 2014 році. Приймаючи до уваги той факт, що право власності у ОСОБА_2 виникло 30.07.2013, то строк позовної давності для захисту порушеного права минув 30.07.2016. Навіть якщо взяти до уваги дату державної реєстрації земельної ділянки за Путивльською міською радою - 24.05.2016, то строк позовної давності сплинув 24.05.2019. Зважаючи на викладене, представник відповідача вважала, що даний позов пред`явлено з пропуском строку позовної давності.

Також представник відповідача зазначала, що твердження позивача про те, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку комунальної власності, кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є безпідставним та не доводиться жодним наданим доказом, а відповідачі, як володільці комплексу цегельного заводу, фактичного використовували тільки ту частину земельної ділянки, яка є забудованою нежитловою будівлею (під спорудами та приміщеннями), тобто 0,6624 га.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що цегельний завод з 2008 року перебуває в користуванні ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" на підставі договору позички. В той же час, додаток № 1, що є невід`ємною частиною договору позички, до відзиву не долучено, тому є незрозумілим, яке саме майно було передано ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС" в користування. В пункті 10.1 договору позички зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. В той же час, з копії договору позички, що був долучений до відзиву, вбачається, що сторонами він так і не підписаний, як не підписаний і нотаріусом, а окремий аркуш з підписом та відбитком печатки не можна вважати належним і допустимим доказом, так як не зрозуміло, з якого саме договору зазначена копія зроблена, тобто зазначений доказ є неналежним.

Посилання представника відповідача про те, що всі майнові зобов`язання перед державою в особі Путивльської міської ради несе ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", як користувач земельної ділянки, позивач вважав безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки саме власники, а не користувачі будівлі повинні належним чином оформити земельну ділянку під належним їм на праві власності майном.

Також позивач зазначав, що Путивльська міська рада мала всі законні підстави для нарахування безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Крім того, позивач зазначав, що є підстави для визнання поважними причин пропущення строків позовної давності.

Представником відповідача ОСОБА_2 подано заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому, представник відповідача зазначала, що договір позички № 1 від 09.06.2008 недійсним не визнавався, а тому можна зробити висновок, що він залишається діючим і є належним доказом того, що користувачем нерухомого майна - комплекс цегельного заводу до 14.01.2020 було ТОВ "ЦЕГЛАБУДСЕРВІС", а тому саме воно несе всі майнові зобов`язання перед державою в особі Путивльської міської ради.

Також представник відповідача вважав, що строк пред`явлення даного позову сплинув ще у 2014 році.

Представником відповідача подані письмові пояснення, в яких остання зазначала, що на момент подання Путивльською міською радою позову до суду, право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , кадастровий № 5923880400:05:002:0572, площею 3,2940 га, не було зареєстровано за Путивльською міською радою взагалі. Крім того, право власності на вказану земельну ділянку за Путивльською міською радою не було зареєстровано з моменту прийняття постанови Верховною Радою України про встановлення меж міста Путивль Путивльського району Сумської області, тобто з 2009 року. Державну реєстрацію вказаної земельної ділянки було здійснено тільки 03.07.2020.

Позивач у письмових поясненнях зазначав, що спірна земельна ділянка була і є сформованою відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому відповідачі мали можливість укласти з Путивльською міською радою договір оренди вказаної земельної ділянки, але цього не зробили, через що Путивльська міська рада недоотримала кошти у вигляді несплаченої орендної плати у сумі 309586,05 грн.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 15.01.2020 відкрито провадження у даній справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Путивльського районного суду Сумської області від 13.08.2020 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстра Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 191152796 від 02.12.2019 та № 191154637 від 02.12.2019 відповідачі у рівних частках (по 1/2 частці) є співвласниками комплексу цегельного заводу, що знаходиться у АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 63-65).

02.04.2019 комісією, створеною до розпорядження міського голови № 40-р від 02.04.2019 складено акт № 02-04/19/1 обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 5923880400:05:002:0572, в результаті чого встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 3,2940 га розташовані будівлі та споруди, які перебувають у власності відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . З північної сторони земельної ділянки встановлена огорожа, що підтверджує її межі (т.1 а.с.59-62).

Власником зазначеної земельної ділянки є територіальна громада м. Путивля в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5904662742017 від 13.03.2017 (т.1 а.с. 40-42).

Відповідачі є фактичними користувачами вказаної земельної ділянки, якою користуються без укладення відповідного договору оренди з її власником.

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Путивльської міської ради на адресу відповідачів направлялись претензії-вимоги від 08.11.2016 № 2071, від 08.11.2016 № 2072 та від 16.02.2017 № 231, у яких позивач вимагав сплатити матеріальну шкоду (збитки) місцевому бюджету у вигляді недоотриманої орендної плати, а також укласти з Путивльською міською радою договір оренди на земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5923880400:05:002:0572, загальною площею 3,294 га. (т.1 а.с.173-186).

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Ст.ст. 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 3 Закону України "про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Встановлено, що відповідачі з клопотанням до Путивльської міської ради про укладення договору оренди землі не зверталися, договору оренди вказаної земельної ділянки не укладали, орендної плати не сплачували, хоча на земельній ділянці розміщене належні їм на праві власності нежитлові приміщення - комплекс цегельного заводу.

Згідно зі ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1). Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем та визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п. 288.4, п. 288.5).

Оскільки відповідачі не зверталася за оформленням права оренди на земельну ділянку, речові права відповідачів на земельну ділянку не реєструвались, останні не набули належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому вони використовують земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, провадження № 14-77цс18.

Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з положеннями ч. 1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

З наданого позивачем Розрахунку безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою від 03.12.2019 вбачається, що розмір безпідставно збережених відповідачами коштів за час тимчасового використання земельної ділянки кадастровий номер якої 5923880400:05:002:0572, загальною площею 3,294 га, з 16.02.2014 по 16.02.2017 становить 309586,05 грн. (т.1 а.с. 66-67).

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що саме внаслідок бездіяльності відповідачів, яка полягає в неукладенні договору оренди земельної ділянки та їх дій по її використанню без правовстановлюючих документів позивачеві були заподіяні збитки, які підлягають відшкодуванню.

Разом з тим, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідачів безпідставно збережені кошти у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним їм на праві власності майновим комплексом за період з 16.02.2014 по 16.02.2017 у розмірі 309586,05 грн.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Станом на 16.02.2014 позивач був обізнаний про порушення свого права власниками нерухомого майна, яке знаходиться на належній позивачеві земельній ділянці, - відповідачами по справі.

При цьому, з даним позовом до суду позивач звернувся тільки 21.12.2019.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даному випадку сплили строки позовної давності, що у відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові, в частині вимог про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним їм на праві власності майновим комплексом за період з 16.02.2014 по 20.12.2016, оскільки про застосування позовної давності було заявлено представником відповідача як у поданому відзиві на позовну заяву (т.1 а.с. 131-138) так і безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропущення позивачем строків позовної давності з підстав, наведених позивачем (т.1 а.с. 73-76).

Зокрема, та обставина, що 17.05.2017 Конотопська місцева прокуратура зверталась до суду з позовом в інтересах Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області про стягнення з відповідачів збитків у сумі 343478,05 грн., що були завдані внаслідок користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним відповідачам на праві власності майновим комплексом цегельним заводом, без належним чином оформлених документів, за період з 30.07.2013 по 16.02.2017, який ухвалою суду від 01.11.2019 було залишено без розгляду, не може бути визнана судом поважною причиною пропущеня позивачем строків позовної давності, оскільки починаючи вже з 30.07.2013 позивач мав можливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом до відповідачів, однак, не скористався таким своїм правом.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним їм на праві власності майновим комплексом за період з 21.12.2016 по 16.02.2017, у розмірі 26049,88 грн. (за 2016 рік: з 21.12.2016 по 31.12.2016 - 11 днів; 11 днів х 428,31 грн. = 4711,41 грн.; за 2017 рік: з 01.01.2017 по 16.02.2017 - 47 днів; 47 днів х 454,01 грн. = 21338,47 грн. Всього з 21.12.2016 по 16.02.2017: 4711,41 грн. + 21338,47 грн. = 26049,88 грн.).

З урахуванням положень ч. ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, якими врегульований розподіл судових витрат, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір, пов`язаний з розглядом справи у суді, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто 390,75 грн. ((26049,88 грн. х 4643,79 грн.)/309586,05 грн. = 390,75 грн.).

В силу положень ч.1 ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Зважаючи на те, що відповідачі є співвласниками нерухомого майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці кожному) та розташоване на належній позивачеві земельній ділянці, то в силу положень ч.1 ст. 360 ЦК України кожен із відповідачів несе відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача у рівних частках підлягає стягненню сума безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої орендної плати за час фактичного користування земельною ділянкою комунальної форми власності під належним їм на праві власності майновим комплексом за період з 21.12.2016 по 16.02.2017, у розмірі 26049,88 грн., тобто по 13024,94 грн. з кожного з відповідачів (26049,88 грн./2 = 13024,94грн.).

Підстав для стягнення з відповідачів вказаної суми в солідарному порядку, про що просив позивач у заявленому позові, суд не вбачає.

Також з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 390,75 грн., тобто по 195,38 грн. з кожного з відповідачів (390,75 грн./2 = 195,38 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11-13, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04058083, місцезнаходження: Сумська обл, м. Путивль, вул. князя Володимира, 50) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 13024 грн. 94 коп., а також 195 грн. 38 коп. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

3. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04058083, місцезнаходження: Сумська обл, м. Путивль, вул. князя Володимира, 50) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 13024 грн. 94 коп., а також 195 грн. 38 коп. судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 31.12.2020.

Суддя С.М.Токарєв