Рішення

від 28.12.2020 по справі 174/597/20

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 174/597/20

н/п 2/174/262/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2020 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Борцової А.А.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

представників відповідачів - Сукач Л.О., Кандзюби І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства Управляюча компанія Жилкомсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання наймачем за договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, третя особа - ОСОБА_3 ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом вказуючи, що в 2000 році вона стала проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , який вселив її та на той час її малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в належне йому на підставі договору найму житло у вигляді квартири АДРЕСА_1 та з його дозволу вона та її дочка були зареєстровані за місцем проживання за вказаною адресою. Вказана квартира складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень загальною площею 36,1 кв.м. і належить до комунальної власності територіальної громади м. Вільногірська Дніпропетровської області.

В 2004 році вона та ОСОБА_4 припинили спільне проживання, оскільки вона уклала шлюб з іншим чоловіком та проживала з ним, у жовтні 2009 року шлюб між ними було розірвано. З початку 2010 року вона знову стала проживати однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 , з яким вона спільно мешкала однією сім`єю до 22.07.2020 року, тобто до часу його смерті. Те, що вона з 2000 року зареєстрована за місцем проживання у спірній квартирі, свідчить про те, що вона вселилася в неї за письмовою згодою наймача цієї квартири ОСОБА_4 .

За своє життя, ОСОБА_4 18.03.2014 року уклав договір найму в будинках державного і комунального житлового фонду № 7547 з КП Жилсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, за яким отримав у безстроковий найм квартиру АДРЕСА_1 .

Після того, як ОСОБА_4 помер, вона поховала його, та 30.07.2020 року звернулася з заявою до відповідача - Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в якій просила укласти з нею договір найму житлового приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1 , замість померлого наймача ОСОБА_4 .

Оскільки на її вищевказану заяву відповідач не відповідав, вона з 18.08.2020 року, звернулася до відповідача зі скаргою, на яку отримала лист від 28.08.2020 року № 402/20 за підписом в.о. міського голови, до якого був долучений лист від 28.08.2020 року № 2020/1291 за підписом заступника начальника Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, з якого слідує, що оскільки вона не має ордеру на квартиру АДРЕСА_1 , то відсутні правові підстави щодо укладення з нею договору найму вищевказаного житлового приміщення комунального фонду м. Вільногірська. Позивачка вважає, що може бути за судовим рішенням визнана наймачем за договором найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 замість її померлого наймача ОСОБА_4 , оскільки вона з дозволу наймача квартири вселилася з дочкою до спірної квартири у 2000 році, в ній зареєстрована і до цього часу проживає (не проживала в зазначеній квартирі з 2004 року до початку 2010 року, у зв`язку з перебуванням у шлюбі) та під час спільного проживання з ОСОБА_4 у спірній квартирі, вони вели з ним спільне господарство, мали спільний бюджет, вона купувала їжу та одяг за свої кошти та частково за кошти ОСОБА_4 . Крім того, з метою матеріального забезпечення їхньої фактичної сім`ї з ОСОБА_4 , приймаючі до уваги, що у нього була тільки пенсія невеликого розміру, вона була вимушена працювати в тому числі за кордоном, щоб матеріально їх забезпечити. Тобто вона та ОСОБА_4 жили однією сім`єю у спірній квартирі. На підставі ст.ст. 64, 106 ЖК УРСР, ст.ст. 11, 15, 16, 310 ЦК України, просить визнати її наймачем квартири АДРЕСА_1 замість її попереднього наймача ОСОБА_4 , відповідно до договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 7547 від 18.03.2014 року.

Представник відповідача ОСОБА_5 подала відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позовних вимог, вказала, що виконком є неналежним відповідачем у справі, оскільки, відповідно до Положення про управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (підрозділ 3.7 Розділу 3) на управління покладено наступні повноваження: - здійснення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також подання інформації для внесення до Єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов у порядку, визначеному законодавством; підготовка пропозицій на розгляд виконкому до надання громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, у користування жилих приміщень у будинках житлового фонду територіальної громади міста Вільногірська, а також щодо розподілу, надання, обміну та бронювання жилих приміщень, включення та виключення жилих приміщень з числа службових; організація роботи міської житлової комісії при виконкомі; видача ордерів на заселення жилої площі в будинках комунальної власності, в тому числі у гуртожитках, ведення обліку ордерів; контроль стану квартирного обліку та додержання житлового законодавства на підприємствах, організаціях незалежно від форм власності, розташованих на території міста Вільногірська; підготовка проєктів рішень Вільногірської міської ради та виконкому, розпоряджень міського голови та наказів УАКБ та ЖКГ з питань обліку та розподілу житла та здійснення контролю за їх виконанням; здійснення розгляду звернень громадян, фізичних та юридичних осіб з приводу питань, що входять до компетенції відділу, відповідно до чинного законодавства. Отже, на їх думку, належним відповідачем у даній справі слід визнати УАКБ та ЖКГ.

Крім того, відповідно до ст. 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача. Отже, виходячи із даної норми, договір № 7547 від 18.03.2014 року найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду припинив свою дію 22.07.2020 року. Також, відповідно до договору, не зазначено інформацію про піднаймачів, хоч станом на момент укладення договору позивачка уже мешкала з наймачем. Крім того, визнати наймачем позивачку за договором також неможливо, оскільки наймодавець - Комунальне підприємство Жилсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області не здійснює свою діяльність у сфері надання послуг з управління житлового фонду. В свою чергу відповідно до рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області №148/0/7-19 від 07.05.2020 року Про визначення переможця конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в місті Вільногірську управителем житлового фонду визнано Комунальне підприємство Управляюча компанія Жилкомсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту - КП УК Жилкомсервіс ). Тобто, КП УК Жилкомсервіс є управителем житлового фонду міста Вільногірська, надає послуги відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги , в тому числі й укладає договори найму житла в будинках комунального житлового фонду. Керуючись ст. 781 ЦК України, ст.ст. 61, 63 ЖК УРСР, ст. 178 ЦПК України, просить у задоволенні позову відмовити. (а.с.47-50)

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовну заяву та вказані в ній обґрунтування підтримав в повному обсязі, надав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві. Пояснив, що його довірителька та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу з початку 2010 року до часу смерті останнього, позивачка здійснила його поховання, після чого звернулася з заявою до відповідача Виконкому Вільногірської міської ради щодо зміни договору найму квартири і отримала відмову в укладанні договору найму, оскільки у неї немає ордеру. Відмова відповідача не є правовою підставою для відмови у задоволенні заяви позивачки, оскільки остання була членом сім`ї померлого, проживала разом з ним, вела спільне господарство, претензій до неї з боку ОСОБА_4 не було, він її не виселяв, не визнавав такою, що втратила право користування житлом, тобто він визнавав її членом своєї сім`ї. Іншого житла у власності в позивачки немає, тому є всі підстави для задоволення позову. Відповідно до ст.30 ЗУ Про місцеве самоврядування та ЖК України саме виконавчий комітет відповідає за розподіл та надання житла, укладення договорів найму та інші питання пов`язані з житлово-комунальним фондом.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов з вказаними в ньому обґрунтуваннями та пояснення свого представника підтримала в повному обсязі, позов просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнала, надала аналогічні пояснення викладеним у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначила, що саме до повноважень УАКБ та ЖКГ відносяться питання обліку та поліпшення житла громадян, видаються ордери. В даному випадку 22.07.2020 року припинено дію договору найму в зв`язку зі смертю наймача, який в свою чергу при укладенні договору найму не зазначив в договорі піднаймачів, які на момент укладення договору були вже зареєстровані в його квартирі, хоча він міг скористатись таким правом і зараз вони б стали наймачами квартири. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала мотивуючи тим, що УАКБ та ЖКГ не є власником житлового фонду міста, є лише його балансоутримувачем та здійснює облік громадян для поліпшення житлових умов. Власником житлового фонду є Вільногірська міська рада Дніпропетровської області, яка безпосередньо розпоряджається житловим фондом міста.

Представник відповідача УП УК Жилкомсервіс Зубченко О.О. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі та зазначила, що позов не визнає, оскільки відповідно до статті 106 Житлового кодексу УРСР повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. Позивачка не надала на їх адресу документи підтверджуючі, що вона є членом сім`ї померлого гр. ОСОБА_4 , який і був наймачем спірної квартири відповідно до договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 7547 від 18.03.2014року. (а.с. 105)

Третя особа ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі. (а.с. 46)

Вислухавши позивачку та її представника, представників відповідачів, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_7 суду показала, що позивачку знає з 1995 року, приблизно з 2000 року, вона стала проживати з ОСОБА_4 , мешкала за його місцем проживання. Він зареєстрував позивачку і її дитину в своїй квартирі, в 2005 році вони розійшлися, а приблизно з 2009-2010 року знову стали проживати разом. Проживали вони однією сім`єю як чоловік і жінка, у них був спільний побут.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_4 познайомився з позивачкою в кінці 90-х років, жили як чоловік і жінка. Потім посварилися і деякий час разом не проживали, а приблизно з 2010 року помирилися і знову стали проживати разом. Позивачка і її дочка були зареєстровані в квартирі ОСОБА_4 . Поховала ОСОБА_4 позивачка.

Згідно копії договору № 7547 найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 18.03.2014 року, комунальне підприємство Жилсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області надало ОСОБА_4 і членам його сім`ї у безстрокове користування житло по АДРЕСА_2 . (а.с.6)

Згідно копії довідки № 1949 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 03.09.2020 року, виданої відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, за адресою АДРЕСА_3 зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7)

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Вільногірськ. (а.с. 8)

Згідно копії заяви ОСОБА_1 , остання 30.07.2020 року звернулась до Вільногірського міського голови, ОСОБА_9 , з заявою, відповідно до якої просила останнього надати доручення підприємству (установі), яке розпоряджається житловим фондом належним територіальній громаді м.Вільногірська, укласти з нею договір найму житла в будинках комунального житлового фонду на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку зі смертю її попереднього наймача ОСОБА_4 .. Заява обґрунтована тим, що позивачка з 2000 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 у вказаній квартирі, вона та її дочка ОСОБА_3 зареєстровані у цьому житлі. (а.с. 9)

18.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась на адресу Вільногірського міського голови, ОСОБА_9 , зі скаргою, відповідно до якої повторно просила розглянути її заяву від 30.07.2020 року та надати їй відповідь на її звернення від 30.07.2020 року. (а.с. 10)

З копії листа від 28.08.2020 року за вих. № 2020/1291 заступника начальника управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області Лащухіної О.(а.с. 11, 12), вбачається, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено, оскільки вона не має ордера на кв. АДРЕСА_1 , тому відсутні підстави для укладання договору найму між ОСОБА_1 та КП УК Жилкомсервіс .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 65 ЖК України особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер. (ч.2 ст.61 ЖК України)

Відповідно до ч.1 ст.106 ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача.

Згідно з п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України, вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до положень ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі Бочаров проти України від 17.06.2011 р., заява №21037/05;п.53 Рішення ЄСПЛ у справі ОСОБА_3 проти України від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі Огороднік проти України від 05.05.2015 р., заява № 29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі Єрохіна проти України від 15.02.2013 р., заява №12167/04).

Оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позивачкою не надано достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, оскільки покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту, а доказів на підтвердження фактів ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, позивачкою не надано, тому останньою поза розумним сумнівом не доведено, що вона була членом сім`ї наймача ОСОБА_4 та відповідно має право набуття прав наймача на спірну квартиру у договорі найму.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 14.02.2018 року у справі № 129/2115/15-ц.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що достатні підстави для визнання позивачки ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 замість попереднього наймача ОСОБА_4 в договорі найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 7547 від 18.03.2014 року відсутні, а у задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі у виді сплаченого позивачкою судового збору в розмірі 840,80 грн. слід віднести на її рахунок.

На підставі ст.ст. 61, 64, 65, 106 ЖК України, ст. 3 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства Управляюча компанія Жилкомсервіс Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання наймачем за договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, третя особа - ОСОБА_3 - відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок позивачки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 731-ІХ від 18.06.2020 року, під час дії карантину, суд за заявою учасників справи, поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Повний текст рішення складено 04 січня 2021 року.

Головуючий - суддя: підпис А.А. Борцова