Ухвала

від 11.01.2021 по справі 538/14/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/14/21

Провадження № 2/538/100/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 січня 2021 року суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Цімбота Л.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, -

в с т а н о в и в :

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користуванняземельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що громадянину ОСОБА_2 на праві приватної власності належить цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 5322610600:51:007:0047, площею 3,8157 га за цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за цією ж адресою. Суб`єктом права (комунальної) власності на землю є Заводська міська рада Лохвицького району Полтавської області. У зв`язку з тим, що відповідачем ОСОБА_3 та Заводською міською радою Лохвицького району Полтавської області у порушення вимог ЗУ Про оренду землі не укладалися договори оренди вищезазначеної земельної ділянки, орендна плата за її використання відповідачем не сплачувалася, відповідач має сплатити відповідно до вимог ст. ст. 22, 1212-1214 ЦК України орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності за регульованою ціною, встановленою органами державної влади та органами місцевого самоврядування у розмірі 680710,02 грн як за безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на користь Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області, а також судові витрати на користь прокуратури Полтавської області за сплату судового збору у розмірі 10210,65 грн.

При цьому в позові зазначає, що підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави є бездіяльність Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області, що полягає в наступному. В 2019 р. ним вже подавався аналогічний позов, проте ухвалою Лохвицького районного суду від 27.01.2020 позовну заяву було повернуто у зв`язку з відсутністю підстав для представництва прокурором; 27.08.2020. Лубенська місцева прокуратура повторно звернулася до Заводської міської ради з проханням повідомити про вжиті заходи щодо стягнення з ОСОБА_4 вищевказаних коштів, на що остання повідомила, що кошти до місцевого бюджету не надходили, а міська рада з позовом про їх стягнення не зверталася. Вважає, що таким чином міською радою упродовж 2 років жодних заходів щодо стягнення коштів за використання земельної ділянки ОСОБА_5 не було вжито, що свідчить про усвідомлену пасивну поведінку Заводської міської ради, яка полягає в усвідомленні порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Така бездіяльність оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту держави, що відповідно до т. 23 ЗУ Про прокуратуру та ст. 56 ЦПК України є достатньому підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом правлення позову. Крім того зазначено, що необхідність втручання органів прокуратури полягає і у недопущенні пропуску строків позовної давності щодо стягнення вказаних коштів до місцевого бюджету.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без руху, для усунення її недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України у разі пред`явлення позову особою, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) , який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Ч. 3 ст. 56 ЦПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим .

З доданих прокурором до позовної заяви документів, а саме листа Заводської міської ради від 07.09.2020 р., вбачається, що щодо стягнення безпідставно збережених коштів за користування вказаною земельною ділянкою з ОСОБА_1 , то останній є громадянином США з невідомою нам адресою фактичного проживання. Тому через вказані обставини ми не маємо можливості звернутися з позовом до нього .

Не зважаючи на те, що прокурору була відома вищевказана причина не звернення Заводської міської ради до суду, про це в позові не було зазначено.

Прокурором також не надано доказів про виконання обов`язку, визначеного ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , а саме: попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Слід звернути увагу і на той факт, що прокурор обґрунтовуючи необхідність свого вручання, посилається на недопущення пропуску строків позовної давності, проте встановлений законодавством трирічний строк позовної давності закінчується, як мінімум в червні 2021 р.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, прокурору необхідно належним чином обґрунтувати підстави для представництва інтересів.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву першого заступника керівника Лубенської місцевою прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради Лохвицького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви.

Надати позивачу час для усунення недоліків - не більш як 10 днів з дня отримання ухвали, і роз`яснити, що в разі невиправлення недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г. Цімбота