Постанова

від 11.01.2021 по справі 904/2011/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2011/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Кузнецов О.О., директор;

від відповідача: Авдієнко О.А., ордер серії АЕ №1025557 від 11.01.2021 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року (суддя Колісник І.І.) у справі №904/2011/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтроджет", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп", м.Нікополь

про стягнення 1 656 571, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" із позовом про стягнення 1 656 571,20 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі №904/2011/20 позовні вимоги задоволено частково.

Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" основний борг у сумі 1 556 571, 20 грн, судовий збір у сумі 24 848, 57 грн.

Суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" про стягнення 100 000, 00 грн.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2011/20 від 27.08.2020 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що внаслідок укладання додаткової угоди до договору, відбулась новація, внаслідок чого було змінено зобов`язання з поставки на зобов`язання з позики. Оскільки Позивач не виконав умови договору та не виставив відповідного рахунку на оплату боргу, у Відповідача на даний час не виник обов`язок сплати заборгованості, визначеної сторонами.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року у справі №904/2011/20, розгляд справи призначено у судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал судових засідань № 207 на 02.12.2020 року на 09:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 16.12.2020рік.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2020рік розгляд апеляційної скарги було призначено на 11.01.2021рік.

В судовому засіданні 11.01.2021 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог, а представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

11.01.2021 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" (покупець) укладено договір № 17 від 02.08.2019 (договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, іменовану далі як товар.

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниця виміру товару, ціна, терміни поставки визначаються сторонами в специфікаціях, які додаються до цього договору і є його невід`ємною частиною (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору загальна ціна товару, який є предметом даного договору, визначається сумарно виходячи із цін за одиницю виміру товару, погоджених сторонами в специфікаціях, які додається до даного договору і є його невід`ємною частиною.

Ціни в специфікаціях до цього договору визначені без урахуванням ПДВ на умовах EXW склад продавця (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.5 договору розрахунок покупця з продавцем проводиться шляхом безготівкових платежів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунків, виставлених продавцем, в наступному порядку: розрахунок здійснюється у розмірі 100% протягом 45 банківських днів з моменту отримання товару на склад покупця.

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2020 сторони виклали пункт 2.5 договору в наступній редакції:

« 2.5. Розрахунок покупця з продавцем проводиться шляхом безготівкових платежів в національній валюті України - «гривня» на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунків, виставлених продавцем» .

Продавець передає товар представнику покупця, а за його відсутності представнику перевізника ТОВ «ТК САТ» , ПП «Нічний експрес» , ТОВ «Делівері» або іншому вказаному покупцем на умовах: EXW згідно з Правилами Інкотермс-2010. Інші умови можуть бути узгоджені в окремому випадку і відображені в специфікації (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.3 договору право власності на поставлену партію товару і ризики втрати та/або пошкодження товару переходять від продавця до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням сторонами видаткової накладної. Датою отримання покупцем партії товару та супровідних документів є дата видаткової накладної.

Специфікацією № 1 від 02.08.2019 до договору сторони погодили поставку відповідачу наступного товару: поковка, марка сталі - 20Х2Н4А, кількість 7 шт, загальна вага - 8225,00 тн, загальна вартість без ПДВ - 600 425,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 720 510,00 грн (а.с. 9, 74).

Специфікацією № 2 від 05.09.2019 до договору сторони погодили поставку відповідачу наступного товару: поковка, марка сталі - 38ХН3МФА, кількість 9 шт, загальна вага - 27,00 тн, загальна вартість без ПДВ - 2 270 700,00 грн, загальна вартість з ПДВ - 2 724 840,00 грн (а.с. 9, 75).

Згідно з пунктом 3 специфікацій оплата товару, що поставляється за цими специфікаціями, здійснюється покупцем на умовах 100% протягом 45 банківських днів за фактом поставки товару замовнику.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" із позовом про стягнення 1656571,20 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" посилався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару за договором № 17 від 02.08.2019.

Закриваючи провадження щодо стягнення 100 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час розгляду справи сплатив означену суму в рахунок погашення боргу, а тому відсутній предмет спору на цю суму.

Задовольняючи позовні вимоги частково, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором поставки, сплативши за поставлений товар лише частково, а тому оскільки строк оплати є таким, що настав, з нього підлягає стягненню заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у сумі 1 556 571,20 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору за видатковими накладними № 1/08.2019 від 27.08.2019 на суму 411 720,00 грн, № 1/09.2019 від 10.09.2019 на суму 308 790,00 грн, № 1/03.10 від 03.10.2019 на суму 605 520,00 грн, № 2/03.10 від 03.10.2019 на суму 2 119 320,00 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 445 350,00 грн, який отриманий представником відповідача повністю (а.с. 10, 11,77, 78).

Позивачем були вставлені відповідачу для оплати наступні рахунки: № 1/08.2019 від 27.08.2019 на суму 411 720,00 грн, № 1/09.2019 від 10.09.2019 на суму 308 790,00 грн, №1/03.10 від 03.10.2019 на суму 2 724 840,00 грн (а.с. 71 - 73).

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

У період з 02.10.2019 по 08.04.2020 (до звернення позивача з позовом до суду) відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 1 788 778,80 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 14, 70).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За фактом поставки товару та відповідно до пункту 2.5 договору (в редакції, чинній на момент поставки товару й до 01.04.2020) вартість отриманого відповідачем товару мала бути повністю сплачена ним у такі строки:

- за видатковою накладною № 1/08.2019 від 27.08.2019 на суму 411 720,00 грн - не пізніше 30.10.2019;

- за видатковою накладною № 1/09.2019 від 10.09.2019 на суму 308 790,00 грн - не пізніше 13.11.2019;

- за видатковою накладною № 1/03.10 від 03.10.2019 на суму 605 520,00 грн - не пізніше 04.12.2019;

- за видатковою накладною № 2/03.10 від 03.10.2019 на суму 2 119 320,00 грн - не пізніше 04.12.2019.

Сплачені відповідачем грошові кошти на час звернення з позовом до суду становлять 1788778,80 грн, з яких 100 000,00 грн були сплачені відповідачем 08.04.2020 за рахунком №1/03.10 від 03.10.2019.

Тому, не сплачений відповідачем залишок грошових коштів у сумі 1 656 571,20 грн. є залишком боргу за останньою видатковою накладною №2/03.10 від 03.10.2019 на суму 2 119 320,00 грн.

Таким чином, строк оплати є таким, що настав.

Додатковою угодою № 1 від 01.04.2020 сторони внесли зміни до договору (а.с. 53).

Так, пунктом 1 додаткової угоди сторони погодили, що станом на 01.04.2020 заборгованість покупця перед продавцем становить 1 751 819,20 грн.

Сторони також погодили, що заборгованість, визначена в пункті 1 цієї додаткової угоди, підлягає фіксації в еквіваленті суми в доларах США за офіційним курсом НБУ станом на 04.11.2019 та становить 70 809,00 доларів США за курсом 100 доларів = 2474 грн (пункт 2 додаткової угоди № 1 від 01.04.2020).

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди сторони визначили, що подальший розрахунок за договором відбувається до повного погашення суми, визначеної в пункті 2 цієї додаткової угоди. Платежі проводяться в національній валюті України - гривні, а сума платежу, що підлягає сплаті на дату здійснення платежу, розраховується як еквівалент відповідної суми в доларах США за курсом долара США до гривні, встановленому НБУ на відповідний день здійснення платежу.

Укладеною додатковою угодою сторони передбачили, що вона набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного й належного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за цієї угодою та договором № 17 від 02.08.2019. У всіх питаннях, не врегульованих нею, сторони керуються умовами договору № 17 від 02.08.2019, а сама додаткова угода є невід`ємною частиною цього договору (п.п. 3 - 5 додаткової угоди).

Враховуючи зафіксований сторонами розмір заборгованості відповідача станом на 01.04.2020 - 70809,00 дол США, а також сплату 08.04.2020 відповідачем 100000,00 грн, що за офіційним курсом НБУ на цю дату становить 3690,09 дол США (100000/27,0996=3690,09) та узгоджений сторонами порядок погашення заборгованості, станом на час звернення позивача до суду (13.04.2020) фактична заборгованість відповідача становила 67118,91 дол США (70809,00- 3690,09=67118,91), а в гривневому еквіваленті - 1825782,01 грн (67118,91х27,2022=1825782,01), з яких позивач заявив до стягнення 1656571,20 грн, що є його правом.

Зазначений підхід у порядку визначення заборгованості та її погашення сторони не заперечують.

28.05.2020 відповідач здійснив часткову оплату рахунку № 1/03.10 від 03.10.2019 на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 267 від 28.05.2020 (а.с. 63).

Сплата відповідачем суми боргу за договором під час розгляду справи по суті є підставою для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а тому суд першої інстанції обґрунтовано закрив провадження щодо стягнення 100 000 грн. за відсутності предмета спору.

За таких обставин, суд першої інстанції також обґрунтовано стягнув на користь позивача основний борг за договором поставки у сумі 1 556 571,20 грн (1656571,20 - 100000,00 = 1556571,20).

При цьому, доводи відповідача про ненастання строку виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, оскільки фактично відбулась новація, є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація).

Згідно з частиною першою статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1053 цього Кодексу передбачено, що за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов`язанням.

Разом з цим, укладанням додаткової угоди до договору сторони не припинили зобов`язань за договором поставки й не замінили його на позику, оскільки додаткова угода лише визначила суму заборгованості покупця на певну дату та зафіксувала еквівалент суми боргу у іноземній валюті.

Визначення додатковою угодою порядку погашення відповідачем заборгованості не змінює правової природи правовідносин сторін за договором поставки № 17 від 02.08.2019, а нова редакція пункту 2.5 договору стосується зобов`язань відповідача з оплати саме товару у межах договору поставки.

Інші доводи апелянта є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, що у відповідності до статті 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" .

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2020 року (суддя Колісник І.І.) у справі №904/2011/20 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.01.2021року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя С.Г.Антонік

Суддя М.О.Дармін

У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2021 у справі №904/2011/20 поштою не надсилаються.

Надіслати копії цієї постанови на електронну адресу: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтроджет", м. Дніпро; Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінсервіс Груп", м.Нікополь.