УХВАЛА
12 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/13654/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги релігійної громади "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви (далі - Релігійна громада)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020
за заявою Релігійної громади
про забезпечення позову
у справі № 910/13654/20
за позовом Релігійної громади
до Тернопільської обласної державної адміністрації
про визнання протиправним і скасування пункту розпорядження,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - релігійна організація "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці села Людвище Шумського району Тернопільської області Тернопільської єпархії Православної Церкви України",
ВСТАНОВИВ:
13.01.2020 (згідно з вхідним штампом Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду "Скриня") Релігійна громада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі №910/13654/20, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву Релігійної громади про забезпечення позову. Також скаржник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та касаційної скарги Релігійної громади, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з приписами частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини першої статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У поданій касаційній скарзі Релігійна громада просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2020, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 910/13654/20, якою відмовлено в задоволенні заяви Релігійної громади про забезпечення позову.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ГПК окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.
Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 4 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18 листопада 2010 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини Levages Prestations Services v. France (№ 21920/93, §48, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної громади на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 910/13654/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Релігійної громади клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не розглядається.
Керуючись статтями 234, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою релігійної громади "Парафія Різдва Пресвятої Богородиці" села Людвище Шумського району Тернопольської єпархії Української Православної Церкви на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 у справі № 910/13654/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2021 |
Оприлюднено | 14.01.2021 |
Номер документу | 94096250 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Селіваненко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні