Ухвала

від 13.01.2021 по справі 360/1756/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 360/1756/20

адміністративне провадження № К/9901/385/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В. М.,

суддів: Рибачука А. І., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі № 360/1756/20 за позовною заявою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 144688,56 грн,

УСТАНОВИВ:

У 2020 році Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5" (далі - відповідач), в якій просило:

- стягнути з відповідача на користь позивача адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році 144428,58 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, яка нарахована за період з 16.04.2020 року по 21.04.2020 року у розмірі 259,98 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

04.01.2021 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду позивачем подано касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Предметом оскарження у даній справі є стягнення господарських санкцій та пені в сумі 144688,56 грн.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 7 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження віднесено до категорії справ незначної складності.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2102 грн. (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

Таким чином, враховуючи положення частин третьої, четвертої пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі № 360/1756/20 за позовною заявою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора № 5" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 144688,56 грн.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач В. М. Бевзенко

Судді А. І. Рибачук

В. М. Шарапа