Ухвала

від 04.01.2021 по справі 569/20421/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20421/20

1-кс/569/233/21

УХВАЛА

04 січня 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ ГУ ДФС у Рівненській області підполковника податкової міліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у рамках кримінального провадження за №42020180000000123 від 10.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, звернувся до суду із вказаним клопотанням, про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтуванняклопотаннявказує,що у відповідності до матеріалів відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області, які стали підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР вбачається, що фізична особа ОСОБА_5 у період 2018-2019 років набула у власність об`єкти нерухомого майна шляхом будівництва житлових будинків, замовником яких вона безпосередньо виступила, та у подальшому здійснила продаж об`єктів житлової нерухомості із заниженням у договорах купівлі-продажу фактичної вартості чим ухилилася від сплати податків.

Так, з матеріалів відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області встановлено, що в листопаді 2018 р. завершено будівництво та здано в експлуатацію житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , замовником будівництва яких виступала громадянка ОСОБА_5 . Згідно акту готовності об`єктів до експлуатації, кошторисна вартість будівництва вищевказаних будинків становить 16523,5 тис. грн. Кількість квартир у будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 становить 360 шт., загальна площа будинків 21684,4 кв. м., житлова площа 10231,4 кв. м.

Крім цього, у березні 2019 р. завершено будівництво та здано в експлуатацію житлові будинки АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , замовником будівництва яких також виступала громадянка ОСОБА_5 . Кошторисна вартість будівництва вищевказаних будинків, згідно актів готовності об`єктів до експлуатації становить 10075,8 тис. грн. Кількість квартир у будинках АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 становить 351 шт., загальна проща будинків 20 888,6 кв. м., житлова площа 10185,3 кв. м. На даний час усі квартири у вищевказаних будинках фактично відчужено для кінцевих споживачів.

ОСОБА_5 з метою зменшення податкового навантаження, належні їй квартири у вищевказаних багатоквартирних житлових будинках, актами приймання-передачі нерухомого майна передавала на підконтрольні суб`єкти господарської діяльності, які в подальшому здійснювали їх реалізацію для кінцевих споживачів, із вказанням в офіційних документах завідомо недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.

Окрім того, згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, станом на 01.01.2019 (лист ІНФОРМАЦІЯ_2 від 17.10.2018 №7/15.3/10900-18 та наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.12.2018 №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України») по Рівненській області визначено у розмірі 11638 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Таким чином, фактичний дохід від реалізації квартир у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 становить 237,6 млн. грн. (20416,7 кв.м. (житлова площа квартир) х 11638 грн. (опосередкована вартості спорудження житла по Рівненській області)). В такий спосіб, шляхом заниження вартості реалізованих об`єктів нерухомості в розмірі 211 млн. грн. (237,6 16,5 10,1) громадянка ОСОБА_5 ухилилася від сплати податків до бюджету.

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_5 з метою зменшення податкового навантаження, належні їй квартири у вищевказаних багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , актами приймання-передачі нерухомого майна передавала на підконтрольні їй суб`єкти господарської діяльності в т.ч. і: ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код НОМЕР_1 , які в подальшому здійснювало їх реалізацію для кінцевих споживачів, із вказанням в офіційних документах завідомо недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.

З метою встановлення осіб, якими здійснювалась реєстрація ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ким вносились зміни до установчих та реєстраційних документів, осіб засновників які: приймали рішення, укладали договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі частки у статутному капіталі та збільшення статутного фонду товариства, кому надавались доручення щодо представництва інтересів в різних установах, необхідно провести виїмку оригіналів реєстраційної справи (сформованій в паперовій та електронній формах): ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_1 . Реєстраційна справа необхідна для встановлення осіб, які проводили продаж квартир, отриманих від ОСОБА_5 , буде використана при слідчих діях (допитах, оглядах інше) та проведенні почеркознавчих експертиз та має істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» реєстраційна справа формується в паперовій та електронній формі після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи.

Згідно з відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційна справа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує на необхідність тимчасового доступу до документів реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 так, як вона має істотне значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, оскільки є необхідною для використання при допитах та проведенні почеркознавчих експертиз, а відомості, які у них містяться будуть використані як докази

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Клопотання розглядається у відсутності особи, у володінні якої знаходяться речі та документи відповідно до ч. 2ст. 163 КПК України.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.159 КК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання, слідчий суддя враховує правові позиції Європейського суду з прав людини, висловлені у рішеннях від 15.07.2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії» та від 07.07.2007 року «Смирнов проти Росії», де зазначено про визначення конкретної підстави та мети відповідної слідчої дії, конкретної інформації про мету та предмети, які підлягають вилученню, про пропорційність проведення відповідних дій органів влади та протиправність наділення слідчих органів широкими повноваженнями по визначенню на власний розсуд вирішувати питання про вилучення певних матеріалів.

Як встановлено судом, слідчий у поданому клопотанні просить суд надати тимчасовий доступ до реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , з метою використання при допитах та проведенні почеркознавчих експертиз.

Як вбачається з вказаного клопотання, слідчий посилається на рапорт ст. оперуповноваженого в ОСВ 1 сектору відділу БКОЗ Управління СБУ в Рівненській області ОСОБА_6 та покази свідка ОСОБА_7 , який також являється ст. оперуповноваженим відділу БКОЗ Управління СБУ в Рівненській області інших належних доказів слідчим не надано.

Що стосується рапорту ОСОБА_6 , то слідчий суддя не приймає його як доказ в силу ст. 98 КПК України та рішеннь Верховного Суду з даного приводу, оскільки він являється внутрішнім документом ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових рослідувань від 10.09.2020 слідує, що ОСОБА_5 шляхом заниження вартості реалізованих об"єктів нерухомості (квартир), які реалізовано кінцевому споживачу, умисно ухилилась від сплати податків на доходи фізичних осіб від продажу об"єктів нерухомості та військового збору, що призвело до ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

Однак з даного витягу не вбачається, у яких конкретно об"єктів нерухомості (квартир), кому реалізовано, по якій ціні. Крім того, не вказано, чому саме слідчий визначив великі розміри ненадходження коштів до бюджету. Також з витягу не відомо, яке відношення має до можливого ухилення від сплати податків ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів», « Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст. 4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Слідчий суддя не може враховувати покази свідка ОСОБА_7 , який являється працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки він діє як службова особа під час виконання своїх службових обов"язків. Його свідчення не може вважатися об"єктивним доказом у справі, оскільки він є представниками суб"єкта владних повноважень, які виконують правоохоронні функції для забезпечення державної безпеки України. Жодних рішень фіскальних органів щодо перевірки ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 " з яких слідує, що дане товариство ухилилось від сплати податків слідчим до клопотання не додано.

Враховуючи викладене, а також що клопотання слідчого та вищевказані додані матеріали не містять достатніх обґрунтувань, які вказують на необхідність тимчасового доступу до документів (інформації) про які йдеться у клопотанні, а саме яке суттєве значення вони мають для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і яких саме, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 163, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1