Ухвала

від 02.03.2021 по справі 569/20421/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/20421/20

1-кс/569/1188/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 рокум. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_6 звернулась до суду із скаргою на бездіяльність слідчого, в якій вказує, що вона звернулась до слідчого ГУ ДФС у Рівненській області із заявою про закриття кримінального провадження № 42020180000000123 від 10.09.2020 за відсутністю складу кримінального правопорушення. Однак слідчий її клопотання не розглянув. При цьому вказує, що вона виступала замовником будівництва за наступними адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Будівництво житлових будинків за вказаними адресами було завершене, а будинки здані в експлуатацію. На основі звітів про оцінку квартир визначалася їх балансова вартість при передачі на баланс підприємств. В подальшому усі квартири реалізовувались товриствами кінцевому споживачу - громадянам за ринковою вартістю, яка була не нижче балансової вартості, Усі доходи від продажу квартир були належним чином відображені у податковій звітності відповідних товариств та відповідно сплачені належні податки та збори з отриманих доходів. В свою чергу, ТОВ "Мегасяйво", "Будівельний дім №1", ТОВ "Поліський рай" на даний час ліквідовані. При ліквідації вказаних товариств ГУ ДПС у Рівненській області проведені позапланові документальні перевірки, за результатами яких порушень податкового та іншого законодавства не виявлено, у тому числі при реалізації квартир. Крім того, вона взагалі не здійснювала продаж об"єктів житлової нерухомості, а тому в її діях відсутній такий склад злочину, як ч. 2 ст. 212 КК України.

За клопотанням учасників судового розгляду, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювались.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав з викладених в ній обставин та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник прокуратури та слідчий в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні вищевказаної скарги, оскільки скаржник звернулась до суду не в спосіб встановлений КПК України.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, всебічно дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Право на оскарження процесуальних рішень, ді чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника, слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.

Аналізуючи норму ст. 303 КПК, суд виходить з того, що обмеження права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що зачіпають права та законні інтереси громадян, лише на тій підставі, що ці особи не визнані в належному порядку учасниками провадженні або не віднесені коментованою статею КПК до осіб, чи обмежені в оскарженні, котрі мають право оскаржувати те чи інше рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, не відповідає основним положенням Конституції України. Адже єдиним критерієм, що дозволяє визначати, які дії чи бездіяльність органу дізнання, слідчого, прокурора, які рішення цих органів та осіб можуть бути оскаржені до суду та хто саме має право на таке оскарження, є обмеженням конституійних прав і свобод громадян, а також перепоною для доступу до правосуддя. В цих випадках необхідно керуватись нормами Конституції України, які є нормами прямої дії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.4ст.38КПК України органдосудового розслідуваннязобов`язаний застосовувативсі передбаченізаконом заходидля забезпеченняефективності досудовогорозслідування.

Як встановлено в ході судового розгляду, в провадженні СУ ФРГУ ДФС у Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42020180000000123 від 10.09.2020 за ч. 2 ст. 212 КК України по факту можливого умисного ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_6 .

19.01.2021 ОСОБА_6 до СУ ГУ ДФС у Рівненській області було подано клопотання про закриття вищевказаного кримінального провадження, однак слідчим письмовим повідомленням відмовив у його задоволенні.

Відповідно до приписів ч.1 ст.220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

На час розгляду скарги, з дня звернення ОСОБА_6 до слідчого з вищевказаним клопотанням, слідчим не винесено жодного процесуального документу щодо розгляду вказаного клопотання.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що лист - відповідь заступника начальника відділу слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_4 №124/10/17-97-04-02 від 26.01.2021, не є в розумінніст. 220 КПК Українирезультатом розгляду даного клопотання.

Відповідно до ст. 124 Конституції України - правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов"язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України - під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є необхідно об`єктивними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 5 КПК України досудове розслідування стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта…

Статтею 284 КПК Українивстановлений перелік підстав для закриття кримінального провадження, серед яких, зокрема: встановлена відсутність події кримінального правопорушення та коли строк досудового розслідування, визначенийст. 219 цього Кодексу, закінчився, а жодній особі не повідомлено про підозру.

В ході судового розгляду було встановлено, що підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.212 КПК до ЄРДР було те, що «фізична особа ОСОБА_6 у період 2018-2019 років набула у власність об`єкти нерухомого майна шляхом будівництва житлових будинків, замовником яких вона безпосередньо виступила, та у подальшому здійснила продаж об`єктів житлової нерухомості із заниженням у договорах купівлі-продажу фактичної вартості чим ухилилася від сплати податків.

Так, з матеріалів відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області встановлено наступне: в листопаді 2018 р. завершено будівництво та здано в експлуатацію житлові будинки АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , замовником будівництва яких виступала громадянка ОСОБА_6 . Згідно акту готовності об`єктів до експлуатації, кошторисна вартість будівництва вищевказаних будинків становить 16523,5 тис. грн. Кількість квартир у будинках АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 становить 360 шт., загальна площа будинків 21684,4 кв. м., житлова площа 10231,4 кв. м.

Крім цього, у березні 2019 р. завершено будівництво та здано в експлуатацію житлові будинки АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 , замовником будівництва яких також виступала громадянка ОСОБА_6 . Кошторисна вартість будівництва вищевказаних будинків, згідно актів готовності об`єктів до експлуатації становить 10075,8 тис. грн. Кількість квартир у будинках АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 становить 351 шт., загальна проща будинків 20 888,6 кв. м., житлова площа 10185,3 кв. м. На даний час усі квартири у вищевказаних будинках фактично відчужено для кінцевих споживачів.

ОСОБА_6 з метою зменшення податкового навантаження, належні їй квартири у вищевказаних багатоквартирних житлових будинках, актами приймання-передачі нерухомого майна передавала на підконтрольні суб`єкти господарської діяльності, які в подальшому здійснювали їх реалізацію для кінцевих споживачів, із вказанням в офіційних документах завідомо недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.

Окрім того, згідно показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, станом на 01.01.2019 (лист Міністерства розвитку громад та територій України від 17.10.2018 №7/15.3/10900-18 та наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 06.12.2018 №335 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України») по Рівненській області визначено у розмірі 11638 грн. з ПДВ за 1 кв.м.

Таким чином, фактичний дохід від реалізації квартир у будинках АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_1 становить 237,6 млн. грн. (20416,7 кв.м. (житлова площа квартир) х 11638 грн. (опосередкована вартості спорудження житла по Рівненській області)). В такий спосіб, шляхом заниження вартості реалізованих об`єктів нерухомості в розмірі 211 млн. грн. (237,6 16,5 10,1) громадянка ОСОБА_6 ухилилася від сплати податків до бюджету.

Поряд з цим встановлено, що ОСОБА_6 з метою зменшення податкового навантаження, належні їй квартири у вищевказаних багатоквартирних житлових будинках за адресами: АДРЕСА_1 , №91-Т, №91-У та №91-Ф, актами приймання-передачі нерухомого майна передавала на підконтрольні їй суб`єкти господарської діяльності: ТОВ «Стрітпреміум» (код ЄДРПОУ 43129077), ТОВ «Південьмегабуд» (код ЄДРПОУ 43129103), ТОВ «Оазисбуд» (код ЄДРПОУ 43129009), ТОВ «Случанський рай» (код ЄДРПОУ 43019664), ТОВ «Яскравий дім» (код ЄДРПОУ 42946541), ТОВ «Затишне коло» (код ЄДРПОУ 43007376), ТОВ «Екоєврохаус» (код ЄДРПОУ 42974453) ТОВ «Апортамент Рівне» (код ЄДРПОУ 42492300), ТОВ «Преміум-Дім» (код ЄДРПОУ 42713795), ТОВ «Новемісто» (код ЄДРПОУ 43232060), ТОВ «Комфорттаун - Рівне» (код ЄДРПОУ 43144205), ТОВ «Західбуд-Рівне» (код ЄДРПОУ 43129082), ТОВ «Феєрія-Буд» (код ЄДРПОУ 43304978), ТОВ«Сяйвобуд» (код ЄДРПОУ 43516167),ТОВ «Новастріт» (код ЄДРПОУ 43483585), ТОВ«Кварталплюс» (код ЄДРПОУ 43138956), ТОВ «Поліський рай» (код ЄДРПОУ 43007348), ТОВ «Панський - Квартал» (код ЄДРПОУ 43007313) ТОВ «Будівельний дім №1» (код ЄДРПОУ 42947896), ТОВ«Західєврокомфорт» (код ЄДРПОУ 42922300), ТОВ «ДБК Конструкт» код 42859611, ТОВ «Версаль Рівне» код 43361135, ТОВ «Акцентдім» код 43211737, ТОВ «Мегасяйво» код 43007271, ТОВ «Ідей-Буд» код 43094909, ТОВ «Хеппі Хаус» код 43321375, ТОВ «Єврогрупкомфорт» код 42850949, ТОВ «Пріоритет Буд» код 43574970 які в подальшому здійснювало їх реалізацію для кінцевих споживачів, із вказанням в офіційних документах завідомо недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.»

З п. 3Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів», слідує, що :

«…за змістомст. 212 КК України, - відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів, що входять у систему оподаткування, введені в установленому законом порядку і зараховуються до бюджетів чи державних цільових фондів, настає лише в разі, коли це діяння вчинено умисно.

Частиною 2 ст. 212 КК України передбачено відповідальність за вчинення дій, спрямованих на умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.

Об`єктом злочину, передбаченого ст. 212 КК України є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків і зборів (обов`язкових платежів) формування доходної частини державного та місцевих бюджетів, а також державних цільових фондів.

Предмет злочину - це грошові кошти, які підлягають сплаті як податки і збори (обов`язкові платежі), що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Об`єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що належать до системи оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212), великих (ч. 2 ст. 212) або особливо великих (ч. 3 ст. 212) розмірах; 3) причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Суб`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 212 КК України є прямий умисел.

Зазначеною статтею передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов`язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати.

Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби, тощо.

Відповідно до пункту176.1статті176 ПК Україниодним із обов`язків платника податків є обов`язок подавати податкову декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов`язковим.

Відповідно до пункту179.1статті179 ПК Україниплатник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цьогоКодексу.

В пункті179.7статті179 ПК Українипередбачено, що фізична особа зобов`язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 з метою зменшення податкового навантаження, належні їй квартири у вказаних житлових будинках передала на підставі актів приймання-передачі на підконтрольні їй суб`єкти господарської діяльності, які в подальшому здійснювали їх реалізацію на кінцевих споживачів, із вказанням в офіційних документах завідомо недостовірної інформації щодо їх реальної вартості.

Також в ході судового розгляду було встановлено, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України ОСОБА_6 подавались до Головного управління ДПС у Рівненській області податкові декларації про майновий стан і доходи за 2018 та 2019 роки, в яких задекларовано грошові зобов`язання з податку на доходи від операцій з продажу об`єктів рухомого та нерухомого майна та інвестиційного прибутку. Відомості відображені у вказаних деклараціях є достовірними, відповідають бухгалтерському обліку та підтверджуються відповідними доказами.

ОСОБА_6 дійсно виступала замовником будівництва за наступними адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 . Будівництво житлових будинків за вказаними адресами було завершене, а будинки здані в експлуатацію.

Водночас, згідно ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право базується на свободі підприємницької діяльності, тобто на реальній можливості здійснення особою на власний розсуд і ризик господарської діяльності, не забороненої законом, з метою одержання прибутку.

Відповідно до ч.3 ст. 158 ГК України громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється.

Статтею 44 ГК України визначено, що підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

За здійснення діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність.

З метою здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_6 зареєструвала у встановленому законом порядку підприємства, до статутного капіталу яких внесла на підставі відповідних актів приймання-передачі належній мені на праві власності квартири у житлових будинках АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 .

При цьому, передачі квартир у вищевказаних житлових будинках до статутного капіталу підприємств передувало проведення незалежної оцінки майна та виготовлення звітів про оцінку кожної квартири, яка підлягала внесенню до статутного капіталу підприємств.

На основі звітів про оцінку квартир визначалася їх балансова вартість при передачі на баланс підприємств. В подальшому усі квартири реалізовувались товариствами кінцевому споживачу громадянам за ринковою вартістю, яка була не нижче балансової вартості. Усі доходи від продажу квартир були належними чином відображені у податковій звітності товариств ТОВ «Стрітпреміум» (код ЄДРПОУ 43129077), ТОВ «Південьмегабуд» (код ЄДРПОУ 43129103), ТОВ «Оазисбуд» (код ЄДРПОУ 43129009), ТОВ «Случанський рай» (код ЄДРПОУ 43019664), ТОВ «Яскравий дім» (код ЄДРПОУ 42946541), ТОВ «Затишне коло» (код ЄДРПОУ 43007376), ТОВ «Екоєврохаус» (код ЄДРПОУ 42974453), ТОВ «Апортамент Рівне» (код ЄДРПОУ 42492300), ТОВ «Преміум-Дім» (код ЄДРПОУ 42713795), ТОВ «Новемісто» (код ЄДРПОУ 43232060), ТОВ «Комфорттаун - Рівне» (код ЄДРПОУ 43144205), ТОВ «Західбуд-Рівне» (код ЄДРПОУ 43129082), ТОВ «Феєрія-Буд» (код ЄДРПОУ 43304978), ТОВ«Сяйвобуд» (код ЄДРПОУ 43516167), ТОВ «Новастріт» (код ЄДРПОУ 43483585), ТОВ«Кварталплюс» (код ЄДРПОУ 43138956), ТОВ «Поліський рай» (код ЄДРПОУ 43007348), ТОВ «Панський - Квартал» (код ЄДРПОУ 43007313), ТОВ «Будівельний дім №1» (код ЄДРПОУ 42947896), ТОВ«Західєврокомфорт» (код ЄДРПОУ 42922300), ТОВ «ДБК Конструкт» код 42859611, ТОВ «Версаль Рівне» (код 43361135), ТОВ «Акцентдім» (код 43211737), ТОВ «Мегасяйво» (код 43007271), ТОВ «Ідей-Буд» (код 43094909), ТОВ «Хеппі Хаус» (код 43321375), ТОВ «Єврогрупкомфорт» (код 42850949), ТОВ «Пріоритет Буд» (код 43574970), та відповідно сплачено належні податки та збори з отриманих доходів.

Окрім того, ТОВ «Мегасяйво», ТОВ «Будівельний дім №1», ТОВ «Поліський рай», на даний час ліквідовані. При ліквідації вказаних товариств ГУ ДПС у Рівненській області у відповідності до ст. 78 ПК України проведені позапланові документальні перевірки, за результатами яких порушень податкового та іншого законодаства не виявлено, у тому числі при реалізації квартир.

Отже, ОСОБА_6 не здійснювала продаж об`єктів житлової нерухомості, що в свою чергу підтверджується матеріалами відділу БКОЗ УСБУ в Рівненській області, які стали підставою для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, та фабулою кримінального правопорушення у якій зазаначено, що «….. ОСОБА_6 , належні їй квартири у вищевказаних багатоквартирних житлових будинках, актами приймання-передачі нерухомого майна передавала на суб`єкти господарської діяльності, які в подальшому здійснювали їх реалізацію для кінцевих споживачів…..».

Слідчим суддею також встановлено, що у межах вказаного кримінального провадження за результатами розгляду клопотань слідчого СУФР ГУ ДФС у Рівненській області про надання тимчасового доступу до речей і документів, а також проведення інших слідчих дій, слідчими суддями Рівненського міського суду виносились ухвали про відмову у наданні тимчасових доступів, проведенні слідчих дій, у звязку із безпідставністю та необгрунтованістю доводів наведених у відповідних клопотаннях слідчого, що свідчить про необгрунтованість підстав для проведення досудового розслідування кримінального провадження №42020180000000123.

В ході судового розгляду встановлено, що немає належних та допустимих доказів щодо умисного ухилення ОСОБА_6 від сплати податків, зборів, платежів та не встановлено суспільно-небезпечних наслідків у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, які можуть бути зафіксовані виключно в акті податкової перевірки.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах законності та верховенства права.

У відповідності до ч.1 ст.9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно ч.5 ст. 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Також ч.1 ст.283 КПК України передбачено, що особа має право на розгляд обвинувачення щодо неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,9,9-1частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Також під час судового розгляду було встановлено, що в податкового органу відсутній акт, чи будь-яке інше документальне підтвердження факту несплати ОСОБА_6 податків, зборів, інших платежів до бюджету, заниження податкових зобов`язань, завдання державі збитків, а відсутні будь-які належні, допустимі докази, які б підтверджували факт події кримінального правопорушення, чи умислу у діях ОСОБА_6 на умисне ухилення від сплати податків, зборів чи її причетність до умисного ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Зі змістуст. 307 КПК Українивбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобовязання припинити дію; зобовязання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

Також слідчий суддя при розгляді вищевказаної скраги виходить з того, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати. В Основному законі зафіксовано основні засади судочинства, його відповідні положення є складовою частиною кримінального процесуального законодавства України, поряд із міжнародними договорами, що обов`язкові для України, та іншими законами (частина 2 статті 1 КПК).

Для України нормою міжнародного договору є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), де у пункті 1 статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» зазначено, що «Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції».

У статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року підтверджено обов`язковість виконання Україною рішення Європейського Суду з прав людини (далі Суд) щодо України (ст.46), а ст.13 і 17 передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права» та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Конвенція 1950 року містить положення про те, що «Високі Договірні Сторони (якою є і Україна) гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І цієї Конвенції».

Крім того, статтею 8 КПК передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положення ст.9 КПК додатково конкретизують зміст ст.8 КПК положенням, що під час кримінального провадження суд, прокурор зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Обидві норми ст.8 і 9 КПК передбачають застосування норм КПК у кримінальному провадженні з урахуванням практики Суду.

Відповідно до пункту «b» статті 13 Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів (прийнятих Восьмим Конгресом Організації Об`єднаних Націй з профілактики злочинності і поводження з правопорушниками. Гавана, Куба, 27 серпня 7 вересня 1990 року) при виконанні своїх обов`язків обвинувачі захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують положення підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні або невигідні вони для підозрюваного.

Одним з обов`язків прокурора пунктом «b» статті 24 Рекомендацій Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя передбачено: а) справедливо, неупереджено й об`єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції; в) намагатися гарантувати якнайшвидшу дієвість системи кримінального судочинства [пункт 24 Рекомендації Rec(2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - РекомендаціяRec(2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі - Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року]. (Правовий висновок ВСУ по справі №5-332кс15 від 21.01.2016 року та ВС по справі 9901/153/2851 від 14.03.2018 року)

Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначені у законі дії, спрямовані на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (пункт 43Рішення у справі „Шмалько проти Українивід 20 липня 2004 року).

Так, згідно з пунктом 7 Рекомендації № R (85) 11 потерпілий має бути наділений правом клопотати щодо перегляду рішення компетентного органу про невідкриття кримінальної справи і правом на пряме звернення до суду. ЧиннийКПК Українипередбачає право особи, яка ініціює кримінальне провадження, на оскарження бездіяльності прокурора, слідчого.

Відповідно до пунктів 33 і 34 Рекомендації Rec (2000) 19 прокурори повинні відповідним чином брати до уваги думки і стурбованість жертв, коли порушені їхні особисті інтереси, і вживати або підтримувати дії, що гарантують поінформованість жертв як про їхні права, так і про обставини процесу. Зацікавлені сторони встановленого статусу або ті, що мають статус потерпілих, а саме жертви, повинні мати можливість змінити рішення прокурорів про відмову у порушенні кримінального переслідування (закриття справи), де це необхідно, ця зміна може бути зроблена після ієрархічного перегляду або шляхом судового перегляду чи сторонами, уповноваженими займатися судовим переслідуванням приватної особи».

Крім того Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. (Правовий висновок ВСУ по справі №5-213кз(15)15 від 20.04.2017 р.).

При цьому суд враховує також положення ст. 55 Конституції України, які кожному гарантують захист прав і свобод в судовому порядку, і норми якої відповідно до ч.2 ст.8 є нормами прямої дії.

Крім того, за змістом п.1 ст.6 ст.13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У цьомуконтексті Європейськийсуд зправ людининеодноразово наголошував,що Конвенціяпокликана гарантуватине теоретичнічи ілюзорніправа,а правапрактичні таефективні (рішенняу справі«Вайт іКеннеді протиНімеччини» (п.67),«Принц ЛіхтенштейнуГанс-АдамІІ протиНімеччини» (п.45).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.220,303,306,307 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Скаргу задовольнити.

Визнати бездіяльність заступника начальника відділу слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області підполковника податкової міліції ОСОБА_7 , що здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженні №42020180000000123, що полягає у не розгляді та не задоволенні клопотання ОСОБА_6 від 19.01.2021 року про закриття кримінального провадження №42020180000000123, незаконною.

Зобов`язати заступника начальника відділу слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області підполковника податкової міліції ОСОБА_7 протягом трьох днів з дати винесення ухвали суду - винести постанову про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42020180000000123 від 10.09.2020 - за відсутністю в діянні ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 212 КК України; та відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Зобов`язати заступника начальника відділу слідчого управління ГУ ДФС у Рівненській області підполковника податкової міліції ОСОБА_7 протягом 24 годин з моменту прийняття постанови про закриття кримінального провадження №42020180000000123 внести до ЄРДР відомості про закінчення досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1