Рішення

від 12.01.2021 по справі 190/1946/19

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1946/19

Провадження №2/190/13/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 січня 2021 року м.П"ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки.

В обгрунтування заявлених вимог зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,8001 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224584800:02:002:0068. 01 березня 2012 року між ним та відповдачем було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 7 років, однак восени 2019 року йому стало відомо, що вказаний договір оренди між ними укладено не на 7, а на 10 років. Даний договір оренди він не підписував, згоди на його укладення він не давав.

У зв`язку з вищевикладеним просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 01 березня 2012 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі.

07.10.2020 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно якої просив зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути йому земельну ділянку площею 4,8001 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224584800:02:002:0068 та скасувати запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки, проведеної 10.09.2020 року державним реєстратором П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 38166553 /а.с.159-163/.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява з проханням справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і на підставах викладених в позовній заяві.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2 до суду не явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, інформація про виклик у справі відповідача розміщувалася судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України, причину неявки до суду не повідомив/а.с.206/.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,8001 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №184500 виданого П`ятихатською районною державною адміністрацією від 30.10.2006 року та копією інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна/а.с.82-83,164/.

01 березня 2012 року між позивачем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого ОСОБА_1 передав фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в строкове платне користування належну йому вищевказану земельну ділянку строком на 10 років /а.с. 8-12,74-78/.

Фактичну передачу земельної ділянки, якою користується відповідач фізична особа-підприємць ОСОБА_2 здійснено на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, копія якого долучена до матеріалів справи /а.с.13,79/.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи №3036-20 від 17.11.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець на третьому аркуші Договору оренди земельної ділянки від 01.03.2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо передачі земельної ділянки площею 4,8001 га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224584800020020068 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою із попередньою технічною підготовкою/а.с.183-190/.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно частини першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно частини першою статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається в письмовій формі, а згідно статті 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно частини першою статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач договір оренди не підписував, умови договору не погоджував, тож відповідач безпідставно відмовляє в поверненні використовуваної земельної ділянки позивачу як власнику цієї земельної ділянки, посилаючись на умови договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Доведеним є факт того, що позивач не підписував договір оренди землі від 01.03.2012 року та не надавав відповідних повноважень іншій особі на їх підписання, істотних умов цього договору не погоджував, що підтверджується висновками судової почеркознавчої експертизи, які нічим не спростовані, у зв`язку з чим суд вважає, що вимоги позивача про повернення земельної ділянки та скасування запису про реєстрацію права оренди є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 та пункту 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатіву справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір на правову допомогу, платіжний документ про оплату таких послуг та розрахунок витрат на загальну суму 5000 грн.. Крім того, позивачем надано виписку державної казначейської служби України в підтвердження витрат пов`язаних з проведенням судово - почеркознавчої експертизи у розмірі 4707 грн. 07 коп., у зв`язку з чим, вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) повернути земельну ділянку площею 4,8001га, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224584800:02:002:0068 власнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Скасувати запис про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 4,8001 гектарів, що розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224584800:02:002:0068, проведеної 10 вересня 2020 року державним реєстратором П`ятихатського районного управління юстиції Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право 38166553.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., витрати на правчину допомогу у розмірі 5000 грн., та витрати пов`язані з проведенням судово- почеркознавчої експертизи у розмірі 4707 грн. 07 коп..

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса