Ухвала

від 14.01.2021 по справі 910/5372/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

14.01.2021Справа № 910/5372/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс"

Про видачу дубліката наказу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" (м. Київ)

до Київської міської ради (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ)

про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу:

Від позивача (заявника): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: Гончаров О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради від 31.01.19. № 15/6671 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Садовій, 14-а у Дніпровському районі м. Києва".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.19. у справі № 910/5372/19 в позові відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 03.03.20. рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.19. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено та визнано недійсним і скасовано рішення Київської міської ради від 31 січня 2019 року №15/6671 "Про надання статусу скверу земельній ділянці, розташованій на вул. Садовій, 14-а у Дніпровському районі міста Києва"; стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" 1.921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 2.881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказу доручено Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

30.03.20. Господарським судом міста Києва на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.20. у справі № 910/5372/19, яка набрала законної сили 03.03.20., було видано відповідний наказ про стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" 1921,00 грн та 2881,50 грн судового збору.

15.12.20. заявником подано заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.20. № 910/5372/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.20. заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.01.21.

В судовому засіданні 14.01.21. представник третьої особи поклав вирішення заяви на розсуд суду, інші учасники судового процесу явку своїх повноважних представників в судове засідання 14.01.21. не забезпечили.

Розглянувши заяву суд встановив наступне.

За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк дії наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.20. № 910/5372/19 становить до 03.03.23.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

З огляду на вказане судом встановлено, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 30.03.20. № 910/5372/19 про стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" 1921,00 грн та 2881,50 грн судового збору втрачено, то заява про видачу дубліката вказаного наказу підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 334, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" задовольнити повністю.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 30.03.20. № 910/5372/19 про стягнення з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс" 1.921,00 грн та 2.881,50 грн судового збору.

3. Ухвала набирає законної сили 14.01.21. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко