Рішення

від 04.01.2021 по справі 914/1/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2021 Справа № 914/1/20

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» , с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/1/20

за позовом: Приватного підприємства «Хімпостачальник» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача-1: Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Львівгазвидобування» , м. Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» , с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області

про визнання незаконним, скасування рішення та визнання недійсним договору поставки

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко І.В - представник

від відповідача 1: не з`явився

від заявника (відповідач 2): не з`явився

В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/1/20 за позовом Приватного підприємства «Хімпостачальник» до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Львівгазвидобування» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» про визнання незаконним, скасування рішення Тендерного комітету газопромислового управління «Львівгазвидобування» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» , оформленого протоколом відхилення пропозицій учасників допорогової закупівлі від 16.10.2019 № ЛГВ 19Т-080 та визнання недійсним договору поставки від 23.12.2019 № 1127-06-19.

Рішенням господарського суду від 14.12.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Крім того, встановлено відповідачу 2 п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

18.12.2020 представник відповідача 2 надіслав до Господарського суду Львівської області заяву, зареєстровану у канцелярії господарського суду 22.12.2020, про прийняття додаткового рішення у справі № 914/1/20. У поданій заяві представник відповідача 2 просить суд стягнути з Приватного підприємства «Хімпостачальник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» витрати, понесені останнім на надання професійної правничої допомоги в розмірі 16 000, 00 грн.

Відповідно до вимог ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, задля визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідачем 2 було заявлено до стягнення з позивача 16 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем 2 у заяві про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат зазначено: копію договору правничої допомоги від 29.01.2020 № 29/01-20/УПХ; оригінал платіжного доручення від 29.01.2020 № 1296 про сплату послуг правничої допомоги; оригінал платіжного доручення від 15.12.2020 № 1577 та копію листа від 17.12.2020 № 1712-20/2 про виправлення помилки у призначенні платежу; копію акту від 14.12.2020 про надання послуг по договору правничої (правової) допомоги від 29.01.2020 № 29/01-20/УПХ на загальну суму 16 000, 00 грн; копію наказу від 04.08.2016 № 7 про надання повноважень заступнику голови АО Адвокатський центр ; рахунки від 29.01.2020 та від 15.12.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В судовому засіданні, яке відбулося 04.01.2020, позивач зазначив про неспівмірність заявлених відповідачем 2 до стягнення судових витрат з мотивів їх часткової безпідставності, пов`язаної із необов`язковістю участі представника відповідача 2 у судових засіданнях, необов`язковістю підготовки ним деяких із заяв по суті справи, неналежним оформленням платіжних документів щодо оплати вказаних витрат, невиконанням обов`язку щодо надіслання доказів на адресу суду та інших учасників справи.

Судом проаналізовано доводи представника позивача про те, що заявлені відповідачем 2 до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 16 000, 00 грн є неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг відповідачу 2, часом витраченим адвокатом на надання відповідних послуг та пропозицію представника позивача про їх зменшення до розміру 3 000, 00 грн.

Крім того, судом встановлено, що представником відповідача 2 до матеріалів справи не долучено копію акту від 14.12.2020 про надання послуг по договору правничої (правової) допомоги від 29.01.2020 та № 29/01-20/УПХ на загальну суму 16 000, 00 грн в підтвердження факту надання відповідачу 2 (як замовнику) юридичних послуг на виконання договору, що зазначений у заяві про винесення додаткового рішення. Представник позивача в судовому засіданні 04.01.2021 повідомив, що незважаючи на зазначення у переліку додатків до заяви відповідача 2 про винесення додаткового рішення, ним теж не отримано вказаний акт.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним буде зменшення розміру витрат відповідача 2 на професійну правничу допомогу адвоката від попередньо заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу представника відповідача 2 до суми 10 000, 00 грн, що підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 2.

Оскільки в рішенні не було вирішено питання щодо розподілу цих витрат, керуючись статтею 244 ГПК України, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі № 914/1/20.

Керуючись 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Ухвалити додаткове рішення у справі № 914/1/20.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» задоволити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства Хімпостачальник (93400, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Силікатна, 10-Ц, код ЄДРПОУ 13395997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромхімтех» (08135, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, вул. Лобановського, 13/105, код ЄДРПОУ 41013042) 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

4. В задоволенні решти вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

6. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 14.01.2021 року.

Суддя П.Т. Манюк