Постанова

від 11.01.2021 по справі 531/562/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/562/20 Номер провадження 22-ц/814/83/21Головуючий у 1-й інстанції Попов М.С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

Головуючого : судді Триголова В.М.

Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

секретар: Ачкасова О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки площею 3,4778 га, кадастровий номер: 5321610100:00:008:0600, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту. 23.12.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди даної земельної ділянки строком до 23.12.2063. Умови договору щодо сплати орендної плати відповідач не виконує, орендну плату протягом п`яти років (2015-2019) вчасно не сплатив, хоча користується належною позивачу земельною ділянкою та використовує її на власний розсуд. Лише після надсилання заяви, відповідач виявив бажання заплатити позивачці орендну плату.

У позові ОСОБА_2 просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 23 грудня 2014 року між сторонами, зобов`язати відповідача повернути позивачці земельну ділянку площею 3,4778 га, кадастровий номер: 5321610100:00:008:0600, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 511927153216, номер запису про право власності: 7839629, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 23 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу Пусан Тетяною Володимирівною 23 грудня 2014 року за №2307, номер запису про інше речове право: 8197417.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 3,4778 га, кадастровий номер: 5321610100:00:008:0600, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 511927153216, номер запису про право власності: 7839629, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 гривень 80 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок, а всього стягнуто 4840 гривень 80 копійок.

З вказаним рішеннями не погодився відповідач, який подав апеляційну скаргу, в якій просить, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги на рішення суду від 07.10.2020 року зазначає, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини виникнення між сторонами правовідносин, не надано належної правової оцінки доказам у справі. Так, зокрема апелянт зазначає, що суд безпідставно не взяв до уваги, що позивач ухилялась від отримання орендної плати від відповідача, у зв`язку з чим він вносив вказані платежі на депозит нотаріуса. Зазначає, що позивач не зверталась до нього за отриманням орендної плати. Також позивач, як орендодавець не повідомили орендарю в якій формі грошовій чи натуральній необхідно проводити розрахунок по орендній платі. Повну виплату заборгованості по орендній платі позивач отримала в день, коли особисто повідомила орендарю рахунок в банківській установі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 вказує на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, внаслідок чого просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказує, що відповідачем належним чином не доведено факту ухилення орендодавця від отримання орендної плати, не надано доказі неодноразового звернення орендаря до неї щодо проведення розрахунку за вказаними платежами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивач є власником земельної ділянки, площею 3,4778 га, кадастровий номер: 5321610100:00:008:0600, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 511927153216, номер запису про право власності: 7839629, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Карлівської міської ради Карлівського району Полтавської області за межами населеного пункту, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.10).

23.12.2014 року між сторонами по справі було укладено договір оренди даної земельної ділянки. На підставі даного договору оренди, приватним нотаріусом Пусан Т.В., було проведено державну реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки, номер запису 8197471 від 23.12.2014 року, строком до 23.12.2063 (а.с.11-14).

Згідно п.2.3 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах: як в грошовому вигляді так і в натуральній формі по цінах, діючих на момент розрахунку, але в грошовому виразі не менше 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду, з врахуванням індексаційної вартості землі. Також визначено періодичність внесення орендної плати: після збирання врожаю за кожен рік окремо, розрахунки закінчуються не пізніше 1 січня року, наступного за звітним.

Відповідач, згідно умов договору, не вносив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою, належною позивачу у період з 2014-2019 роки, в зв`язку з чим, позивач звернувся до відповідача з заявою від 24.12.2019 року про надання їй інформації про нарахування та виплату орендної плати за вказаний період (а.с.16), на що отримала від відповідача відповідь (а.с.19), у якій просить повідомити позивачку номер рахунку на який він має перерахувати належні їй платежі в рахунок орендної плати.

На підтвердження факту сплати орендної плати відповідач надав квитанцію від 30.01.2020 року про перерахунок позивачу коштів орендної плати за 2015-2019 роки згідно договору оренди землі від 23.12.2014 року у розмірі 19 121, 05 грн. (а.с.39).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 Верховний Суд зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи на наведене, висновки суду першої інстанції про те, що несплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою за 2015-2019 роки відповідно до положень статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України Про оренду землі , є підставою для розірвання оспорюваного договору, оскільки носить систематичний характер, грунтуються на вірному застосуванні норм матеріального права.

Посилання ОСОБА_1 на те, що позивач не зверталася з вимогою виплатити орендну плату, ухилялася від її отримання, перерахування орендної плати на депозит нотаріуса є необгрунтованими, оскільки такі умови сплати орендної плати не передбачені укладеним між сторонами договором оренди та не підтверджені належними та допустимими доказами. Безпідставними є і доводи ОСОБА_1 про те, що про належне виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати, свідчить факт направлення у 2020 році поштовим переказом ОСОБА_2 грошових коштів з орендної плати за спірний період, оскільки відповідно до умов договору орендна плата повинна бути сплачена орендарем до 01 січня кожного року наступного за звітним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позову. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382,383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ В.М. Триголов

СУДДІ А.І. Дорош

О.А. Лобов