Постанова

від 17.12.2020 по справі 927/23/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Справа№ 927/23/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Білоус О.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 17.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 (повний текст ухвали підписано 07.03.2019)

у справі № 927/23/19 (суддя Федоренко Ю.В.)

за позовом Заступника керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області

до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд"

про стягнення 17 909,35 грн.

В судовому засіданні 17.12.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №927/23/19 позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, прокурор звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- судом неправильно застосовані приписи ст. 23 Закону України Про прокурату , надано невірну правову оцінку доказам, що містяться у матеріалах справи, внаслідок чого в порушення п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд дійшов помилкового висновку про необґрунтованість прокурором наявності підстав для представництва позивача у даній справі;

- при зверненні до суду ним з посиланням на законодавство обґрунтувано наявність порушення інтересів держави, а також зазначено підставу для звернення до суду в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру - неналежне здійснення Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області захисту інтересів держави в особі територіальної громади та надано відповідні докази вказаних обставин;

- у позовній заяві зазначено, що порушення інтересів держави полягає в установленні позивачем факту безоплатного використання ПрАТ "Чернігівоблбуд" для розміщення нежитлових будівель земельної ділянки за адресою: м. Новгород - Сіверський, вул. Козацька (Свердлова), 16а, що відповідно до положень ст.ст. 13-14 Конституції України, ст. 83 ЗК України, ст. 14 ПК України суперечить інтересам територіальної громади;

- судом в порушення ст.ст. 76 - 80, 86, 236 ГПК України не надано належної оцінки тому, що матеріалами справи підтверджується неналежне виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень, спрямованих на наповнення бюджету, що проявляється в тривалому (понад 2 роки) безпідставному невжитті дієвих заходів по стягненню коштів з відповідача.

- безпідставними є висновки суду першої інстанції, що доказом наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноваженого органу може бути виключно внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 КК України (службова недбалість), вирок суду щодо службових осіб.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, посилання у листах на відсутність фахівців з юридичних питань, коштів на сплату судового збору, відсутність можливості стягнути заборгованість самостійно, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, без надання доказів на підтвердження або спростування наведеної у листах позивача інформації, не свідчить про неналежне виконання Новгород-Сіверською міською радою Чернігівської області своїх функцій із захисту інтересів держави.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу прокурора 25.03.2019 передано на розгляд судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_1., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2019 апеляційну скаргу прокурора залишено без руху, оскільки до скарги не було додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 відкрито апеляційне провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу суддів від 13.05.2019 у зв`язку з перебування судді Разіної Т.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 зупинено провадження у справі №927/23/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Чернігівської області до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц.

15.07.2019 від Заступника прокурора міста Києва на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про поновлення провадження у даній справі, яке мотивовано тим, що справу №587/430/16-ц було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 26.06.2019 та прийнято рішення про скасування судових рішень та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2019 у зв`язку прийняттям Вищою радою правосуддя рішення від 23.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, апеляційна скарга передана на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 справу №927/23/19 прийнято до провадження у визначеному складі суддів, та залишено у стані зупинення до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц.

Від заступника прокурора Чернігівської області та заступника прокурора міста Києва надійшли клопотання про поновлення провадження у справі, які обґрунтовані тим, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі, усунуті та повідомили суд, що Великою Палатою Верховного Суду 26.06.2019 за результатами розгляду касаційної скарги прийнято постанову у справі №587/430/16-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2019 поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2019 зупинено апеляційне провадження у справі №927/23/19 за апеляційною скаргою Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 та опублікування повного тексту судового рішення.

28.07.2020 від прокурора у справі надійшло клопотання про поновлення апеляційного провадження, яке обґрунтоване опублікуванням в Єдиному державному реєстрі судових рішень постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.10.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці з 12.10.2020 по 16.10.2020 включно для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2020 відкрито апеляційне провадження, колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 26.11.2020.

26.11.2020 розгляд справи № 927/23/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у відпустці, судді Тищенко А.І. на лікарняному.

Після виходу суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. з відпусток, судді Тищенко А.І. з лікарняного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 розгляд справи призначено на 17.12.2020.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 17.12.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 17.12.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників позивача та відповідача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Заступник керівника Менської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Чернігівоблбуд" про стягнення 17909,35 грн.

Позов обґрунтований тим, що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки без оформлення правовстановлюючих документів на неї та несплати коштів за її фактичне використання бюджету територіальної громади завдано збитки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №927/23/19 позов залишено без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Ухвала обґрунтована тим, що прокурором при подачі позову не зазначено жодних причин неможливості здійснення позивачем, який є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів в судовому порядку. Прокурором не доведено в чому полягає представництво ним інтересів держави в особі Новгород-Сіверської міської ради, і яке нездійснення захисту, здійснення захисту неналежним чином, допустила Новгород-Сіверська міська рада у спірних правовідносинах.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц зазначила, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Згідно з архівного витягу із рішення Новгород-Сіверської міської ради №18 від 28.02.1995 та державного акту від 09.03.1995 серії ЧН 000029 у постійне користування хозрозрахунковому ремонтно-будівельному підприємству по вул. Свердлова, 16а в м.Новгород-Сіверський передано земельну ділянку площею 1,16 га (а.с.19-20, т.1).

Рішенням Новгород-Сіверської міської ради від 26.01.2001 вул. Свердлова перейменовано на Козацьку (а.с. 36, т.1).

На підставі рішення виконкому Новгород-Сіверської міської ради від 26.11.2009 №177 за ЗАТ "Чернігівоблбуд" (код ЄДРПОУ 03333653) зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна за адресою вул. Козацька (Свердлова), 16а, м. Новгород-Сіверський (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.01.2010 серія ЯЯЯ №923404 (а.с.21, т. 1).

Рішенням Новгород-Сіверської міської ради від 07.06.2012 припинено право постійного користування земельною ділянкою у зв`язку з припиненням діяльності ДП ремонтно-будівельна дільниця (код ЄДРПОУ 14221644) площею 1,16 га за адресою вул. Козацька, 16а, м. Новгород-Сіверський (а.с.35, т. 1).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.09.2018 право власності на об`єкт нерухомого майна по вул. Козацька, 16а, м. Новгород-Сіверський зареєстровано за Закритим акціонерним товариством "Чернігівоблбуд" (код ЄДРПОУ 03333653) (а.с. 22-24, т.1).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.10.2018 за кодом ЄДРПОУ 03333653 зареєстровано Приватне акціонерне товариство "Чернігівоблбуд" (а.с. 25-27, т.1).

Листом від 12.07.2016 міська рада повідомила відповідача про необхідність врегулювання земельних відносин на земельну ділянку по вул. Козацька 16а в м. Новгород-Сіверський, на якій розміщено нерухоме майно відповідача.

Комісією Новгород-Сіверської міської ради встановлено, що на території Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області по вул. Козацька, 16а ЗАТ "Чернігівоблбуд" (код ЄДРПОУ 03333653) проводиться використання земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна площею 707,1 кв.м без правовстановлюючих документів на землю (акт обстеження та обліку земельної ділянки від 28.10.2016, акт обстеження та обліку земельної ділянки від 23.02.2018 (а.с. 42, 63, т. 1).

09.03.2017 та 22.05.2018 комісією Новгород-Сіверської міської ради на підставі актів від 28.10.2016, від 23.02.2018 та даних ДФС за 2014-2016 роки, 2016-2018 роки відносно ЗАТ "Чернігівоблбуд" щодо несплати коштів за землю, визначено розмір коштів, який не надійшов до бюджету територіальної громади за період з 10.03.2014 по 23.02.2018 у сумі 17909,35 грн. (протокол №1 від 09.03.2017, акт від 09.03.2017, протокол №2 від 22.05.2018) (а.с. 47, 48, 70, т. 1).

Відповідні акти про нарахування недоотриманих коштів затверджені рішеннями міської ради від 28.03.2017 №65 та від 24.05.2018 №97 (а.с. 50, 71, т. 1).

Листами від 30.03.2017 №03-14/689 та від 25.05.2018 №03-14/1169 міська рада повідомила відповідача про прийняті рішення та запропонувала у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки. До листів додано копії актів та рішень виконавчого комітету міськради (а.с.51-52, 72-74, т. 1).

Листами від 22.08.2016 №4/101 та від 28.04.2018 №1/66 відповідач повідомив, що він працює на спрощеній системі оподаткування та звільнений від сплати податку на майно (в частині земельного податку).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на несплату відповідачем коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, внаслідок чого бюджет територіальної громади м. Новгород-Сіверський недоотримує кошти, чим завдано збитки. Прокурор звернувся з даним позовом до суду, обґрунтовуючи його необхідністю самостійного захисту інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю Новгород-Сіверської міської ради, яка полягала у невжитті останньою належних та достатніх заходів по стягненню коштів з відповідача у примусовому порядку, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.

У даній справі прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у бюджетній сфері, яка склалася у зв`язку з несплатою відповідачем коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що призвело до не надходження коштів до місцевого бюджету та бездіяльністю територіальної громади щодо примусового стягнення коштів з відповідача.

На думку прокурора, про неналежне здійснення позивачем відповідних повноважень та бездіяльність позивача у вжитті реальних заходів по поновленню інтересів територіальної громади, свідчить:

- лист позивача від 23.07.2018 №03-12/1624, у якому останній повідомляє прокурора про неможливість самостійно готувати позовні заяви до суду у зв`язку з недостатністю кадрових фахівців з юридичних питань, що унеможливлює своєчасне подання позовів до суду, тому саме прокуратурою після вивчення стану повноти внесення плати за землю було ініційовано проведення розрахунку розміру завданих збитків;

- лист позивача від 30.11.2018 №03-12/2700, у якому прокурора повідомлено про те, що міськрада не має бюджетних коштів на сплату судового збору для подання позову;

- лист Менської прокуратури від 25.07.2018, відповідно до якого готується проект позовної заяви до Господарського суду Чернігівської області про стягнення збитків (упущеної вигоди).

28.12.2018 прокурор звернувся до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та повідомив Міську раду про звернення до господарського суду з даним позовом.

У позові зазначено, що порушення інтересів держави полягає в установленні позивачем факту безоплатного використання відповідачем для розміщення нежитлових будівель земельної ділянки за адресою: м. Новгород - Сіверський, вул. Козацька (Свердлова), 16 а, що відповідно до положень ст.ст. 13-14 Конституцій України, ст. 83 ЗК України, ст. 14 ПК України суперечить інтересам територіальної громади.

Матеріалами справи відповідно до ст. ст. 76 -77 ГПК України підтверджено, що позиція ПрАТ Чернігівоблбуд із зазначеного питання була відомою та зрозумілою позивачу тривалий час, ще на стадії листування у 2016 році. Так, 22.08.2016 за № 4/101 відповідачем у відповідь на лист міської ради № 03/08/1676 від 12.07.2016 про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки поінформовано, що товариство Чернігівоблбуд перебуває на спрощеній системі оподаткування, у зв`язку з чим звільнено від нарахування та сплати податку на землю.

Враховуючи наведене, міською радою проведено певну роботу ще у 2017 році, за результатами якої 28.03.2017 затверджено акт визначення розміру збитків за період з 10.03.2014 по 28.10.2016 у сумі 10493,85 грн.

Крім того, за наявності установленого факту безоплатного використання земельної ділянки та розміру недоотриманих коштів з часу затвердження акту 28.03.2017 (протягом майже 2-х років), Новгород - Сіверською міською радою, крім листування із суб`єктом господарювання, будь - якої іншої роботи, спрямованої на реальне поновлення інтересів територіальної громади, не проведено, що суперечить інтересам територіальної громади та свідчить про неналежне виконання повноважень, спрямованих на поновлення інтересів територіальної громади.

У зв`язку з відсутністю будь-якої реакції ПрАТ Чернігівоблбуд щодо сплати коштів за фактичне використання земельної ділянки, позивачем протягом лютого - травня 2018 проведено роботу по визначенню недоотриманої суми коштів бюджетом міської ради та 24.05.2018 затверджено її розмір у сумі 7415,5 грн. Однак, заходи щодо стягнення вказаної суми коштів у судовому порядку міською радою не вжито.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень, спрямованих на наповнення бюджету, що проявляється у тривалому (понад 2 роки) безпідставному невжитті дієвих заходів по стягненню коштів з відповідача, однак зазначеним доказам господарським судом Чернігівської області, у порушення ст. ст. 76 - 80, 86, 236 ГПК України, не надано належної правової оцінки, внаслідок чого прийнято оскаржувану ухвалу.

Прокурор звертає увагу, що Менською місцевою прокуратурою у травні 2018 направлено до суду позов в інтересах держави в особі Новгород-Сіверської міської ради про стягнення з ПрАТ Чернігівоблбуд 10493,85 грн. Відповідно до ст. 172 ГПК України копія позову із додатками направлялася, у т.ч. до міської ради. Незважаючи на вказане, позивачем до цього часу (протягом більш ніж 9 місяців) самостійно позов до суду не заявлено.

Таким чином, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України повідомив компетентний орган про звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Міської ради, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Водночас прокурор зазначив, що Міською радою самостійно заходи щодо усунення порушень інтересів держави у судовому порядку не вживалися.

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України).

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria", заява № 1365/07), "Олександр Волков проти України" ("Oleksandr Volkov v. Ukraine", заява № 21722/11).

За таких обставин, враховуючи звернення прокурора до компетентного органу та нездійснення позивачем упродовж тривалого часу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, не звернення до суду із відповідним позовом протягом тривалого часу після звернень до відповідача, колегія суддів погоджується із доводами, наведеними прокурором у апеляційній скарзі, про те, що у даному випадку прокурором обґрунтовано наявність підстав для звернення до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Міської ради, тому висновки суду про залишення позову без розгляду є помилковими, а відтак - оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Місцевий господарський суд допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Доводи прокурора знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, натомість заперечення відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, спростовуються позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2020 у справі №913/2385/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що було зроблено скаржником та не спростовано відповідачем.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області з підстав, викладених в ній, підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №927/23/19, прийнята з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції з направленням матеріалів справи до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги прокурором підлягають розподілу господарським судом, який приймає рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №927/23/19 задовольнити.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2019 у справі №927/23/19 про залишення позовної заяви без розгляду.

3. Матеріали справи №927/23/19 направити до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 15.01.2021 після виходу суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б. з відпусток.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко