ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 січня 2021 року Справа № 903/575/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
без виклику сторін у справі
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг", м.Володимир-Волинський Волинської області
на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 04.11.20р. суддею Вороняк А. С. о 16:48 год. у м.Луцьку, повний текст складено 16.11.20р.
у справі № 903/575/20
за позовом Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ", м.Львів
до Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг", м.Володимир-Волинський Волинської області
про стягнення 70718,08грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарської суд Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 позов Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ" до Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" про стягнення 70718,08грн. - задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" на користь Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ" 70718,08грн. з них: 70434,41грн. основного боргу, 283,67грн. - 3% річних.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне підприємство "Фермерське господарство "Західний Буг" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та ухвали нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Крім того, просить судові витрати понесені скаржником під час розгляду апеляційної скарги покласти на позивача. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржником подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;
- вказує на те, що керуючись ч.6 ст.91 ГПК України для об`єктивного переконання у неналежності та недопустимості поданих ПП "Фірма "СОМГІЗ" доказів, до суду було подано клопотання про витребування оригіналів письмових доказів від 21.10.2020р., яке у свою чергу залишилося без задоволення. Однак про клопотання про витребування оригіналів письмових доказів від 21.10.2020р. у рішенні Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі № 903/575/20 взагалі нічого не зазначено, проігноровано судом та залишено поза увагою, як не надано оцінку так і не мотивовано відхилення вказаного клопотання. З урахуванням зазначеного та те, що скаржником було поставлено під сумнів відповідність поданих копій документів (додатків долучених до позовної заяви ПП "Фірма "СОМГІЗ" щодо стягнення із скаржника 70718,08грн.), що у свою чергу підтверджується поданим до суду скаржником клопотанням про витребування оригіналів письмових доказів від 21.10.2020р., а тому такі докази не беруться судом до уваги та не повинні братися. Під час винесення рішення від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, оскільки відсутнє законне обґрунтування залишеного поза увагою поданого до суду скаржником клопотання про витребування оригіналів письмових доказів від 21.10.2020р., чим у свою чергу суд першої інстанції обмежив законне право скаржника скористатися усіма правами наданими учасникам судового процесу у даних правовідносинах та на справедливий суд;
- покликається на відсутність у ЄДР відомостей про Федус Олену Миколаївну як про директора, тобто про особу яка уповноважена відповідно до Статуту вчиняти від імені юридичної особи дії, у тому числі підписувати договори, є усі законні на те підстави стверджувати, що договір №090620/10-У від 09.06.2020р. про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг є нікчемним так як підписаний особою, яка не уповноважена здійснювати дані дії;
- також зазначає, що з урахуванням відсутності відомостей у ЄДР про ОСОБА_1 як директора ПП "Фірма "СОМГІЗ", то довіреність №01 від 08.01.2020р. є нікчемною, так як останньою уповноважено Федус О.М. як директора на керівництво діяльністю юридичною особою, яка згідно відомостей з ЄДР не значиться такою посадовою особою;
- вважає, що договір №090620/10-У від 09.06.2020р. про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-розяснювальних послуг не відповідає ст.203 ЦК України, є нікчемним (недійсний в силу закону та згідно ст.215 ЦК України).
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" на рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" на рішення Господарської суд Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Також, запропоновано позивачу подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст.263 ГПК України протягом 10 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
29.12.2020р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 залишити без змін. Також, просить за результатами апеляційної скарги стягнути із скаржника на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема, обґрунтовуючи поданий відзив позивач покликається на те, що в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодного обґрунтування наявності сумнівів в належним чином засвідчених копіях письмових доказів, що подані позивачем на доведення своїх позовних вимог та які могли слугувати підставами для витребування оригіналів таких документів в суді першої інстанції, а тому такі доводи апеляційної скарги видаються лише формальним намаганням скасувати законне рішення суду першої інстанції. Вважає доводи апеляційної скарги про те, що Федус О.М. була не уповноважена на підписання договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р., не відповідають вимогам закону та тому не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Стосовно доводів апеляційної скарги про нікчемність договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р. та довіреності №01 від 08.01.2020р. зазначає, що такі не заслуговують на увагу, оскільки є результатом невірного тлумачення відповідачем інституту недійсності правочинів. Вважає заявлений відповідачем розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції істотно завищений, оскільки є неспівмірним. Також, надає суду орієнтовний розрахунок судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, зокрема, ознайомлення із апеляційної скаргою - 1 год.; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 3 год.; участь в судовому засідання - 1 год. (пропорційно). Зважаючи на те, що вартість надання послуг з правової допомоги за 1 годину становить 1000,00грн., орієнтовний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 5000,00грн..
04.01.2021р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Фірма СОМГІЗ" надійшла заява від 30.12.2020р. про стягнення судових витрат, у якій просить стягнути із ПП "Фермерське господарство "Західний Буг" на користь ПП "Фірма "СОМГІЗ" витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 4000,00грн..
12.01.2021р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат від 30.12.2020р., у яких вказує, що розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), заявлених у заяві про стягнення судових витрат від 30.12.2020р. не відповідає критеріям співмірності, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню. Просить, відмовити ПП "Фірма СОМГІЗ" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат від 30.12.2020р. повністю.
Згідно із ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 10.08.2017р. між організатором земельних торгів - Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (замовник) та виконавцем земельних торгів - Приватним підприємством "Фірма "СОМГІЗ" (виконавець) було укладено договір №100817/04 про підготовку лотів та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (далі-договір) (а.с.13), згідно п.1.1 якого, замовник, відповідно до прийнятого рішення щодо підготовки до проведення земельних торгів замовляє, а виконавець відповідно до п.5 ст.135 ЗК України зобов`язується за власний рахунок провести підготовку лотів до продажу в частині виконання робіт із землеустрою, оцінки та проведення земельних торгів відповідно до процедури, встановленої ст.-ст.134-138 ЗК України, з наступним відшкодуванням витрат виконавцю земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються покупцем лота.
На підставі зазначеного договору ПП "Фірмою "СОМГІЗ", як виконавцем земельних торгів, було надано послуги з підготовки до продажу та проведення земельних торів у формі аукціону права оренди, терміном на 7(сім) років земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.
Також, у межах підготовки до продажу права оренди земельних ділянок, та в тому числі, і земельної ділянки за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га між ПП "Фірма "СОМГІЗ" та ліцензованою землевпорядною організацією - ТОВ "Західземлепроект" 11.08.2017р. було укладено договір №110817/04-Р на розроблення землевпорядної документації (а.с.22).
Надалі, 04.02.2019р. до цього договору сторонами було підписано зміни та доповнення, відповідно до яких умови Розділу 2 "Вартість робіт і порядок їх обчислення" були викладені в новій редакції та затверджено оновлений Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які пропонується для продажу на земельних торгах окремими лотами (а.с.28-29).
У відповідності до оновленого Переліку, кошторисна вартість робіт з підготовки до проведення земельних торгів земельної ділянки за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га становить 29295,39грн. (а.с.30-31).
Також, п.5.1. Розділу 5 "Оплата послуг" договору було викладено в новій редакції: "Оплата виконаних робіт здійснюється після проведення земельних торгів на підставі підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів з рахунку Виконавця земельних торгів, на рахунок Розробника, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з дати поступлення коштів на рахунок Виконавця від Переможця торгів, визначеного за результатами проведення земельних торгів по кожному конкретному лоту".
Також, 18.10.2017р. ТОВ "Західземлепроект" передало ПП "Фірма "СОМГІЗ" землевпорядну документацію, в тому числі й на земельну ділянку за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що підтверджується Актом прийому-передачі документів по договору №110817/04-Р від 11.08.2017р. на розроблення землевпорядної документації (а.с.32).
В межах підготовки до продажу права оренди земельних ділянок, та в тому числі, і земельної ділянки за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, ПП "Фірма "СОМГІЗ" 26.12.2017р. уклала договір із Державною установою "Інститут охорони ґрунтів України" на виконання наукових та науково-технічних робіт з проведення агрохімічних аналізів зразків ґрунту та виготовлення агрохімічних паспортів земельних ділянок (а.с.33) (далі - договір на виконання наукових та науково-технічних робіт з проведення агрохімічних аналізів зразків ґрунту та виготовлення агрохімічних паспортів земельних ділянок).
Згідно п.3.2. вказаного договору на виконання наукових та науково-технічних робіт з проведення агрохімічних аналізів зразків ґрунту та виготовлення агрохімічних паспортів земельних ділянок до початку проведення робіт Замовник перераховує 50% вартості робіт згідно п.3.1.
У відповідності до п.3.1 договору на виконання наукових та науково-технічних робіт з проведення агрохімічних аналізів зразків ґрунту та виготовлення агрохімічних паспортів земельних ділянок до початку проведення робіт загальна вартість робіт становить 36061,80грн..
Так, за результатами цих робіт, 26.01.2018р. між сторонами було підписано акт №84 приймання-здачі наукових та науково-технічних робіт з проведення обстеження ґрунту та виготовленню агротехнічних паспортів земельних ділянок, на підставі якого ПП "Фірма "СОМГІЗ" отримала агротехнічні паспорти, в тому числі і на земельну ділянку за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га (а.с.35).
Таким чином, в процесі підготовки до продажу права оренди земельної ділянки за кадастровим номером: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га виконавцем земельних торгів було замовлено виконання робіт у третіх осіб, якими такі роботи були надані і результати робіт були прийняті ПП "Фірма "СОМГІЗ" на підставі відповідних актів.
Одним із учасників, що зареєструвалися до участі в земельних торгах у формі аукціону щодо продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту) - було Приватне підприємство "Фермерське господарство "Західний Буг".
Також, на підставі заяви про участь у земельних торах для юридичних осіб - резидентів №01 від 09.06.2020р., між виконавцем земельних торгів - ПП "Фірма "СОМГІЗ" та учасником земельних торгів - ПП "ФГ "Західний Буг" 09.06.2020р. було укладено договір №090620/10-У про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг (далі - договір про участь в земельних торгах) (а.с.37-39), згідно п.1.1 якого, виконавець відповідно до договору з організатором земельних торгів забезпечує учаснику надання консультаційних послуг щодо організації та проведення земельних торгів у формі аукціону, відповідно до вимог ст.ст.135- 139 ЗК України з продажу права оренди терміном на 7(сім) років земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; код класифікації видів цільового призначення земель - 01.01; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (надалі - лот), а учасник бере на себе зобов`язання взяти участь в земельних торгах у формі аукціону з метою придбати лот відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідності до п.1.2 договору про участь в земельних торгах учасник замовляє, а виконавець зобов`язується надати учаснику консультаційно - роз`яснювальні послуги щодо вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Закону України "Про державний земельний кадастр", Закону України "Про землеустрій", Закону України "Про інформацію" та іншого чинного законодавства України.
У п.1.3 договору про участь в земельних торгах сторони узгодили, що учасник, в разі визнання його переможцем земельних торгів у формі аукціону (ст.650 ЦК України), оплачує виконавцю вартість замовлених та наданих згідно з п.1.2 договору послуг, відповідно до ст.ст.901-903 ЦК України та ст.190 ГК України, яка є договірною та становить 7200,00грн., окрім того ПДВ 20%, негайно в день проведення земельних торгів.
Надалі, 16.06.2020р. відбулися повторні земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди вказаної земельної ділянки кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту).
Згідно протоколу №472 ПП "ФГ "Західний Буг" було визначено переможцем цих земельних торгів із ціною продажу лоту - 38079,83грн. без ПДВ, що становить 12,199904% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.42-44).
Також, 16.06.2020р. між ПП "Фірма "СОМГІЗ" (виконавцем земельних торгів) та Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (організатором земельних торгів) було підписано Акт здачі-прийняття наданих послуг по договору №100817/04 від 10.08.2020р., змін та доповнень від 08.05.2018р. (а.с.21).
Зокрема, у відповідності до п.1 цього Акту на виконання п.1.1 договору, виконавець виконав за власний рахунок, а замовник прийняв в повному обсязі надані послуги щодо умов договору по підготовці лоту до проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а саме: право оренди земельної ділянки терміном на 7 (сім) років, кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту), (надалі- лот).
Відповідно до п.5 цього Акту вартість послуг виконавця з організації та проведення земельних торгів у формі аукціону сплачується на рахунок виконавця учасником, що став переможцем земельних торгів.
Крім того, 16.06.2020 між ПП "Фірма "СОМГІЗ" (виконавцем) та ПП "ФГ "Західний Буг" (учасником, що став переможцем земельних торгів) було підписано акт здачі-приймання наданих послуг до договору №090620/10-У від 09.06.2020р. (а.с.45), відповідно до якого виконавець виконав в повному обсязі послуги з організації та проведення земельних торгів, а учасник, що став переможцем земельних торгів прийняв їх виконання без зауважень та претензій (п.1); виконавець виконав, а учасник, що став переможцем земельних торгів прийняв в повному обсязі надані виконавцем послуги відповідно до п. 1.2. договору (п.6).
Згідно змісту акту ПП "ФГ "Західний Буг" негайно в день проведення земельних торгів (16.06.2020р.) зобов`язалося оплатити винагороду виконавцю земельних торгів у формі аукціону за надані послуги по організації та проведенню земельних торгів відповідно до п.1.1 договору, в сумі 22 848,00грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3808,00грн. на поточний рахунок виконавця (п.2); витрати виконавця земельних торгів, пов`язані із підготовкою лоту до проведення земельних торгів в сумі 38946,41грн. в т. ч. ПДВ 20% - 6491,07грн. на поточний рахунок виконавця (п.5); надані виконавцем послуги, відповідно до п. 1.2. договору в сумі 8640,00грн. в т.ч. ПДВ 20% -1440,00грн. (п.7).
Однак, в порушення умов договору 16.06.2020р. ПП "ФГ "Західний Буг" не виконало свого обов`язку по оплаті наданих виконавцем послуг та компенсації витрат виконавця, пов`язаних із підготовкою лоту до продажу в сумі 70434,41грн..
В подальшому, 22.06.2020р. ПП "Фірма "СОМГІЗ" звернулося до ПП "ФГ "Західний Буг" з листом щодо порушення умов договору та погашення заборгованості з проханням сплатити до 30.06.2020р. на рахунок ПП "Фірма "СОМГІЗ" заборгованість у розмірі 70434,41грн. в т.ч. ПДВ 20% - 11739,07грн. (а.с.46). Відповіді на цей лист позивачем не було отримано.
Також, 22.06.2020р. ПП "Фірма "СОМГІЗ" звернулося із листом до в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області. Маркевича Р.Я. щодо анулювання результатів земельних торгів у формі аукціону, оскільки переможець земельних торгів у формі аукціону - ПП "ФГ "Західний Буг" не сплатив належної суми за придбаний лот, що згідно із п.5 ст.138 ЗК України є підставою для анулювання результатів земельних торгів. В цьому ж листі ПП "Фірма "СОМГІЗ" повідомило, що переможцем торгів також не сплачено винагороди виконавцю та не компенсовано витрати виконавця на підготовку лоту до продажу (а.с.49).
Надалі, у зв`язку із відмовою ПП "ФГ "Західний Буг", як переможця земельних торгів у формі аукціону від укладення договору оренди земельної ділянки, наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області №1/99-20-Т від 26.06.2020р. було анульовано результати земельних торгів (аукціон від 16.06.2020р. №25389, лот №49402) з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а саме: право оренди земельної ділянки терміном на 7 (сім) років, кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту) (а.с.50).
За вказаних обставин, Приватне підприємство "Фірма "СОМГІЗ" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" про стягнення 70718,08грн., з них: 70434,41грн. основного боргу та 283,67грн. - 3% річних.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Приватне підприємство "Фірма "СОМГІЗ" посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №090620/10-У від 09.06.2020р. про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг в частині своєчасної оплати та відшкодування витрат позивача, а також 3% річних через несвоєчасну сплату.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 14.08.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №903/575/20; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.09.2020р..
07.09.2020р. до Господарського суду Волинської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 04.09.2020р., в якому зазначено, що договір №090620/10-У від 09.06.2020р. про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг є нікчемним (не відповідає загальним вимогам, передбаченим ст.203 ЦК України, дотримання яких є обов`язковою умовою чинності будь-якого правочину), так як підписаний не уповноваженою на такі дії особою (оскільки наявна відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності).
Відповідно до договору №090620/10-У від 09.06.2020р. Приватне підприємство "Фірма "СОМГІЗ", в особі директора Федус Олени Миколаївни, що діє на підставі Статуту та довіреності №01 ПП "Фірма "СОМГІЗ" від 08.01.2020р., зазначена виконавцем торгів. Акцентує увагу суду, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) не міститься жодних відомостей (вони відсутні) про Федус Олену Миколаївну, як про директора, або про особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори від юридичної особи. Згідно відомостей з ЄДР про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи: значиться лише керівником та представником - ОСОБА_2 .
Відповідач вважає, що з огляду на відсутність у ЄДР відомостей про Федус Олену Миколаївну як про директора, тобто про особу яка уповноважена відповідно до Статуту вчиняти від імені юридичної особи дії, у тому числі підписувати договори, є усі законні на те підстави стверджувати, що договір № 090620/10-У від 09.06.2020р. про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг є нікчемним так як підписаний особою, яка не уповноважена здійснювати дані дії.
22.09.2020р. до Господарського суду Волинської області надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що в законі відсутня пряма вказівка про те, що у випадку підписання договору особою, яка не мала на це повноважень, вказаний договір є нікчемним, крім того ч.2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Крім того, вважає, що витрати на правову допомогу в розмірі 50000,00грн. є явно завищеними та такими що не відповідають вимогам співмірності, що встановлені ст.156 ГПК України.
30.09.2020р. до Господарського суду Волинської області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент його здійснення стороною вимог, які встановлені в ч.ч.1-3, 5-6 ст.203 ЦК України; ПП "Фірма "СОМГІЗ" не має жодних законних підстав для стягнення заборгованості на підставі договору №090620/10-У від 09.06.2020р. про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг. З урахуванням відсутності відомостей у ЄДР про ОСОБА_1 як директора ПП "Фірма "СОМГІЗ", то довіреність №01 від 08.01.2020р. є нікчемною, так як нею уповноважено Федус О.М., як директора на керівництво діяльністю юридичною особою, яка згідно відомостей з ЄДР не значиться такою посадовою особою.
01.10.2020р. Господарський суд Волинської області ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020р..
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 15.10.2020 повідомлено сторони, що розгляд справи по суті відбудеться 04.11.2020р..
04.11.2020р. до Господарського суду Волинської області від позивача надійшла заява про вирішення питання судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог. До клопотання долучено копію договору про надання правової допомоги від 18.06.2020р. відповідно до якого розмір гонорару становить 1000,00грн. за одну годину роботи адвоката. Також у цьому клопотанні позивач зазначив про те, що докази понесених останнім витрат у повному обсязі будуть подані в строк, встановлений ч.1 ст.221 Господарського процесуального кодексу України.
Як вже зазначалося, рішенням Господарської суд Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 позов задоволено.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст.525, 526, 599 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.135 Земельного Кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Згідно ч.3 ст.135 ЗК України, організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.
Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.
Учасником земельних торгів є фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в частині сьомій статті 137 цього Кодексу, сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.
У відповідності до ч.5 ст.135 ЗК України, земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.
Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.
Згідно ч.6 чт.135 ЗК України, винагорода виконавцю земельних торгів, яку встановлює організатор земельних торгів, складається з видатків на організацію та проведення земельних торгів і прибутку виконавця.
Винагорода виконавця земельних торгів встановлюється у розмірі 5 відсотків ціни, за якою здійснюється купівля-продаж земельної ділянки, або 50 відсотків річної плати за користування земельною ділянкою (у разі продажу прав на земельну ділянку (оренди, суперфіцію, емфітевзису), але не більш як 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви про участь у земельних торах для юридичних осіб - резидентів №01 від 09.06.2020р., між виконавцем земельних торгів - ПП "Фірма "СОМГІЗ" та учасником земельних торгів - ПП "ФГ "Західний Буг" 09.06.2020р. було укладено договір №090620/10-У про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно - роз`яснювальних послуг (далі - договір про участь в земельних торгах), згідно п.1.1 якого, виконавець відповідно до договору з організатором земельних торгів забезпечує учаснику надання консультаційних послуг щодо організації та проведення земельних торгів у формі аукціону, відповідно до вимог ст.ст.135- 139 ЗК України з продажу права оренди терміном на 7(сім) років земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту); категорія земель - землі сільськогосподарського призначення; код класифікації видів цільового призначення земель - 01.01; цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (надалі - лот), а учасник бере на себе зобов`язання взяти участь в земельних торгах у формі аукціону з метою придбати лот відповідно до вимог чинного законодавства.
16.06.2020р. відбулися повторні земельні торги у формі аукціону з продажу права оренди вказаної земельної ділянки кадастровий номер: 0720585600:00:001:1512, площею 51,7705га, що розташована за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, Стенжаричівська сільська рада (за межами населеного пункту).
Відповідно до протоколу №472 ПП "ФГ "Західний Буг" було визначено переможцем цих земельних торгів із ціною продажу лоту - 38079,83грн. без ПДВ, що становить 12,199904% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
16.06.2020р. між ПП "Фірма "СОМГІЗ" (виконавцем земельних торгів) та Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області (організатором земельних торгів) було підписано Акт здачі-прийняття наданих послуг по договору №100817/04 від 10.08.2020р., змін та доповнень від 08.05.2018р..
Також, 16.06.2020р. між ПП "Фірма "СОМГІЗ" (виконавцем) та ПП "ФГ "Західний Буг" (учасником, що став переможцем земельних торгів) було підписано акт здачі-приймання наданих послуг до договору №090620/10-У від 09.06.2020р., відповідно до якого виконавець виконав в повному обсязі послуги з організації та проведення земельних торгів, а учасник, що став переможцем земельних торгів прийняв їх виконання без зауважень та претензій (п.1); виконавець виконав, а учасник, що став переможцем земельних торгів прийняв в повному обсязі надані виконавцем послуги відповідно до п. 1.2. договору (п.6).
Відповідно до змісту акту ПП "ФГ "Західний Буг" негайно в день проведення земельних торгів (16.06.2020р.) зобов`язалося оплатити винагороду виконавцю земельних торгів у формі аукціону за надані послуги по організації та проведенню земельних торгів відповідно до п.1.1 договору, в сумі 22 848,00грн. в т.ч. ПДВ 20% - 3808,00грн. на поточний рахунок виконавця (п.2); витрати виконавця земельних торгів, пов`язані із підготовкою лоту до проведення земельних торгів в сумі 38946,41грн. в т. ч. ПДВ 20% - 6491,07грн. на поточний рахунок виконавця (п.5); надані виконавцем послуги, відповідно до п.1.2 договору в сумі 8640,00грн. в т.ч. ПДВ 20% -1440,00грн. ( п.7).
Однак, в порушення умов договору 16.06.2020р. ПП "ФГ "Західний Буг" не виконало свого обов`язку по оплаті наданих виконавцем послуг та компенсації витрат виконавця, пов`язаних із підготовкою лоту до продажу в сумі 70434,41грн..
Надалі, 22.06.2020р. ПП "Фірма "СОМГІЗ" звернулося до ПП "ФГ "Західний Буг" з листом щодо порушення умов договору та погашення заборгованості з проханням сплатити до 30.06.2020р. на рахунок ПП "Фірма "СОМГІЗ" заборгованість у розмірі 70434,41грн. в т.ч. ПДВ 20% - 11739,07грн..
Відповіді на цей лист позивачем не було отримано та в матеріалах справи така відсутня.
Враховуючи вище викладене, укладення між сторонами договору, виконання позивачем, взятих на себе зобов`язань щодо участі відповідача в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг, а також не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів відповідачем, колегія суддів апеляційні інстанції погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 70434,41грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
У відповідності до ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних в порядку ст.625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Водночас, обов`язковою умовою для застосування відповідальності за неналежне виконання особою взятих на себе грошових зобов`язань є наявність прострочення боржником виконання такого зобов`язання.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Перевіривши здійснений позивачем та місцевим господарським судом розрахунок 3% річних в сумі 283,67грн., нарахованих за період з 17.06.2020 по 04.08.2020, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з їх розрахунками та зазначає, що задоволенню підлягає вимога позивача до відповідача про стягнення 283,67грн. 3% річних, нарахованих за вказаний вище відповідний період.
Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 70718,08грн. з яких: 70434,41грн. основного боргу, 283,67грн. - 3% річних.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду, що заявлений позов підлягає задоволенню.
Стосовно доводів апеляційної скарги про недотриманням судом першої інстанції процесуальних вимог про витребування доказів, слід зазначити, зокрема, наступне.
Згідно ч.2 ст.91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Згідно із ч.5 даної статті учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних законодавчих вимог позивачем до позовної заяви було додані належним чином засвідчені копії письмових документів - письмових доказів, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч.6 ст.91 ГПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Отже, виходячи із ч.3 ст.198 ГПК України, головуючий суддя має право, а не обов`язок у випадку своєчасного надходження обґрунтованого клопотання сторони витребувати оригінали відповідних письмових доказів.
З матеріалів справив вбачається, що клопотання представника відповідача про витребування оригіналів письмових доказів було розглянуто судом в судовому засіданні, в присутності сторін, із з`ясуванням думки сторін щодо необхідності задоволення такого клопотання. Проте, при обґрунтуванні необхідності витребувати в позивача оригінали письмових доказів, представник відповідача не навів (ні письмово в своєму клопотанні про витребування доказів, ні усно в судовому засіданні) жодних підстав для такого витребування, мотивуючи, це лише позицією, що у відповідача наявні сумніви про ці документи (не зазначаючи при цьому, в чому саме такі сумніви полягають, чим вони зумовлені). Тому, суд першої інстанції, розглянувши відповідне клопотання, законно та обґрунтовано відмовив в його задоволенні.
Слід також звернути увагу на те, що клопотання про витребування оригіналів письмових доказів було подано відповідачем поза процесуальним строком, що встановлений ГПК України, без зазначення поважності причин пропуску такого строку відповідачем.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.182 ГПК України питання щодо витребування доказів, в тому числі оригіналів письмових доказів вирішуються судом у підготовчому засіданні.
Однак, представником відповідача на підготовчому провадженні чи в підготовчому судовому засіданні клопотання про витребування оригіналів письмових доказів подано до суду не було, як і не було заявлено у відзиві на позовну заяву про жодні "сумніви" у належності та/або допустимості письмових доказів (та їх засвідчених копій), що надані позивачем на обґрунтування своїх позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.10.2020р. у даній справі було закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 15.10.2020р., а клопотання про витребування доказів, датоване відповідачем 21.10.2020р..
Враховуючи викладене, а саме, у зв`язку із необґрунтованістю клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, а також через пропуск процесуального строку на заявлення такого клопотання, судом законно відмовлено у його задоволенні.
Водночас, відповідно до змісту ч.2 ст.277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене слід звернути увагу на те, що навіть в апеляційній скарзі відповідач не наводить жодного обґрунтування наявності сумнівів в належним чином засвідчених копіях письмових доказів, що подані позивачем на доведення своїх позовних вимог та які могли слугувати підставами для витребування оригіналів таких документів в суді першої інстанції.
Відносно доводів апеляційної скарги про те, що Федус О.М. була не уповноважена на підписання договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р., слід зазначити наступне.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, ОСОБА_1 була належним чином уповноважена на підписання договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р..
Зокрема, у вказаному вище договорі зазначено, що однією із сторін договору, а саме, виконавцем земельних торгів є Приватне підприємство "Фірма "СОМГІЗ", в особі директора Федус Олени Миколаївни, що діє на підставі Статуту та довіреності №01 ПП "Фірма "СОМГІЗ" від 08.01.2020р..
Відповідно до абз.2 вказаної довіреності №01 від 08.01.2020р. для виконання обов`язків директора ПП "Фірми "СОМГІЗ" власник надає наступні повноваження:
- представляти Фірму в стосунках з органами державної влади, місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання, іншими юридичними та фізичними особами;
- укладати з органами державної влади, місцевого самоврядування, а також із суб`єктами господарювання, юридичними та фізичними особами (підписувати та скріпляти печаткою Фірми) угоди, договори від імені Фірми, в тому числі, але не виключно, договори про підготовку лотів та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди на земельні ділянки усіх форм власності, договори про підготовку лотів та проведення земельних торгів у формі аукціону з продажу земельних ділянок усіх форм власності, договорів на розроблення землевпорядної документації, договорів на виконання наукових та технічних робіт з проведення агрохімічних аналізів зразків грунту та виготовлення агрохімічних паспортів земельних ділянок, договори з учасниками земельних торгів про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг, а також будь-які інші договори (угоди), що пов`язані із наданням Фірмою послуг/ виконання Фірмою робіт без обмеження за ціною таких договорів.
- відповідно до п.п.е) п.3.3 Статуту ПП "Фірма "СОМГІЗ" цією довіреністю генеральний директор затверджує на майбутнє всі господарські договори, які будуть укладені представником від імені Фірми на суму 50 000грн. та більше.
- інші повноваження, що передбачені п.3.4 Статуту ПП "Фірма "СОМГІЗ".
Строк дії цієї довіреності - до 31.12.2020р..
Згідно п.3.1. Статуту ПП "Фірма "СОМГІЗ" (в редакції, що була чинна станом на момент підписання договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020 р.) виконавчими органами підприємства є: засновник, генеральний директор, директор.
Відповідно до п. 3.4. Статуту ПП "Фірма "СОМГІЗ" (в редакції, що була чинна станом на момент підписання договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р.) директор підприємства: а) виконує плани діяльності підприємства; б) самостійно розв`язує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені цим Статутом до компетенції засновника та генерального директора; в) без доручення діє від імені підприємства, є представником його інтересів в усіх підприємствах, організаціях, органах; г) розпоряджається майном підприємства, укладає угоди, видає доручення, за винятком обмежень встановлених даним Статутом та віднесених до компетенції інших органів управління.
Згідно із наказом №10-п від 18.06.2012р. ОСОБА_1 з 18.06.2012р. прийнято на посаду директора ПП "Фірма "СОМГІЗ".
Таким чином, ОСОБА_1 , на умовах трудового договору здійснювала свої повноваження, як директор та відповідно до Статуту та довіреності №01 від 08.01.2020р. була належним чином уповноважена від імені ПП "Фірма "СОМГІЗ" укласти договір про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р..
Слід зазначити, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст.ст.2, 80, 91,92 ЦК України). При цьому, особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92 ЦК України).
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст.97 ЦК України).
Частиною 2 ст.207 ЦКУ передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст.237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі, вступаючи в правовідносини з третіми особами. Так, відповідно до ч.3 цієї статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
З огляду на викладене, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань як не є підставою виникнення представництва, так і навпаки, відсутність такого запису не свідчить, що особа не має повноважень діяти від імені відповідної юридичної особи, оскільки така особа може бути уповноважена вчиняти дії на підставі установчих документів або довіреності, що видана юридичною особою.
Таким чином, незважаючи на той факт, що Федус О.М. не була внесена до ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на день укладення договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р., правовою підставою представництва нею ПП "Фірми "СОМГІЗ", як свідчать матеріали справи, була довіреність №01 від 08.01.2020р., відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, а тому, правочини, укладені нею як представником ПП "Фірма "СОМГІЗ" є дійсними та чинними.
Стосовно доводів апеляційної скарги про нікчемність договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р. та довіреності № 01 від 08.01.2020р..
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що положення в Статуті ПП "Фірма "СОМГІЗ" про те, що директор діє від імені підприємства без довіреності не забороняє уповноваженому органу підприємства таку довіреність видати, в якій, зокрема, конкретизувати перелік дій, на які директор уповноважений, встановити строк дії такої довіреності, погодити укладення директором правочинів, щодо яких Статутом встановлено певні обмеження тощо.; та жодним чином не є підставою нікчемності цієї довіреності.
ОСОБА_2 є власником, засновником та генеральним директором ПП "Фірма "СОМГІЗ", а також підписант, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був уповноважений на видання довіреності Федус О.М. на представництво свого підприємства перед третіми особами та укладення від імені підприємства правочинів.
Загальні засади недійсності договорів та правові визначені ст.215 ЦК України, якою закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
При цьому, ст.203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а відсутність будь-якої з таких вимог не має наслідком автоматичну нікчемність такого правочину, а може бути лише підставою для визнання такого правочину недійсним у встановленому законом порядку, зокрема, судом. Тобто такі правочини можуть бути оспорюваними, але не є нікчемними.
Також, не знаходять свого підтвердження і доводи відповідача про відсутність ознаки чинності правочину, що передбачена ч.2 ст.203 ЦК України, а саме, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, яку відповідач кладе в основу свого висновку про недійсність та нікчемність правочину - договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р..
Зокрема, належний обсяг дієздатності сторін правочину передбачає, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.30 та ч.1 ст.92 ЦК України, цивільною дієздатністю особи є здатність фізичної особи своїми діями та здатність юридичної особи через органи, які діють згідно з установчими документами та законом, набувати для себе цивільних прав і їх здійснювати, а також здатність створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно (або через відповідні органи) їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Таким чином, вказана норма регулює питання можливості юридичної особи в цілому виступати суб`єктом правовідносин, здійснювати права та обов`язки, вступати в зобов`язання (наприклад, випадки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти (ст.227 ЦК України) та не стосується питання дієздатності/правоздатності представника юридичної особи, що був підписантом в договорі.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 була належним чином та відповідно до закону уповноважена від імені ПП "Фірма "СОМГІЗ" вчиняти договір про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р., при цьому якби такий договір підписала інша особа з перевищенням повноважень, то ст.241 ЦК України встановлює, що такий договір не є автоматично недійсним чи нікчемним, а навпаки, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Тому доводи апелянта щодо нікчемності вказаного правочину є необгрунтованими і з цих підстав також.
Додатково, слід звернути увагу на те. що позиція відповідача у цьому спорі, яка ґрунтується на тому, що договір, який він сам підписав та зобов`язався виконувати (без зауважень) та послуги, за яким йому були надані і ним прийняті, є нікчемним, - свідчить про невідповідність такої позиції вимогам добросовісності.
Добросовісність (пункт 6 ст.3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018р. у справі №338/180/17 застосовано доктрину venire contra factum (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Так, поведінка відповідача у даному випадку не відповідає вищенаведеному принципу та є недобросовісною, оскільки після укладення договору про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р., ПП "ФГ "Західний Буг" було вчинено всі дії на його виконання, а саме, сплачено на відповідні банківські рахунки позивача гарантійний внесок за лот та реєстраційний внесок за лот (копії платіжних доручень надані до позовної заяви) прийнято участь в земельних торгах у формі аукціону 16.06.2020р, що підтверджується протоколом №472 від 16.06.2020р., підписано акт здачі-приймання наданих послуг до договору №090620/10-У від 09.06.2020р., яким відповідач підтвердив факт отримання ним всіх послуг за договором про участь в земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-роз`яснювальних послуг від 09.06.2020р.. Отже, вказуючи, що наведений договір є нікчемним та на цій підставі відмовляючись від оплати вже отриманих послуг, відповідач діє всупереч своїй попередній поведінці.
Водночас, відносно вимог Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ" про відшкодуванні витрат на правову допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 4000,00грн., що заявлені у заяві від 30.12.2020р. про стягнення судових витрат, слід зазначити наступне.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст.126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, представником позивача на підтвердження повноважень адвоката подано засвідчено копію ордеру серії ВС №1052231 від 25.12.2020р., який додано до матеріалів письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020р. за надання правової допомоги клієнт (Приватне підприємство "Фірма "СОМГІЗ") сплачує виконавцю (Адвокатське бюро "Вікторії Бойко") гонорар. Розмір гонорару становить 1000,00грн. за одну годину роботи адвоката при наданні ним правової допомоги у формах, передбачених п.п.1.2.1, 1.2.2, 1.2.8, 1.2.11 цього договору та 1000,00грн. за одну годину роботи адвоката при наданні ним правової допомоги у формі, передбачені п.п.1.2.5,1.2.6, 1.2.7,1.2.10 цього договору.
24.12.2020р. між сторонами договору підписано акт №7 про надану правову допомогу до договору про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020р. на суму 4000,00грн..
Зокрема, відповідно до п.1 вказаного акту виконавець, відповідно до договору про надання правової допомоги №14/20 від 18,06.2020р. надав, а клієнт прийняв у грудні 2020р. такі послуги:
- ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020 р. у справі №903/575/20 - 1год., ціна 1000,00грн.;
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 - 3год., ціна 3000,00грн..
Також, на підтвердження витрат заявником подано засвідчену копію платіжного доручення №3070 від 24.12.2020р. на суму 4000,00грн..
Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом правничої допомоги за розгляд справи судом апеляційної інстанції на суму 40000,00грн..
Відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст.126 ГПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Подібна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц.
12.01.2021р. до Північно - західного апеляційного господарського суду ПП "Фермерське господарство "Західний Буг" подано заперечення на заяву про стягнення судових витрат від 30.12.2020р., у яких просить відмовити ПП "Фірма СОМГІЗ" у задоволенні заяви про стягнення судових витрат від 30.12.2020р. повністю.
При цьому, доводи скаржника наведені у запереченнях на заяву про стягнення судових витрат від 30.12.2020р., зокрема, про те, що про розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн.), не відповідає критеріям співмірності, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України, а тому не підлягає задоволенню, колегія суддів апеляційної інстанції вважає суперечливими, оскільки самим скаржником одночасно з апеляційною скаргою подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50000,00грн., який відповідач поніс та змушений понести у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, що значно перевищує заявлену позивачем суму таких витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, при вирішенні розміру судових витрат переглянув калькуляцію часу, який був витрачений адвокатом, оцінив співмірність та розумність ціни його послуг, врахував складність справи.
Отже, приймаючи до уваги наведене вище, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн., понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №903/575/20.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" - без задоволення.
Судові витрати відповідача за подання апеляційної скарги з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України суд залишає за скаржником.
Керуючись ст.ст.129, 247-252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг", м.Володимир-Волинський Волинської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 04.11.2020р. у справі №903/575/20 - без змін.
2. Стягнути із Приватного підприємства "Фермерське господарство "Західний Буг" (44700, Волинська область, м.Володимир-Волинський, вул.Ганни Жежко, 9, ідентифікаційний код 41490962) на користь Приватного підприємства "Фірма "СОМГІЗ" (79012, м.Львів, вул.Сахарова, 46, код ідентифікаційний код 20810095) 4000грн. 00коп. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи №903/575/20.
3. Доручити Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання цієї постанови.
4. Справу №903/575/20 повернути до Господарського суду Волинської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "14" січня 2021 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2021 |
Оприлюднено | 15.01.2021 |
Номер документу | 94149623 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Вороняк Андрій Сергійович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Вороняк Андрій Сергійович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Вороняк Андрій Сергійович
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Павлюк І.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні