Постанова

від 13.01.2021 по справі 903/664/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Справа № 903/664/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Мельник О.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підприємства Акватериторія-Волинь на рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2020, повний текст якого складено 12.10.2020, у справі №903/664/20 (суддя Шум М.С.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Мельника Миколи Павловича

с.Рудники Маневицького р-ну Волинської обл.

до Приватного підприємства Акватериторія-Волинь м.Луцьк

про стягнення 26 900 грн. безпідставно отриманих коштів,-

У вересні 2020 року до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Мельника Миколи Павловича (надалі в тексті - Підприємець) до Приватного підприємства Акватериторія-Волинь (надалі в тексті - Підприємство) про стягнення 26 900 грн. безпідставно отриманих коштів.(арк.справи 1-4).

Рішенням господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі №903/664/20 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 26 900 грн без-підставно отриманих коштів. Суд вмотивував рішення тим, що строк позовної давності обчислю-ється з моменту коли Позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто з часу постановлення Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 04.03.2020 у справі №903/601/ 19 щодо правової природи спірних коштів, тому позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строків позовної давності, а позовні вимоги ФОП Мельника М.П. підлягають до задово-лення шляхом стягнення із ПП Акватериторія-Волинь на його користь коштів у сумі 26 900 грн. (арк.справи 67-70).

Не погоджуючись із рішенням, Відповідач подав скаргу до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у даній справі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.(арк.справи 75-82).

Обґрунтовуючи скаргу Відповідач зазначає, що господарський суд першої інстанції непов-но з`ясував всі обставини справи, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права. На думку Скаржника, суд безпідставно не взяв до уваги, що не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами. Враховуючи викладене, подання позову з недодер-жанням правил підвідомчості/підсудності, у разі наступного закриття провадження у справі, від-мови в позові або повернення позову, не перериває перебігу позовної давності. Крім того, звертає увагу, що у справі №903/601/19 встановлено та не потребує доказування, що перебіг строку позов-ної давності на звернення Позивача до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу почався з 21.11.2016 а сплив 21.11.2019. Оскільки заява про застосування спливу строку позовної давності була зроблена Відповідачем у встановленому порядку - у відзиві на позовну заяву, а тому відсутні будь-які підстави для незастосування судом спливу строку позовної давності і відмови на цій підставі в задоволенні позову.(арк.справи 75-82).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №903/664/20. Крім того, встановлено Позивачу строк для подання суду відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Скаржнику копії відзиву протя-гом 5 днів з дня вручення ухвали, а також ухвалено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк.справи 86).

26.11.2020 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Позивача, у якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.(арк.справи 89-95).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуаль-ного права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2016 ФОП Мельник М.П. платіжним дорученням №1 перерахував ПП Акватериторія-Волинь 26 900 грн. з призначенням платежу: оплата за товар зг.дог.бн від 25 листопада 2016 року без ПДВ .(арк.справи 6).

Факт отримання даних коштів Відповідачем не заперечується.

02.07.2019 ФОП Мельник М.П. направив ПП Акватериторія-Волинь вимогу, в якій про-сив здійснити поставку товару або у 7-денний строк з дня отримання вимоги повернути 26 900 грн. 00 коп., яка отримана ПП Акватериторія-Волинь 03.07.2019, яка залишена останнім без відповіді та без задоволення.(арк.справи 8).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 09.08.2019 ФОП Мельник М.П. звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ПП Акватериторія-Волинь про стягнення 26 900 грн попередньої оплати за товар, а також 10 000 грн витрат на правову допомогу і 1 921 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.12.2019 у справі №903/601/19 позов задоволено і присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача 26 900 грн попе-редньої оплати, 1 921 грн витрат зі сплати судового збору та 10 000 грн витрат на правову допо-могу.(арк.справи 9-15).

Проте, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 у справі №903/601/19, яка набрала законної сили, рішення господарського суду Волинської області від 02.12.2019 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. (арк.справи 16-22).

При цьому, постановою суду апеляційної інстанції встановлено ряд обставин, які в силу приписів п.4 ст.75 ГПК України є преюдиційними, сторонами у справі не оспорюються та не по-требують додаткового доказування:

- перерахувавши кошти в сумі 26 900 грн платіжним дорученням №1 від 25.11.2016 Позивач не надав будь-яких доказів наявності договірних домовленостей з Відповідачем на проведення такої оплати;

- рахунок на оплату №223 від 25.11.2016, на підставі якого здійснено оплату, не свідчить про наявність договірних відносин між сторонами по справі на поставку товару;

- ФОП Мельник М.П. безпідставно звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з Відповідача 26 900 грн. як попередню оплату вартості товару, посилаючись на приписи ст.693 ЦК України, оскільки не довів, що між сторонами існували договірні відносини по поставці товару;

- кошти у сумі 26 900 грн. за платіжним дорученням №1 від 15.11.2016, отримання яких не заперечується ПП Акватериторія-Волинь , надійшли останньому без достатньої правової підста-ви, оскільки господарських відносин між сторонами не було, а тому ФОП Мельник М.П. не поз-бавлений можливості звернутися до підприємства з вимогою повернення цих коштів, зазначаючи інші правові підстави.

Як вже зазначалось, 04.09.2020 ФОП Мельник М.П. звернувся до господарського суду Волинської області з даною позовною заявою про стягнення з ПП Акватериторія-Волинь 26 900 грн. безпідставно отриманих коштів з посиланням на приписи ч.1 ст.1212 ЦК України. Крім того, просив стягнути з Відповідача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.(арк.справи 1-4).

Рішенням від 06.10.2020 господарський суд Волинської області задоволив позов.(арк.справи 67-70).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскар-жуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна Відповідача обгрунтована та підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є повернення безпідставно набутих коштів.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид поза-договірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, отримання Відповідачем від Позивача коштів в сумі 26 900 грн згідно платіжного доручення №1 від 15.11.2016 без достатньої правової підстави є обставиною, яка не підлягає доказуванню в силу п.4 ст.75 ГПК України, сторонами визнається, тому позовна вимога про стягнення таких коштів є обґрунтованою.

Однак, яв вбачається із матеріалів справи у відзиві на позов ПП Акватериторія-Волинь заявило про застосування наслідків спливу строку позовної давності.(арк.справи 43-46).

Крім того, апеляційна скарга ПП Акватериторія-Волинь обґрунтована тим, що згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починаєть-ся зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або виз-начений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора вини-кає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. За ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Апелянт зауважує на необхідності правильного визначення початку перебігу строку позов-ної давності і на тому, що не перериває перебігу такого строку подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підс-тавами.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції погодився із доводами Позивача про те, що ним добросовісно вживалися дії з метою захисту свого порушеного майнового права шляхом звернення до суду з позовом до ПП Акватериторія-Волинь про стягнення 26 900 грн. попередньої оплати за товар, посилаючись на приписи ст.693 ЦК Украї-ни (справа №903/601/19).

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що строк позовної давності обчислю-ється з моменту коли Позивач дізнався про порушення своїх прав, тобто з часу постановлення Північно-західним апеляційним господарським судом постанови від 04.03.2020 у справі №903/601/ 19 щодо правової природи спірних коштів, тому Позивач звернувся до суду з відповідним позовом в межах строків позовної давності, позовні вимоги ФОП Мельника М.П. підлягають до задоволен-ня шляхом стягнення із ПП Акватериторія-Волинь на його користь грошових коштів у сумі 26900 грн. Такі висновки обґрунтовано посиланням на постанову Верховного Суду у справі №607/ 5422/16-ц від 20.03.2019.

Натомість колегія суддів звертає увагу, що постановою від 29.12.2020 у справі №909/1165/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вирішував питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та стосуєть-ся початку перебігу строку позовної давності та його переривання.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за зая-вою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, перери-вання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

Як уже зазначалося, у справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що у 09.08.2019 ФОП Мельник М.П. звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до ПП Акватериторія-Волинь про стягнення 26 900 грн попередньої оплати за товар, а також 10 000 грн витрат на правову допомогу і 1 921 грн. судового збору (справа №903/601/19).

Зазначений позов, з посиланням на приписи ст.693 ЦК України, обґрунтовано відмовою Від-повідача повернути попередню оплату за товар, проте ФОП Мельнику М.П. у справі №903/601/19 відмовлено, оскільки останній не довів, що між сторонами існували договірні відносини по пос-тавці товару, а правова природа таких відносин регулюється статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суд відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодек-сом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не пере-риває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №712/21651/12, від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Таким чином, враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду, а також те, що у справі №903/601/19 ФОП Мельник М.П. визначив правовими підставами позову про стягнення ПП Акватериторія-Волинь 26 900 грн попередньої оплати за товар саме норми ст.693 ЦК України (які регулюють договірні відносини попередньої оплати товару), то подання позову у спра-ві №903/ 601/19 не перервало перебігу строку позовної давності за вимогами Позивача у цій справі (обґрунтованими нормами ст.1212 ЦК України, які регулюють кондикційні зобов`язання).

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Вбачається з матеріалів спари та встановлено у справі №903/601/19, остання юридично зна-чуща дія між сторонами відбулася 25.11.2016 коли Позивач перерахував кошти в сумі 26 900 грн платіжним дорученням №1, а відтак з цього моменту і починається обрахунок строку позовної давності.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позов у цій справі подано до господарського суду Волинської області 04.09.2020.(арк.справи 35).

Отже, з огляду на викладене, строк позовної давності за вимогами Позивача про стягнення з Відповідача 26 900 грн безпідставно отриманих коштів розпочався 26.11.2016 і на момент звер-нення ФОП Мельника М.П. у вересні 2020 року до господарського суду Волинської області з позо-вом до ПП Акватериторія-Волинь сплинув.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмо-вити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропу-щення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №911/3677/17.

Таким чином, з огляду на обґрунтованість позовних вимог ФОП Мельника М.П. та подання ПП Акватериторія-Волинь до ухвалення судом рішення по суті заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності - вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 26 900 грн без під-ставно отриманих коштів не підлягають задоволенню через пропуск строку позовної давності.

Колегія суддів звертає увагу, що частиною 5 статті 267 ЦК України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Чинне законодавство не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

При цьому аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що подання позову з іншими матеріально-правовими підставами не перериває перебігу позовної давності, але, разом з тим, з урахуванням конкретних обставин справи, може бути поважною причиною для поновлення строку позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №902/326/16 та від 24.09.2019 у справі №922/ 1151/18.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Позивач не клопотався про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Апеляційний суд вважає, що всі доводи та вимоги апеляційної скарги розглянуто.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та без-посередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

За наслідками розгляду апеляційної скарги, на переконання колегії суддів, наявні всі підс-тави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були дове-деними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених в рішенні, що призвело до ухвалення частково необґрунтованого судового рішення.

Крім того, на підставі статті 129 ГПК України з огляду на задоволення апеляційної скарги з ФОП Мельника М.П. на користь ПП Акватериторія-Волинь належить стягнути 3153 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 129, 232, 233, 240, 270, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Акватериторія-Волинь на рішення госпо-дарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі №903/664/20 задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2020 у справі №903/664/20 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мельника Миколи Павловича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь При-ватного підприємства Акватериторія-Волинь (45606, Волинська обл., Луцький р-н, село Рованці, вул.Заповідна, будинок 19, код ЄДРПОУ 35979065) 3 153 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

6. Матеріали справи №903/664/20 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.