Постанова

від 12.01.2021 по справі 908/454/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

cправа № 908/454/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників

позивача: не з`явились,

відповідача: Нікогосян Л.В. (в режимі відеоконференції),

третьої особи на стороні позивача: не з`явились,

третіх осіб на стороні відповідача: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лещенко В.М."

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019

та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019

у справі № 908/454/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Лещенко В.М."

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2 ; 3. ОСОБА_3 ; 4. ОСОБА_4 ; 5. ОСОБА_5 ; 6. ОСОБА_6 ; 7. ОСОБА_7 ; 8. ОСОБА_8 ; 9. ОСОБА_9 ; 10. ОСОБА_10 ; 11. ОСОБА_11 ; 12. ОСОБА_12 ; 13. ОСОБА_13 ; 14. ОСОБА_14 ; 15. ОСОБА_15 ; 16. ОСОБА_16 ; 17. ОСОБА_17 ; 18. ОСОБА_18 ; 19. ОСОБА_19 ; 20. ОСОБА_20 ; 21. ОСОБА_21 ; 22. ОСОБА_22 ; 23. ОСОБА_23 ; 24. ОСОБА_24 ; 25. ОСОБА_25 ; 26. ОСОБА_26 ; 27. ОСОБА_27 ; 28. ОСОБА_28 ; 29. ОСОБА_29 ; 30. ОСОБА_30 ; 31. ОСОБА_31 ; 32. ОСОБА_32 ; 33. ОСОБА_33 ; 34. ОСОБА_34 ; 35. ОСОБА_35 ; 36. ОСОБА_36 ; 37. ОСОБА_37 ; 38. ОСОБА_38 ; 39. ОСОБА_39 ; 40. ОСОБА_40 ; 41. ОСОБА_41 ; 42. ОСОБА_42 ; 43. ОСОБА_43 ; 44. ОСОБА_44 ; 45. ОСОБА_45 ; 46. ОСОБА_46 ; 47. ОСОБА_47 ; 48. ОСОБА_48 ; 49. ОСОБА_49 ; 50. ОСОБА_50 ; 51. ОСОБА_51 ,

про визнання незаконної відмови в поновленні договору оренди землі, укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії договору,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Селянське (фермерське) господарство "Лещенко В.М." звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізької області (з урахуванням уточненої позовної заяви) про визнання незаконної відмови відповідача від 06.02.2017 № 27-8-0.62-665/2-17 в поновленні договору оренди землі від 29.04.2006 (зареєстрованого 07.02.2007 за № 040726000001) та укладення додаткової угоди про поновлення терміну дії зазначеного договору оренди землі, умови якої додаються.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.04.2017 (суддя Носівець В.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (колегія суддів у складі: Москальова І.В. - головуючий, Агапов О.Л., Сгара Е.В. ), позов задоволено. Визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 06.02.2017 № 27-8-0.62-665/2-17 в поновленні договору оренди землі, укладеного 29.04.2006 між Вільнянською районною державною адміністрацією та селянським (фермерським) господарством "Лещенко В.М.", зареєстрованого у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.02.2007 за № 040726000001. Вирішено вважати додаткову угоду до договору оренди землі від 29.04.2006 укладеною на умовах поданого позивачем проекту цієї додаткової угоди у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2018 (колегія суддів у складі: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.) постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.04.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

В обґрунтування своєї позиції колегія суддів Верховного Суду зазначила про наявність у ОСОБА_1 охоронюваного законом інтересу щодо реалізації права на отримання у власність частини спірної земельної ділянки. Крім цього, вказано на необхідність під час здійснення нового розгляду справи за участю ОСОБА_1 дослідити дійсний характер правовідносин, які склалися між сторонами та ОСОБА_1 щодо володіння, користування, розпорядження спірною земельною ділянкою, її частиною, і встановити наявність чи відсутність підстав для задоволення вимог позивача про визнання поновленим спірного договору оренди землі з урахуванням наявності у ОСОБА_1 охоронюваного законом інтересу щодо реалізації права на отримання у власність частини спірної земельної ділянки. Також Верховний Суд дійшов висновку про необхідність з`ясування інших дійсних обставин справи.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 (колегія суддів у складі: Азізбекян Т.А. - головуючий, Мірошниченко М.В., Федорова О.В.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 (колегія суддів у складі: Кузнецова І.Л. - головуючий, Кощеєв І.М., Подобєд І.М.), у задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавцем) та Селянським (фермерським) господарством "Лещенко В.М." (далі - СФГ "Лещенко В.М.") (орендарем) 29.04.2006 укладено договір оренди землі, відповідно до п.п. 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 297,4017 га, з них: контур (поля) №87 рілля земельного запасу площею 23,1004 га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0008; контур (поля) №95 рілля земельного запасу площею 81,4000га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0009; контур (поля) №98 рілля земельного запасу площею 82,1001 га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0010; контур (поля) №90 рілля земельного запасу площею 7,2005 га, кадастровий номер земельної ділянки 232:02:005:0007; контур (поля) №93 рілля земельного запасу площею 15,2006га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0005; контур (поля) №101 рілля земельного запасу площею 73,4000 га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0011; контур (поля) №100 рілля земельного запасу площею 15,0001 га, кадастровий номер 2321581000:02:005:0006 на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, яка знаходиться за адресою: землі запасу Гнаровської сільської Ради Вільнянського району Запорізької області.

У п. 8 договору оренди землі сторони погодили, що його укладено терміном на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 300 гривень за 1 гектар на рік.

Відповідно до п.п. 36, 37 договору зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 44 договору встановлено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстрований у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 07.02.2007 № 040726000001. Загальний термін дії договору - з 07.02.2007 по 07.02.2017.

Додатками до договору оренди землі від 29.04.2006 сторони письмово погодили: схему розташування земельних ділянок СФГ "Лещенко В.М.", експлікацію земельних угідь, акт визначення меж земельної ділянки в натурі СФГ "Лещенко В.М." від 29.04.2006, акт встановлення та передачі меж земельної ділянки в натурі, акт прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 29.04.2006 за реєстровим номером 1088.

СФГ "Лещенко В.М." з метою реалізації свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк 06.04.2016 звернулося до Управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням № 95, в якому просило поновити термін дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.04.2006 реєстраційний номер 040726000001, загальною площею 297,4017 га строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та укласти додаткову угоду.

Згідно з проектом додаткової угоди, доданої до вказаного листа, орендар запропонував внести зміни до п.п. 8, 9 договору, виклавши їх в такій редакції : "8. Поновити термін дії договору на 10 років"; "9. Річна орендна плата складає 5 процентів від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем в грошовій формі".

Листом-повідомленням № 27-8-0.41-3798/2-16 від 10.05.2016 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області надано відповідь на лист від 06.04.2016, в якому останнє повідомило про відсутність правових підстав для поновлення (продовження) спірного договору та укладання додаткової угоди до нього, обґрунтовуючи свої висновки тим, що лист-повідомлення № 95 від 06.04.2016 та документи додані до нього не містять відомостей щодо належного виконання орендарем своїх обов`язків за умовами договору та документів на підтвердження проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки, яка є обов`язковою, оскільки при поновленні договору оренди землі орендарем пропонується переглянути розмір плати за землю, а також зазначено, що договір буде вважатися припиненим з 08.02.2017.

Позивач 28.07.2016 та 27.12.2016 повторно звертався до Управління з листами-повідомленнями № 124 та № 334, в яких пропонував підписати додаткову угоду до договору оренди землі, у відповідь на які Управління листами-повідомленнями №27-8-0.4-6220/2-16 від 15.08.2016 та 27.8-0.62-665/2-17 від 06.02.2017, проінформувало орендаря про непогодження із запропонованими в його листах та в проекті додаткової угоди умовами, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Також судами попередніх інстанцій під час нового розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1471/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2018, відмовлено у позові СФГ "Лещенко В.М." до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (за участю третіх осіб: Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області та третіх осіб, якими є фізичні особи, яким надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок) про визнання незаконними дій відповідача щодо фактичного поділу земельних ділянок: площею 15,2006 га з кадастровим номером 2321581000:02:005:0005, площею 73,4000 га з кадастровим номером 2321581000:02:005:0011 та площею 15,0001 з кадастровим номером 2321581000:02:005:0006, розташованих на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області та надання ним дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, про зобов`язання відповідача скасувати накази стосовно надання таких дозволів, які стали підставою поділу вказаних земельних ділянок та відновити їх державну реєстрацію.

Під час розгляду зазначеної справи судами було встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 07.03.2017, 09.03.2017 та 13.03.2017 громадянам, які звернулися з відповідним клопотанням, було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області і вказані накази стали підставою поділу земельних ділянок з кадастровим номерами 2321581000:02:005:0005, 2321581000:02:005:0011, 2321581000:02:005:0006.

При цьому у справі № 908/1471/17 суд дійшов висновку, що на момент видачі оскаржуваних наказів від 07.03.2017, від 09.03.2017 та від 13.03.2017 термін дії договору оренди землі, на підставі якого у користуванні позивача знаходилися земельні ділянки, закінчився.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, що розглядається, місцевий господарський суд виходив з того, що орендодавець повідомив 10.05.2016 орендаря про своє рішення щодо відмови у поновленні договору оренди землі, яке є остаточним. Направляючи повторно лист-повідомлення від 27.12.2016 орендодавець порушив вимоги Закону України "Про оренду землі" та вимоги ст. 188 Господарського кодексу України. Здійснивши системний аналіз наданих учасниками справи документів та враховуючи положення Закону України "Про оренду землі" , суд дійшов висновку, що договір оренди землі припинив свою дію за закінченням строку , на який його було укладено - 08.02.2017. З огляду на викладене, дії орендодавця щодо прийняття наказів "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" та "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" визнані місцевим господарським судом законними. При цьому зміна фактичних площ і меж земельних ділянок з присвоєнням їм нових кадастрових номерів, після укладення договору оренди земельних ділянок з позивачем, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору оренди землі у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди. Враховуюче викладене, суд констатував, що пролонгація та укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 29.04.2006, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" - неможлива, оскільки змінились істотні умови цього договору: розмір земельних ділянок та їх кадастрові номери.

В свою чергу суд апеляційної інстанції зазначив, що враховуючи наявність наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та подальшу передачу у приватну власність земельних ділянок площею по 2,00 га, поділ земельних ділянок з кадастровими номерами 2321581000:02:005:0005, 2321581000:02:005:0011, 2321581000:02:005:0006, які входили до об`єкту оренди землі за договором від 29.04.2006, та чинність заходів стосовно такого поділу на момент прийняття рішення господарським судом, захист прав позивача шляхом визнання незаконною відмови відповідача в поновленні спірного договору оренди землі та укладення додаткової угоди потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу та створення ділянок зі складу існуючих, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, що не може бути вирішено в межах цього позову. Таким чином, у зв`язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулася зміна земельних ділянок та їх площі, припинилося існування цих земельних ділянок в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди та укладення додаткової угоди про поновлення договору . Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Скаржник зазначає, що:

- відмовляючи у продовженні строку дії договору оренди землі відповідач не зазначив жодного порушення орендарем приписів законодавства або умов договору;

- відповідачем не зазначено підстав, з яких позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі, та таких підстав не встановлено судами;

- поділ земельних ділянок відбувся вже в період розгляду судової справи;

- оскаржувані рішення повністю протирічить висновку судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеному в постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17;

- судами порушено вимоги ст. 75 ГПК України під час вирішення спору у справі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.08.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.09.2019 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 22.08.2019.

До Верховного Суду 27.08.2019 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 22.08.2019, якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій та помилковість доводів позивача.

Також до Верховного Суду 28.08.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 22.08.2019, у якому він просить останню залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій та помилковість доводів позивача.

Ухвалою від 03.09.2019 розгляд касаційної скарги відкладено на 24.09.2019.

Ухвалою від 19.09.2019 зупинено провадження у справі № 908/454/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

Ухвалою від 01.06.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 02.07.2020.

Ухвалою від 02.07.2020 відкладено розгляд касаційної скарги на 23.07.2020.

Ухвалою від 08.07.2020 зупинено провадження у справі № 908/454/17 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справ № 159/5756/18 та № 313/350/16-ц.

Ухвалою від 22.10.2020 поновлено провадження у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду на 17.11.2020.

Розгляд касаційної скарги у справі не відбувся 17.11.2020 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою від 24.12.2020 призначено касаційну скаргу до розгляду на 12.01.2021.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 3 ст. 3 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) має назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина дев`ята статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина десята статті 33 зазначеного Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею ЗЗ Закону України "Про оренду землі" було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" використовуючи конструкцію "поновлення договору оренди землі" як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, дійсний орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він (орендар) зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі").

При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі"). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Предметом судового розгляду у справі № 908/454/17 є, зокрема, вимога про визнання незаконною відмову відповідача від 06.02.2017 № 27-8-0.62-665/2-17 в поновленні договору оренди землі.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Закріпивши у тексті ЦК України зазначений принцип законодавець установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця, по суті, становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар (відповідний висновок викладений у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Згідно з п. 8 договору після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що матеріали справи містять докази неодноразового звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області з проханням продовжити строк дії договору шляхом підписання додаткової угоди. До заяви позивача було додано додаткову угоду про поновлення договору та договір оренди землі.

Так Селянське (Фермерське) господарство "Лещенко В.М." 06.04.2016 звернулось до Управління Держгеокадастру у Запорізькій області з листом-повідомленням про поновлення дії оренди землі і просило: поновити термін дії договору оренди землі , на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та укласти додаткову угоду, проект якої додається до даного листа.

Згідно з проектом додаткової угоди до листа-повідомлення про поновлення терміну дії договору оренди землі № 95 від 06.04.2016, орендар запропонував внести зміни до договору оренди землі від 29.04.2006 № 040726000001: пункт 8 договору викласти в такій редакції: "8. Поновити термін дії договору на 10 років"; пункт 9 договору викласти в такій редакції: "9. Річна орендна плата складає 5% від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем в грошовій формі". Всі інші умови договору залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Листом-повідомленням № 27-8-0.41-3798/2-16 від 10.05.2016 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області розглянуло лист-повідомлення №95 від 06.04.2016 та дійшло висновків про відсутність підстав для поновлення (продовження) договору оренди землі укладання додаткової угоди до нього.

Позивач 28.07.2016 звернувся до Головного управління Держкомзему у Запорізькій області з листом № 124 (на лист-повідомлення № 27-8-0.41-3798/2-16 від 10.05.2016), з пропозицією підписати додаткову угоду до договору оренди землі, проект якої додано до листа-повідомлення № 95 від 06.04.2016.

15.08.2016 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом № 27-8-0.4-6220/2-16 повідомило орендаря, що лист-повідомлення від 06.04.2016 № 95 про поновлення договору оренди землі був розглянутий управлінням та за результатами надана обґрунтована відповідь.

27.12.2016 позивач листом № 331 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення терміну дії договору оренди землі строком на 10 років для вирощування товарної сільськогосподарської продукції та просив укласти додаткову угоду, проект якої додав до даного листа.

Згідно з проектом додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі від 29.04.2006, орендар пропонує поновити термін дії договору оренди землі на 10 років. Всі інші умови договору незмінні в угоді,залишаються чинними у попередній редакції і сторони підтверджують щодо них свої зобов`язання.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом-повідомленням від 06.02.2017 № 27-8-0.62-665/2-17 повідомив орендаря про непогодження із запропонованими умовами, викладеними в листі та в проекті додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, у зв`язку з чим договір буде вважатися припиненим 08.02.2017.

З матеріалів справи слідує, що сторонами за договором оренди землі від 29.04.2006 не досягнуто згоди щодо розміру орендної плати (лист-повідомлення від 06.04.2016).

Разом з тим, аналіз положень Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

В свою чергу установивши, що сторони за договором не досягли згоди щодо умов договору оренди на новий строк, орендарем не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а також, що власник земельної ділянки-орендодавець у своєю листі вказував на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі на певних умовах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що переважне право позивача не порушено й не має підстав для задоволення позову.

Також колегія суддів враховує висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 28.09.2020 у справі № 272/440/18, відповідно до якого переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Враховуючи викладене та встановлені судами обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що хоча позивач і скористався наданим йому правом на продовження дії договору оренди землі та завчасно повідомив орендодавця про наявність наміру в подальшому користування обєктом оренди, однак ним не надано договору з умовами, які б були погоджені орендодавцем, а сам орендодавець власник у своєю листі вказував на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі.

За встановлених судами обставин колегія суддів вважає, що орендодавцем не порушено право позивача на поновлення договору оренди на новий строк, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову з цих мотивів.

Разом з тим, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими висновки судів обох інстанцій про те, що у зв`язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулася зміна земельних ділянок та їх площі, припинилося існування цих земельних ділянок в дійсних межах, що унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору оренди землі у порядку, передбаченому ч.ч. 1, 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди та укладення додаткової угоди про поновлення договору, оскільки зазначені обставини не можуть унеможливлювати захист порушеного права позивача на поновлення дії договору оренду, оскільки видання відповідачем відповідних дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам мало місце після подання позову у даній справі.

Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. Такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (пункт 7.36).

Можливість захисту прав користувача земельної ділянки, про поновлення договору оренди землі якої подано позов, яка була поділена в її межах на інші земельні ділянки, і ці дії були здійснені відповідачем після звернення позивача до суду з позовом та вже під час розгляду справи в судах до прийняття остаточного рішення у спорі також підтримана Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 27.07.2020 у справі № 912/686/17.

При цьому, поділ земельної ділянки та наявність у третіх осіб охоронюваного законом інтересу на виділені їм земельні ділянки не може бути підставою для відмови у поновленні договору оренди, оскільки відповідні дії (надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичним особам), що призводять до виникнення у третіх осіб правомірних очікувань на подальше отримання земельних ділянок у власність, були вчинені саме відповідачем, який не міг не знати про судовий спір у даній справі, будучи стороною в ній, та про незгоду позивача з відмовою у поновленні договору оренди землі.

Враховуючи викладене, оскільки колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову в позові, однак не з усіх підстав, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів - без змін з урахуванням викладених вище мотивів, з віднесенням судових витрат, відповідно до ст. 129 ГПК України, на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лещенко В.М." залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.06.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 у справі № 908/454/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.