Рішення

від 15.01.2021 по справі 460/4901/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 січня 2021 року м. Рівне №460/4901/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М. Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної служби геології та надр України (далі іменується - позивач) до Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2157 від 22.03.2000, наданого Приватному акціонерному товариству Західноукраїнська гірнича компанія .

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що Приватному акціонерному товариству Західноукраїнська гірнича компанія надано спеціальний дозвіл на користування надрами №2157. Посадовими особами Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія , за наслідками якої складено Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98), де зазначено, що посадовим особам контролюючого органу під час виїзду до Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія директором ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перевірки. На підставі Акта №06-02/25/2018-32/п(98) внесено Припис від 25.06.2018 №464-14/06, яким визначено порушення надрокористувачем вимог статей 10 та 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю; зобов`язано відповідача усунути порушення до 03.08.2018 та подати у письмовій формі до контролюючого органу матеріали згідно з Додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень. Позивач вказує, що у встановлений Приписом строк відповідач порушень не усунув. У зв`язку з порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами щодо обов`язку допущення посадових осіб контролюючого органу до проведення планової перевірки та невиконанням надрокористувачем вимог Припису у встановлені строки, позивач вказує на наявність правових підстав для анулювання спеціального дозволу №2157. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що жодних правових підстав для анулювання спеціального дозволу №2157 не існує, оскільки надрокористувач не отримував ані Акта про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98), ані Припису від 25.06.2018 №464-14/06. Позивач вказує, що не знав про існування такого Припису взагалі, що виключає можливість настання для надрокористувача негативних наслідків у вигляді анулювання дозволу. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 13.07.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 11.08.2020.

Ухвалою суду від 11.08.2020 підготовче засідання відкладене за клопотанням відповідача на 08.09.2020.

Ухвалою суду від 08.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 59)), підготовче засідання відкладене на 08.10.2020.

Підготовче засідання 08.10.2020 не відбулося через перебування головуючої судді у відпустці.

Ухвалою суду від 12.10.2020 справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 12.11.2020.

Підготовче засідання 12.11.2020 не відбулося через слухання головуючим суддею справи щодо виборчого процесу. Учасників справи викликано до суду на 04.12.2020.

Ухвалою суду від 04.12.2020 відповідачу поновлено процесуальний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.12.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання (а.с. 103)), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.01.2021.

Учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження.

За правилами частини третьої статті 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження, оскільки потреба заслухати свідка чи експерта відсутня.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Приватному акціонерному товариству Західноукраїнська гірнича компанія надано спеціальний дозвіл на користування надрами №2157 від 22.03.2000 (далі - Дозвіл №2157) з метою видобування фосфоритів в якості сировини для виробництва (а.с. 7).

Наказом керівника Державної служби геології та надр України Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у червні 2018 року від 08.05.2018 №155 (а.с. 21) вирішено провести планові перевірки надрокористувачів, зокрема, Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія .

Приватному акціонерному товариству Західноукраїнська гірнича компанія надіслане Повідомлення про проведення планової перевірки від 11.05.2018, яким надрокористувача повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування у період з 18.06.2018 по 02.07.2018 (а.с. 22).

Повідомлення про проведення планової перевірки від 11.05.2018 отримане відповідачем 22.05.2018 (а.с. 22 зворот).

20 червня 2018 року Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України складений Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98), де зазначено, що посадовим особам контролюючого органу під час виїзду до Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія директором ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перевірки (далі - Акт №06-02/25/2018-32/п(98)) (а.с. 23).

На підставі Акта №06-02/25/2018-32/п(98) позивачем внесений Припис від 25.06.2018 №464-14/06 (далі - Припис №464-14/06), яким визначено порушення надрокористувачем вимог статей 10 та 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю; зобов`язано відповідача усунути порушення до 03.08.2018 та подати у письмовій формі до контролюючого органу матеріали згідно з Додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень (а.с. 24).

Керівником Державної служби геології та надр України прийнятий Наказ Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів від 28.11.2019 №440, відповідно до якого доповнено підстави для зупинення дії Дозволу №2157 Приватному акціонерному товариству Західноукраїнська гірнича компанія (а.с. 26).

Державною службою геології та надр України скеровано на адресу Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія лист від 13.03.2020 №4185/01/07-20 Щодо надання згоди/незгоди на припинення права користування нардами , відповідно до якого контролюючий орган просив надрокористувача у 15-денний строк надати власну позицію щодо припинення права користування надрами згідно Дозволу №2157 (а.с. 28).

Вказаний вище лист відповідач отримав 19.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 28 зворот).

03 квітня 2020 року Приватним акціонерним товариством Західноукраїнська гірнича компанія сформований лист (Заява) про висловлення незгоди з припиненням права користування надрами згідно Дозволу №2157 (а.с. 29).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян передбачено Кодексом України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР (далі - КУпН).

Відповідно до статті 3 КУпН, гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України Про охорону навколишнього природного середовища , цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України (стаття 11 КУпН).

Відповідно до частини першої статті 13 КУпН, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр (стаття 19 КУпН).

Державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України (стаття 60 КУпН).

Згідно з частиною першою статті 61 КУпН, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до підпунктів 9 та 10 пункту 4 Положення № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 615, невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Пунктом 22 Порядку № 615 передбачено, що дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища; 5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції ; 6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи; 7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності (пункт 23 Порядку № 615).

Статтею 24 КУпН визначено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно з частиною першою статті 26 КУпН право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Відповідно до частини другої статті 26 КУпН, право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 57 КУпН, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Зі змісту наведених правових норм встановлено, що однією з підстав зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр є порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов`язків, визначених статтею 24 КУпН. При цьому право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надано органу, який видав спеціальний дозвіл.

За змістом частини першої 64 КУпН, спори з питань користування надрами розглядаються органом державного геологічного контролю, органом державного гірничого нагляду, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцевими радами або судом у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, орган, який надав надра у користування (Держгеонадра), повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини першої статті 26 КУпН, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Відповідно до абзацу 5 частини сьомої статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності від 06.09.2005 №2806-IV (далі - Закон України №2806-IV) дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Виходячи з наведених вище положень КУпН, Закону України №2806-IV та Порядку №615, анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 816/1098/16.

У спірних правовідносинах таким порушенням є порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, а саме умови щодо допуску представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю.

Підставою для звернення позивача до суду із вказаним адміністративним позовом стало не усунення відповідачем порушень, зазначених у Приписі №464-14/06 та недотримання вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального Дозволу №2157 в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра України для здійснення державного геологічного контролю.

Як вже зазначалося судом, на підставі Акта №06-02/25/2018-32/п(98) позивачем внесений Припис від 25.06.2018 №464-14/06, яким визначено порушення надрокористувачем вимог статей 10 та 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю; зобов`язано відповідача усунути порушення до 03.08.2018 та подати у письмовій формі до контролюючого органу матеріали згідно з Додатком №1, які підтверджують факт усунення порушень.

Однак, з матеріалів справи не встановлено, що посадові особи Держгеонадра в межах визначеного строку проведення заходу повторно з`являлись на підприємство для продовження перевірки.

Також з наданих доказів не встановлено, що представники позивача здійснювали інші відвідування надрокористувача з метою позапланового чи іншого заходу, передбаченого законом.

Суд зазначає, що сам факт складання Акта про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98) не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оскільки такий акт засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Оскільки проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, то такий результат повинен бути оформлений у вигляді припису із зобов`язанням допуску посадових осіб органу до державного нагляду.

Однак, Приписом від 25.06.2018 №464-14/06 встановлено відповідачу строк для надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів згідно з додатком № 1 до даного Припису.

При цьому, у зазначеному додатку міститься таблиця з загальним переліком питань, які підлягали перевірці, однак не містить посилання на будь-які дійсні порушення відповідачем вимог законів в сфері надрокористування, стосовно яких відповідач міг би вчинити конкретні дії з метою їх усунення.

Тобто вимога вказаного Припису стосується не усунення суб`єктом господарювання порушень вимог законодавства шляхом допуску посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а надання документів та матеріалів, перелік яких чітко не визначений.

Крім того, суд зазначає, що законодавством не передбачено і такої підстави для складення Приписів, як недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок. Непроведення перевірок, а, відтак, і невстановлення порушень вимог законодавства саме у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі відповідного акту перевірки, виключає можливість складення контролюючим органом приписів або розпоряджень.

Разом з тим, у додатку № 1 до Припису від 25.06.2018 №464-14/06 наведено перелік питань, що підлягали перевірці.

Таким чином, позивач фактично продовжив термін проведення планової перевірки відповідача.

Крім того, продовження терміну перевірок, у такий спосіб, не передбачений, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Не передбачено і такої підстави для складення приписів як недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок. Непроведення перевірок, а, відтак, і невстановлення порушень вимог законодавства саме у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі відповідного акту перевірки, виключає можливість складення контролюючим органом приписів або розпоряджень.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.10.2018 по справі № П/811/43/17, від 24.10.2018 по справі № П/811/1162/17.

Таким чином, Акт про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98) та Припис від 25.06.2018 №464-14/06 не є доказами того, що відповідачем порушено умови користування надрами. Відтак, відсутні і підстави для анулювання спеціального дозволу на користування надрами як крайнього заходу.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що не отримував ані Акта про недопущення до перевірки №06-02/25/2018-32/п(98), ані Припису від 25.06.2018 №464-14/06.

В свою чергу, позивач не надав суду доказів вручення або ж надіслання надрокористувачу примірників таких документів.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Державної служби геології та надр України (03057, місто Київ, вулиця Антона Цедіка, 16; код ЄДРПОУ 37536031) до Приватного акціонерного товариства Західноукраїнська гірнича компанія (35811, Рівненська область, Острозький район, село Бухарів, вулиця Першого Травня, 1, квартира 3; код ЄДРПОУ 23302614) про анулювання спеціального дозволу на користування надрами - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 15 січня 2021 року.

Суддя К.М. Недашківська