Постанова

від 15.01.2021 по справі 826/13835/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2021 року Справа № 826/13835/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Торгова компанія Інсел

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування

податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Інсел (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.05.2018 №№ 2272615147, 2282615147.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що операції позивача з ТОВ Старр Пром підтверджуються відповідними первинними документами, що відповідачем не надано доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на безтоварності операцій позивача з ТОВ Старр Пром , посилаючись на наявність кримінального провадження щодо вказаного суб`єкта господарювання, зазначаючи, що таке підприємство не мало реальної можливості для вчинення відповідних операцій і що його директор ОСОБА_1 , якою підписані відповідні первинні документи, заперечує свою участь у господарській діяльності цього товариства.

При цьому, апелянт вказує, що в заяві, яка нотаріально посвідчена та, на його переконання, невідомо звідки з`явилася у позивача, директор ОСОБА_1 підтверджує свою участь у господарській діяльності товариства, а в поясненнях, зафіксованих у протоколі допиту - заперечує.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2020 витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання апелянта про виклик свідка та замінено відповідача на його правонаступника.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Інсел (далі - ТОВ Торгова компанія Інсел ) зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник ПДВ.

Між позивачем і ТОВ Старр Пром укладено договір поставки товару від 27.06.2016 № 27061, відповідно до якого ТОВ Стар Пром як Постачальник зобов`язався систематично постачати та передати у власність (повне господарське відання) ТОВ ТК Інсел як Покупцю певний товар (інструмент в асортименті), а Покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах Договору. Зазначений Договір підписано зі сторони Покупця - директором Войцехівським О.В. та зі сторони Постачальника - директором ОСОБА_1 .

Товарність операцій за вказаним договором підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактури, податковими накладними, платіжними дорученнями, суми по яких віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ та віднесено на собівартість реалізованих товарів.

Відповідачем на поштову адресу ТОВ ТК Інсел рекомендованим листом ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2017 № 4080/10-26-15-14-07-03-13 направлено запит про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень), в якому зазначено про виявлені факти, які свідчать про недостовірність визначення ТОВ ТК Інсел податкового кредиту в сумі 11 026,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Старр Пром , що містяться в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень-липень 2016 року.

Також у вказаному запиті зазначено, що за інформацією ГУ ДФС у Чернігівській області в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.06.2016 зареєстровано кримінальне провадження № 32016270000000061 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212, частиною першою статті 205 КК України, яким встановлено, що з метою прикриття незаконної діяльності створено шляхом реєстрації (перереєстрації) на підставних осіб ряд суб`єктів господарювання, у тому числі ТОВ Старр Пром , без мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності. Встановлено також, що документальне оформлення господарських операцій з придбання ТОВ ТК Інсел товарів ( свердло для дерев`яної опалубки, метчік для нарізування різьблення, свердло по металу, винтова струбцина, коронка по металу, пилка для лобзика по дереву, ключ трубний торцевий, фреза шліфувальна, конічна, рулетка) за відсутності факту їх реального здійснення, рос кільки постачальником ТОВ Старр Пром фактично вказані товари не продавалися, а громадянкою ОСОБА_3 під час допиту повідомлено про фактичну непричетність до фінансово-господарської діяльності в якості засновника та директора ТОВ Старр Пром).

У зв`язку з викладеними фактами відповідач витребував від ТОВ ТК Інсел засвідчені підписом та скріплені печаткою копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ Старр Пром у період з 01 червня 2016 року по 31 липня 2016 року, а також щодо використання у власній господарській діяльності вищезазначених товарів, зокрема: договори купівлі-продажу, первинні документи щодо їх придбання, транспортування, платіжні доручення, розрахункові документи, регістри бухгалтерського обліку, сертифікати відповідності товарів, інші документи.

На такий запит відповідача ТОВ ТК Інсел листом від 09.03.2017 № 18 відмовило в наданні документальних підтверджень здійснення господарських операцій з посиланням на обставини неналежного складення запиту відповідно до абз.16 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України та пункту 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245).

Водночас, у чому саме полягає неналежність оформлення запиту відповідача від 24 лютого 2017 року позивачем в позові не зазначено і відповідних позовних вимог не заявлено.

На підставі направлень № 297/26-15-14-07-03-18 та № 298/26-15-14-07-03-18 від 26.03.2018, виданих ГУ ДФС у м. Києві, згідно з наказом № 4496 від 23.03.2018 ГУ ДФС у м. Києві призначено та проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТК Інсел з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом-постачальником ТОВ Старр Пром за червень та липень 2016 року, за результатами якої складено акт № 85/26-15-14-07-03-10/35871808 від 06.04.2018.

Підставою для проведення вказаної перевірки зазначено підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а саме: виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту.

У вказаному акті перевірки № 85/26-15-14-07-03-10/35871808 від 06.04.2018 встановлено порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на 9 924,00 грн. та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 11 027,00 грн.

Такі висновки акта перевірки обґрунтовані тим, що в періоді, який перевірявся, відповідачем встановлено наявність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ ТК Інсел та контрагентом ТОВ Старр Пром , які вплинули на визначення суми фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення від 07.05.2018:

- №2272615147, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 11 027,00 грн.;

- № 2282615147, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 12 405,00 грн.

Позивач, вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-XIV).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).

Пунктами 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 996-XIV закріплено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ та з податку на прибуток, а також формування ним відповідного від`ємного значення, належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реальність операцій позивача з ТОВ Старр Пром підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, рахунками-фактури і платіжними дорученнями.

При цьому, судова колегія враховує й те, що матеріалами справи підтверджується подальше використання в господарській діяльності позивача товарів, придбаних у ТОВ Старр Пром , шляхом їх реалізації іншим суб`єктам господарювання, зокрема ПрАТ Нова Лінія , ТОВ Ера Комфорту , ОСОБА_4 , ТОВ ВПК-СЕРВІС , ТОВ ВІРРА СВІТ , ТОВ Формокомплексти і запчастини , ТОВ Епіцентр К , ТОВ Аквілон-Торг .

Разом з тим, апелянтом не лише не спростовано вказаних обставин, а й взагалі, як вбачається з матеріалів перевірки та доводів його скарги, не досліджувалося подальше використання позивачем товарів, придбаних за спірними операціями.

Водночас, усі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до неправомірності діяльності контрагента позивача - ТОВ Старр Пром та наявності кримінального провадження № 32016270000000061, у рамках якого директор вказаного товариства ОСОБА_1 була допитана як свідок та заперечувала свою участь у його господарській діяльнрсті.

Втім, апелянтом не було надано суду інформації щодо стану такого провадження та щодо наявності відповідного судового вироку, хоча такі докази витребовувалися в нього ухвалою суду, але надані суду не були.

При цьому, дослідивши письмові пояснення апелянта, які надійшли до суду та в яких повідомлено, що він звернувся з слідчого органу з приводу надання відповідної інформації, судова колегія зазначає, що відповідні докази в податкового органу були витребувані ухвалою від 10.11.2020, яку він отримав ще 20.11.2020, але запит до слідчого органу ним виготовлено лише 14.12.2020 (доказів направлення такого запиту суду взагалі не надано). Тобто, відповідач мав достатньо часу для виконання ухвали суду про витребування доказів, але покладені на нього обов`язки не виконав і станом на 15.01.2020 витребувані докази суду не надав.

Крім того, судова колегія зазначає, що апелянтом не доведено, що між позивачем і ТОВ Старр Пром мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на формальне оформлення господарських операцій без їх фактичного вчинення для отримання податкових вигід.

Разом з тим, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 (2009 рік, заява № 3991/03) Європейським судом зазначено, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України , в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним

У рішеннях від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України , від 10 березня 2010 року у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії ЄСПЛ наголосив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Твердження апелянта про те, що в ТОВ Старр Пром відсутні кваліфіковані працівники і не було придбано товар, який реалізовано позивачу, є необґрунтованими, оскільки апелянтом не надано доказів, які б підтверджували такі доводи.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів. Відсутність у контрагентів добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.

Тож, доводи апелянта щодо безтоварності таких операцій є необґрунтованими і безпідставними, а його твердження про те, що такі операції є непідтвердженими, спростовуються матеріалами цієї справи.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем, відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України, під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанції було надано докази, які підтверджують доводи його позову щодо товарності спірних операцій.

Втім, надаючи оцінку доводам обох сторін та наданим ними доказам, апеляційний суд не приймає до уваги нотаріальну посвідчену заяву директора ТОВ Старр Пром ОСОБА_1 щодо її участі в господарській діяльності товариства, оскільки підтвердження спірних у цій справі обставин саме такими доказами законодавством не передбачено.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 07.05.2018 №№ 2272615147, 2282615147 та наявності достатніх і необхідних правових для задоволення позову в цій справі в повному обсязі.

Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 15 січня 2021 року.

Головуючий суддя

Судді: