Ухвала

від 15.01.2021 по справі 629/59/21

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/59/21

Провадження № 2/629/400/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЄВИД АГРО , юридична адреса: Харківська область, Близнюківський район, с.Алісівка, вул.Центральна, буд.32, про визнання договору оренди землі припиненим та стягнення орендної плати, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер №6323986000:01:000:0032, розташованої на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, укладений 23 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ Супіна Агро , код ЄДРПОУ 34173581, правонаступником якого є ТОВ Краєвид Агро , код ЄДРПОУ 34174009, у зв`язку із закінченням 23 квітня 2019 року строку дії договору. Стягнути з ТОВ Краєвид Агро , код ЄДРПОУ 34174009 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за фактичне користування земельної ділянки за 2020 рік грошові кошти у розмірі 6055,23 грн. А також враховуючи її незадовільний майновий стан, просила звільнити її від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст.7 ЗУ Про Державний бюджет України на 2021 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог, судовий збір сплачується за кожну вимогу окремо.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимоги (майнового та немайнового характеру) в сумі 1816 грн. (908 грн.+908 грн.)

Згідно ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст.8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані: довідка про доходи; довідка про склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї; документи про відсутність рухомого або нерухомого майна; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх цивільних прав та обов`язків (Рішення ЄСПЛ у справі Гоффман проти Німеччини ( Hoffmann v.Germany ) від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі Кудла проти Польщі ( Cudla v.Poland ) від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі Креуз проти Польщі ( Kreuz v.Poland ) від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі Шишков проти Росії ( Shishkov v.Russia ) від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ Kniat v.Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Як вбачається з відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №51226 від 07.12.2020 з 1 по 3 квартал 2020, ОСОБА_1 за 1 квартал отримала дохід у вигляді заробітної плати в сумі 13501,88 грн., за 2 квартал - соціальну допомогу в сумі 1015,05 грн., за 3 квартал - соціальну допомогу в сумі 3300 грн. Також в примітці зазначено, що інформація потребує уточнення у податкових агентів (джерел доходів).

Відомості за 4 квартал 2020 в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, як вбачається з довідки Лозівського МРЦЗ №3309 від 04.12.2020 року, ОСОБА_1 за період з 24.11.2020 по 30.11.2020 на обліку, як безробітна, не перебувала.

Крім цього, як вбачається з довідок УПСЗН Лозівської міської ради №01-01-33/02/2509 від 07.12.2020 та управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Харківській області від 04.12.2020, ОСОБА_1 не перебуває на обліку в УПСЗН та ГУ ПФУ в Харківській області та пенсію не отримує.

Інших відомостей про дохід ОСОБА_1 , матеріали справи не місять.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що не вбачає достатньо підстав для звільнення останньої від сплати судового збору, а тому відмовляє у задоволенні клопотання позивача, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу про те, який реальний дохід вона отримує, крім заробітної плати та соціальної виплати, однак враховуючи зазначені позивачем обставини, суд вважає за можливе відстрочити сплату судового збору за подання вищезазначеного позову до ухвалення рішення у даній справі.

Позовна заява подана з дотриманням вимог ст.175-177 ЦПК України, справа підсудна - Лозівському міськрайонному суду Харківської області, підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні. Тому суддя приймає справу до розгляду та відкриває провадження у справі.

При цьому суддя враховує положення ч.3-4 ст.274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження та з огляду на викладене вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини 3 статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому суд приходить до висновку про те, що справа підлягає подальшому розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч.6 ст.19 ЦПК України даний спір є малозначним.

З метою недопущення порушення прав відповідача з огляду на предмет та ціну позову, суд вважає необхідним на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дана справа є малозначною, а тому підлягає до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.8 Закону України Про судовий збір , ст.136 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Відстрочити позивачу сплату судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЄВИД АГРО про визнання договору оренди землі припиненим та стягнення орендної плати - до ухвалення рішення у даній справі.

Відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЄВИД АГРО , юридична адреса: Харківська область, Близнюківський район, с.Алісівка, вул.Центральна, буд.32, про визнання договору оренди землі припиненим та стягнення орендної плати.

Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 11-00 год. 09.02.2021 в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін.

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи (позивачу). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву (у разі його надіслання відповідачем) для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (відповідачу).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив (у разі його надіслання позивачем) для подання заперечення, яке має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (позивачу).

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: court.gov.ua/fair/sud2025/.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала може бути оскаржена лише щодо недотримання правил підсудності у встановлений законом строк і порядок, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Ткаченко