Постанова

від 12.01.2021 по справі 640/18350/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18350/19 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корона Санрайс" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс (далі - ТОВ Корона Санрайс , позивач) звернувся до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 722 від 11 липня 2018 року про відмову в продовженні строку дії ліцензії ТОВ Корона Санрайс на мовлення НР № 00476-м від 26 серпня 2011 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач володіє ліцензією на мовлення НР №00476-м від 26.08.2011 року (багатоканальне загальнонаціональне телебачення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB - T2 (MPEG - 4)).

Ліцензіатом було подано заяву про продовження ліцензії на мовлення у строки передбачені ч. 2 статті 33 Закону України Про телебачення та радіомовлення .

Розглянувши заяву ТОВ Корона Санрайс про продовження строку дії ліцензії на мовлення НР № 00476-м від 26 серпня 2011 року (багатоканальне загальнонаціональне телебачення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVB-T2 (MPEG-4) ТОВ ЗЕОНБУД , м. Київ, обсяг мовлення - 24 години на добу), Національною радою прийнято рішення від 11 липня 2018 року № 722, яким позивачу відмовлено у продовженні дії вказаної ліцензії.

Не погоджуючись із вказаною відмовою Національної ради, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем усунуті усі порушення, що стали передумовою для прийнятті відповідачем рішень, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, врегульовані Законом України Про телебачення і радіомовлення від 21.12.1993 №3759-XII (зі змінами та доповненнями в редакції, чинній на час подання позивачем заяв, прийняття відповідачем оскаржуваного рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону № 3759-XII ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

Згідно з ч. 9 ст. 23 цього Закону ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 33 Закону № 3759-XII встановлено, що кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення. Для продовження строку дії ліцензії на мовлення необхідно не раніше ніж за 210 днів та не пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії подати до Національної ради заяву про продовження ліцензії на мовлення відповідно до вимог статті 24 цього Закону. Заяву про продовження строку дії ліцензії, подану раніше ніж за 210 днів до закінчення строку дії ліцензії, Національна рада повертає ліцензіату без розгляду протягом п`яти робочих днів з дня її надходження.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 вказаного Закону за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на мовлення або про відмову у продовженні строку дії ліцензії. Протягом п`яти робочих днів після прийняття відповідного рішення Національна рада письмово повідомляє заявника про результати розгляду його заяви. Копія рішення надсилається або видається. У рішенні про відмову у продовженні строку дії ліцензії Національна рада визначає підстави прийняття такого рішення відповідно до вимог ч. 7 сьомої цієї статті.

Згідно ч.7 ст. 33 Закону №3759-XII Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо:

а) ліцензіат подав заяву на продовження строку дії ліцензії пізніше ніж за 180 днів до закінчення строку дії ліцензії;

б) протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями;

в) ліцензіат не відповідає вимогам статті 9 або частини другої статті 12 цього Закону.

З аналізу наведених правових норм слідує, що достатньою умовою для відмови у продовженні строку дії ліцензії на мовлення є порушення ліцензіатом протягом дії ліцензії умов ліцензії та вимог чинного законодавства.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 826/15684/16.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Національною радою 11 липня 2018 року прийнято рішення № 722, яким позивачу відмовлено у продовженні дії ліцензії на мовлення НР № 00476-м від 26 серпня 2011 року.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що ТОВ Корона Санрайс були оголошені наступні попередження, внаслідок фіксування відсутності мовлення у багатоканальній телемережі:

- рішенням Національної ради від 25 вересня 2014 року № 965, у зв`язку з порушенням ч. 8 статті 28 та п.п. а), б) ч. 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення ;

- рішенням Національної ради від 12 лютого 2015 року № 153, у зв`язку з порушенням ч. 7 статті 27, ч. 8 статті 28, ч. 1 статті 46 та п.п. б), е) ч. 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення ;

- рішенням Національної ради від 22 лютого 2018 року № 243, у зв`язку з порушенням ч. 7 статті 27 та п. а) ч. 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення .

Також, рішенням Національної ради від 19 жовтня 2017 року № 2009 до позивача застосовано санкцію стягнення штрафу , що теж стало підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову у продовженні дії ліцензії.

Так, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні встановлено, що рішення від 25 вересня 2014 року № 965, від 12 лютого 2015 року № 153, від 22 лютого 2018 року №243, від 19 жовтня 2017 року № 2009 оскаржувалися ліцензіатом в судовому порядку.

Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року по справі № 826/14519/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, визнано протиправними та скасовані рішення Національної ради від 19 жовтня 2017 року № 2009 Про результати позапланової перевірки ТОВ Корона Санрайс , м. Київ (НР №00476-м від 26 серпня 2011 року, багатоканальне мовлення (МХ-5), логотип: ВІНТАЖ ТВ ) та від 02 листопада 2017 року №2053 Про внесення змін до рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 19 жовтня 2017 року № 2009 Про результати позапланової перевірки ТОВ Корона Санрайс , м. Київ (НР №00476-м від 26.08.2011, багатоканальне мовлення (МХ-5), логотип: ВІНТАЖ ТВ ) .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2020 року по справі № 826/10290/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради України № 243 від 22 лютого 2018 про визнання порушення та оголошення попередження ТОВ Корона Санрайс .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2020 року по справі №640/14015/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року, визнано протиправною бездіяльність Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо залишення без розгляду заяви ТОВ Корона Санрайс про скасування санкції оголошення попередження за вхідним №16/763 від 19.02.2015 року. Зобов`язано Національну раду за наслідками розгляду заяви ТОВ Корона Санрайс про скасування санкції оголошення попередження за вхідним №16/763 від 19 лютого 2015 року, враховуючи результати моніторингу програм позивача 14 січня 2015 року та проведення регулятором 21 січня 2015 року позапланової перевірки, яким встановлено відсутність з боку позивача порушень ч. 7 статті 28, ч. 8 статті 28, ч. 1 статті 46, пунктів а), б), е) ч. 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення на підтвердження виконання позивачем умов пунктів 2, 3 Положення Національної ради №114 від 08 лютого 2012 року, прийняти рішення про призначення позапланової перевірки позивача з метою з`ясування питань про усунення порушень, які стали підставою застосування до ліцензіата санкції оголошення попередження ТОВ Корона Санрайс (ліцензія на мовлення НР №00476-м від 26 червня 2011 року), винесеного за рішенням №153 від 12 лютого 2015 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року скасовано в частині задоволення позову про зобов`язання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року, враховуючи результати моніторингу програм позивача 14 січня 2015 року та проведення регулятором 21 січня 2015 року позапланової перевірки, якими встановлено відсутність з боку позивача порушень частини 7 статті 27, частини 8 статті 28, частини 1 статті 46, пунктів а), б), е) частини 1 статті 59 Закону України Про телебачення і радіомовлення на підтвердження виконання позивачем пункта 3 рішення регулятора №965 від 25 вересня 2014 року і умов пунктів 2, 3 Положення Національної ради № 114 від 08 лютого 2012 року, прийняти рішення про скасування санкції оголошення попередження Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс (ліцензія на мовлення НР №00476-м від 26 серпня 2011 року), винесеного за рішенням № 965 від 25 вересня 2014 року.

У цій частині позову ухвалено нове рішення, яким зобов`язано Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Корона Санрайс про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року та прийняти рішення відповідно до Положення про скасування санкції оголошення попередження , застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги , затвердженого рішенням Нацради від 08 лютого 2012 року №114.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням скасованих в судовому порядку рішень, фактичне позбавлення позивача ліцензії (у формі прийняття рішення від 11 липня 2018 року № 722) на основі нормативно-правового акту (ч. 7 статті 33 Закону 3759-XII) суперечить принципу верховенства права (не відповідає критерію якості закону ) не є пропорціональним втручанням в права на мирне володіння позивача своїм майном, що гарантовано статтею 1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини.

Щодо невірного застосування судом першої інстанції пункту б) частини 7 статті 33 Закону України Про телебачення і радіомовлення про яке вказує апелянт у своїй апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом б) частини сьомої статті 33 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" встановлено, що Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17 грудня 2014 року позивачем було подано до Національної ради заяву про скасування санкції оголошення попередження , яка зареєстрована відповідачем (а вх. № 16/4675 від 18.12.2014 року), у якому він просив розглянути заяву про скасування санкції оголошення про попередження ТОВ Корона Санрайс накладених рішенням від 25 вересня 2014 року № 965.

З огляду на відсутність відомостей про розгляд Національною радою заяви ТОВ Корона Санрайс про скасування оголошення попередження від 18 грудня 2014 року, товариство звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Також, 19 лютого 2015 року ТОВ Корона Санрайс листом вих. №01/19-02/15 звернулось до Національної ради (вхідний №16/763 від 19 лютого 2015 року), у якому просило розглянути заяву про скасування санкції оголошення про попередження ТОВ Корона Санрайс (ліцензія на мовлення Серія НР № 1367-м від 26.06.2011 року), накладених рішенням від 12 лютого 2015 року № 153, на підставі поданих ним документів згідно додатків до листа, з огляду на усунення встановлених порушень.

Однак, жодного рішення за наслідком розгляду заяви ТОВ Корона Санрайс від 19 лютого 2015 року (вх. 16/763 від 19.02.2015 року) Національної радою прийнято не було, що стало наслідком звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Крім того, колегія суддів враховує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, ТОВ Корона Санрайс зверталось до відповідача із клопотаннями про відкладення розгляду питання про продовження строку дії ліцензії на мовлення до закінчення розгляду судових справ №826/14519/17, №826/19104/16, №826/19653/16.

Як вбачається з витягу із протоколу №16 засідання Національної ради від 11.07.2018 відповідач був обізнаний про вказані звернення, так само як і про те, що позивачем подавались до Національної ради заяви на скасування санкцій оголошення попередження , які були накладені за рішеннями №965 від 25.09.2014 та № 153 від 12.02.2015, однак такі регулятором станом на 11.07.2018 року розглянуті не були.

Крім того, як зазначає позивач, що не заперечувалось відповідачем, Національною радою уже переносився розгляд зави позивача про продовження дії ліцензії на мовлення НР №00476-м від 26.08.2011 року у зв`язку із розглядом адміністративних справ.

Відтак, звертаючись до відповідача з клопотанням №29-06/18 від 02.07.2018 року позивач правомірно очікував від уповноваженого органу, що враховуючи наявність судових проваджень по правам №826/14519/17, №826/19104/16, №826/19653/16, регулятор прийме рішення про відкладення розгляду заяви позивача щодо продовження строку дії ліцензії до вирішення питання у вказаних справах.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає застосуванню для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому).

Згідно пункту 3.1 рішення Конституційного Суду Згідно пункту 3.1 рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення вказаних обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №538/97-ВР діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Судом апеляційної інстанції досліджено інформацію надану позивачем, та перевірено її достовірність на офіційному веб-сайті Національної ради України з питань телебачення радіомовлення, що стосується розгляду заяв про відкладення розгляду заяв про продовження строку дії ліцензії на мовлення інших телерадіокомпаній у подібних ситуаціях (ДП ТЕЛЕРАООРГАНІЗАЦІЯ ДОВІРА , ТОВ ТЕЛЕРАООРГАНІЗАЦІЯ НБМ-РАДІО , ДП НОВИЙ ОБРІЙ , ТОВ ТРК АККЕРМАН тощо).

Так, рішенням Національної Ради №882 від 12.07.2019 року було відкладено розгляд заяви ДП ТЕЛЕРАООРГАНІЗАЦІЯ ДОВІРА , щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення НР №00233-м від 20.09.2012 до вирішення питання по адміністративній справі № 826/13519/17 про анулювання ліцензії на мовлення НР №00233-м від 20.09.2012.

Рішенням Національної Ради №883 від 12.07.2019 року було відкладено розгляд заяви ТОВ ТЕЛЕРАООРГАНІЗАЦІЯ НБМ-РАДІО , щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення НР №00435-м від 21.09.2012 до вирішення питання по адміністративній справі № 826/13519/17 про анулювання ліцензії на мовлення НР №00435-м від 21.09.2012.

Рішенням Національної Ради №638 від 25.04.2019 року було відкладено розгляд ДП НОВИЙ ОБРІЙ , щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення НР №00204-м від 15.06.2011 до вирішення питання по адміністративній справі № 826/13530/17 про анулювання ліцензії на мовлення НР №00204-м від 15.06.2011 в Окружному адміністративному суді міста Києва (ухвалою ОАС від 11.01.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №826/16345/17 про результати позапланової перевірки) в судовому порядку.

Вказані обставини свідчать про те, що при прийнятті оскарженого рішення №722 від 11.07.2018 року відповідачем не дотримано критерій визначених ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема прийнято без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Слід врахувати, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, діючи відповідно до порядку та вимог, встановлених Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" та Законом України "Про телебачення і радіомовлення" у своїй діяльності має очевидну дискрецію у реалізації власних повноважень.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень може припуститися помилки під час встановлення обставин справи, надання їм правової оцінки і, як наслідок, прийняти рішення, спираючись на помилкову оцінку обставин, а виправлення таких помилок як раз і покладено на суд в порядку контролю за діяльністю такого органу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

При цьому, доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду першої інстанції вимогам процесуального права щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовом, колегія суддів, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, вважає необґрунтованими.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 15.01.2021 року.