Рішення

від 15.01.2021 по справі 910/11755/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021Справа № 910/11755/20

Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн"

про стягнення 139 545,04 грн.

без повідомлення учасників справи

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (далі - ТОВ "Київоблгаз Збут", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд" (далі - ТОВ "МБК Сіленд", відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 р.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості поставленого газу за період з березня по травень 2020 р., внаслідок чого у ТОВ "МБК Сіленд" виникла заборгованість. У позові ТОВ "Київоблгаз Збут" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 135829,12 грн., пеню в сумі 2401,66 грн., 3% річних в сумі 860,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 453, 96 грн., що разом складає 139 545,04 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 р. вказаний позов було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Цією ж ухвалою до розгляду справи була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн" (далі - ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн", третя особа).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк, надав суду відзив, у якому позов не визнав. Не заперечуючи факту укладення договору поставки газу, зазначив, що умови цього договору споживачем виконувались належним чином, вартість поставленого газу за вказаний період була сплачена у відповідності до фактичного обсягу надходження природного газу до ГРМ та на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених законом випадках, у зв`язку з чим у ТОВ "МБК Сіленд" виникла переплата. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, скориставшись своїм правом, також надала пояснення по суті позову, у яких вказала, що між позивачем, відповідачем та третьою особою була укладена додаткова угода до договору поставки природного газу № 11410XQ67HFP016 від 04.01.2016 р., за якою оплата за спожитий газ здійснюється ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн" (третьою особою). Зазначила, що відповідачем у повному обсязі виконуються умови вказаного договору, на підтвердження чого надала відповідні показники споживання газу, зафіксовані комерційним ВОГ та роздруківками по коректору, що передавались позивачу. Вважала, що у позові слід відмовити.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 04.01.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд" (споживач) був укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410XQ67HFP016 (далі - договір). Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (газ), а споживач прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що обсяг переданого (спожитого) природного газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Згідно з п.п. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 р. до 31.12.2016 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п.п. 11.2, 11.5 договору).

Також встановлено, що 05.10.2017 р. між ТОВ "Київоблгаз Збут", ТОВ "МБК Сіленд" та ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн" була укладена додаткова угода до вказаного договору поставки, згідно з якою оплата вартості переданого (спожитого) газу здійснюється ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн".

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки у березні-травні 2020 року позивач поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 297 015, 67 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу № КОЗ80008680 від 31.03.2020 р. на суму 151 320, 26 грн.; № КОЗ80012389 від 30.04.2020 р. на суму 132 307, 12 грн.; № КОЗ80014699 від 31.05.2020 р. на суму 13 388, 29 грн.

Указані акти були підписані уповноваженим представником постачальника та, у зв`язку з відмовою споживача від їх отримання, були направлені останньому 14.05.2020 р. (лист № 3-3175) для підписання. Також 14.05.2020 р. відповідачу було направлене повідомлення про необхідність явки його уповноваженого представника до ТОВ "Київоблгаз Збут" (лист № 3-31174). Проте, вказані листи повернулись до позивача без відповіді та задоволення (за закінченням терміну зберігання).

Отже, судом встановлено, що відповідач акти приймання-передачі природного газу за вказаний період не підписав, а також не надав мотивованої відмови від підписання зазначених актів у письмовому вигляді.

У той же час, згідно з п. 2.9.4 договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання ним законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

З урахуванням вказаного пункту договору позивач в односторонньому порядку встановив обсяг поставленого ТОВ "МБК Сіленд" природного газу в березні-травні 2020 р. на підставі даних оператора ГРМ, що за висновком суду відповідає домовленостям сторін та узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Зі свого боку, заперечуючи проти позову, відповідач заначив, що показники комерційного вузла обліку газу (ВОГ) за вказаний період передавались ним, як споживачем, у вигляді роздруківки по коректору та фото комерційного ВОГ шляхом їх відправки перевізником "Карго Експрес ЛТД", а також за допомогою мобільного додатку Вайбер , на підтвердження чого він надав довідку перевізника, копії квитанцій про їх поштове відправлення та роздруківку скріншоту з мобільного телефону. При цьому споживачем було змінено форму подачі звітів (були направлені фотозвіти), оскільки 11.03.2020 р. за погодженням з ТОВ "Київоблгаз Збут" та з дотриманням відповідних нормативних актів для проведення повірки лічильник (ВОГ) був замінений відповідачем іншим лічильником, у якому немає функції роздруківки по коректору.

Проте, вказані доводи відповідача суд відхиляє з огляду на положення укладеного сторонами договору, якими визначено інший порядок врегулювання розбіжностей в обсягах поставленого (спожитого) газу. Зокрема, відповідно до п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється у наступному порядку.

На підставі отриманих від споживача та/або оператора ГРМ даних про обсяги переданого (спожитого) природного газу постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач на протязі двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.п. 2.9.2, 2.9.3 п. 2.9 договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюються відповідно до даних постачальника (п.п. 2.9.4 п. 2.9 договору).

У той же час, у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу мотивованої та обґрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі газу за заявлений період, так само відсутні докази звернення відповідача до суду (чи хоча б до постачальника) щодо вирішення спору з приводу обсягів спожитого газу, як це було передбачено договором.

Передача відповідачем показників комерційного вузла обліку газу не свідчить про наявність у споживача незгоди з обсягами поставленого (спожитого) газу та про врегулювання розбіжностей з цього приводу.

Крім того, суд приймає до уваги положення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), на яких ґрунтуються також умови договору поставки та на які посилався і відповідач у своєму відзиві. Так, згідно з п.п. 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, чинній на час спірних правовідносин):

- суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу;

- доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІХ вказаного Кодексу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Згідно з п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії. Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж.

Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) та величина об`єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені оператором ГРМ в рахунках оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими.

Відповідно до глави 3 розділу ІХ Кодексу, яким регулюється порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

На підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку оператор ГРМ забезпечує:

1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу;

2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу;

3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру (кВт/год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу;

4) передачу даних оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Визначені оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно з п. 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила) за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

Розмір суми за поставлений природний газ є похідною від обсягу отриманого природного газу споживачем.

У даному випадку відповідач, у порушення вимог наведених вище норм чинного законодавства, не надав позивачу копії актів про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за березень, квітень та травень 2020 року, складені з оператором газорозподільних мереж - AT "Київоблгаз", тому позивач розрахунки вартості поставленого природного газу за вказані місяці відповідачу здійснив на підставі даних, отриманих самостійно від оператора ГРМ, що також передбачено п. 2.9.4 договору.

За таких обставин суд вважає, що нарахування основного боргу позивачем було здійснено правомірно. При цьому суд приймає до уваги, що пунктом 9 розділу II Правил постачання природного газу, які затвердженні постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, встановлено, що за розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Проте, відповідач не врахував положень зазначеної норми, тому розрахунки ТОВ "МБК Сіленд", наведені ним у відзиві щодо обсягів спожитого природного газу, не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно доводів відповідача про наявну в нього переплату у розмірі 39 852,05 грн. за заявлений період, то суд встановив, що станом на 01.01.2020 року у відповідача існувала заборгованість в сумі 35 395,17 грн., яка була погашена за рахунок коштів, що надійшли позивачу у 2020 році від ТОВ "МБК Сіленд". Зазначена обставина підтверджується наданою позивачем довідкою-розрахунком, доданою до позовної заяви.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заперечення відповідача не спростовують факту виникнення у нього заборгованості з оплати вартості поставленого газу у період березень-травень 2020 р. в сумі 135829,12 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Оскільки доказів належної сплати вартості природного газу відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "МБК Сіленд" заборгованості в сумі 135829,12 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2401,66 грн., яку просив стягнути у судовому порядку.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті пп. 6.2.1 п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 2401,66 грн., тобто у сумі, заявленій позивачем.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних в сумі 860,30 грн. та інфляційної складової боргу в сумі 453, 96 грн. суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат на підставі наведених норм чинного законодавства, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 453, 96 грн. та 3% річних в сумі 860,30 грн., як просив позивач.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ "Київоблгаз Збут" підлягають задоволенню у повному обсязі.

У разі задоволення позову, згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн" про стягнення 139 545,04 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 33942269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 135829,12 (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять) гривень 12 копійок - основного боргу, 453, 96 (чотириста п`ятдесят три) гривні 96 копійок - інфляційної складової боргу, 860 (вісімсот шістдесят) гривень 30 копійок - 3 % річних, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Повне судове рішення складене 15 січня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.