Постанова

від 18.05.2021 по справі 910/11755/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2021 р. Справа№ 910/11755/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Попікової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a>

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021

у справі № 910/11755/20 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a>,

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінокомпанія

"Вікторія-Універсал Продакшн",

про стягнення 139.545,04 грн,

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a> про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410XQ67HFP016 від 04.01.2016, у якому просило стягнути з відповідача основний борг у сумі 135.829,12 грн, пеню у сумі 2.401,66 грн, 3% річних у сумі 860,30 грн. та інфляційні втрати у сумі 453,96 грн, що разом становить 139.545,04 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a> на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" 135.829,12 грн основного боргу, 453,96 грн інфляційної складової боргу, 860,30 грн 3 % річних, а також витрати з сплати судового збору у сумі 2.102,00 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що заперечення відповідача не спростовують факту виникнення у нього заборгованості з оплати вартості поставленого газу у період з березень по травень 2020 року в сумі 135.829,12 грн.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "МБК Сіленд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.В., судді Корсак В.А., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 апеляційну скаргу ТОВ "МБК Сіленд" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/11755/20 залишено без руху: роз`яснено ТОВ "МБК Сіленд" право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Від ТОВ "МБК Сіленд" надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій скаржник вказує, що взагалі не отримувало повного тексту судового рішення, а ознайомилось з нам на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 19.01.2021; відповідно до відомостей вказаного сайту повний текст оскаржуваного рішення було оприлюднено 18.01.2021. Також ТОВ "МБК Сіленд" посилається на встановлення карантину з метою запобігання захворюваності (COVID-19).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a> пропущений строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі № 910/11755/20; зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/11755/20; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Постанову у справі прийнято 18.05.2021 після виходу суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Попікової О.І. з відпустки.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що:

- згідно з п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках;

- 11.03.2020 АТ Київоблгаз , що є оператором газорозподільної системи, здійснило відповідну перевірку технічного стану комерційного ВОГ ТОВ МБК Сіленд , де також зазначено показники комерційного ВОГ і вони повністю збігаються з показниками, переданими позивачу за вказаний період;

- в матеріалах справи відсутні описи вкладення, на підставі яких можна було б реально ідентифікувати, чи справді саме акти приймання-передачі природного газу чи якийсь інші документи, які не мають значення для розгляду справи, надсилались позивачем;

- під час карантину всі довірені особи ТОВ МБК Сіленд перебували на самоізоляції вдома відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України і забирати листи під час карантину не було кому.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просив залишити вказане рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено місцевим судом, 04.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд" (споживач) був укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410XQ67HFP016 (далі - договір).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (газ), а споживач прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що обсяг переданого (спожитого) природного газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Згідно з пп. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.3 п. 4.2 договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу у п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Остаточний розрахунок з оплати місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договору). Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжений строк. Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності) (п. п. 11.2, 11.5 договору).

05.10.2017 між ТОВ "Київоблгаз Збут", ТОВ "МБК Сіленд" та ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн" була укладена додаткова угода до вказаного договору поставки, згідно з якою оплата вартості переданого (спожитого) газу здійснюється ТОВ "Кінокомпанія "Вікторія-Універсал Продакшн".

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки у березні - травні 2020 року позивач поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 297.015,67 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №КОЗ80008680 від 31.03.2020 на суму 151.320,26 грн; № КОЗ80012389 від 30.04.2020 на суму 132.307,12 грн; №КОЗ80014699 від 31.05.2020 на суму 13.388,29 грн.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні описи вкладення, на підставі яких можна було б реально ідентифікувати, чи справді саме акти приймання-передачі природного газу чи якийсь інші документи, які не мають значення для розгляду справи, надсилались позивачем.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, вказані вище акти підписані уповноваженим представником постачальника та, у зв`язку з відмовою споживача від їх отримання, були направлені останньому 14.05.2020 листом № 3-3175 для підписання (т. 1 а. с. 29).

Також 14.05.2020 відповідачу було направлене повідомлення про необхідність явки його уповноваженого представника до ТОВ "Київоблгаз Збут" (лист № 3-31174 - т. 1 а. с. 32). Проте вказані листи повернулись до позивача без відповіді та задоволення за закінченням терміну зберігання (поштові повідомлення - т. 1 а. с. 30 - 31).

Отже, відповідач акти приймання-передачі природного газу за вказаний період не підписав, а також не надав мотивованої відмови від підписання зазначених актів у письмовому вигляді.

Посилання апелянта на те, що під час карантину всі довірені особи ТОВ МБК Сіленд перебували на самоізоляції вдома відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України і забирати листи під час карантину не булою кому, колегія суддів відхиляє як таке, що не звільняє відповідача від відповідальності виконувати свої господарські зобов`язання.

Згідно з п. 2.9.4 договору у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання ним законної сили обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

З урахуванням вказаного пункту договору позивач в односторонньому порядку встановив обсяг поставленого ТОВ "МБК Сіленд" природного газу в березні - травні 2020 року на підставі даних оператора ГРМ, що, за висновком суду, відповідає домовленостям сторін та узгоджується з положеннями чинного законодавства.

Зі свого боку, заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що показники комерційного вузла обліку газу (ВОГ) за вказаний період передавались ним як споживачем у вигляді роздруківки по коректору та фото комерційного ВОГ шляхом їх відправки перевізником "Карго Експрес ЛТД", а також за допомогою мобільного додатку "Вайбер", на підтвердження чого він надав довідку перевізника, копії квитанцій про їх поштове відправлення та роздруківку скріншоту з мобільного телефону. При цьому споживач змінив форму подачі звітів (були направлені фотозвіти), оскільки 11.03.2020 за погодженням з ТОВ "Київоблгаз Збут" та з дотриманням відповідних нормативних актів для проведення повірки лічильник (ВОГ) був замінений відповідачем іншим лічильником, у якому немає функції роздруківки по коректору.

Проте вказані доводи відповідача місцевий суд підставо відхилив з огляду на положення укладеного сторонами договору, якими визначено інший порядок врегулювання розбіжностей в обсягах поставленого (спожитого) газу.

Зокрема, відповідно до п. 2.9 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється у такому порядку.

На підставі отриманих від споживача та/або оператора ГРМ даних про обсяги переданого (спожитого) природного газу постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (пп. 2.9.2, 2.9.3 п. 2.9 договору).

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюються відповідно до даних постачальника (пп. 2.9.4 п. 2.9 договору).

Водночас у матеріалах справи відсутні докази направлення позивачу мотивованої та обґрунтованої відмови від підписання актів приймання-передачі газу за заявлений період, так само відсутні докази звернення відповідача до суду (чи хоча б до постачальника) щодо вирішення спору з приводу обсягів спожитого газу, як це було передбачено договором.

Передача відповідачем показників комерційного вузла обліку газу не свідчить про наявність у споживача незгоди з обсягами поставленого (спожитого) газу та про врегулювання розбіжностей з цього приводу.

Крім того апеляційний суд бере до уваги положення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), на яких ґрунтуються також умови договору поставки та на які посилався і відповідач у своєму відзиві.

Так згідно з п. п. 1, 2 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС (у редакції, чинній на час спірних правовідносин):

- суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу;

- доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІХ вказаного Кодексу комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБГ, оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.

Згідно з п. 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

Оператор ГРМ відповідає за переведення об`єму природного газу в обсяг переданої (спожитої) енергії. Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж.

Обсяг переданої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) та величина об`єму природного газу (м куб.) за відповідний період повинні бути зазначені оператором ГРМ в рахунках оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу та актах приймання-передачі природного газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими.

Відповідно до глави 3 розділу ІХ Кодексу, яким регулюється порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати оператору ГРМ у спосіб та за формою, визначеними договором розподілу природного газу, звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період. При цьому якщо комерційний ВОГ обладнаний обчислювачем чи коректором об`єму природного газу, до звіту додаються роздруковані звіти з обчислювача чи коректора об`єму природного газу про добові та/або погодинні дані споживання природного газу, протокол про втручання в роботу комерційного ВОГ та протокол аварійних/діагностичних повідомлень.

На підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку оператор ГРМ забезпечує:

1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу;

2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу;

3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру (кВт/год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу;

4) передачу даних оператору ГТС про фактичний об`єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру (кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС.

Визначені оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу.

За наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.

Згідно з п. 12 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила) за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.

Розмір суми за поставлений природний газ є похідною від обсягу отриманого природного газу споживачем.

У даному випадку відповідач в порушення вимог наведених вище норм чинного законодавства не надав позивачу копії актів про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу за березень, квітень та травень 2020 року, складених з оператором газорозподільних мереж - AT "Київоблгаз", а тому позивач розрахунки вартості поставленого природного газу за вказані місяці відповідачу здійснив на підставі даних, отриманих самостійно від оператора ГРМ, що також передбачено пп. 2.9.4 договору.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що нарахування основного боргу позивачем було здійснено правомірно.

При цьому суд бере до уваги, що пунктом 9 розділу II Правил постачання природного газу, які затвердженні постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, встановлено, що за розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях.

Проте відповідач не врахував положень зазначеної норми, а тому розрахунки ТОВ "МБК Сіленд", наведені ним у відзиві щодо обсягів спожитого природного газу, не відповідають фактичним обставинам справи.

Стосовно доводів апелянта про наявну в нього переплату у розмірі 39.852,05 грн за заявлений період, то апеляційний суд встановив, що станом на 01.01.2020 у відповідача існувала заборгованість у сумі 35.395,17 грн, яка була погашена за рахунок коштів, що надійшли позивачу у 2020 році від ТОВ "МБК Сіленд". Зазначена обставина підтверджується наданою позивачем довідкою-розрахунком, доданою до позовної заяви.

З урахуванням викладеного апеляційній суд дійшов висновку, що заперечення апелянта не спростовують факту виникнення у нього заборгованості з оплати вартості поставленого газу у період березень - травень 2020 року у сумі 135.829,12 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Оскільки доказів належної сплати вартості природного газу відповідач не надав, доводів позивача не спростував, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "МБК Сіленд" заборгованості у сумі 135.829,12 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За прострочення зобов`язання позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2.401,66 грн, яку просив стягнути у судовому порядку.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У пункті п.п. 6.2.1 п. 6.2 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, вимог ст. 232 ГК України та умов договору, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у сумі 2.401,66 грн, тобто у сумі, заявленій позивачем.

Щодо заявлених позивачем до стягнення матеріальних втрат у вигляді 3% річних в сумі 860,30 грн та інфляційної складової боргу в сумі 453, 96 грн апеляційний суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд, здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат на підставі наведених норм чинного законодавства, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційна складова боргу в сумі 453,96 грн та 3% річних в сумі 860,30 грн, як просив позивач.

За таких обставин місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Київоблгаз Збут" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржник не надав суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБК Сіленд"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/11755/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/11755/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2021 у справі №910/11755/20.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11755/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

О.В. Попікова