Рішення
від 05.01.2021 по справі 914/358/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.01.2021 справа № 914/358/19

Господарський суд Львівської області у складі:

Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участі секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яка діє за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , м.Львів

до відповідача: Акціонерного товариства «Кредобанк» , м.Львів

про:

- зобов`язання розірвання Договору №23-ДМ про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам від 17 квітня 2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал» та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» ;

- зобов`язання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія;

- зобов`язання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТІМА-КАПІТАЛ» , що діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , код ЄДРСІ: 233054 на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

Представники:

Позивача: Карплюк Р. П. - представник (довіреність від 04.01.2021р. №4/К);

Відповідача: Кауфман К. В. - представник (довіреність від 02.01.2020р. №11178).

ВСТАНОВИВ:

25.02.2019р. на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яка діє за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» від 25.02.2019р. №12 (вх.№374) до Акціонерного товариства «Кредобанк» про зобов`язання розірвання Договору №23-ДМ про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам від 17 квітня 2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал» та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» ; зобовязання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія; зобов`язання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТІМА-КАПІТАЛ» , що діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , код ЄДРСІ: 233054 на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання умов укладеного договору №-23ДМ по обслуговування рахунку у цінних паперах власникам.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 26.02.2019р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 26.03.2019р.

В судовому засіданні 26.03.2019р. оголошувалась перерва до 17.04.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 17.04.2019р. суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; відкласти підготовче засідання на 07.05.2019р.

Підготовче засідання відкладалось на 17.05.2019р. з причин та підстав, викладених в ухвалі від 07.05.2019р. у даній справі.

В судовому засіданні 17.05.2019р. оголошувалась перерва в межах дня слухання протокольною ухвалою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2019р. у даній справі судом постановлено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яка діє за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , про надання міжнародної правової допомоги від 14.05.2019р. №22 (вхідний від 15.05.2019р. номер 19755/19) задоволити; звернутись до Центрального органу відповідної запитуваної Держави - Об`єднаного королівства Великобританії і північної Ірландії (Ministry of Justice 3.12, 102 Petty France, LONDON SW1H 9AJ) з судовим дорученням про надання міжнародної правової допомоги; провадження у справі зупинити до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання міжнародної правової допомоги щодо отримання доказів чи інших документів.

Супровідним листом від 03.06.2019р. вих. №914/358/19/2/19 судом надіслано матеріали судового доручення до Головного територіального управління юстиції у Львівській області для подальшого скерування уповноваженому органу запитуваної держави.

Матеріали судового доручення повернулись до суду без відмітки про виконання.

02.10.2019р. Позивачем подано клопотання від 02.10.2019р. вих. №30 (вх. №40563/19),у якому просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчений переклад супровідного листа старшого судді Вищих судів Англії та Уельсу судової колегії королівської лави, яке передане головуючому судді 16.10.2019р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2019р. у даній справі судом постановлено поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 05.11.2019р.

Підготовче засідання відкладалось на 12.11.2019р. з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Львівської області від 05.11.2019р.

В судовому засіданні 12.11.2019р. оголошувалась перерва в межах дня слухання до 16:00год. 12.11.2019р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.11.2019р. у даній справі суд постановив Звернутись до Центрального органу відповідної запитуваної Держави - Об`єднаного королівства Великобританії і північної Ірландії (Ministry of Justice 3.12, 102 Petty France, LONDON SW1H 9AJ) з судовим дорученням про надання міжнародної правової допомоги; надати Позивачу три примірники ухвали Господарського суду Львівської області від 12.11.2019р. у справі №914/358/19 та три примірники Запиту про надання правової допомоги; Позивачу в строк до 05.12.2019р. надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу на англійську мову трьох примірників ухвали Господарського суду Львівської області від 12.11.2019р. у справі №914/358/19 та трьох примірників Запиту про надання правової допомоги; надіслати вищевказані документи до Центрального органу запитуваної Держави - Об`єднаного королівства Великобританії і північної Ірландії: Ministry of Justice, 3.12, 102 Petty France, LONDON SW1H 9AJ для їх подальшого вручення керівнику реєстратора компаній (Англії та Уельсу) Луїза Сміт (Louise Smyth, Chief Executive, Registrar of Companies (England and Wales)) за адресою Companies house, Crown Way, Cardiff, CF14 3UZ, DX33050 Cardiff, United Kingdom та службовцю бюро реєстрації компаній реєстратора компаній Англії та Уельсу Ян Ентоні Картрайт Ian Antony Cartwright, Officer of the Companies Registration Office Registrar of Companies (England and Wales) за адресою: Companies house, Crown Way, Cardiff, CF14 3UZ, DX33050 Cardiff; провадження у справі зупинити до надходження відповіді від компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання міжнародної правової допомоги щодо отримання доказів чи інших документів.

Супровідним листом від 12.12.2019р. вих. №914/358/19/4/19 Господарський суд Львівської області надіслав до Головного територіального управління юстиції у Львівській області документи у справі №914/358/19 для подальшого їх скерування до центрального органу Об`єднаного королівства Великобританії і північної Ірландії для виконання судового доручення.

02.03.2020р. за вх. №10549/20 до Господарського суду Львівської області повернулись матеріали судового доручення без відмітки про його виконання.

17.03.2020р. за вх. №12856/20 Позивачем подано до суду клопотання від 13.03.2020р. вих. №15, у якому просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчений переклад з англійської на українську мову офіційної відповіді старшого судді Вищих судів Англії та Уельсу судової колегії королівської лави від 07.02.2020р. вих. №QF-2019-001125.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.09.2020р. у даній справі суд постановив поновити провадження у справі; призначити підготовче засідання на 29.09.2020р.; Учасникам справи в строк до 15.09.2020р. надати суду письмове пояснення з урахуванням офіційної відповіді старшого судді Вищих судів Англії та Уельсу судової колегії королівської лави від 07.02.2020р. вих. №QF-2019-001125; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання обов`язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.

В судовому засіданні 29.09.2020р. судом оголошувалась перерва в межах дня слухання до 10:40год. 29.09.2020р.

В судовому засіданні 29.09.2020р. судом оголошено перерву до 14:10год. 13.10.2020р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.10.2020р. у даній справі судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання з розгляду спору по суті призначити на 10.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов`язковою.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.11.2020р. у даній справі судом постановлено відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 24.11.2020р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання визнається обов`язковою; викликати повноважних представників Учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні 24.11.2020р. судом оголошено перерву до 10:40год. 10.12.2020р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

В судовому засіданні 10.12.2020р. судом оголошено перерву до 11:00год. 22.12.2020р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

В судовому засіданні 22.12.2020р. судом оголошено перерву до 12:30год. 05.01.2021р., про що представники Учасників справи повідомлялись в судовому засіданні під розписку.

Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу Акорд .

Процесуальні права та обов`язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердили представники Учасників справи в судовому засіданні, їм відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз`яснення прав та обов`язків до суду не надходили.

Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.

Представник Позивача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до задоволення позову, зазначив про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Позивача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх позовних вимог.

05.01.2021р. за вх. №134/21 подав Додаткові пояснення від 04.01.2021р. вих. №41, у яких наводить доводи в обґрунтування обраного Позивачем способу захисту порушеного права та підстав до задоволення позову. Вказані додаткові пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник Відповідача в судове засідання з`явився, в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору з обґрунтуванням підстав до відмови в задоволенні позову, зазначив про неможливість врегулювання спору між сторонами у добровільному порядку та подання всіх наявних у Відповідача доказів в обґрунтування обставин, на які посилається, як на підставу своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

05.01.2021р. за вх. №160/21 Відповідачем подано до суду Пояснення промови у судових дебатах. Вказане пояснення оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Позиція Позивача:

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 17.04.2014р. між Позивачем, який діє за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» та Відповідачем укладено Договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власникам №23-ДМ, за умовами якого Відповідач обслуговує рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються 67 інвестиційних сертифікатів, власником яких є компанія LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

За отриманою Поизвачем офіційною інформацією від 12.10.2018р. компанія LEHMAN SERVICES ліквідована без правонаступника та виключена з бази даних Companies house, Великобританія.

З врахуванням наведеного Позивач зазначає, що щомісяця сплачує Відповідачу кошти за обслуговування вказаного рахунку на підставі встановлених тарифів при тому, що ніколи не отримає компенсацію від компанії LEHMAN SERVICES з підстава її ліквідації.

Листом від 05.11.2018р. вих. №342 Позивач просив Відповідача закрити рахунок у цінних паперах власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES; повернути емітенту 67 інвестиційних сертифікатів Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» на емісійний рахунок Позивача та розірвати Договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власникам від 17.04.2014р. №23-ДМ.

Листом від 11.12.2018р. вих. №10/52637/18 Відповідач відмовив Позивачу в закритті рахунку, поверненні цінних паперів на рахунок Позивача та розірванні Договору.

З підстав наведеного Позивач просить суд зобов`язати розірвати Договір №23-ДМ про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам від 17 квітня 2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал» та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» ; зобов`язати Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія; зобов`язати Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТІМА-КАПІТАЛ» , що діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , код ЄДРСІ: 233054 на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

У поданій 09.04.2019р. за вх. №14864/19 Відповіді на відзив від 08.04.2019р. вих.17 Позивач зазначає, що у власному відзиві Відповідач не заперечує сам факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. без наявності правонаступництва, проте не наводить аргументації щодо того, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. зумовив припинення її прав на володіння, користування чи розпорядження інвестиційними сертифікатами не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

При цьому, зазначає, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. є істотною зміною обставин в розумінні ст.652 ЦК України, якою сторони керувались при укладенні Договору, оскільки ані під час укладення Договору, ані під час його виконання Сторонам не було відомо про ліквідацію компанії LEHMAN SERVICES Ltd..

Окрім того, звертає увагу на те, що розділом 8 Договору передбачено, що Договір може бути припинений за згодою сторін, за відповідним рішенням суду, в інших випадках, передбачених законодавством.

У поданих 05.01.2021р. за вх. №134/21 Додаткових поясненнях від 04.01.2021р. вих. №41 Позивач наводить доводи щодо правильності обраного способу захисту порушеного права.

Щодо суті заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що заявлений позов не є позовом про визнання права власності, оскільки позов про визнання права власності є речовим правом, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача, а підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Разом з тим, у своєму позові Позивач не надавав суду жодних аргументів чи доказів на підтвердження наявності у Позивача права власності на цінні папери Компанії LEHMAN SERVISES ltd.., не ініціював перед судом усунення невизначеності відносин права власності Позивача на цінні папери цієї компанії.

Станом, як на дату звернення Позивача із позовом до суду, так і станом на дату цих пояснень, з огляду на факт ліквідації Компанії LEHMAN SERVISES ltd.., Позивач позбавлений будь-якої можливості, у встановленому Законом порядку, у законний спосіб, без наявності відповідного судового рішення, змінити Відповідача (АТ КРЕДОБАНК ), як депозитарну установу, на іншу для обслуговування рахунку у цінних паперах власнику - Компанії LEHMAN SERVISES ltd..

Норми цивільного права України регулюють найтиповіші й характерні для певного етапу суспільного розвитку майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.

З врахуванням наведеного на думку Позивача, оскільки спірні правовідносини сторін у справі №914/358/19 не врегульовані якоюсь конкретною нормою і на які не можна поширити дію регулюючої подібні відносини норму, при вирішенні судового спору необхідно також виходити із загальних засад (принципів) законодавства Україні, зокрема із аналогії закону та аналогії права.

Позиція Відповідача:

Відповідач у поданому 26.03.2019р. за вх. №12816/19 Відзиві на позовну заяву від 19.03.2019р. вих. №04-12417/19 проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що твердження Позивача про те, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. зумовив припинення її прав на володіння, користування чи розпорядження інвестиційними сертифікатами не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідач у поданих 05.01.2021р. за вх. №160/21 Поясненнях промови у судових дебатах від 05.01.2021р. б/н зазначає, що Договір було укладено у відповідності та на виконання вимог законодавства України, а задоволення позову, на переконання Відповідача, призведе до порушення базових законодавчих засад функціонування депозитарної системи України та підтвердження (обліку), переходу прав на цінні папери га прав за цінними паперами. Підстави та предмет позову суперечать, зокрема, нормам Закону України Про цінні папери та фондовий ринок України , Закону України Про інститути спільного інвестування та Закону України Про депозитарну систему України в їх системному зв`язку.

Щодо посилання Позивача на істотну зміну обставин, про які Сторонам не було відомо як станом на час укладення Договору так і на час його виконання Позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується те, що компанія LEHMAN SERVICES Ltd. припинена до укладення між Сторонами Договору, а відтак, вказана обставина настала до укладення договору, а не після. З врахуванням наведеного Відповідач вважає необґрунтованими посилання Позивача на обставину, яка існувала до укладення Договору, як на підставу істотної зміни обставин після його укладення.

При цьому, Відповідач не заперечує проти розірвання Договору в порядку, визначеному п.п.9-13 розділу V Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014 № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за №241/25018 та самим Договором, а Позивачем не додержано такого порядку ані станом на час звернення до Відповідача з листом, ані станом на час подання позову, ані станом на час вирішення спору по суті.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом Учасників справи подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, надання Відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих Учасниками справи доводів, поданих доказів та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову в позові повністю з огляду на наступне.

17.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» (надалі - Емітент) та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» (надалі - депозитарна установа) укладено Договір про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам №23-ДМ (надалі - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Емітент доручає, а Депозитарна установа зобовязується надавати Емітенту послуги щодо відкриття та обслуговування рахунків у цінних паперах власникам прав на Цінні папери, а також здійснювати депозитарний облік прав на цінні папери на рахунках власників до моменту укладення власниками з Депозитарною установою договорів ро обслуговування рахунку у цінних паперах. Вищезазначені послуги здійснюються на викладених нижче умовах згідно законодавства, внутрішніх документів Депозитарної установи та на підставі розпоряджень Емітента.

- вид, тип та характеристика Цінних паперів: іменні інвестиційні сертифікати;

- Емітент: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ;

- ЄДРПОУ Емітента: 32800975;

- ЄДРІСІ 233054;

- код цінних паперів ISIN: UA4000180384;

- номінальна вартість одиниці: 50000грн.;

- кількість цінних паперів у випуску: 500шт.;

- загальна номінальна вартість випуску: 25000000грн.;

- реквізити Свідоцтва про державну реєстрацію випуску Цінних паперів: реєстраційний запис 00609, дата реєстрації: 16.04.2014р.

Відповідно до п.1.2. Договору Цінні папери (фінансовий актив), права на які обліковуються Депозитарною установою відповідно до Договору, зберігаються Центральним депозитарієм цінних паперів відповідно до Закону України Про депозитарну систему України .

Згідно п.3.1.2. Договору Емітент має право розірвати Договір у порядку, визначеному Розділом 8 Договору та законодавством.

Пунктами 4.1. та 4.2. Договору Сторонами передбачено, що Емітент оплачує послуги Депозитарної установи самостійно згідно з Договором та тарифами, встановленими Депозитарною установою у відповідних розділах на веб-сайті Депозитарної установи. Емітент погоджується з тарифами, встановленими Депозитарною установою на дату укладення Договору.

Відповідно до 4.4. Договору оплата послуг Депозитарної установи здійснюється Емітентом шляхом переказу коштів на рахунок Депозитарної установи, визначений розділом 11 Договору не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Згідно п.4.6. Договору Депозитарна установа має право самостійно встановлювати та змінювати тарифи на свої послуги. Повідомлення про зміну тарифів Депозитарна установа доводить до відома емітента та власників за 10 календарних днів до введення в дію шляхом оприлюднення у відповідних розділах на веб сторінці Депозитарної установи або в інформації для клієнтів в приміщенні Депозитарної установи.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе згідно Договору зобов`язань.

Датою припинення Договору вважається дата укладення останнім власником Цінних паперів договору про обслуговування рахунку в цінних паперах із Депозитарною установою або дата закриття останнього рахунку власника Цінних паперів (п.7.2. Договору).

Відповідно до п.7.3. Договору Договір може бути достроково розірваний на умовах, визначених розділом 8 Договору.

Згідно п.8.1. Договору Договір може бути достроково розірваний:

8.1.1. Емітентом в односторонньому порядку. Про намір достроково розірвати Договір Емітент письмово повідомляє Депозитарну установу за її останнім відомим місцезнаходженням не менше, ніж за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії Договору. Повідомлення Емітента повинно містити інформацію щодо реквізитів нової депозитарної установи (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження), про визначену його уповноваженим органом дату припинення дії Договору та дату обліку, на яку Депозитарна установа має скласти обліковий реєстр власників Цінних паперів, рахунки в цінних паперах яких обслуговуються ним відповідно до Договору з Емітентом.

8.1.2. Депозитарною установою в односторонньому порядку. Про намір достроково розірвати Договір Депозитарна установа письмово повідомляє Емітента на поштову адресу, яка зазначена в Анкеті Емітента не менше, ніж за 60 календарних днів до дати закінчення дії Договору. Повідомлення депозитарної установи повинно містити дату припинення Договору.

8.1.3. за згодою сторін.

8.1.4. за відповідним рішенням суду;

8.1.5. в інших випадках, передбачених законодавством.

Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи засвідчено витисками печаток юридичних осіб - Сторін Договору.

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптіма-Капітал від 16.03.2018р. №218 затверджено Регламент Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу Професійний (нова редакція), який зареєстровано Директором департаменту ліцензування професійних учасників фондового ринку 20.04.2018р.

Протоколом Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Оптіма-Капітал від 16.03.2018р. №218 затверджено Проспект емісії інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу Професійний (нова редакція)

Листом від 05.11.2018р. вих. №342 Позивач просив Відповідача закрити рахунок у цінних паперах власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES ltd.; повернути емітенту 67 інвестиційних сертифікатів Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» на емісійний рахунок Позивача та розірвати Договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власникам від 17.04.2014р. №23-ДМ.

Листом від 11.12.2018р. вих. №10/52637/18 Відповідач відмовив Позивачу в закритті рахунку, поверненні цінних паперів на рахунок Позивача та розірванні Договору.

Свідоцтвом від 06.02.2019р. Реєстратор компаній Англії та Уельсу Реєстраційної палати у відповідності до Закону Великої Британії від 2006 року Про компанії повідомив про те, що компанія LEHMAN SERVISES ltd. була зареєстрована 08.11.2001р. згідно з Законом Про компанії від 1985 року як закрите акціонерне товариство, та, згідно, з документами компанії, які знаходяться в архіві, цю компанію ліквідовано 19.05.2009р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 17.04.2014р. між Позивачем, який діє за рахунок та в інтересах Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» та Відповідачем укладено Договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власникам №23-ДМ, за умовами якого Відповідач обслуговує рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються 67 інвестиційних сертифікатів, власником яких є компанія LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

За отриманою Поизвачем офіційною інформацією від 12.10.2018р. компанія LEHMAN SERVICES ліквідована без правонаступника та виключена з бази даних Companies house, Великобританія.

З врахуванням наведеного Позивач зазначає, що щомісяця сплачує Відповідачу кошти за обслуговування вказаного рахунку на підставі встановлених тарифів при тому, що ніколи не отримає компенсацію від компанії LEHMAN SERVICES з підстава її ліквідації.

Листом від 05.11.2018р. вих. №342 Позивач просив Відповідача закрити рахунок у цінних паперах власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES; повернути емітенту 67 інвестиційних сертифікатів Пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» на емісійний рахунок Позивача та розірвати Договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власникам від 17.04.2014р. №23-ДМ.

Листом від 11.12.2018р. вих. №10/52637/18 Відповідач відмовив Позивачу в закритті рахунку, поверненні цінних паперів на рахунок Позивача та розірванні Договору.

З підстав наведеного Позивач просить суд зобов`язати розірвати Договір №23-ДМ про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам від 17 квітня 2014р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал» та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» ; зобов`язати Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія; зобов`язати Акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТІМА-КАПІТАЛ» , що діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , код ЄДРСІ: 233054 на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія.

У поданій 09.04.2019р. за вх. №14864/19 Відповіді на відзив від 08.04.2019р. вих.17 Позивач зазначає, що у власному відзиві Відповідач не заперечує сам факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. без наявності правонаступництва, проте не наводить аргументації щодо того, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. зумовив припинення її прав на володіння, користування чи розпорядження інвестиційними сертифікатами не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

При цьому, зазначає, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. є істотною зміною обставин в розумінні ст.652 ЦК України, якою сторони керувались при укладенні Договору, оскільки ані під час укладення Договору, ані під час його виконання Сторонам не було відомо про ліквідацію компанії LEHMAN SERVICES Ltd..

Окрім того, звертає увагу на те, що розділом 8 Договору передбачено, що Договір може бути припинений за згодою сторін, за відповідним рішенням суду, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідач у поданому 26.03.2019р. за вх. №12816/19 Відзиві на позовну заяву від 19.03.2019р. вих. №04-12417/19 проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим, просить суд відмовити Позивачу в його задоволенні з підстав того, що твердження Позивача про те, що факт ліквідації компанії LEHMAN SERVICES Ltd. зумовив припинення її прав на володіння, користування чи розпорядження інвестиційними сертифікатами не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

У поданих 05.01.2021р. за вх. №134/21 Додаткових поясненнях від 04.01.2021р. вих. №41 Позивач наводить доводи щодо правильності обраного способу захисту порушеного права.

Щодо суті заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що заявлений позов не є позовом про визнання права власності, оскільки позов про визнання права власності є речовим правом, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача, а підставою такого позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Разом з тим, у своєму позові Позивач не надавав суду жодних аргументів чи доказів на підтвердження наявності у Позивача права власності на цінні папери Компанії LEHMAN SERVISES ltd.., не ініціював перед судом усунення невизначеності відносин права власності Позивача на цінні папери цієї компанії.

Станом, як на дату звернення Позивача із позовом до суду, так і станом на дату цих пояснень, з огляду на факт ліквідації Компанії LEHMAN SERVISES ltd.., Позивач позбавлений будь-якої можливості, у встановленому Законом порядку, у законний спосіб, без наявності відповідного судового рішення, змінити Відповідача (АТ КРЕДОБАНК ), як депозитарну установу, на іншу для обслуговування рахунку у цінних паперах власнику - Компанії LEHMAN SERVISES ltd..

Норми цивільного права України регулюють найтиповіші й характерні для певного етапу суспільного розвитку майнові та немайнові відносини. Але навіть найдосконаліша система права не може охопити всю різноманітність суспільних відносин, які потребують правового регулювання.

З врахуванням наведеного на думку Позивача, оскільки спірні правовідносини сторін у справі №914/358/19 не врегульовані якоюсь конкретною нормою і на які не можна поширити дію регулюючої подібні відносини норму, при вирішенні судового спору необхідно також виходити із загальних засад (принципів) законодавства Україні, зокрема із аналогії закону та аналогії права.

Відповідач у поданих 05.01.2021р. за вх. №160/21 Поясненнях промови у судових дебатах від 05.01.2021р. б/н зазначає, що Договір було укладено у відповідності та на виконання вимог законодавства України, а задоволення позову, на переконання Відповідача, призведе до порушення базових законодавчих засад функціонування депозитарної системи України та підтвердження (обліку), переходу прав на цінні папери га прав за цінними паперами. Підстави та предмет позову суперечать, зокрема, нормам Закону України Про цінні папери та фондовий ринок України , Закону України Про інститути спільного інвестування та Закону України Про депозитарну систему України в їх системному зв`язку.

Щодо посилання Позивача на істотну зміну обставин, про які Сторонам не було відомо як станом на час укладення Договору так і на час його виконання Позивач зазначає, що матеріалами справи підтверджується те, що компанія LEHMAN SERVICES Ltd. припинена до укладення між Сторонами Договору, а відтак, вказана обставина настала до укладення договору, а не після. З врахуванням наведеного Відповідач вважає необґрунтованими посилання Позивача на обставину, яка існувала до укладення Договору, як на підставу істотної зміни обставин після його укладення.

При цьому, Відповідач не заперечує проти розірвання Договору в порядку, визначеному п.п.9-13 розділу V Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014 № 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за №241/25018 та самим Договором, а Позивачем не додержано такого порядку ані станом на час звернення до Відповідача з листом, ані станом на час подання позову, ані станом на час вирішення спору по суті.

У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Згідно із ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів. Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

Абзацом 2 ч.4 ст.3 вказаного Закону встановлено, що права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі, належать: пред`явникові цінного папера (цінний папір на пред`явника); особі, зазначеній в цінному папері (іменний цінний папір); особі, зазначеній в цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір). Ордерні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі. Права на цінний папір та права за цінним папером, що існують в бездокументарній формі, належать власникові рахунка в цінних паперах, відкритого в депозитарній установі, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові. Емітент цінних паперів на пред`явника не має права на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у будь-якій формі, крім випадків, передбачених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Емітент іменних цінних паперів має право на отримання із системи депозитарного обліку цінних паперів інформації про власників таких цінних паперів у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Іменні емісійні цінні папери існують виключно в бездокументарній формі.

Приписами ч.3 ст.4 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок встановлено, що Права на іменний цінний папір та права за іменним цінним папером переходять до іншої особи у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. Інформацію про власників іменних цінних паперів емітент одержує у формі реєстру власників іменних цінних паперів. Перехід прав на іменні цінні папери і реалізація прав за ними потребує обов`язкової ідентифікації власника депозитарною установою, що веде рахунок у цінних паперах (крім випадку, коли облік прав на цінні папери власника здійснюється на рахунку номінального утримувача в установленому законодавством порядку) такого власника.

Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та правочином (ч.5 ст.4 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок ).

Згідно ч.1 ст.12 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок інвестиційний сертифікат це цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Нормою ч.2 ст.12 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок передбачено, що емітентом інвестиційних сертифікатів виступає інвестиційний фонд, інвестиційна компанія або компанія з управління активами пайового інвестиційного фонду.

Відповідно до ст.62 Закону України Про інститути спільного інвестування облік прав власності на цінні папери інституту спільного інвестування здійснюється відповідно до законодавства про депозитарну систему.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України Про депозитарну систему України власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Приписами ч.1 ст.3 Закону України Про депозитарну систему України встановлено, що в Україні можуть провадитися такі види депозитарної діяльності: депозитарна діяльність Центрального депозитарію; депозитарна діяльність Національного банку України; депозитарна діяльність депозитарної установи; діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування; діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України Про депозитарну систему України рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Рахунок у цінних паперах емітента відкривається емітенту Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів. На рахунку в цінних паперах емітента на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів у порядку, встановленому Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери власних випусків емітента та обмеження прав на цінні папери (ч.4 ст.5 Закону України Про депозитарну систему України ).

Згідно абзацу 3 ч.8 ст.5 Закону України Про депозитарну систему України порядок відкриття, ведення та закриття рахунків депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів та осіб, які провадять клірингову діяльність, депонентів, номінальних утримувачів визначається Комісією, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України за погодженням з Комісією.

Частиною 1 ст.6 Закону України Про депозитарну систему України передбачено, що депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Згідно ч.2 ст.6 Закону України Про депозитарну систему України внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника (крім встановлених Комісією випадків стосовно цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача) здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі: інформації, що подається Центральним депозитарієм, у разі вчинення правочину щодо цінних паперів на фондовій біржі щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій; інформації, що подається Національним банком України, у разі вчинення правочину на фондовій біржі щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України; інформації, що подається Центральним депозитарієм, у разі вчинення поза фондовою біржею правочину щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій, з додержанням при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати"; інформації, що подається Національним банком України, у разі вчинення поза фондовою біржею правочину щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, з додержанням при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати"; розпорядження, що подається кожним депонентом, що є стороною правочину, - у разі вчинення депонентами однієї депозитарної установи правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати"; розпорядження, що подається депонентом та Центральним депозитарієм або Національним банком України у разі вчинення депонентами різних депозитарних установ правочину щодо цінних паперів поза фондовими біржами без додержання при розрахунках принципу "поставка цінних паперів проти оплати"; розпорядження та інших документів (у випадках, встановлених Комісією), що подаються депонентом, - у разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами відносно прав цього депонента; документів, визначених Комісією, у разі спадкування, правонаступництва чи в інших установлених Комісією випадках; судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про депозитарну систему України підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Нормою ч.1 ст.14 Закону України Про депозитарну систему України передбачено, що депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.

Депозитарна установа в установленому Комісією порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, номінальних утримувачів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі (ч.1 ст.18 Закону України Про депозитарну систему України ).

Згідно ч.3 ст.18 Закону України Про депозитарну систему України депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами, права на які обліковуються на рахунку депонента, номінального утримувача, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента, номінального утримувача, або в інших випадках, передбачених законом. Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

Відповідно до п.9 Розділу VI Закону України Про депозитарну систему України емітенти іменних емісійних цінних паперів повинні протягом трьох місяців з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Правил Центрального депозитарію цінних паперів забезпечити їх існування в бездокументарній формі та укласти договір з Центральним депозитарієм цінних паперів про обслуговування емісії цінних паперів. Іменні емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування цього Закону, можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п.10 Розділу VI Закону України Про депозитарну систему України власник цінних паперів, які були дематеріалізовані, зобов`язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунка в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі.

Відповідно до п.1 розділу І Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014р. №47 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.02.2014р. №241/25018) (надалі - Положення) це Положення встановлює порядок дій емітента та професійних учасників депозитарної системи України щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом України "Про депозитарну систему України" (далі - Закон), а також порядок обслуговування в депозитарній системі рахунків у цінних паперах власників, відкритих емітентом у процесі дематеріалізації, у тому числі до набрання чинності Законом.

Згідно п.1 розділу ІІ Положення емітент для забезпечення існування іменних цінних паперів певного випуску у бездокументарній формі, якщо документи системи реєстру не були передані емітенту реєстратором і не знаходяться у нього на зберіганні як в уповноваженого на зберігання, до дати прийняття відповідного рішення щодо цього випуску повинен здійснити дії щодо з`ясування інформації стосовно наявності документів системи реєстру у: Центральному депозитарії цінних паперів (далі - Центральний депозитарій); депозитарній установі, яка остання до набрання чинності Законом здійснювала ведення реєстру власників іменних цінних паперів цього випуску, як в уповноваженого на зберігання (далі - Уповноважена установа) відповідно до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року N 1000, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2007 року за N 49/13316 (далі - Положення про ведення реєстру).

До дня звернення до Центрального депозитарію щодо депонування глобального сертифіката емітент повинен укласти договір про обслуговування випусків цінних паперів з Центральним депозитарієм (у разі відсутності) (пп.1 п.3 розділу ІІ Положення).

Згідно п.1 розділу V Положення для забезпечення депозитарною установою, обраною емітентом, обліку прав на цінні папери випуску, який переводиться у бездокументарну форму існування, на рахунках у цінних паперах власників, які були зареєстрованими особами в системі реєстру власників іменних цінних паперів на дату закриття реєстру, емітент повинен укласти з цією депозитарною установою договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників. Договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників не укладається у разі, якщо емітент та обрана ним депозитарна установа є однією юридичною особою. У випадку обслуговування депозитарною установою рахунків у цінних паперах власників на підставі договору, укладеного з акціонерним товариством - емітентом, що припинився внаслідок злиття, приєднання або поділу, або з акціонерним товариством - емітентом, з якого здійснений виділ інших(ого) акціонерних(ого) товариств(а), акціонерне(і) товариство(а) - правонаступник(и) цього емітента для забезпечення подальшого обслуговування на таких рахунках прав на конвертовані акції (акції новоствореного акціонерного товариства) мають(є) укласти з цією депозитарною установою договір про обслуговування рахунків у цінних паперах власників або передати обслуговування цих рахунків у цінних паперах власників до іншої депозитарної установи.

Відповідно до п.9 розділу V Положення емітент та/або депозитарна установа мають право розірвати договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів, що був між ними укладений. У випадку розірвання емітентом договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів в односторонньому порядку (у тому числі за рішенням суду) емітент повинен у порядку та строки, визначені договором, письмово повідомити депозитарну установу, з якою укладений цей договір (далі - попередня депозитарна установа), про розірвання договору. Таке повідомлення повинно містити інформацію щодо реквізитів нової депозитарної установи (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження), про визначену його уповноваженим органом дату припинення дії договору та дату обліку, на яку попередня депозитарна установа має скласти обліковий реєстр власників (далі - обліковий реєстр), рахунки в цінних паперах яких обслуговуються нею відповідно до договору з емітентом (далі - дата обліку). Депозитарна установа припиняє виконання операцій за рахунками власників, які обслуговуються відповідно до договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів та включені до облікового реєстру після дати обліку. У випадку розірвання депозитарною установою договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів в односторонньому порядку (у тому числі за рішенням суду) депозитарна установа повинна у порядку та строки, визначені договором, письмово повідомити емітента про розірвання договору із зазначенням дати припинення дії договору. У цьому випадку емітент повинен до дати припинення дії договору обрати нову депозитарну установу, укласти з нею договір про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів і визначити дату обліку, про що не пізніше 1 робочого дня з дня укладення цього договору повідомити попередню депозитарну установу.

Усі дії щодо передання обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів від попередньої депозитарної установи до нової депозитарної установи мають бути завершені до дати припинення дії договору між емітентом і попередньою депозитарною установою. У разі необхідності дата припинення дії договору і дата обліку можуть бути перенесені за згодою між попередньою депозитарною установою та емітентом.

Емітент після укладання договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів з новою депозитарною установою повинен: письмово повідомити власників про обрання нової депозитарної установи із зазначенням її реквізитів (повне найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження, телефони контактної особи); забезпечити передання облікового реєстру від попередньої депозитарної установи до нової депозитарної установи; забезпечити відкриття рахунків у цінних паперах власникам, зазначеним в обліковому реєстрі, та зарахування на них належних власникам прав на цінні папери у новій депозитарній установі.

Відповідно до абзацу 2 п.8 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013р. №735 визначено, що компанія з управління активами інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ) має право відкривати рахунки в цінних паперах для створених цією компанією пайових інвестиційних фондів як у депозитарній установі, в якій відкритий рахунок у цінних паперах цій компанії з управління активами для обліку цінних паперів, які належать їй як власнику, так і в іншій депозитарній установі.

Згідно п.66 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013р. №735 закриття рахунків у цінних паперах відбувається за розпорядженням ініціатора депозитарної операції та здійснюється у порядку, передбаченому законодавством України, відповідним договором з депонентом, клієнтом та згідно з внутрішніми документами депозитарної установи, Центрального депозитарію. Рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються цінні папери, права на цінні папери.

Приписами ч.1 ст.652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.2 ст.652 ЦК України у випадку, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що в силу абзацу 2 п.8 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013р. №735, Позивач як компанія з управління активами інститутів спільного інвестування мав право відкривати рахунок в цінних паперах для створеного ним пайового інвестиційного фонду як у депозитарній установі, в якій відкритий його рахунок у цінних паперах для обліку цінних паперів, так і в іншій депозитарній установі, проте, в Позивача існував обов`язок, а не право укласти договір про обслуговування рахунка в цінних паперах з депозитарною установою.

З врахуванням встановлених судом обставин, наданих Учасниками справи доводів та поданих доказів суд зазначає, що власником розміщених на відкритому Позивачем у Відповідача на підставі Договору рахунку в цінних паперах 67 іменних інвестиційних сертифікатів (код цінних паперів ISIN: UA4000180384) є компанія LEHMAN SERVICES Ltd., а з врахуванням відсутності доказів в обґрунтування існування передбачених приписами ч.2 ст.6 Закону України Про депозитарну систему України підстав до внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно вказаних цінних паперів, а також встановленої ч.3 ст.18 Закону України Про депозитарну систему України та п.66 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013р. №735 заборони Відповідачу як депозитарній установі розпоряджатися цінними паперами і закривати рахунок у цінних паперах за умови облікування на ньому цінних паперів задоволення позову в частині позовних вимог про зобов`язання Відповідача закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd. та повернути Позивачу на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd. призведуть до порушення вимог законодавства про депозитарну систему України.

При цьому, з врахуванням наведених норм законодавства, зокрема щодо визначених видів депозитарної діяльності, можливості Центрального депозитарія відкривати рахунки лише на підставі Договору про обслуговування випусків цінних паперів, а також правової природи Договору про обслуговування рахунка у цінних паперах, беручи до уваги повноваження Центрального депозитарію, визначені ст.6 Закону України Про депозитарну систему України , враховуючи також, що згідно ч.1 ст.6 Закону України Про депозитарну систему України облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, якою не є Центральний депозитарій, відтак, з огляду на відсутність повноважень Центрального депозитарію України на облік прав на цінні папери суд зазначає, що Центральний депозитарій позбавлений права відкривати рахунки у цінних паперах та розміщувати на них такі. Відтак, задоволення позовних вимог у спосіб, який просить Позивач, суперечить вимогам законодавства про депозитарну систему.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів звернення Позивача до Відповідача про розірвання Договору із додержанням вимог законодавства про депозитарну систему України, зокрема розділу V Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014р. №47 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.02.2014р. №241/25018).

Суд звертає увагу і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2018 у справі № 910/17686/17, що Закон пов`язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

З врахуванням наведеного суд вважає необґрунтованими посилання Позивача на ліквідацію компанії LEHMAN SERVISES ltd. як на істотну зміну обставин, що має наслідком розірвання Договору з огляду на те, що матеріалами справи, зокрема Свідоцтвом від 06.02.2019р. Реєстратора компаній Англії та Уельсу Реєстраційної палати у відповідності до Закону Великої Британії від 2006 року Про компанії , підтверджується, що компанія LEHMAN SERVISES ltd. була зареєстрована 08.11.2001р. згідно з Законом Про компанії від 1985 року як закрите акціонерне товариство, та, згідно, з документами компанії, які знаходяться в архіві, цю компанію ліквідовано 19.05.2009р.

Відтак, обставина ліквідації компанії LEHMAN SERVISES ltd. виникла до моменту укладення Договору і не може бути підставою до істотної зміни обставин, якими Сторони керувались під час його укладення.

При цьому, суд вважає слушними доводи Відповідача щодо того, що у сторін під час укладення Договору не було об`єктивних підстав вважати, що припинення компанії LEHMAN SERVISES ltd. не настане, адже таке припинення є загальновідомою вірогідною та юридично врегульованою можливістю (процедурою).

Відтак, Позивачем не доведено існування передбачених ч.2 ст.652 ЦК України умов, з якими закон пов`язує можливість розірвання чи зміни Договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

При цьому, суд зазначає, що Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що припинення юридичної особи - компанії LEHMAN SERVISES ltd., як власника іменних інвестиційних сертифікатів, свідчить про відсутність переходу прав на іменні інвестиційні сертифікати до інших осіб, в тому числі до засновників компанії LEHMAN SERVISES ltd, як і не доведено, що станом на час подання позову чи розгляду справи відсутні власники таких сертифікатів. Така інформація відсутня і в наданих компетентними органами запитуваної держави відповідях на запити суду про міжнародну правову допомогу у справі.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018.р у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на « balance of probabilities» («баланс ймовірностей» ) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007р. суд застосовує «баланс ймовірностей» . У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016р. суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.

У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.

Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019р. у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).

Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; пункт 58): де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що власником розміщених на відкритому Позивачем у Відповідача на підставі Договору рахунку в цінних паперах 67 іменних інвестиційних сертифікатів (код цінних паперів ISIN: UA4000180384) є компанія LEHMAN SERVICES Ltd., Позивачем не обґрунтовано та не доведено, що припинення юридичної особи - компанії LEHMAN SERVISES ltd., як власника іменних інвестиційних сертифікатів, свідчить про відсутність переходу прав на іменні інвестиційні сертифікати до інших осіб, в тому числі до засновників компанії LEHMAN SERVISES ltd, як і не доведено, що станом на час подання позову чи розгляду справи відсутні власники таких сертифікатів; така інформація відсутня і в наданих компетентними органами запитуваної держави відповідях на запити суду про міжнародну правову допомогу у справі; беручи до уваги відсутність повноважень Центрального депозитарія вести облік прав на цінні папери конкретного власника; враховуючи недоведеність існування передбачених приписами ч.2 ст.6 Закону України Про депозитарну систему України підстав до внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно вказаних цінних паперів, а також існуюче право Позивача як компанії з управління активами інститутів спільного інвестування відкривати рахунок в цінних паперах для створеного ним пайового інвестиційного фонду як у депозитарній установі, в якій відкритий його рахунок у цінних паперах для обліку цінних паперів, так і в іншій депозитарній установі, та існування обов`язку, а не права Позивача укласти договір про обслуговування рахунка в цінних паперах з депозитарною установою; зважаючи на заборону Відповідачу як депозитарній установі розпоряджатися цінними паперами і закривати рахунок у цінних паперах за умови облікування на ньому цінних паперів; беручи до уваги відсутність доказів звернення Позивача до Відповідача про розірвання Договору із додержанням вимог законодавства про депозитарну систему України, зокрема розділу V Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.01.2014р. №47 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 06.02.2014р. №241/25018), а також, з урахуванням того, що компанія LEHMAN SERVISES ltd. була зареєстрована 08.11.2001р. згідно з Законом Про компанії від 1985 року як закрите акціонерне товариство, та, згідно, з документами компанії, які знаходяться в архіві, цю компанію ліквідовано 19.05.2009р., тобто до моменту укладення спірного Договору, відтак, недоведення існування передбачених ч.2 ст.652 ЦК України умов, з якими закон пов`язує можливість розірвання Договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги про зобов`язання розірвання Договору №23-ДМ про обслуговування рахунка у цінних паперах власникам від 17 квітня 2014р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Оптіма-Капітал» , яке діє за рахунок та в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» ТОВ «КУА «Оптіма-Капітал» та Акціонерним товариством «КРЕДОБАНК» ; зобов`язання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» закрити рахунок у цінних паперах (депозитарний код 301515-GB20004566) власника цінних паперів компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія та зобов`язання Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ОПТІМА-КАПІТАЛ» , що діє від власного імені за рахунок і в інтересах Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , код ЄДРСІ: 233054 на емісійний рахунок (депозитарний код 623000 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» 67 (шістдесят сім) інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу «Професійний» , які належать компанії LEHMAN SERVICES Ltd., 04319008, Queen Anne Street, 48, London, W1G 9JJ, Великобританія є безпідставними та необґрунтованими, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюються у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року для працездатних осіб в розмірі 1921 гривня.

Позивачем при поданні позовної заяви до господарського суду надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого Позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи судові витрати в розмірі 5763грн. у вигляді сплаченого за подання до господарського суду позовної заяви судового збору.

Як доказ сплати судового збору Позивачем подано Платіжне доручення від 25.02.2019р. №486 про сплату судового збору за подання позовної заяви до господарського суду в розмірі 5763грн. Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №3 до позовної заяви.

Окрім того, суд зазначає що Відповідач наданим чинним законодавством правом на відшкодування документально підтверджених судових витрат не скористався.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог пропорційно розміру задоволених позовних вимог г.

З підстав наведеного, а також недоведення Позивачем в порядку, визначеному главою 8 розділу 1 ГПК України іншого розміру судових витрат, окрім суми сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору в розмірі 5763грн., недоведення Позивачем та Відповідачем розміру понесених у справі судових витрат, суд дійшов висновків про те, що судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, залишити сплачений за подання позовної заяви до господарського суду судовий збір в розмірі 5763грн. за Позивачем.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.1,3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76,-79, 80, 81, 86, 129, 165, 205, 216, 222, 235, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.

3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 15.01.2021р.

Головуючий суддя Т.Б. Фартушок

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення05.01.2021
Оприлюднено18.01.2021
Номер документу94180178
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/358/19

Постанова від 28.09.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бонк Тетяна Богданівна

Ухвала від 08.06.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бонк Тетяна Богданівна

Ухвала від 22.04.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бонк Тетяна Богданівна

Ухвала від 09.02.2021

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Бонк Тетяна Богданівна

Рішення від 05.01.2021

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

Ухвала від 22.12.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

Ухвала від 10.12.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

Ухвала від 24.11.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

Ухвала від 10.11.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

Ухвала від 13.10.2020

Господарське

Господарський суд Львівської області

Фартушок Т. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні