ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2021 року
м. Київ
справа №813/8233/14
адміністративне провадження №К/9901/24975/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді: Яворський І.О., Нос С.П.)
у справі № 813/8233/14 (№ 876/2595/15)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агролайф корми
до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агролайф корми (далі - позивач, Товариство) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (після реорганізації - Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області) (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість .
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 10.02.2015 року в задоволені позову відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що надані Товариством первинні документи в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.09.2015 року скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою задовольнив позовні вимоги .
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001032200 від 10.11.2014 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого рішення.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги повністю повторюють доводи заперечення на апеляційну скаргу Товариства та зводяться до незгоди з оцінкою, яку суд апеляційної інстанції надав первинним документам позивача.
Заперечення на касаційну скаргу податкового органу від позивача на адресу Суду не надходили, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов`язань та правомірності формування доходу та витрат, що враховуються при визначені об`єкту оподаткування з податку на прибуток по взаєморозрахунках з ТОВ Системи розвитку та бізнесу за період з вересня 2013 року по лютий 2014 року, за результатами якої складено акт № 508/2200/36874925 від 22.10.2014 року .
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по взаєморозрахунках із ТОВ Системи розвитку бізнесу за листопада 2013 року на загальну суму 178 146,20 грн .
На підставі акта перевірки податковим органом 10.11.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001032200, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 267 219,30 грн, в тому числі 178 146,20 грн за основним платежем та 89 073,10 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
За приписами частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2013 року між ТОВ Системи розвитку бізнесу (постачальник) та Товариством (покупець) укладено договір поставки № 2810.
Пунктами 4.1 та 4.2 Договору його сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до умов, вказаних в специфікаціях до даного договору на кожну окрему партію товару. У момент поставки товару постачальник надає покупцю видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та копію сертифікату якості чи інший документ, що засвідчує якість для даного виду товару.
Для підтвердження виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні, посвідчення якості, специфікації, товарно-транспортні накладні, довіреності, договори оренди транспортних засобів, акти, страхові поліси, копії яких долучено до матеріалів справи.
В касаційній скарзі податковий орган цитує вимоги статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , але не зазначає який документ та в чому саме не відповідає вказаним вимогам .
Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 17.12.2014 року по справі № 914/3766/14 (дата набрання законної сили 02.01.2015) за позовом ТОВ Системи розвитку бізнесу до Товариства стягнуто з відповідача суму боргу, яка утворилась внаслідок невиконання умов договору № 2810 від 28.10.2013 року .
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що умови договору поширювалися на всі періоди, які охоплені актом перевірки, зокрема жовтень-грудень 2013 року та січень 2014 року, проте зауваження контролюючого органу висловлені та відображені в акті стосовно господарських операцій за листопад 2013 року
Податковий орган в касаційній скарзі не наводить пояснень, чим саме господарські операції в листопаді 2013 року відрізнялись від операцій в інші періоди дії договору.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих рішень.
Податковий орган в касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановлених частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального чи процесуального права.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги
Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року у справі № 813/8233/14 (№ 876/2595/15) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає .
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2021 |
Оприлюднено | 18.01.2021 |
Номер документу | 94180525 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кухтей Руслан Віталійович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гавдик Зіновій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні