Рішення

від 14.01.2021 по справі 357/8087/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/8087/19

2/357/865/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Кошель Б. І. ,

при секретарі - Тодосієнко О. А.,

за участі:

представника відповідачів ФГ Пролісок та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 міста Біла Церква за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Пролісок , Фермерського господарства Дари Ланів , Державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2019 року позивач Приватне орендне сільськогосподарське підприємство Сидори звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 02 серпня 2013 року між ОСОБА_3 та ПОСП Сидори було укладено договір оренди землі №27, за яким відповідачка передала позивачу земельну ділянку площею 6,3084 га з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, розташованої у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років. 16.04.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди на підставі рішення за індексним номером 12494979. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року відповідачка ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування за договором оренди. За скаргою, поданою ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України 28.02.2018 року, Міністерство наказом № 728/5 від 15.03.2018 року скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 за ПОСП Сидори .

В подальшому, 05.03.2018 року, ОСОБА_1 уклала з ТОВ Еліта-2010 договір оренди №86 цієї ж земельної ділянки. ПОСП Сидори звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. Після звернення позивача до суду, 04.12.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 був укладений договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05.03.2018 року. Після чого ОСОБА_1 , на підставі власної заяви, посвідченої 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 на дві - площею по 3,1542 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1

10.12.2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 , за яким передала в оренду Фермерському господарству Пролісок земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0042 та договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 , за яким передала в оренду з Фермерському господарству Дари Ланів земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0043. 14.12.2018 року державний реєстратор Ілюшина М.О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок .

Позивач стверджує, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за підприємством права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права ПОСП Сидори як законного орендаря підлягають судовому захисту. А тому, позивач просив суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки № 11С від 10 грудня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ Дари ланів і ФГ Пролісок щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043 відповідно; скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М.О. про державну реєстрацію права оренди ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок на ці земельні ділянки; витребувати із незаконного володіння ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок на користь ПОСП Сидори земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043 відповідно; внести зміни до договору оренди землі №27 від 02.08.2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори шляхом його викладення у новій редакції, як зазначено у позовній заяві, в тому числі акт приймання-передачі об`єкта оренди.

Ухвалою судді від 26.07.2019 року було частково задоволено заяву ПОСП Сидори про забезпечення позову та накладено арешт на спірні земельні ділянки.

Ухвалою судді від 20.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15.11.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2019 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2019 року відмовлено.

10.02.2020 року відповідачем ФГ Дари Ланів подано апеляційну скаргу на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2019 року про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного судуКиївської області від 12.02.2020 року апеляційну скаргу відповідача ФГ Дари Ланів на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2019 року про відкриття провадження у справі, повернуто скаржнику.

24.03.2020 року позивачем ПОСП Сидори направлено заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що після подання підприємством позову набрав чинності Закон України № 340-1Х Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству , яким було внесено зміни до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у зв`язку з якими ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. На підставі наведеного, позивачем позовні вимоги доповнено вимогою про припинення права оренди ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043 відповідно.

Ухвалою суду від 23 вересня 2020 року підготовче провадження по вказаній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

22.10.2020 року представник позивача адвокат Тетеря С.І. направила до суду додаткові пояснення по справі, в яких представник зазначає, що посилання представників відповідачів на правові висновки Верховного Суду, сформульовані під час прийняття постанови від 01.04.2020 року у справі №357/8110/18, які повністю ґрунтуються на висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.01.2020 року у справі №322/1178/17, не можуть бути враховані у цій справі, оскільки відповідно до приписів ст. 18 Закону України №161-XIV від 06.10.1998 року Про оренду землі , які діяли на момент укладення договору, з приводу якого виник спір у справі №322/1178/17, і були виключені з Закону №161-XIV з 01.01.2013 року, договір оренди землі набрав чинності з моменту його державної реєстрації. Відтак, висновок Великої Палати Верховного суду у справі №322/1178/17 стосується договорів оренди землі, які були укладені у період дії норми ст. 18 Закону №161-XIV, тобто до 01.01.2013 року. У той же час, договір оренди землі між ПОСП Сидори і ОСОБА_1 був укладений після 01.01.2013 року, так само як і договір, з приводу якого виник спір у справі №357/8110/18, коли норми ст. 18 Закону втратили чинність. А тому права позивача як законного орендаря спірних земельних ділянок, якого незаконно було позбавлено можливості користуватися ними, підлягають захисту відповідно до положень чинного законодавства України, а обрані ПОСП Сидори способи захисту його порушених прав відповідають приписам ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України.

12.01.2021 року представник позивача адвокат Тетеря С.І. направила до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого протокольною ухвалою суду від 14.01.2021 року будл відмовлено.

14.01.2021 року представник відповідачів ФГ Пролісок та ОСОБА_1 - ОСОБА_2 направив письмові пояснення, в яких зазначає, що Міністерством юстиції України 15.03.2018 року державна реєстрація права оренди ПОСП Сидори на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 була скасована та на момент початку перебігу строку дії договорів оренди, укладених з ФГ Дари Ланів та ФГ Пролісок , права та інтереси позивача порушені не були, оскільки права на вказаний об`єкт нерухомого майна у нього вже були відсутні. Зазначає, що дії ОСОБА_1 щодо розподілу земельної ділянки та укладання договорів оренди з ФГ Дари Ланів та ФГ Пролісок є законними, а тому відсутні підстави для визнання цих договорів недійсними, скасування рішення державного реєстратора та відповідно витребування земельних ділянок. А тому, просив відмовити ПОСП Сидори у позові за безпідставністю вимог.

Представник відповідачів ФГ Пролісок та ОСОБА_1 - адвокат Червінчик Є.Е. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та надав пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

Представник позивача адвокат Тетеря С.І. в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 12.01.2021 року направила до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача ФГ Дари Ланів та державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина М.О. в судове засідання не з`явились, про день час та місце розгляду справи повідомлені належно, письмових пояснень, заяв чи будь-яких клопотань відповідачі суду не направили та відповідно до положень ч.3 ст. 130 ЦПК України вважається, що відповідачі повідомлені належно про розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника відповідачів ФГ Пролісок та ОСОБА_1 - адвокат Червінчика Є.Е., дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянки площею 6,3084 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3220486000:04:013:0021, розташована у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області /а.с. 20/

02 серпня 2013 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_5 було укладено договір оренди землі №27 /а.с. 15-16/, за яким остання передала позивачу в оренду земельну ділянку площею 6,3084 га з кадастровим номером: 3220486000:04:013:0021 строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 2762,88 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 2 роки за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 37 договору оренди цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

16.04.2014 року державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н.В. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем за індексним номером 12494979 /а.с.24/

Також, судом встановлено, що наказом МЮ України № 728/5 від 15 березня 2018 року задоволена колективна скарга громадян, в тому числі ОСОБА_5 , та серед іншого скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за ПОСП Сидори на належну ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 3220486000:04:013:0021, яке було зареєстроване на підставі договору оренди №27 від 02 серпня 2013 року. Підставою для скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ПОСП Сидори стало звернення власників земельних ділянок до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України із скаргою, яка обґрунтована тим, що договори оренди із ПОСП Сидори були зареєстровані за відсутності необхідних на те документів, зокрема, без підписаних власниками земельних ділянок договорів, заяв на вчинення реєстраційних дій, відповідних проплат за вчинення реєстраційних дій та інше /а.с.28-37/.

Скасування іншого речового права ПОСП Сидори на вищезазначену земельну ділянку здійснено державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Аврамченко С.С. 15.03.2018 року, індексний номер рішення: 40128149 /а.с. 27/

Судом також встановлено, що 05.03.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 було укладено договір оренди цієї ж земельної ділянки № НОМЕР_1 строком до 05.03.2028 року, з правом пролонгації, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40138468 від 15.03.2018, державний реєстратор КП Великодимерської селищної ради Комунальна служба реєстрації речових прав Мироненко Ю.Ю. /а.с. 26/.

30 липня 2018 року ПОСП Сидори звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом про визнання недійсним договору оренди землі №86 від 05.03.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 та скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно /а.с. 38-44/

04.12.2018 року ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 уклали договір про розірвання укладеного між ними договору оренди землі від 05.03.2018 року /а.с. 26 звор. стор./

Встановлено, що 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про закриття об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки площею 6,3084 га з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, індексний номер рішення: 44555921, підстава: поділ об`єкта нерухомого майна, заява про розподіл земельної ділянки, серія та номер: 3082, виданий 27.11.2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Дуднік І.В. /а.с. 25/.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 на дві - площею по 3,1542 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043, що підтверджується листом міськрайонного управління у Білоцерківському районі та м. Білій Церква Головного управління Держгеокадастру у Київській області №169/121-19 від 04.07.2019 року. 12.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1 /а.с. 46-49/.

10 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Дари Ланів було укладено договір №11С оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0043 загальною площею 3,1542 га.

В цей же день, було укладено договір №11С оренди земельної ділянки з кадастровим номерам 3220486000:04:013:0043 загальною площею 3,1542 га, з Фермерським господарством Пролісок

14.12.2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М.О. було прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок /а.с. 46-49/. .

19.04.2019 року ПОСП Сидори направило ОСОБА_1 пропозицію (Оферту) про внесення змін до договору оренди землі №27 від 02.08.2013 року, в якій посилаючись на істотні зміни договору оренди вважає, що є підстави для внесення змін в частині, що ідентифікують об`єкт оренди, а саме: кадастрових номерів та площі орендованих земельних ділянок, сформованих внаслідок поділу земельної ділянки, яка була першочергово передана в оренду підприємству; документів,які підтверджують право власності орендодавця на такі земельні ділянки; нормативної грошової оцінки кожної із земельних ділянок та залежного від неї розміру орендної плати. /а.с. 51-61/.

Однак, представник позивача зазначає, що відповіді на зазначену пропозицію (оферту) підприємство не отримало.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України Про оренду землі .

Аналогічні положення містить ст.6 Закону України Про оренду землі , згідно якої орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності, зокрема, громадян, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст.124 ЗК України, ст.13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч.5 ст.6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст.17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.3 цього Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

А згідно ч.4 ст.3 цього Закону будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Судом встановлено, що укладений 02 серпня 2013 року між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договір оренди землі № 27 було у встановленому законом порядку зареєстровано, однак наказом МЮ України № 728/5 від 15 березня 2018 року рішення державного реєстратора № 12494979 від 16 квітня 2014 року про реєстрацію права оренди за позивачем скасовано.

Наведене у свою чергу свідчить, про те, що скасувавши рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди, держава офіційно не визнає і не підтверджує факту набуття позивачем права оренди на спірну земельну ділянку, належну відповідачу ОСОБА_1 , оскільки відповідні відомості виключені з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначене підтверджується наданим суду наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року, згідно з яким державна реєстрація договору оренди землі, що був укладений між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 , була скасована, як така що була здійснена з порушенням вимог чинного законодавства.

При цьому доводи представника позивача в частині незаконності зазначеного наказу Міністерства юстиції України, з огляду на його оскарження в Окружному адміністративному суді м. Києва, суд до уваги не приймає, оскільки на момент розгляду справи зазначений наказ є чинним і відповідного судового рішення про його скасування суду не надано.

Крім того, у відповідності до п. 37 укладеного між ПОСП Сидори та ОСОБА_1 договору оренди, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

За умови відсутності здійснення державної реєстрації договору, як і за умови скасування незаконно проведеної реєстрації, зазначений договір оренди землі є таким, що не набрав чинності, а відтак ПОСП Сидори не набуло прав орендаря за таким договором.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 13 червня 2016 року у справі 6-643цс16, Постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 532/384/16-ц та Постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 917/67/18.

Отже, наявність договору оренди землі, який не набув чинності, не свідчить про те, що його сторони набули прав та обов`язків, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору, а відтак не є перешкодою для власників земельних ділянок для їх поділу, укладення та державної реєстрації іншого договору оренди землі з іншим орендарем.

За таких обставин, поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 на дві з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043, державна реєстрація цих земельних ділянок за ОСОБА_1 та передача їх в оренду ФГ Дари ланів та ФГ Пролісок після скасування реєстрації права оренди позивача ПОСП Сидори , не порушує прав останнього, оскільки такі права відсутні, як вище вказувалося, що право оренди виникає виключно з моменту державної реєстрації цих прав.

Слід зазначити, що договір оренди земельної ділянки відповідно до положень ч.1 ст.210 ЦК України, ст.125 ЗК України, ч.5 ст.6, ст.17 Закону України Про оренду землі , ч.2 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є вчиненим з моменту державної реєстрації цих прав, а саме право оренди виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно земельна ділянка за договором оренди вважається переданою орендодавцем орендареві теж з моменту державної реєстрації права оренди (ст.17 Закону України Про оренду землі ).

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, де Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.

Аналогічний правовий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 357/8110/18.

Таким чином, оскільки державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 за позивачем ПОСП Сидори була скасована, що свідчить про відсутність у позивача права оренди і як наслідок відсутність порушення його прав оспорюваними договорами оренди як на момент реєстрації зазначених договорів так і на момент пред`явлення позову.

Крім того, відповідно до частини дев`ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з частинами першою-другою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок.

Частиною десятою статті 79-1 ЗК України передбачено, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера відповідно до частини четвертої статті 79-1 ЗК України.

Водночас, як вже зазначалось відповідачем ОСОБА_1 було здійснено поділ раніше сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, що перебувала в оренді ПОСП Сидори , за наслідкам чого створено нові земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери.

Таким чином, станом на час розгляду справи земельна ділянка, яка були предметом договору оренди, поділена, внаслідок чого сформовано інші земельні ділянки, яким присвоєно кадастрові номери та які передані у власність ОСОБА_1 .

Тобто земельна ділянка не існує як об`єкт цивільних прав, оскільки в її межах шляхом поділу утворені інші земельні ділянки.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 жовтня 2017 року у справі № 914/1128/16.

Отже, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Водночас, враховуючи, що заходи щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, є чинними, суд прийшов до висновку, що позивач обрав не ефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки поновлення прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, потребуватиме об`єднання земельних ділянок, утворених за наслідками поділу, та створення земельної ділянки зі складу існуючих ділянок, які вже сформовані як об`єкти цивільних прав, а отже, позивачем у цій справі обрано не ефективний спосіб захисту.

Таким чином, у зв`язку з поділом земельної ділянки, яка була предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об`єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок та їх площі, припинилось існування цих земельних ділянок у дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом внесення змін до договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди. (постанова Верховного Суду від 18 грудня 2018 у справі № 912/1616/18).

Відповідні правові висновків містяться в постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 20.02.2019 року у справі №904/792/18, від 03.06.2020 року у справі №686/2073/19-ц.

Крім того, ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України убачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У ст. 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

ПОСП Сидори в обґрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права ПОСП Сидори оренди та державної реєстрації права ФГ Пролісок та ФГ Дари Ланів оренди спірних земельних ділянок, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначених земельних ділянок.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України Про оренду землі .

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18). Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача.

Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18).

Ураховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, не веде до поновлення його прав, а тому є неналежним способом захисту.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ПОСП Сидори у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати залишаються за позивачем.

Окрім того, відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України, у випадку повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи повну відмову в задоволенні позовних вимог та положення ч. 9 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2019 року, у вигляді арешту на земельні ділянки, загальною площею по 3,1542 га кожна з кадастровим номером 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043, що розташовані на території на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, власником яких є ОСОБА_1 , підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202, 210, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 17 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 2, 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 4, 12, 76 - 82, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 357/8087/19, які було застосовано ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2019 року у вигляді арешту:

- на земельну ділянку, загальною площею 3,1542 га з кадастровим номером 3220486000:04:013:0042, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718722332204, власником якої є ОСОБА_1 .

- на земельну ділянку, загальною площею 3,1542 га з кадастровим номером 3220486000:04:013:0043, що розташована на території Сидорівської сільської ради Білоцерківського районуКиївської області,реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1718736232204, власником якої є ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 16 січня 2021 року.

СуддяБ. І. Кошель