Ухвала

від 03.06.2021 по справі 357/8087/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 357/8087/19

провадження № 61-7112ск21

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року в справі за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , фермерського господарства Пролісок , фермерського господарства Дари Ланів , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2019 року позивач ПОСП Сидори звернулось до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 02 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ПОСП Сидори було укладено договір оренди землі № 27, за яким відповідач передала позивачу земельну ділянку площею 6,3084 га з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, розташовану у межах Сидорівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, строком на десять років. 16 квітня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Юхно Н. В. було проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди на підставі рішення за індексним номером 12494979. Протягом усього часу дії договору оренди позивач користується земельною ділянкою у своїй господарській діяльності і належним чином сплачує орендну плату. Проте, починаючи з лютого 2018 року відповідач ОСОБА_1 вчиняє дії, спрямовані на позбавлення ПОСП Сидори права користування за договором оренди. За скаргою, поданою 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 та іншими особами до Міністерства юстиції України, Міністерство наказом № 728/5 від 15 березня 2018 року скасувало рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 за ПОСП Сидори .

05 березня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Еліта-2010 договір оренди № 86 цієї ж земельної ділянки. ПОСП Сидори звернулося до суду з позовом про визнання вказаного договору недійсним. Після звернення позивача до суду, 04 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ Еліта-2010 був укладений договір про розірвання зазначеного договору оренди від 05 березня 2018 року. Після чого ОСОБА_1 , на підставі власної заяви, посвідченої 27 листопада 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дуднік І. В., здійснила поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 на дві - площею по 3,1542 га кожна з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043. 12 грудня 2018 року державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиною М. О. були прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на сформовані внаслідок поділу спірні земельні ділянки за ОСОБА_1

10 грудня 2018 року ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки № 11С, за яким передала в оренду ФГ Пролісок земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0042 та договір оренди земельної ділянки № 11С, за яким передала в оренду ФГ Дари Ланів земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0043. 14 грудня 2018 року державний реєстратор Ілюшина М. О. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ Дари Ланів та ФГ Пролісок .

Позивач стверджував, що скасування Міністерством юстиції України рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за підприємством права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021, що виникло на підставі договору оренди, не припинило це право і жодним чином не вплинуло на його дійсність, договір оренди є дійсним, а тому права ПОСП Сидори як законного орендаря підлягають судовому захисту. А тому, позивач просив суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки № 11С від 10 грудня 2018 року, укладені між ОСОБА_1 та ФГ Дари Ланів і ФГ Пролісок щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043 відповідно, скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію права оренди ФГ Дари Ланів та ФГ Пролісок на ці земельні ділянки; витребувати із незаконного володіння ФГ Дари Ланів та ФГ Пролісок на користь ПОСП Сидори земельні ділянки з кадастровими номерами 3220486000:04:013:0042 та 3220486000:04:013:0043 відповідно; внести зміни до договору оренди землі № 27 від 02 серпня 2013 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПОСП Сидори шляхом його викладення у новій редакції.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

ПОСП Сидори подало апеляційну скаргу на вказане рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження.

Крім того, ПОСП Сидори подало клопотання та просило зупинити провадження у даній справі, яке мотивовано тим, що державна реєстрація права оренди ПОСП Сидори на земельну ділянку з кадастровим номером 3220486000:04:013:0021 була скасована наказом Міністерства юстиції України № 728/5 від 15 березня 2018 року. Оскільки наказ є незаконним ПОСП Сидори звернулося до суду з позовом про скасування цього наказу Міністерства юстиції України. В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/3844/20 за позовом ПОСП Сидори про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15 березня 2018 року № 728/5, яким, зокрема, було скасовано реєстрацію права оренди ПОСП Сидори на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПОСП Сидори на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 січня 2021 року та на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2021 року зупинено до набрання законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/3844/20.

28 квітня 2021 року ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року в зазначеній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення її недоліків.

26 травня 2021 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків.

Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільної процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає алгоритм поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Судом встановлено, що провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа № 357/3844/20 за позовом ПОСП Сидори до Міністерства юстиції України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Еліта-2010 , фермерське господарство Пролісок , фермерське господарство Дари Ланів , про визнання незаконним і скасування наказу.

Отже, існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи

№ 357/3844/20, в якій судом встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення, та які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічні висновки зроблені в ухвалах Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 357/9184/18 (провадження № 61-1399ск21), від 17 лютого 2021 року у справі № 357/9184/18 (провадження № 61-1925ск21) та від 17 травня 2021 року у справі № 357/8305/19 (провадження № 61-5695ск21).

Враховуючи наведене, апеляційний суд обґрунтовано зупинив провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України.

Наведені у касаційній скарзі доводи по своїй суті зводяться до неправильного тлумачення заявником норм цивільного процесуального законодавства України та правильність висновків апеляційного суду не спростовують.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, врахувавши вимоги наведених норм закону, перевіривши доводи заявника, на які він посилався, дійшов правильного висновку про зупинення апеляційного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 квітня 2021 року в справі за позовом приватного орендного сільськогосподарського підприємства Сидори до ОСОБА_1 , фермерського господарства Пролісок , фермерського господарства Дари Ланів , державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко