Постанова

від 12.01.2021 по справі 25/7

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа № 25/7

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" (вх.№3100 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі № 25/7, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Харакоз К.С., повний текст складено 19.10.2020,

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол", м.Горлівка,

про стягнення 732 998 147,45 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" №131/09-20 від 09.09.2020 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича.

Приймаючи вказану ухвалу, суд першої інстанції посилаючись на ст. 8 Закону України Про виконавче провадження та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, вказав, що приватним виконавцем 12.10.2020 року прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних за зведеним виконавчим провадженням №62819448, якою змінено в автоматизованій системі виконавчого провадження №62819368 відомості щодо суми стягнення на 28360757,94 грн та суми основної винагороди 2836075,79 грн, тому відсутні підстави вважати порушеними права боржника при відкритті виконавчого провадження з цих підстав.

Щодо прийняття приватним виконавцем наказу до виконання поза межами свого виконавчого округу, не за місцезнаходженням та не за місцем розташування майна боржника, суд першої інстанції, з посиланням на частини 1, 2, 4 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження , вказав, що матеріалами справи підтверджується наявність у банківських установах у місті Києві (АБ "Клірінговий дім", АТ "Ощадбанк") рахунків боржника, та з урахуванням положень глави 13 ЦК України, про те, що грошові кошти є майном, суд дійшов висновку, що місцезнаходженням майна (грошових коштів) є місто Київ, а тому майно відповідача розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на який розповсюджується його компетенція.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі №25/7 та ухвалити нове рішення, яким визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича ВП №62819368 від 13.08.2020 про відкриття виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 у справі № 25/7. Також, просить судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти пропорційно на відповідача, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, боржником зазначено, що постанова про відкриття виконавчого провадження несе собою зміну прав та обов`язків осіб, стосовно яких її винесено. В даному випадку зміненою повинна бути саме постанова про відкриття виконавчого провадження, а ні інформація в автоматизованої системі виконавчого провадження, що за своїм визначенням не має сили процесуального документа виконавчого провадження та відповідно до п. 2 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження є лише комп`ютерною програмою, основною функцією якої є лише інформативна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на "15" грудня 2020 о 12:00 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 104.

24.11.2020 від ДК Газ України НАК Нафтогаз України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просить апеляційну скаргу ПрАТ Концерн Стирол залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 від 25/7 залишити без змін.

09.12.2020 від ПрАТ Концерн Стирол електронною поштою надійшли додаткові пояснення (вх.12291 та №12305), які мають ідентичний зміст. Вказані пояснення згодом надійшли поштовим зв`язком.

11.12.2020 електронною поштою, та 14.12.2020 поштовим зв`язком від приватного виконавця надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги вважає їх необґрунтованими , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2020, у зв`язку з проходженням суддею Крестьяніновим О.О. підготовки заступників голів апеляційних судів, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В., суддя Шевель О.В.

В судовому засіданні 15.12.2020 оголошено перерву до 12.01.2021.

04.01.2021 від ПрАТ Концерн Стирол надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№ 44).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021, у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

В судовому засіданні 12.01.2021 представники учасників даної справи підтримали свої позиції по справі. Представник заявника апеляційної скарги наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у даній справі та задовольнити скаргу на дії приватного виконавця, навів відповідні пояснення. Представник стягувача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначав про законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали, просив суд залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Представник приватного виконавця Щербакова І.М. наполягала на правомірності дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 у даній справі, зазначала про відсутність порушення прав боржника, просила суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами у відповідності до статті 269 ГПК України, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.2013 у справі №25/7 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" про стягнення 74840452,99 грн основного боргу, пені у розмірі 20590376,71 грн, 3% річних - 2240477,91 грн та інфляційних втрат у розмірі 5529903,32 грн, задоволено частково. Зменшено розмір пені на 20 % до 16472301,36 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 74840452,99 грн основного боргу, 16472301,36грн пені, 25500,00грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

30.04.2013 винесено додаткове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 2240477,91 грн та інфляційні у розмірі 5529903,32 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 у справі №27/5 апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2013 у справі №25/7 скасовано в частині зменшення пені на 20% - до 16472301,36 грн та ухвалено у вказаній частині нове рішення, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 20590376,71 грн пені; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2013 у справі №25/7 залишено без змін.

Господарським судом Запорізької області 26.02.2015 видано наказ на примусове виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.10.2015 затверджено мирову угоду від 16.09.2015, укладену між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 наказ Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу - 74840452,99 грн, 25500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13.08.2020 стягувач звернувся до приватного виконавця Щербакова І.М. із заявою про примусове виконання рішення у справі №25/7, до якої додав оригінал наказу Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 №25/7, копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.08.2020 ВП № 57859298, витягі із сайтів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Міністерства фінансів України, щодо розміщення банків боржника; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №000411, копія договору про надання правової допомоги від 03.04.2019 за №13/19-41 з додатковою угодою; копію довіреності від 21.12.19 №54/19.

В заяві стягувачем, вказано, що боржник має відкриті рахунки АБ "Кліринговий дім", м. Київ, та в АТ "Ощадбанк", м. Київ, а також зазначено номери рахунків.

13.08.2020 приватним виконавцем Щербаковим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62819368 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 74840452,99 грн основного боргу, 20590376,71 грн. пені, 2240477, 91 грн. 3% річних, 5529903,32 грн інфляційних втрат, 25500 грн державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто на загальну суму 103226946,93 грн.

Також 13.08.2020 приватним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 62819368 винесені постанови:

- про стягнення з боржника суми основної винагороди у розмірі 10322694,69 грн.,

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 300 грн,

- про об`єднання виконавчих проваджень №62819336, №62819368 у зведене виконавче провадження №62819448.

14.09.2020 до суду першої інстанції надійшла скарга Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" № 131/09-20 від 09.09.2020 на постанову приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження №62819368 від 13.08.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7.

Скарга боржника (Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол") обгрунтована порушенням приватним виконавцем Щербаковим І.М. норм Закону України Про виконавче провадження та Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів при відкритті виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7.

Зокрема, скаржник зазначає, що постанова приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 порушує вимоги статті 326 ГПК України, оскільки суперечить ухвалі Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 року про визнання вказаного наказу від 26.02.2015 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ПАТ "Концерн Стирол" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" основного боргу - 74 840 452,99 грн, 25 500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, приватний виконавець Щербаков І.М. прийняв до виконання наказ Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015р. по справі №25/7 поза межами його виконавчого округу, не за місцезнаходженням, та не за місцем розташування майна боржника, що є порушенням ст. ст. 24, 25 Закону України Про виконавче провадження . За твердженням скаржника, місцезнаходженням боржника є місто Горлівка, Донецької області, тоді як виконавчим округом Приватного виконавця Щербакова І.М. є місто Київ, у зв`язку з чим приватний виконавець не мав права приймати до виконання наказ у даній справі.

13.10.2020 Господарським судом прийнято ухвалу про відмову у задоволенні скарги на дії приватного виконавця Щербакова І.М.

Розглянувши вказане судове рішення на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності, що унеможливлює вчинення виконавчих дій, обумовлених не законом, а припущеннями та презумпція.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов до суду у випадках передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. Пунктом 2 частини 2 цієї статті Закону у повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Таким чином наведені норми регламентують обов`язок приватного виконавця відкривати виконавче провадження у виконавчому окрузі, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Зі змісту частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом ст.93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до пункту 10 частини 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно з інформацією з Єдиного реєстру приватних виконавців приватний виконавець Щербаков Ігор Миколайович уповноважений здійснювати діяльність на території виконавчого округу "місто Київ".

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа боржник - ПрАТ "Концерн Стирол" зареєстровано за адресою: 84610, Донецька область, м. Горлівка, вулиця Горлівської дивізії , будинок, 10.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у боржника - ПрАТ "Концерн Стирол" філій, представництв або керівних органів у місті Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, у заяві про примусове виконання рішення від 13.08.2020 ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зазначено, що боржник має відкриті банківські рахунки у банківських установах:

- ПАТ АБ "Кліринговий дім", МФО 300647, адреса банку: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 5а:

1) № НОМЕР_1 (UA, USD, EUR);

2) № НОМЕР_2 (UA);

3) № НОМЕР_3 (UA, USD, EUR, RUB);

4) № НОМЕР_4 (UA, EUR)

- АТ "Ощадбанк", МФО 300465, адреса банку: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г):

1) № НОМЕР_5 (UA, USD, EUR, RUB).

17.08.2020 Банк Кліринговий дім надіслав приватному виконавцю інформацію щодо наявності на рахунках боржника грошових коштів, зокрема, на рахунку - НОМЕР_3 UA - 125501,13 грн.

Як зазначає стягувач, оскільки грошові кошти боржника знаходяться на території виконавчого округу м. Києва, приватний виконавець Щербаков І.М. зобов`язаний прийняти до виконання наказ Господарського суду Донецької області від 25.02.2016 по справі №25/7.

Так, згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, а також майнові права та обов`язки. Одним із різновидів майна є гроші (ч.1 ст.179, ст.177 ЦК України).

Згідно із ст. 139 ГК України коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Порядок відкриття банками рахунків своїм клієнтам та види рахунків, що можуть відкриватися банками або іншими установами - учасниками платіжної системи своїм клієнтам визначено статтями 6, 7 зазначено Закону.

Грошові кошти у безготівковій формі, акумульовані на рахунках, відкритих суб`єкту, є власним майном такого суб`єкту, на яке можливо звернення стягнення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

При визначенні місцезнаходження такого виду майна, як безготівкові кошти, слід приймати до уваги місце їх обліку, тобто місцезнаходження банку, в якому відритий відповідний рахунок. Така позиція суду ґрунтується на вимогах ст. 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України", згідно якої ініціювання переказу (у нашому випадку доступ до майна), здійснюється шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018 у справі №905/3542/15, від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15, від 19.08.2019 у справі №905/1293/15.

При цьому, як вбачається, визначальним є наявність не самого рахунку у боржника, а наявність на цьому рахунку саме грошових коштів, як майна (майнових прав), що належить відповідачу.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України Про виконавче провадження , а також абзацу 9 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 11 Інструкції).

Отже Законом України Про виконавче провадження та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено обов`язок стягувача разом із заявою про примусове виконання рішення надати докази, що підтверджують місцезнаходження майна (грошових коштів) боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Проте, додані до заяви стягувача витяги з сайтів Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Міністерства фінансів України щодо розміщення банків АБ "Кліринговий дім" та АТ "Ощадбанк" не містять жодної інформації яка б стосувалася наявності у зазначених фінансових установах рахунків боржника, а також щодо залишку грошових коштів на них.

Право стягувача (ч.3 ст.26 Закону) зазначити у заяві про примусове виконання рішення відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, суми яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати, - є підставою для накладання виконавцем негайно після відкриття виконавчого провадження арешту на кошти боржника, як це зазначено у ч.7 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", але не є підставою для зміни місця виконання виконавчого документу.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в ухвалі від 21.04.2020 у справі № 917/1785/16.

Як зазначалось, у листі АБ "Кліринговий Дім" від 17.08.2020 повідомив приватного виконавця Щербакова І.М. про наявність 10 відкритих рахунків в зазначеному банку та на одному з рахунків, а саме: № НОМЕР_3 залишок коштів складає 125501,13 грн.

Таким чином, станом на момент відкриття виконавчого провадження №62819368 - 13.08.2020 у приватного виконавця Щербакова І.М. була відсутня інформація щодо наявності на рахунках боржника у АБ "Кліринговий Дім" грошових коштів.

Виходячи з наведеного, приватним виконавцем Щербаковим І.М. 13.08.2020 відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 у справі №25/7 в межах свого територіального округу за відсутності достеменних доказів наявності майна боржника у місті Києві.

Тому, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Щербаков І.М., отримавши заяву про примусове виконання рішення й за відсутності інформації про місцезнаходження майна ПрАТ "Концерн Стирол" на території виконавчого округу м. Києва, не мав підстав для відкриття виконавчого провадження у виконавчому окрузі м. Києва, оскільки боржник знаходиться у м. Горлівка Донецької області, а інформація про місцезнаходження майна на території виконавчого округу м. Києва станом на час відкриття виконавчого провадження була відсутня.

Твердження про обов`язок виконавця в будь-якому випадку відкрити виконавче провадження, а вже потім здійснювати відповідні перевірки спростовується пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Обов`язок виконавця, передбачений частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", винести, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа, постанову про відкриття виконавчого провадження, залежить від права приватного виконавця прийняти цей виконавчий документ до виконання.

До того ж, право стягувача (частина 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження") зазначити у заяві про примусове виконання рішення відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, суми яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати, - є підставою для накладання виконавцем негайно після відкриття виконавчого провадження арешту на кошти боржника, як це зазначено у частині 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", але не є підставою для зміни місця виконання виконавчого документу.

Відповідно до частини 6 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Зазначена стаття не ставить в залежність надання інформації по рахункам боржника від наявності відкритого виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження з порушенням правил місця виконання рішення має наслідком порушення прав сторін, оскільки призводить до штучного збільшення витрат виконавчого провадження внаслідок віддаленості місцезнаходження органу чи особи, які здійснюють примусове виконання судового рішення, й безпосереднього місця вчинення виконавчих дій, що визначається місцем проживання, перебування боржника або місцезнаходженням його майна. Крім того, виконання судового рішення не за місцезнаходженням майна боржника або його місцем проживання ускладнює процес виконання та може призводити до порушення строків виконання судового рішення.

Зазначених висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2020 у справі №824/264/2018.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не може погодитися з висновками господарського суду першої інстанції щодо правомірності дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М.

До того ж, посилання стягувача та приватного виконавця на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15 та від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15 не беруться до уваги судом апеляційної інстанції під час з`ясування спірних правовідносин, оскільки в них викладений висновок про те, що подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця. У зазначених постановах досліджувалось питання, чи має право приватний виконавець у разі правомірного відкриття виконавчого провадження здійснювати подальші виконавчі дії на іншій території, що виходить за межі виконавчого округу.

Водночас у даній справі судом апеляційної інстанції встановлено неправомірне відкриття виконавчого провадження, з порушенням, зокрема, вимог частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, що ж до усних пояснень представника приватного виконавця Щербакова І.М. наданих в судовому засіданні 12.01.2021 щодо наявності на території м. Києва станом на час відкриття виконавчого провадження (13.08.2020) майна у вигляді заяви про відкриття рахунків в АБ Кліринговий дім та АТ Ощадбанк , колегія суддів вважає їх неправильними та відхиляє, оскільки заява про відкриття банківських рахунків у вигляді паперового аркушу не є активом підприємства в силу Положень бухгалтерського обліку та майном у розумінні Цивільного кодексу України, на яке може бути звернуто стягнення з метою виконання судового рішення.

Що ж до посилань боржника на неправомірність дій приватного виконавця Щербакова І.М. щодо відкриття виконавчого провадження за всією сумою стягнення згідно наказу Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 у справі №25/7, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. ст. 5, 18, України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.

Як вже неодноразово зазначалось, 13.08.2020 за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. відкрито виконавче провадження №62819368 з виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №25/7 від 26.02.2015 шляхом винесення відповідної постанови.

Зі змісту резолютивної частини вказаної постанови вбачається, що приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області у справі №25/7 від 26.02.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 74840452,99 грн основного боргу, 20590376,71 грн. пені, 2240477, 91 грн. 3% річних, 5529903,32 грн інфляційних втрат, 25500 грн державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, тобто на загальну суму 103226946,93 грн.

Разом з тим, як зазначалось, ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.10.2015 затверджено мирову угоду від 16.09.2015, укладену між Публічним акціонерним товариством "Концерн Стирол" та Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 наказ Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 визнано таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" основного боргу - 74840452,99 грн, 25500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До заяви про примусове виконання рішення, стягувач вказані процесуальні рішення не додав.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем Щербаковим І.М. перевірено в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацію щодо наявності наказу у справі №25/7 за критеріями пошуку номер справи та суддя Ярешко , який видавав наказ від 26.02.2015.

Однак, ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.10.2015 про затвердження мирової угоди у справі № 25/7 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 таким що не підлягає виконанню в частині, прийнято суддею Величко Н.В.

Таким чином, якщо б стягувач добросовісно скористався наданими йому процесуальними правами та в заяві про примусове виконання рішення вказав би про наявність судових рішень (ухвали Господарського суду Донецької області від 07.10.2015 про затвердження мирової угоди у справі № 25/7 та ухвали Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 таким що не підлягає виконанню в частині), а приватним виконавцем було здійснено більш розширений запит до Єдиного державного реєстру судових рішень за номером справи 25/7 , права боржника щодо відкриття виконавчого провадження стосовно нього на суму стягнення, яка не відповідає судовим рішенням у даній справі не були б порушені станом на момент відкриття виконавчого провадження.

Отже, приватним виконавцем Щербаковим І.М. відкрито виконавче провадження №62819368 на суму стягнення, яка не відповідає ухвалі Господарського суду Донецької області від 07.10.2015 про затвердження мирової угоди у справі № 25/7 та ухвалі Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 про визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 по справі №25/7 таким що не підлягає виконанню в частині.

12.10.2020 приватним виконавцем Щербаковим І.М. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних у виконавчому провадженні № 92819368, якою внесені зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження та змінено суму стягнення з 103226946,93 грн на 28360757,94 грн.

Водночас, згідно з п. 7 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження внесення змін, видалення реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, у тому числі виконавчих документів, не допускаються, крім випадків виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних відомостями, отриманими під час проведення виконавчих дій, про що виноситься відповідна постанова.

Як зазначалось, до заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 13.08.2020 судові рішення, яким фактично зменшено суму стягнення за наказом Господарського суду Донецької області від 26.02.2015 №25/7 не додано.

Колегія суддів зазначає, що такі дії стягувача та приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження на суму стягнення, яка не відповідає судовим рішенням у справі №25/7 не свідчать про допущення технічних описок або помилки, що призвело б до внесення виправлень до оскаржуваної постанови згідно постанов про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якими права боржника у виконавчому провадженні були б відновлені.

Внесення таких виправлень приватним виконавцем є неправомірним, оскільки такі виправлення не носять характер технічної помилки або описки, а постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних за своїм визначенням не є постановою про відкриття виконавчого провадження, та не створює для учасників виконавчого провадження будь-яких правових наслідків у вигляді відповідних зобов`язань.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами суду першої інстанції, що своєю постановою про внесення змін до автоматизованої системи виконавчого провадження 12.10.2020 припиненні порушені права боржника та відповідно відсутні підстави для задоволення скарги на дії приватного виконавця саме за таких обставин, оскільки колегією суддів встановлено, що під час винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 92819368 приватним виконавцем в порушення законодавчих приписів зазначено суму стягнення яка не відповідала судовим рішенням у справі №25/7, якими фактично зменшено суму стягнення.

До того ж, приватним виконавцем внесено відомості до автоматизованої системи виконавчого провадження під час розгляду скарги в суді першої інстанції (12.10.2020), тому саме на час подання скарги та відкриття виконавчого провадження права боржника були порушені.

Отже постанова приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №92819368 від 13.08.2020 є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 та п 10 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 4) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Враховуючи встановлені під час розгляду скарги на дії приватного виконавця Щербакова І.М. обставини щодо відкриття виконавчого провадження № 92819368 поза межами свого виконавчого округу, не за місцезнаходженням та не за місцем розташування майна боржника а також щодо суми стягнення яка не відповідає судовим рішенням прийнятим у даній справі, останній повинен був вчинити дії у відповідності до приписів ч.4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у пар. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає про наявність підстав для задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" № 131/09-20 від 09.09.2020 на постанову приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження №62819368 від 13.08.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7, визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження №62819368 від 13.08.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7, оскільки в протилежному випадку порушується баланс інтересів стягувача та боржника та основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, обов`язковість виконання якого встановлена приписами ст. 129-1 Конституції України та ст. 326 ГПК України.

Відповідно, доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, є обгрунтованими, засновані на дійсних обставинах справи, що має наслідком скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі № 25/7, із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення скарги на дії приватного виконавця.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неправильне застосування норм матеріального права. є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Сплачений заявником апеляційної скарги судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з приватного виконавця Щербакова І.М., у відповідності до приписів статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.10.2020 у справі № 25/7 скасувати. Прийняти нове рішення.

Задовольнити скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Стирол" № 131/09-20 від 09.09.2020 на постанову приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження №62819368 від 13.08.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7.

Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця Щербакова І.М. про відкриття виконавчого провадження №62819368 від 13.08.2020 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 у справі №25/7.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Щербакова І.М. (свідоцтво №0062 від 20.06.2017, адреса офісу: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 25/2, РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Приватного акціонерного товариства Концерн Стирол (код: 05761614, місцезнаходження: 84610, Донецька область, м. Горлівка, вул. Горлівської дивізії, 10) 2102,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.01.2021

Головуючий суддя В.О. Фоміна

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова