Ухвала

від 18.01.2021 по справі 908/2265/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

18.01.2021 року м. Дніпро Справа № 908/2265/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р.( суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 17.11.2020 р.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради,

(71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 3)

до відповідача: Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ",

(71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Українська, буд.29)

про стягнення суми 53 543,52 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р. позов задоволено - стягнуто з Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" на користь Комунального підприємства "Тепловодоканал" Енергодарської міської ради, 53 543 грн. 52 коп. плати за самовільне безоблікове користування системами централізованого комунального водопостачання та 2102 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 09.12.2020р., через Господарський суд Запорізької області, Асоціація Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020р. повернуто Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р. у справі №908/2265/20, з доданими до неї матеріалами, у відповідності до п.1 ч. 5 ст. 260 ГПК України.

29.12.2020р., через Господарський суд Запорізької області, Асоціація Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" вдруге звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Одночасно з апеляційною скаргою, Асоціація Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" звернулась до суду з клопотанням про поновлення строку на оскарження рішення.

В обгрунтування вказаного клопотання Скаржник посилається на те, що згідно ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020р. у даній справі апеляційну скаргу Асоціації було повернуто Скаржнику, при цьому роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду у загальному порядку після усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на наступне.

За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01.01.2020р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2102, 00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір, у розмірі 2 102,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Оскільки з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду скаржником оскаржується у повному обсязі, звертаючись з апеляційною скаргою скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3 153,00 грн.( 2 102,00 грн. х 150%).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA718999980313111206082004004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Скаржником при поданні апеляційної скарги не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому положеннями п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду

Також, ч. 3 ст. 256 ГПК України визначено, що "строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу".

Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р., повний текст якого складено 17.11.2020р. (строк для подання апеляційної скарги на зазначене рішення закінчився 07.12.2020р.), скаржник направив на адресу Господарського суду Запорізької області 26.12. 2019 р., тобто зі значним пропуском строку оскарження.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

З урахуванням викладеного, наведені у клопотанні скаржником підстави пропуску ним процесуального строку на подання апеляційної скарги, на думку судової колегії, не є поважними.

Відповідно до положень ч.3 с. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом. не подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р. у справі №908/2265/20 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3 153 грн. 00 коп., вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2020р. у справі №908/2265/20, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі.

Роз`яснити Асоціації Об`єднань Співвласників Багатоквартирного Будинку "ДІЯ", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв