Рішення

від 06.01.2021 по справі 904/3194/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2021м. ДніпроСправа № 904/3194/20

За позовом Божедарівської селищної ради, смт.Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

до

відповідача-1: Фермерського господарства "Перлина Плюс", смт.Божедарівка, Криничанський район, Дніпропетровська область

відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Дніпро

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Самко О.І.

від відповідача-2: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Божедарівська селищна рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача-1: Фермерського господарство "Перлина Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 та з врахуванням уточненої позовної заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки (а/с 132-136), яка надійшла до суду 07.10.2020р. (вх. № 47200/20) та заяви про збільшення позовних вимог (а/с 154), яка надійшла до суду 07.12.2020р. (вх. № 47199/20), просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки № 1130 від 17.08.2011р. укладений між Криничанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , зобов`язати Фермерське господарство "Перлина Плюс" (код ЄДРПОУ 37516921) повернути земельну ділянку (кадастровий номер 1222055700:02:001:0002, загальною площею 34,2809 га, в тому числі ріллі 34,2809 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства) Божедарівській селищній раді, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані систематичним невиконанням відповідачами рішень селищної ради щодо належної орендної плати за користування земельною ділянкою, що була передана в оренду відповідачу-2 за договором № 1130 від 17.08.2011.

У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 24.09.2020, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. (а/с 112)

Відповідно до виписки за рахунками та податкових декларацій з плати за землю за 2018, 2019, 2020 роки орендна плата відповідачем-1 здійснюється систематично та у повному обсязі без затримки відповідно до пункту 9 договору. Відповідач-1 стверджує, що відсутні порушення ним умов договору щодо орендної плати, пропозицій від позивача щодо зміни чи розірвання договору не надходило, що на думку відповідача-1 свідчить про відсутність досудового врегулювання спору.

Відповідач-2 стверджує, що позивач знехтував своїм обов`язком укласти додаткову угоду про зміну істотних умов спірного договору оренди в частині орендної плати за землю.

Також відповідач-1 зазначає, що позивач набув право власності на спірну земельну ділянку лише 08.07.2019, тоді як позовні вимоги щодо не сплати орендної плати ґрунтуються на існуванні заборгованості за період з 2018 по 2019 роки, що є неприпустимим.

24.09.2020 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, посилаючись на незаконність та безпідставність позову, просить відмовити у його задоволенні повністю. (а/с 80)

Зокрема, у відзиві на позов відповідач-2 посилається на аналогічні обставини, викладені відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву. (а/с112-117)

Ухвалою суду від 31.08.2020р. позовну заяву було прийнято до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.10.2020р., після чого підготовче засідання було продовжено до 10.11.2020р..

16.10.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а/с 174-175), посилаючись на порушення відповідачами 1 та 2 ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та не виконання Рішення Божедарівської селищної ради "Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку та ставок орендної плати на 2019 рік) від 20.12.2018р.

10.11.2020р. до суду від відповідача-1 надійшло клопотання від 10.11.2020р. про продовження строку підготовчого провадження для надання доказів щодо сплати орендної плати за 2018р., 2019р.

Ухвалою суду від 10.11.2020 підготовче провадження відкладено на 01.12.2020р.

В період з 09.12.2020р. по 28.12.2020р. суддя Панна С.П. перебувала на лікарняному.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 26.05.2020р. по справі № 1-24-7-5/297-06/7817 дійшов висновку, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст..202 ГПК України)

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи поро адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.12.2020р. було закрито та призначено розгляд справи по суті на 04.01.2021р.

04.01.2021р. до суду від відповідлача-1 надійшло клопотання про перенесення судового розгляду на іншу дату, для надання додаткових доказів.

04.01.2021р. до суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи, для надання договору про надання правової допомоги.

В судовому засіданні, 04.01.2021р., було оголошено перерву до 06.01.2021.

06.01.2021р. до суду від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без її участі. Судом заяву долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні, 06.01.2021р., оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Криничанською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач-2) укладено договір оренди земельної ділянки № 1130 від 17.08.2011, який зареєстровано в книзі реєстрації договорів оренди землі 15.11.2011р. за № 122205574000002. (далі - договір). (а/с 7-10)

Пунктом 1 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель державної власності, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка, яка розташована за межами населеного пункту, загальною площею 34,2809 гектарів, у тому числі ріллі 34,2809 гектарів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 395 026,00грн (пункт 5 договору).

Договір укладено на 49 (сорок дев`ять) років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі земельного податку - з розрахунку 3601 грн./га * 3,20 * 34,2809га * 0,1% = 395,03грн на рік, на момент укладення договору на рахунок Щорської селищної ради.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації та коригується орендарем (пункт 10 договору ).

Пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься в такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту:

- орендна плата переглядається один раз на три роки;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п.28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 34 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однією із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. (п.36)

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (пункт 37 договору).

Відповідно до пункту 38 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Цей договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 42 договору).

За актом прийому-передачі земельної ділянки Криничанська районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_1 прийняла земельну ділянку в натурі загальною площею 34,2809 га, в тому числі ріллі 34,2809 га, для ведення фермерського господарства.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 18.11.2011 створено Фермерське господарство "Перлина Плюс" (ідентифікаційний код 37516921) (далі - відповідач-1), засновником якого є відповідач-2 ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про фермерське господарство надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

За змістом статті 12 Закону України Про фермерське господарство землі фермерського господарства можуть складатися із (окрім іншого) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Отже, за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 21.11.2018 у справі № 272/1652/14-ц, від 15.01.2020 у справі № 695/2632/17.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.07.2019 № 172917816 власником земельної ділянки площею 34,2809 га, кадастровий номер 1222055700:02:001:0002, для ведення фермерського господарства є Божедарівська селищна рада (далі - позивач) (а/с 13).

Рішенням Божедарівської селищної ради № 18-31/VII від 15.12.2017 встановлено ставки плати за землю з 01.01.2018 та затверджено порядок обчислення та сплати плати за землю на території Божедарівської селищної ради, відповідно до якого ставка орендної плати за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для ведення фермерського господарства становить 5%.

Відповідно до рішення Божедарівської селищної ради від 20.12.2018 № 19-46/VII Про встановлення ставок і пільг із сплати земельного податку та ставок орендної плати на 2019 рік встановлено ставки орендної плати за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, для ведення фермерського господарства як для фізичних, так і для юридичних осіб на рівні 7% (а/с 26-44).

Відповідно до податкових декларацій ФГ "Перлина Плюс" сплачено орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою у 2018-2019р.р. 20 792,74грн.

Відповідачем -1 за договором сплачено 15 851,89грн. (а/с 91) та підтверджується довідкою Виконавчого комітету Божедарівської селищної ради № 249 від 23.09.2020р. (а/с 46)

Позивач в порушення п.34 Договору, не направив відповідачам Додаткову угоду № 1 від 29.09.2020р. до договору оренди земельної ділянки № 1130 від 17.08.2011р. Згідно описів вкладень до цінного листа (а/с 185-186) на адреси відповідачів 1 та 2, лише 17.10.2020р. була направлена Додаткова угода № 1 до договору оренди земельної ділянки № 1130 від 17.08.2020р. та які 22.10.2020р. представником позивача були надані до суду для долучення до матеріалів справи. (а/с 182-188).

Зазначені вище обставини дають підстави для відмови у позові в повному обсязі.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з систематичною не сплатою землекористувачем плати за землю, наявністю правових підстав для розірвання спірного договору й повернення земельної ділянки позивачу.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 124 цього Кодексу передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди), шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Зазначені висновки відповідають правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі №922/1137/19.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода № 1 від 29.09.2020р. до договору оренди земельної ділянки № 1130 від 17.08.2011р. була направлена 17.10.2020р. (а/с 184).

За таких обставин визначення в договорі орендної плати в межах законодавчо встановлених граничних розмірів не суперечить положенням чинного законодавства, а одностороннє збільшення позивачем ставки орендної плати, навіть на підставі рішення позивача в межах законодавчої компетенції, не є правовою підставою для автоматичної зміни чинного договору за відсутності волі іншої сторони договору.

Висновок суду щодо цього збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 25.04.2017 у справі № 922/3503/14.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04), § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтуєтьтся таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах Рисовський проти України від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), Кривенький проти України від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява №43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Відповідні висновки відповідають систематизованій правовій позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у його постанові від 01.10.2020 у справі № 904/4470/19.

З огляду на викладене, оцінюючи докази позивача, покладені в основу заявлених позовних вимог, слід дійти висновку про незаконність його намірів втрутитися в правомірне володіння й користування відповідачем-1 спірною земельною ділянкою.

Тому, позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, задоволенню не підлягають.

Судовий збір у сумі 4 204,00грн. покладається на позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Божедарівської селищної ради до відповідача-1: Фермерського господарства "Перлина Плюс", відповідача-2: ОСОБА_1 , м.Дніпро про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Судовий збір у сумі 4204,00грн. покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.01.2021.

Суддя С.П.Панна