Постанова

від 12.01.2021 по справі 910/10698/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2021 р. Справа № 910/10698/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горбунової М.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Білан В.І., Сулима М.Г.

від відповідача: Валько І.В., Чехівський В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авто-Дрім"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 (суддя Щербаков С.О.)

у справі № 910/10698/20 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМ-Транссервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авто-Дрім"

про стягнення 373 177,02 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СМ-Транссервіс" (далі - ТОВ "СМ-Транссервіс", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авто-Дрім" (далі - ТОВ "Компанія "Авто-Дрім", відповідач) про стягнення збитків у розмірі 373 177,02 грн за договором № СГ100620-1515 від 10.06.2020.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань з перевезення вантажу в частині порушення температурного режиму при транспортуванні товару, що призвело до зіпсування товару, у зв`язку з чим позивач зазнав збитки у сумі 373 177,02 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20 (суддя Щербаков С.О.), ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Компанія "Авто-Дрім" на користь ТОВ "СМ-Транссервіс" 373 177,02 грн збитків та 5 597,65 грн судового збору.

4. Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами вчинення відповідачем цивільного правопорушення, до складу якого входять: протиправність дій відповідача, які виразились у неналежному виконанні свого зобов`язання з перевезення вантажу в частині порушення температурного режиму, наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками, заподіяння позивачу збитків у заявленому розмірі. Відповідачем, у свою чергу, не доведено суду відсутності його вини або наявності інших обставин, які звільняють його від відповідальності відповідно до норм законодавства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

5. Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Компанія "Авто-Дрім" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20, а провадження у цій справі закрити у зв`язку із відсутністю предмета спору. Крім того, скаржник просить витребувати у позивача оригінал товарно-транспортної накладної № 7913685-0011від 10.06.2020; розгляд справи провести за участю представника відповідача.

6. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене за нез`ясування обставин, що мають значення для справи, і незастосування норм права, що мали бути застосовані, а також недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) є підставою для скасування цього рішення.

7. Зокрема, на переконання відповідача, суд помилково вважав, що між сторонами укладено договір транспортно-експедиційного перевезення. Відповідач вважає, що сторони уклали договір з транспортного перевезення у спрощений спосіб шляхом прийняття заявки до виконання.

8. Такі обставини справи як погодження заявки та перевезення, а також саме перевезення вантажу відповідач визнає. При цьому, скаржник зауважує, що функції експедитора у цьому перевезенні виконував не відповідач, а позивач, що підтверджується умовами договору про надання послуг з транспортного обслуговування № 4193 від 01.07.2019, укладеного між Приватним підприємством "Транс Логістик" (далі - ПП "Транс Логістик") та ТОВ "СМ-Транссервіс". Крім того, у товарно-транспортних накладних на перевезення, копії яких надав позивач, водій відповідача ОСОБА_1 зазначений як водій, а не водій-експедитор.

9. Відповідач звертає увагу, що акт виявлення недоліків від 11.06.2020 лише зафіксував температуру товару - від +13,8 ? до +20,8 ? , а також засвідчив, що товар з кодом ЦО 147301 прибув зі строком його використання до 02.07.2020 (менше 25% від загального строку використання товару, що не залежить від перевізника). Інформації про те, що вказана температура є недопустимою для такого виду продуктів та стала причиною знищення всього товару на загальну суму 479 998,00 грн ні акт, ні інші докази, наявні в матеріалах справи, не містять. Отже, заявлена до стягнення сума збитку належним чином не підтверджена.

10. Виходячи з правил, передбачених п. 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, перевізник відповідає за шкоду, заподіяну пошкодженням вантажу, в розмірі суми, на яку зменшилася вартість товару, а не в розмірі вартості всього товару. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що зіпсований товар було повернуто позивачу, утилізовано або продано за заниженою ціною. Оцінка пошкодженого майна не проводилася. Відтак, дійшовши висновку про задоволення позову про стягнення збитків у сумі 373 177,02 грн, виходячи з часткової вартості товару, визначеної у накладних, суд першої інстанції не навів розрахунків, з яких виходив, та їх обґрунтування.

11. Також відповідач стверджує, що сторони не узгоджували температурний режим перевезення. Заявка на перевезення автомобільним транспортом № 1521 від 10.06.2020 не містить домовленостей про встановлення конкретного температурного режиму; законодавство також не передбачає загальних вимог до температури перевезення продуктів. Суд першої інстанції посилається на встановлення сторонами температурного режиму перевезення в маршрутному листі № рц21-7913685від 10.06.2020, однак відповідач стверджує, що ні він, ні його водій ОСОБА_1 з цим документом не ознайомлювалися. Супровідним документом на вантаж була товарно-транспортна накладна № 7913685-0011 від 10.06.2020, яка водієм не підписувалася. Відповідач просив суд першої інстанції витребувати оригінал цього документа у позивача, однак суд жодним чином не вирішив заявленого клопотання.

12. Крім того, відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що одна із накладних на перевезення товару складена 12.06.2020, а перевезення по ній фактично відбулося 10.06.2020 і 11.06.2020.

13. Таким чином, на думку скаржника, позивачем не доведено усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: вини відповідача у пошкодженні вантажу, причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданими збитками, а також розміру збитків, які підлягають відшкодуванню.

14. Також скаржник посилається на те, що позивачем не було реалізовано процедуру досудового вирішення спору, яка у справах цієї категорії є обов`язковою відповідно до норм ч. 3 ст. 124 Конституції України, ч.ч. 1, 2 ст. 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 19 ГПК України, ст.ст. 222, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), п.п. 159-160, 164, 165-167 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 401 від 27.06.1969, п. 16.1 Розділу 16 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997.

15. Відповідач вважає, що за змістом наведених законодавчих положень позов може бути подано позивачем лише в тому разі, якщо протягом трьох місяців з моменту отримання претензії перевізник відхилив претензію або відповідь на неї не було отримано. У цьому спорі претензія позивача була отримана відповідачем 18.06.2020. Також відповідач стверджує, що відповідь на претензію була надіслана ним 23.06.2020, а не 15.09.2020, як зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. У відповіді на претензію ТОВ "Компанія "Авто-Дрім" вказало перелік документів, необхідних відповідачу для розгляду претензії позивача. Оскільки норма ч. 3 ст. 315 ГК України є спеціальною стосовно норми ч. 2 ст. 925 ЦК України (яка була помилково застосована судом першої інстанції), до закінчення тримісячного досудового порядку вирішення спору відповідне право позивача не можна вважати порушеним. Відсутність порушеного права дає підстави для висновку про відсутність предмета спору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

16. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 справу № 910/10698/20 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

17. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Компанія "Авто-Дрім" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 12.01.2021 об 11 год. 15 хв.; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 15.12.2020.

Позиції учасників справи.

18. У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Північного апеляційного господарського суду 16.12.2020 (надісланий на адресу суду 14.12.2020), позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить суд її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

19. З-поміж іншого позивач зазначає, що між сторонами укладено договір транспортного експедирування та перевезення вантажів № СГ100620-1515 від 10.06.2020, на виконання якого оформлено заявку № 1521 від 10.06.2020. На підставі відповідного договору та заявки перевізник був зобов`язаний, у тому числі, перевіряти температуру вантажу, що перевозиться. У зв`язку із цим перевізник несе повну відповідальність за недотримання температурного режиму товару.

20. Позивач вказує, що внаслідок недотримання температурного режиму було зіпсовано прийнятий до перевезення товар на загальну суму 479 998,00 грн, проте у зв`язку із підписанням ПП Транс Логістик та позивачем акта № 1806-01 заліку зустрічних однорідних вимог від 18.06.2020, яким сторони дійшли згоди про зарахування вимог на суму 373 177,02 грн, саме цю суму заявлено позивачем до стягнення.

21. Позивач наголошує, що відповідно до закону він здійснив заходи досудового врегулювання спору, зокрема, надіслав відповідачу претензію № 1 від 16.06.2020, у відповіді на яку відповідач вказав про необхідність надання йому документів, які знаходяться у відповідача, тобто - не здійснив належних заходів щодо врегулювання питання компенсації завданих збитків.

Явка представників учасників справи. Клопотання учасників справи.

22. У судове засідання 12.01.2021 з`явились представники позивача та відповідача.

23. Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

24. Представники відповідача підтримали доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просили суд її задовольнити.

25. У судовому засіданні 12.01.2021 розглянуто клопотання відповідача (скаржника) про витребування у позивача оригіналу товарно-транспортної накладної № 7913685-0011 від 10.06.2020, викладене в апеляційній скарзі.

26. Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про його відхилення, оскільки заявником всупереч вимогам ст. 81 ГПК України не зазначено заходи, яких вжив відповідач (скаржник) для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. При цьому, колегія суддів зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції докази приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій.

27. Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, 01.07.2019 між ПП "Транс Логістик" (далі - замовник) та ТОВ "СМ-Транссервіс" (далі - виконавець) укладено договір № 4193 про надання послуг з транспортного обслуговування (далі - Договір № 4193), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з транспортного, транспортно-експедиційного, експедиційного обслуговування - перевезення вантажів та (або) організація перевезення вантажів автотранспортом територією України, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати належним чином надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.

28. Обов`язки виконавця за Договором № 4193 визначені у п. 4.1. До них входить:

- забезпечити своєчасну подачу до пунктів завантаження технічно справного автотранспорту, який придатний за своїм характеристиками для перевезення вантажу, зазначеного у заявці (у тому числі за вантажопідйомністю, палетоємністю, обладнаного холодильними установками тощо), відповідає вимогам санітарних, протипожежних та інших норм і забезпечує повну збереженість пред`явленого до перевезення вантажу (п. 4.1.1);

- забезпечити збереження вантажу, пред`явленого до перевезення, з моменту приймання вантажу у пункті завантаження до моменту видачі вантажу в пункті розвантаження. Виконавець несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження (псування) вантажу, що сталися протягом вищезазначеного періоду часу, в розмірі дійсної вартості вантажу, зазначеної у товаросупровідних документах, і зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки (у тому числі кошти, які замовник повинен сплатити третій особі - власнику вантажу) у повному обсязі (без зарахування неустойки) (п. 4.1.4);

- забезпечити наявність у осіб, що здійснюють перевезення вантажу, необхідних належним чином оформлених документів (у тому числі дозвільних) для здійснення цього перевезення (п. 4.1.5);

- забезпечити усі необхідні умови транспортування вантажу (температурні тощо) згідно з характером та особливостями вантажу, зазначеними у заявці, у тому числі належне закріплення вантажу в автотранспорті під час його перевезення (п. 4.1.10);

- організувати своєчасну доставку вантажу до пункту призначення відповідно до заявки та забезпечити передачу вантажу у пункті призначення уповноваженій на те особі без ушкоджень (п. 4.1.14);

- вирішувати своїми силами та за свій рахунок усі спірні питання з третіми особами, що виникають у процесі перевезення вантажу (п. 4.1.18).

29. Відповідно до п. 6.3 Договору № 4193 виконавець несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату, пошкодження або псування вантажу в період з моменту приймання вантажу у пункті завантаження і до моменту розвантаження вантажу у пункті розвантаження. Виконавець відшкодовує у повному обсязі (без урахування неустойки) усі збитки (у тому числі упущену вигоду), завдані замовнику втратою, нестачею, пошкодженням або псуванням вантажу.

30. Пунктом 6.4 Договору № 4193 передбачено, що виконавець несе відповідальність за дії та бездіяльність третіх осіб, залучених ним для виконання цього Договору, так само, як і за свої власні дії та бездіяльність.

31. У п. 9.1 Договору № 4193 вказано, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом 1 (одного) року. Якщо хоча б однією зі сторін не виконано будь-яке зобов`язання за цим Договором, строк дії цього Договору продовжується до моменту належного виконання цього зобов`язання.

32. 10.06.2020 між ТОВ "СМ-Транссервіс" (експедитор) та ТОВ "Компанія "Авто-Дрім" (перевізник) складено та підписано заявку № 1521 на перевезення автомобільним транспортом до договору № СГ 100620-1515 від 10.06.2020. Відповідно до цієї заявки відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу на наступних умовах:

маршрут перевезення: с. Копилів, Київська обл. - м. Олешки, Херсонська обл.;

дата та час подачі транспортного засобу: 10.06.2020 до 23:00;

дата та час доставки вантажу: 11.06.2020;

назва вантажу: ТНП;

вага брутто на 1 а/м: до 20 т;

адреса завантаження: Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Індустріальна, 6Д;

особливі відмітки: перевізник (водій) несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття до моменту документальної передачі вантажоодержувачу. Водій приймає вантаж з перевіркою кількості навантажувальних місць і цілісності упаковки, а також температури вантажу. Перевізник (водій) обов`язково повинен інформувати експедитора одразу після того, як а/м прибув на завантаження/вивантаження. Обов`язково повинен повідомляти про можливість запізнення а/м на завантаження/вивантаження;

адреса вивантаження: згідно ТТН;

вартість перевезення: 10 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20%;

порядок і термін оплати: оплата на розрахунковий рахунок перевізника протягом 10 банківських днів від дати отримання оригіналів первинних документів, які оформлені відповідно до чинного законодавства та за умови зареєстрованої податкової накладної:

- 1 рахунок-фактура;

- 2 акта виконаних робіт (надання послуг);

- 2 оригінала ТТН з відміткою про отримання вантажу (або 1 оригінал ТТН і копія ТТН, завірена печаткою перевізника);

- 2 маршрутні листи;

- 2 заявки на перевезення автомобільним транспортом;

- 2 договора на перевезення автомобільним транспортом;

автомобіль марки DAF FT XF 105.460 НОМЕР_1 ; CHEREAU TECHOGAM 247 НОМЕР_2 ; водій ОСОБА_1 ;

відповідальність сторін: згідно договору;

нормативний простій: 24 годин - завантаження; 24 годин - вивантаження.

33. У п. 2 заявки зазначено, що водій зобов`язаний контролювати процес завантаження, вивантаження, перевіряти якість, кількість та температуру вантажу, що перевозиться згідно з товаросупровідними документами (зобов`язаний вимагати замінити неякісний, погано упакований товар, а також запросити в обов`язковому порядку зробити відмітку вантажовідправника в ТТН про даний факт і кількість), закріпити, розмістити вантаж таким чином, щоб в процесі перевезення вантаж не постраждав і не зіпсувався. У разі будь-якої невідповідності - негайно проінформувати експедитора та виконувати його вказівки. Без підтвердження експедитором забороняється підписувати будь-які акти, які фіксують недостачу/невідповідність/пересорт та їхати з місця вивантаження. В іншому випадку перевізник несе повну матеріальну відповідальність в розмірі вартості звітного акту.

34. У матеріалах справи наявна засвідчена позивачем копія першого аркушу маршрутного листа № рц21-7913685 від 10.06.2020, який підтверджує вибуття з точки з кодом рц21 (Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Індустріальна д 6) вантажу загальною масою 14,06 т (33 палети) для перевезення на відстань 582,14 км (до точки з кодом рц11 за адресою: Херсонська обл., м. Олешки, вул. Промислова, 1). Також у цьому маршрутному листі зазначено наступну інформацію:

перевізник: "СМ-Транссервіс" ТОВ;

режим: +5;

водій: ОСОБА_2

автомобіль: № НОМЕР_1 ;

причеп: НОМЕР_2 ;

зроблено відмітку про те, що водій ОСОБА_2 вантаж прийняв, з умовами доставки ознайомлений.

35. Також у матеріалах справи містяться копії двох екземплярів товарно-транспортної накладної № 7913685-0011від 10.06.2020, відповідно до якої швидкопсувний вантаж кількістю місць 33, масою брутто 11,186 т, вартістю 1 142 317,64 грн. перевезено з пункту навантаження РЦ21 (Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Індустріальна д 6) до пункту розвантаження РЦ11 (Херсонська обл., м. Олешки, вул. Промислова, 1). Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - ТОВ "АТБ-маркет"), експедитор - ПП "Транс Логістик", перевізник - ТОВ "СМ-Транссервіс", водій - ОСОБА_1 , вантажовідправник та вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик Юніон". На одному з екземплярів товарно-транспортної накладної стоїть печатка РЦ11 та підпис відповідальної особи по прийому товару.

36. Крім того, на вимогу суду першої інстанції позивачем було надано до матеріалів справи засвідчені копії накладних № 21001854940 від 11.06.2020, № 21001854942 від 11.06.2020, № 21001854945 від 12.06.2020, № 21001854946 від 11.06.2020, № 21001854947 від 11.06.2020, № 14007442581 від 11.06.2020. На всіх накладних містяться підписи та печатки розподільчого центру № 11 про отримання визначеного в накладних товару.

37. На РЦ-11 (м. Олешки) працівниками складу ТОВ АТБ-Маркет були виявлені порушення, а саме невідповідність температурного режиму при транспортуванні товару.

38. Зокрема, відповідно до акта виявлених недоліків від 11.06.2020 під час поставки товару від РЦ-21 згідно з накладними № 21001854940 від 11.06.2020, № 21001854942 від 11.06.2020, № 21001854945 від 12.06.2020, № 21001854946 від 11.06.2020, № 21001854947 від 11.06.2020, № 14007442581 від 11.06.2020 (авто НОМЕР_1 ) було виявлено:

- невідповідність температури товару, що перевозився (зокрема, бісквітне тістечко, десерт, ковбаса, сир творожний та плавлений на загальну суму 479 998,00 грн), а також температури в транспортному засобі: температура в автомобілі на час прийняття товару +26,1 ? , температура товару від +13,8 ? до +20,8 ? ;

- граничні строки придатності товару менше 25%: по товару десерт на загальну суму 43848,00 грн.

39. Зазначений акт виявлених недоліків від 11.06.2020 підписано працівниками складу та водієм ОСОБА_1

40. ПП "Транс Логістик" було пред`явлено позивачу претензію № Т-2020-000363 від 15.06.2020, якою повідомлено, що при поставці товару з РЦ-21 (Копилів) на РЦ-11 (Олешки) згідно з накладними № 21001854940 від 11.06.2020, № 21001854942 від 11.06.2020, № 21001854945 від 12.06.2020, № 21001854946 від 11.06.2020, № 21001854947 від 11.06.2020, № 14007442581 від 11.06.2020, авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , були виявлені порушення, а саме: невідповідність температурного режиму при транспортуванні товару. Згідно з загальними вимогами температура товару повинна бути не вище +8 ? , перевізник несе повну відповідальність за дану ситуацію. Сума збитку складає 373 177,02 грн.

41. У свою чергу, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 16.06.2020, в якій просив сплатити суму збитків, завданих порушенням температурних норм при перевезенні вантажу, у розмірі 373 177,02 грн протягом 10 банківських днів з моменту отримання цієї претензії.

42. Претензія № 1 від 16.06.2020 була отримана відповідачем 18.06.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

43. 18.06.2020 ПП "Транс Логістик" та ТОВ "СМ-Транссервіс" склали та підписали акт № 1806-01 заліку зустрічних однорідних вимог (до договору № 4193 від 01.07.2019), відповідно до якого сторони, керуючись ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, у сумі 373 177,02 грн. (зокрема, стосовно ТОВ "СМ-Транссервіс" йдеться про борг, визначений у претензії № Т-2020-000363 від 15.06.2020).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

44. У ЦК України закріплено, що:

- свобода договору відноситься до загальних засад цивільного законодавства (ст. 3), а сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627);

- договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11);

- цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ст. 13);

- цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ст. 14);

- договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629).

45. Загальний порядок укладання господарських договорів визначено у ст. 181 ГК України. Зокрема, відповідно до ч.ч. 1-4 цієї статті господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

46. При цьому, у ч. 8 ст. 181 ГК України вказано, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

47. Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

48. За загальним правилом моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).

49. Разом з тим, ч. 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

50. Позивач стверджує, що направив відповідачу проект договору транспортного експедирування та перевезення вантажів № СГ100620-1515 від 10.06.2020. Умовами цього договору передбачено, що перевізник (ТОВ "Компанія "Авто-Дрім") зобов`язується доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - замовникам послуг експедитора (ТОВ "СМ-Транссервіс"), до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.1); умови перевезення вантажів, обсяги, строки доставки, пункт призначення, провізна плата та інші умови конкретизуються у заявці (додається), яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2); перевезення вантажів та відповідальність сторін визначаються цим Договором, Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах, ЦК України, іншими законами та нормативно-правовими актами України; експедитор зобов`язується, зокрема, у встановленому сторонами порядку надавати перевізнику заявку на перевезення вантажу, контактні дані на завантаження та вивантаження (п. 2.1.1); перевізник зобов`язується, з-поміж іншого: здійснювати контроль за завантаженням, розміщенням по осям автомобіля та кріпленням вантажу з метою забезпечення безпеки руху та збереження вантажу при перевезенні, а також перевіряти зовнішній стан упаковки вантажу, вагу, кількість місць, їх розмітку і номери у відповідності до товаросупровідних документів (п. 2.2.3); забезпечити обумовлений із експедитором (в заявці) температурний режим при перевезенні вантажу на весь час перевезення (п. 2.2.4); виконати перевезення по чітко визначеному і погодженому із експедитором маршруту і в терміни, вказані в заявці (маршрутному листі). Факт доставки вантажу вантажоодержувачеві підтверджується відміткою вантажоодержувача в товарно-транспортній накладній (п. 2.2.5); брати на себе відповідальність за збереження вантажу в дорозі, своєчасну доставку в пункт призначення і видачу його вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній (п. 2.2.7).

51. Відповідач підтверджує, що погодив заявку № 1521 на перевезення автомобільним транспортом до договору № СГ100620-1515 від 10.06.2020 та виконав перевезення відповідно до цієї заявки. З-поміж іншого, у заявці вказано, що оплата за перевезення здійснюється протягом 10 банківських днів від дати отримання позивачем оригіналів, у тому числі: товарно-транспортної накладної (з відміткою про отримання вантажу), двох маршрутних листів та двох договорів на перевезення автомобільним транспортом.

52. За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу вимог ст. 181 ГК України між позивачем та відповідачем було укладено господарський договір у спрощений спосіб на надання транспортно-експедиторських послуг.

53. Водночас колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що між сторонами цієї справи укладено договір транспортного експедирування та перевезення вантажів № СГ100620-1515 від 10.06.2020, про що свідчить вчинення відповідачем дій відповідно до умов, вказаних у наявному в матеріалах справи проекті цього договору, а саме, погодження заявки на перевезення (шляхом її підписання) та виконання перевезення.

54. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

55. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ст. 909 ЦК України). Аналогічна норма міститься у ст. 307 ГК України.

56. За приписами ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

57. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (далі - Закон № 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

58. Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою.

Така, правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постанові від 18.12.2019 у справі № 906/190/19.

59. Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Аналогічне правило закріплене у ст. 314 ГК України.

60. Відповідно до статті 932 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

61. Частиною третьої статті 14 Закону № 1955-IV також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

62. Відповідно до ст. 934 ЦК України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

63. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

64. Нормами статті 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

65. Згідно з приписами статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

66. Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

67. Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18.

68. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19.

69. За змістом ч. 1 ст. 1191, ч. 2 ст. 1192 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

70. З огляду на встановлені обставини справи, умови договору № СГ100620-1515 від 10.06.2020 та заявки № 1521 від 10.06.2020, характер правовідносин учасників справи щодо перевезення вантажу, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах надавав клієнтам-замовникам послуг позивача транспортно-експедиційні послуги.

71. Аргументи апеляційної скарги щодо неправильного встановлення місцевим господарським судом статусу відповідача, який у спірних правовідносинах виконував лише функцію перевезення, тоді як всі експедиційні функції насправді покладались на позивача, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено факт перевезення вантажу водієм відповідача відповідно до умов укладених між сторонами договору транспортного експедирування та перевезення вантажів № СГ100620-1515 від 10.06.2020 та заявки № 1521 від 10.06.2020 до нього.

72. Таким чином, відповідач, прийнявши товар у пункті завантаження без будь-яких зауважень у товарно-транспортних документах, у тому числі без зазначення недоліків, пов`язаних з порушенням умов завантаження продукції, несе повну матеріальну відповідальність за псування вантажу під час його транспортування.

73. Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що водієм відповідача на підставі товарно-транспортної накладної № 7913685-0011 від 10.06.2020 було здійснено перевезення швидкопсувного вантажу масою брутто 11,186 т, вартістю 1 142 317,64 грн з РЦ21 (Київська обл., Макарівський р-н, с. Копилів, вул. Індустріальна д 6) до РЦ11 (Херсонська обл., м. Олешки, вул. Промислова, 1). Перевезений вантаж прийнято на РЦ11. При цьому, відповідальними особами розподільчого центру № 11 виявлено невідповідність температурного режиму при транспортуванні товару, вказаного в накладних № 21001854940 від 11.06.2020, № 21001854942 від 11.06.2020, № 21001854945 від 12.06.2020, № 21001854946 від 11.06.2020, № 21001854947 від 11.06.2020, № 14007442581 від 11.06.2020 на загальну суму 479 998,00 грн.

74. Аргументи відповідача стосовно необізнаності водія про потрібний температурний режим колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки про необхідність дотримання температурного режиму товару вказано у договорі № СГ100620-1515 від 10.06.2020 та заявці № 1521 від 10.06.2020; у маршрутному листі № рц21-7913685 від 10.06.2020 визначено температурний режим +5; у товарно-транспортній накладній № 7913685-0011 від 10.06.2020 зазначено, що перевозиться швидкопсувний вантаж.

75. Враховуючи наведене, необізнаність водія відповідача із документами, на підставі яких він повинен здійснювати перевезення та які мають зберігатися у нього протягом всього маршруту перевезення, може свідчити лише про некваліфікованість водія, що, у свою чергу, є порушенням п. 2.2.6 договору № СГ100620-1515 від 10.06.2020 та, відповідно, підтверджує, а не спростовує наявність вини відповідача у виявленому порушенні.

76. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

77. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що маршрутний лист та товарно-транспортна накладна, на підставі яких він виконував перевезення вантажу, містили іншу інформацію, ніж ті документи, копії яких долучено до матеріалів даної справи позивачем.

78. Суд першої інстанції встановив, що внаслідок порушення відповідачем погодженого сторонами температурного режиму під час перевезення товару було зіпсовано товар на загальну суму 479 998,00 грн (що підтверджується актом виявлених невідповідностей від 11.06.2020), у результаті чого позивачу завдано збитки у розмірі 373 177,02 грн (що підтверджується претензією № Т-2020-000363 від 15.06.2020 та актом № 1806-01 заліку зустрічних однорідних вимог від 18.06.2020).

79. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені докази належними та достатніми для визначення розміру завданих позивачу збитків.

80. Зокрема, акт виявлених недоліків від 11.06.2020 щодо недотримання температурного режиму швидкопсувного товару на загальну суму 479 998,00 грн відповідно до наведених вище норм закону та положень укладеного між сторонами цього спору договору є підставою для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати збитки, завдані псуванням вантажу внаслідок порушення температурного режиму при перевезенні товару.

81. У свою чергу, з моменту здійснення відшкодування за зіпсований товар згідно з претензією ПП "Транс Логістик" шляхом заліку зустрічних однорідних вимог позивач набув право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за завдані збитки, в обсязі відшкодованої суми.

82. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано встановив наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у порушенні своїх зобов`язань щодо збереження вантажу; безпосереднього причинного зв`язку між завданими збитками і протиправною поведінкою відповідача, адже збитки виступають об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання температурного режиму перевезення вантажу; самих збитків та вини.

83. За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків, заподіяних псуванням вантажу внаслідок недотримання температурного режиму під час перевезення в сумі 373 177,02 грн, є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

84. В апеляційній скарзі відповідач просить суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю порушеного права позивача та відсутністю предмета спору, оскільки вважає, що виходячи з положень ч. 3 ст. 315 ГК України право позивача на звернення до суду із цим позовом виникає лише після закінчення трьох місяців з моменту отримання відповідачем претензії позивача № 1 від 16.06.2020.

85. Так, відповідно до положень ст. 315 ГК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п`яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

86. Водночас у ст. 925 ЦК України зазначено, що до пред`явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред`явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред`явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

87. Разом з тим, слід враховувати, що у вказаних нормах закону зазначено про можливість, а не обов`язок щодо досудового врегулювання спору шляхом направлення претензії.

88. Виходячи з цього, сторона, право якої порушено, вправі звернутися за захистом своїх інтересів безпосередньо до суду, не дотримуючись процедури досудового врегулювання господарського спору.

89. Крім того, враховуючи встановлені судом першої інстанції та підтверджені матеріалами справи обставини щодо направлення позивачем відповідачу претензії 16.06.2020, отримання її відповідачем 18.06.2020, звернення позивача до суду з позовом 20.07.2020, надіслання відповідачем відповіді на претензію 15.09.2020 разом з відзивом на позовну заяву (відповідно до поштового опису вкладення у відправлення) із пропозицією, з-поміж іншого, надати документи, які мають бути наявні саме у відповідача (а саме, підписаний сторонами оригінал договору № СГ100620-1515 від 10.06.2020), колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про недобросовісність дій відповідача у процедурі досудового врегулювання цього спору.

90. Зауваження відповідача про те, що одна із накладних на перевезення товару складена 12.06.2020, а перевезення по ній фактично відбулося 10.06.2020 і 11.06.2020, не впливають на зміст основних висновків суду стосовно встановлення фактичних обставин справи та вирішення спору. Пояснення щодо цієї обставини наведені позивачем у відповіді на відзив.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

91. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

92. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

93. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20 в частині основних висновків щодо позовних вимог відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

94. При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що помилковий висновок суду першої інстанції стосовно укладення між позивачем та відповідачем господарського договору у спрощений спосіб на надання транспортно-експедиторських послуг, не призвів до ухвалення неправильного по суті рішення, а тому не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

95. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20.

96. Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, відхилені колегією суддів апеляційної інстанції як такі, що є необґрунтованими та не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

97. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Авто-Дрім" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі № 910/10698/20 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 18.01.2021.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко