Постанова

від 18.01.2021 по справі 922/1650/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р. Справа № 922/1650/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від позивача - Гаврилов Д.О. (адвокат), за ордером та свідоцтвом;

від відповідача - Пелецький В.О. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вівід Кор Білдінг , м. Харків вх. № 3220 Х/З на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2020 р. у справі № 922/1650/20 (суддя - Буракова А.М., повний текст складено та підписано 26.10.2020 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вівід Кор Білдінг , м. Харків

до Приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс , смт. Пісочин

про витребування майна та стягнення 492 308,00 грн. збитків

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Вівід Кор Білдінг (далі - ТОВ Вівід Кор Білдінг , позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Куряжський домобудівельний комплекс (далі - ПрАТ КДБК , відповідач) збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) у розмірі 492 308,00 грн. та витребування з чужого незаконного володіння майна ТОВ Вівід Кор Білдінг , яке знаходиться на будівельному майданчику 16-ти поверхового житлового будинку ПрАТ КДБК у Мікрорайоні Мобіль (квартал № 2) по вул. Кушнарьова 1-а, смт. Пісочин, перелік якого наведений у прохальній частині уточненої позовної заяви.

В обґрунтування позову ТОВ Вівід Кор Білдінг посилається на те, що на виконання умов договору підряду № П-7/19 від 15.04.2019 р. (який припинено 07.11.2020 р.) на будівельний майданчик ним було завезено матеріали та обладнання на загальну суму 702 354,00 грн., а також орендований у ФОП Гордєєва Р.В. вагончик та інструмент на суму 22 838,81 грн., якими відповідач протиправно заволодів, чим спричинив позивачеві збитки у заявленій до стягнення сумі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване, зокрема, з тих підстав, що позивачем не доведено незаконного заволодіння відповідачем спірним майном, а з огляду на відсутність доказів виконання самим позивачем умов п. 6.1.4 договору підряду під час його дії, а також доказів складання будь-якого акту приймання-передачі майна, належного позивачеві на праві власності, яке могло б бути передане в подальшому позивачем в оренду третій особі, тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ Вівід Кор Білдінг звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник стверджує, що хоча відповідач листом № 225 від 18.06.2020 р. й вимагав вивезти з території будівельного майданчика обладнання протягом 24-26 червня 2020 року, проте позивачем 03.11.2020 р. вивезено лише частину свого майна, а решту майна відповідач відмовляється повертати. При цьому, ТОВ Вівід Кор Білдінг 09.11.2020 р. направлено ПрАТ КДБК листа з вимогою повернути решту майна, що перебуває на будівельному майданчику відповідача, який залишений останнім без відповіді та без виконання.

За доводами апеляційної скарги, ПрАТ КДБК протиправно володіє майном ТОВ Вівід Кор Білдінг , зберігає його у себе без достатньої правової підстави, а оскільки сторони не пов`язані договірними правовідносинами щодо майна, тому право позивача на вільне володіння належним йому майном підлягає захисту шляхом витребування його з незаконного володіння ПрАТ КДБК з відшкодуванням збитків у вигляді упущеної вигоди.

Скаржник вважає, що він саме в результаті протиправної бездіяльності ТОВ ПрАТ КДБК щодо неповернення майна поніс збитки у вигляді упущеної вигоди (неотриманого доходу) за надання в оренду обладнання ТОВ Магістральсервіс в розмірі 492 308,00 грн.

Крім того, позивач не погоджується з віднесенням на нього витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 124 ГПК України. На його думку, у зв`язку з неподанням відповідачем разом з відзивом на позов попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести, суд мав би відмовити у стягненні цих витрат.

Одночасно з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн., до якого додані попередній розрахунок судових витрат від 12.11.2020 р., додаткова угода № 5 від 06.11.2020 р. до договору про надання професійної правничої допомоги № 02122019 від 01.12.2019 р. та акт № 5 від 09.11.2020 р. про надання послуг з професійної правничої допомоги.

Окремим клопотанням про надання додаткових доказів скаржником надано до матеріалів справи лист від 09.11.2020 р., адресований відповідачеві, та акт вивезення майна, що завозилося ТОВ Вівід Кор Білдінг , з будівельного майданчика 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Кушнарьова, 3А у смт. Пісочин від 03.11.2020 р., тобто, документи, на які скаржник посилається в обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги.

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 р. строк, від ПрАТ КДБК надійшов відзив на апеляційну скаргу.

10.12.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових доказів - подальшого листування між сторонами відносно вивезення позивачем належному йому майна з будівельного майданчика.

Розглянувши обидва клопотання позивача, судова колегія дійшла висновку про їх задоволення у розумінні ст. 269 ГПК України, оскільки надані ТОВ Вівід Кор Білдінг докази датовані хронологічно пізніше за дату прийняття оскаржуваного рішення суду у даній справі.

15.01.2021 р. від відповідача надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, а також в усній формі надав додаткові пояснення до апеляційної скарги. Після судового засідання озвучені представником позивача додаткові пояснення надійшли до матеріалів справи у письмовій (паперовій) формі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу та доповненнях до нього.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2019 між Товариством ТОВ "Вівід Кор Білдінг", як підрядником, та ПрАТ "КДБК", як замовником, укладено договір підряду № П-7/19, за умовами п. 1.1 якого підрядник зобов`язується за дорученням замовника власними силами та засобами, якісно та у відведений термін виконати роботи по облаштуванню монолітного каркасу будівлі на об`єкті: "Будівництво багатоповерхових житлових будинків у Мікрорайоні Мобіль (Квартал № 2) смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області - 16-ти поверховий житловий будинок (нове будівництво) у відповідності до проектної документації наданої замовником.

За змістом п. 6.1.4 договору, замовник зобов`язаний забезпечити охорону матеріальних цінностей підрядника на об`єкті замовника у неробочий час. Матеріальні цінності підрядника передаються уповноваженою особою під охорону замовника, щоденно, з обов`язковою фіксацією передачі у "Журналі прийому-здавання майна під охорону" замовника.

Відповідно до п. 12.1 договору, останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Сторони за взаємною згодою припинили дію договору підряду 07.11.2019, що скаржником в апеляційному порядку не заперечується.

13.12.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист № 01/12 з пропозицією укласти договір оренди № 1 від 15.11.2019, до якого ним доданий примірник запропонованого договору.

У відповіді № 678 від 27.12.2019 відповідач, зокрема, зауважив на тому, що позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували право власності ТОВ "Вівід Кор Білдінг" на предмет договору оренди, а також на тому, що датою укладення договору є 15.11.2019, тоді як сама пропозиція датована 13.12.2019.

Позивач направив на адресу відповідача лист № 02/12 від 27.12.2019, в якому вимагав проведення переговорів протягом 7 робочих днів з моменту отримання цього листа, а до цього часу - припинити використання опалубки і обладнання останнього.

У листі № 1/02 від 21.02.2020 позивач визнає нараховані відповідачем штрафні санкції за порушення з боку ТОВ "Вівід Кор Білдінг", а також вимогу щодо повернення перерахованого авансового платежу; зазначає про неможливість задоволення вимог відповідача без обладнання, яке знаходиться на будівельному майданчику останнього.

26.02.2020 ТОВ "Вівід Кор Білдінг" звернулося до Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо протиправного заволодіння майном ТОВ "Вівід Кор Білдінг" службовими особами ПрАТ "КДБК".

У відповіді № 121 від 13.03.2020 відповідач зазначив про те, що ним використовується обладнання, яке належить іншим суб`єктам господарювання, та повідомив про намір звернутися до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ "Вівід Кор Білдінг", яке знаходиться на будівельному майданчику АТ "КДБК". Згідно з цим листом, з боку ТОВ "Вівід Кор Білдінг" не вчинено жодних дій щодо погашення суми визнаної заборгованості.

Листом від 20.03.2020 № 1226/119-94/01/14-2020 Люботинське відділення поліції Харківського відділу поліції ГУ НП в Харківській області повідомило про те, що на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 06.03.2020 у справі № 635/1294/20 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020220780000143 від 13.03.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 191 КК України.

12.05.2020 АТ "КДБК" звернулося до господарського суду Харківської області (справа № 922/1434/20) з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Вівід Кор Білдінг" заборгованості у розмірі 195.053,08грн. за договором підряду від 15.04.2019 №П-7/19, 3% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4.387,40грн., інфляційних втрат в розмірі 3.725,51грн., збитків в розмірі 105.510,55грн. та штрафу у розмірі 82.166,40грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2020 р. у справі № 922/1434/20 відмовлено у задоволенні заяви АТ КДБК про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить ТОВ "Вівід Кор Білдінг" на суму 702 354,00 грн.

В подальшому листом № 225 від 18.06.2020 відповідач вимагав позивача протягом 24-26 червня 2020 року вивезти з території будівельного майданчика обладнання, яке завезено ТОВ "Вівід Кор Білдінг".

06.07.2020 відповідач звернувся до позивача з листом № 238, в якому зазначив про ігнорування останнім вимог, викладених у листі № 225 від 18.06.2020, та запропонував з метою об`єктивного визначення фактичної кількості майна ТОВ "Вівід Кор Білдінг", яке перебуває на будівельному майданчику, направити свого представника (представників) для участі у роботі комісії.

25.08.2020 за участі з боку ТОВ "Вівід Кор Білдінг" Шипіцина Д.А. складено акт визначення фактичної наявності обладнання та майна ТОВ "Вівід Кор Білдінг", яке знаходиться на будівельному майданчику 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Кушнарьова, 3-а у смт. Пісочин, в якому встановлено, що на будівельному майданчику знаходиться наступне майно, яке в період з квітня по вересень 2019 завозилося працівниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг":

- стійка монтажна SТА-3,5 "Атлант", 346 шт.,

- фанера ФСФ лам. 1250*2500*21мм, 225 шт., з них 138 листів цілих, з ознаками зносу, але придатних для подальшого використання, деяку кількість листів порізано працівниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг" в процесі будівельних робіт;

- тринога, 113 шт.;

- гвинт 16мм - 62 м;

- гайка з двома вушками 90 мм, оц. - 166 шт;

- бункер для бетону, 1куб.м., 1 шт.;

- унівілка опалубки, 179 шт.;

- балка опалубки перекриттів Н20, 1462 м., з них - 1266 м з ознаками зносу, але придатних для подальшого використання, 196 м пошкоджених та порізаних працівниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг" в процесі будівельних робіт;

- вагончик будівельний - 1 шт.

Також у цьому акті зазначено про те, що при завезенні майна на територію будівельного майданчика акти приймання-передачі не складалися, майно на відповідальне зберігання не приймалося; ТОВ "Вівід Кор Білдінг" з приводу кількості майна будь-яких претензій до АТ "КДБК" не має, а також зазначено, що вивезення майна з території будівельного майданчика заплановане з 26 по 28 серпня 2020 року.

Тобто, у акті від 25.08.2020 р. відсутні відомості про знаходження на території будівельного майданчика інструментів на загальну суму 22 838,81 грн., перелік яких наведений у тексті уточненої позовної заяви (т. 1, а.с. 106).

Після складання означеного акту, в період з 26 по 28 серпня 2020 року представниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг" вивезено з території будівельного майданчика АТ КДБК наступне майно:

- балка опалубки перекриттів (ригелі) - більше 1000м;

- триноги - 29 шт;

- фанера ламінована - 16 листів;

- стійка монтажна 70 шт;

- корона (унівілка опалубки) - 49 шт.

Дана обставина підтверджується записами за підписом ОСОБА_1 за 26-28 серпня 2020 року в Журналі ввозу-вивозу ТМЦ , який ведеться співробітниками охоронної фірми Ратник на об`єкті будівництва по вул. Кушнарьова 3 А у смт. Пісочин (т. 1, а.с. 64-65).

22.09.2020 р. представниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг" вивезено з території будівельного майданчика іншу частину майна: гайка з двома вушками 90 мм, оц. - 166 шт, на підтвердження чого відповідачем надано до матеріалів справи копію відповідного аркуша Журналу ввозу-вивозу ТМЦ за 22.09.2020 р. (т. 1, а.с. 71).

Цього ж дня - 22.09.2020 р. за актом прийому-передачі майна від 22.09.2020 р. ПрАТ КДБК передало, а ФОП Гордєєв Р.В. прийняв вагончик будівельний (Е-36) розмір 6 на 2,4 м, висота 2,5 м, який знаходиться на будівельному майданчику 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Кушнарьова 3А у смт. Пісочин та був завезений на будівельний майданчик 26.04.2019 р. представниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг", у користуванні якого це майно перебувало на підставі договору оренди від 26.04.2019 р.

Згідно з даним актом, майно знаходиться у стані, що дозволяє використовувати його за призначенням, а ФОП Гордєєв Р.В. будь-яких претензій щодо стану майна до АТ КДБК не має.

03.11.2020 р. з території будівельного майданчика 16-ти поверхового житлового будинку по вул. Кушнарьова 3А у смт. Пісочин о 21 год. 00 хв. представниками ТОВ "Вівід Кор Білдінг" вивезене автомобілем Мерседес д/н НОМЕР_1 наступне майно:

- стійка монтажна SТА-3,5 Атлант - 262 шт;

- фанера ФСФ лам.1250*2500*21 мм - 90 листів;

- тринога - 84 шт;

- балка опалубки перекриттів Н20 - 467 м, про що складено відповідний акт.

В апеляційній скарзі позивач вимагає витребувати з чужого незаконного володіння майно ТОВ "Вівід Кор Білдінг", яке знаходиться на будівельному майданчику 16-ти поверхового житлового будинку ПрАТ КДБК у Мікрорайоні Мобіль (Квартал № 2) по вул. Кушнарьова 3А у смт. Пісочин, а саме:

- стійка монтажна SТА-3,5 Атлант , 84 шт, вартістю 53 676,00 грн.;

- фанера ФСФ лам.1250*2500*21 мм, 48 листів вартістю 40 704,00 грн.;

- триноги, 29 шт, вартістю 10 440,00 грн.;

- унівілка опалубки, 179 шт, вартістю 14 320,00 грн.;

- балка опалубки перекриттів Н20, 995 м, вартістю 155 220,00 грн.;

- гвинт 16 мм, 62 м, вартістю 6 300,00 грн.;

- бункер для бетону, 1 м.куб., 1 шт, вартістю 14 772,00 грн.

Незважаючи на визначення у позовній заяві адреси розташування будівельного майданчика по вул. Кушнарьова 1 а у смт. Пісочин, в апеляційній скарзі позивач зазначає цю адресу вже по вул. Кушнарьова 3 а у смт. Пісочин, що відповідає іншим доказам у справі, відповідно судова колегія дійшла висновку, що спірне майно розташовано на одному й тому самому будівельному майданчику.

Відповідно до частини 1 статті 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 зазначено, що згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України та положеннями процесуального законодавства особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача, при цьому власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що позивачем не надано доказів виконання умов п. 6.1.4 договору підряду щодо щоденної передачі матеріальних цінностей підрядника під охорону замовника, а також інших доказів на підтвердження завезення ним на будівельний майданчик відповідача спірного майна, тому не можна вважати майно, яке витребовується позивачем у позові та в апеляційній скарзі, індивідуально визначеним. Посилання позивача на заяву ПрАТ КДБК про забезпечення позову в межах справи № 922/1434/20 не спростовує даного висновку суду апеляційної інстанції, оскільки спірне майно не має ряду ідентифікуючих характеристик, як-то інвентаризаційного номеру, марки, номеру серії/партії виробника тощо.

Крім того, відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою вивезти з території будівельного майданчика належне йому майно, натомість позивачем не надано доказів вчинення відповідачем перешкод чи відмови у поверненні такого майна, відтак висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем факту незаконного заволодіння відповідачем згаданим майном є законним та обґрунтованим.

Тобто, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач відмовляється повертати решту майна або перешкоджає його поверненню не підтверджені жодними доказами, а тому відхиляються за недоведеністю.

Судова колегія наголошує, що за відсутності в акті від 25.08.2020 р. відомостей про завезений на будівельний майданчик інструмент на суму 22 835,81 грн. та інших доказів на підтвердження цієї обставини позовні вимоги в цій частині є недоведеними та безпідставними.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність підстав для застосування вимог ст. 387 ЦК України до правовідносин у даній справі, чим обумовлюється відмова у задоволенні позовної вимоги про витребування у відповідача майна, зазначеного у п. 2 прохальної частини апеляційної скарги із одночасним закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України щодо частини повернутого відповідачем майна.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 492 308,00 грн. враховується наступне.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов`язання (договору).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 2. ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

1) протиправність поведінки;

2) збитки, як результат протиправної дії;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

4) вина особи, що заподіяла збитки.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню збитків настає при наявності зазначених умов у сукупності.

Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Частиною 2 ст. 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Як стверджує позивач, між ним та ТОВ "Магістральсервіс" укладено договір оренди № 0301/20-4 від 03.01.2020, предметом якого є майно, визначене у додатку № 1 до цього договору та перелік якого збігається з предметом позову в межах даної справи. ТОВ "Магістральсервіс" зобов`язується платити за оренду майна орендну плату у розмірі 123 077,00 грн з 03.01.2020 по 01.05.2020. Строк початку дії договору оренди переукладався у зв`язку з тим, що ПрАТ "КДБК" не повертав належне ТОВ "Вівід Кор Білдінг" майно, в результаті чого договір оренди № 0301/20-4 від 03.01.2020 розірвано.

З огляду на відсутність ідентифікуючих характеристик спірного майна, відсутні підстави вважати, що позивач звертався до відповідача з пропозиціями щодо укладення договору оренди по відношенню саме до того майна, яке є предметом договору оренди з ТОВ "Магістральсервіс" № 0301/20-4 від 03.01.2020.

Оскільки позивачем в межах даної справи не доведено наявності протиправної поведінки відповідача (незаконного заволодіння спірним майном), відповідно, відсутній й причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заявленою до стягнення упущеною вигодою.

Отже, за відсутності всіх елементів складу цивільного правопорушення, у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди) в розмірі 492 308,00 грн. судом першої інстанції правомірно відмовлено.

Матеріали справи свідчать про те, що 25.03.2019 між адвокатом Пелецьким В.О. (адвокат) та Приватним акціонерним товариством "Куряжський домобудівельний комплекс" (замовник) укладено договір про надання правничої допомоги № У-20/19, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Додатком № 7 від 24.06.2020 сторони узгодили тарифи на послуги, що надаються в порядку та на умовах, визначених договором про надання правничої допомоги № У-20/19. За актом приймання-передачі наданих послуг від 10.09.2020, вартість послуг із супроводження ведення справи № 922/1650/20 в господарському суду Харківської області становить 38 000,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а також розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно з ч.4 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Окрім того, судова колегія зауважує, що відносно обґрунтованості розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу та його (розміру) пропорційності предмету спору, необхідно брати до уваги наступне:

- відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. та п.268 рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

- відповідно до ст.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Наразі, пропорційність є складовим елементом закріпленого ст.8 Конституції України принципом верховенства права, якому за змістом ч.1 ст.11, ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України має відповідати будь-яке судове рішення, тоді як покладання на сторону тягарю компенсації неспівмірного розміру понесених іншою стороною витрат на оплату послуг адвоката є несумісним із визначеним ч.1 ст.2 цього Кодексу завданням господарського судочинства, адже матиме фактичний наслідок, тотожний до накладання штрафу

При вирішенні питання щодо розподілу заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 38 000,00 грн. місцевим господарським судом, враховуючи висновки Верховного Суду, наведені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, правомірно встановлено невідповідність розміру цих витрат критеріям їх реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, з урахуванням ціни позову, у зв`язку з чим на законних підставах стягнуто з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на вимоги ч. 2 ст. 124 ГПК України в контексті неподання відповідачем разом з відзивом на позов попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат не приймаються до уваги, у зв`язку з тим, що даною нормою встановлено право господарського суду на відмову у відшкодуванні судових витрат в такому випадку, а не імперативний обов`язок.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати (в т.ч. витрати на професійну правничу допомогу), пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача, тому заявлене ТОВ Вівід Кор Білдінг клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 24 000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2020 р. у справі № 922/1650/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 19.01.2021 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка