Ухвала

від 18.01.2021 по справі 916/2740/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" січня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2740/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І. ,

при секретарі судового засіданні Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від ТОВ «ЕНТЕХЕКО» - не з`явився;

від ДП «Одеський морський торговельний порт» - не з`явився;

від державної виконавчої служби - Перчик В.О. (довіреність №22421 від 24.03.2020р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (вх.№2-869/20 від 23.04.2020р.) Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на дії Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчика В.О.

по справі № 916/2740/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» (61058, м. Харків, вул. Чичибабіна, буд.2, код ЄДРПОУ 23754598)

до відповідача Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (65026, м. Одеса, вул. Митна площа,1, код ЄДРПОУ 01125666)

про стягнення 4 783 949,58 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Мостепаненко Ю.І.) від 19.12.2019р., залишеним без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р. по справі №916/2740/19, позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» 4 657 116 грн. - основної заборгованості, 19 025, 04 грн. - 3% річних, 107 808, 54 грн. - пені та 71 759, 25 грн. - витрат по сплаті судового збору.

06.03.2020р. Господарським судом Одеської області на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

27.03.2020р. Господарським судом Одеської області супровідним листом №916/2740/19/2133/2020 - на виконання ухвали Верховного Суду від 23.03.2020р. - справу №916/2740/19 надіслано до Верховного Суду, у зв`язку з надходженням касаційної скарги ДП «Одеський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020р.

23.04.2020р. до Господарського суду Одеської області від ДП «Одеський морський торговельний порт» надійшла скарга в порядку ст.ст. 339 -341 ГПК України (вх.№2-869/20), відповідно до якої останній просить суд: 1) поновити Державному підприємству «Одеський морський торговельний порт» строк, встановлений ст. 341 ГПК України, для подання цієї скарги; 2) прийняти до розгляду Господарського суду Одеської області скаргу та задовольнити її; 3) скасувати постанову ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про відкриття виконавчого провадження, винесену Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О.; 4) скасувати постанову ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О.; 5) скасувати постанову ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесену Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О.; 6) скасувати постанову ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про арешт коштів боржника, винесену Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О.

В обґрунтування скарги ДП «Одеський морський торговельний порт» зазначає, що зазначені постанови Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О. ВП № 61737750 від 07.04.2020р. підлягають скасуванню, оскільки державним виконавцем було невірно зазначено найменування боржника, з огляду на що, на думку скаржника, у ДП «Одеський морський торговельний порт» відсутні правові підстави виконувати зазначені постанови.

Враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному, скаржника листом Господарського суду Одеської області від 23.04.2020р. було повідомлено, що розгляд питання про прийняття скарги ДП «Одеський морський торговельний порт» (вх.№2-869/20 від 23.04.2020р.) до розгляду відкладається до повернення матеріалів справи №916/2740/19 до Господарського суду Одеської області, та усунення обставин неможливості виконання суддею Мостепаненко Ю.І. обов`язків судді з причини перебування на лікарняному.

Після вихода судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, з огляду на те, що матеріали справи №916/2740/19 надіслані до Верховного Суду, ухвалою суду від 04.05.2020р. вирішення питання про прийняття скарги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (вх.№ 2-869/20 від 23.04.2020р.) до розгляду відкладено до повернення матеріалів справи №916/2740/19 до Господарського суду Одеської області.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2020 р. у справі № 916/2740/19 касаційну скаргу державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі №916/2740/19 скасовано; справу № 916/2740/19 направлено на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020р. по справі №916/2740/19, апеляційну скаргу ДП "Одеський морський торговельний порт" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 19 грудня 2019 року по справі №916/2740/19 залишено без змін.

25.11.2020р. матеріали справи №916/2740/19 надійшли до Господарського суду Одеської області від апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2020р. прийнято скаргу ДП «Одеський морський торговельний порт» на дії державного виконавця (вх.№2-869/20 від 23.04.2020р.) у справі №916/2740/19 до розгляду в засіданні суду; судове засідання для розгляду скарги призначено на "04" грудня 2020 р. При цьому, з огляду на те, що ДП «Одеський морський торговельний порт» звернулось до суду зі скаргою в межах строку, встановленого у ст. 341 ГПК України, суд клопотання ДП «Одеський морський торговельний порт» , викладене у п.1 прохальної частини скарги про поновлення строку, не розглядав.

Ухвалою Верховного суду від 26.11.2020р. по справі №916/2740/19, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП «Одеський морський торговельний порт» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.2020р. і рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. у справі №916/2740/19, витребувано матеріали справи №916/2740/19 із Господарського суду Одеської області/Південно-західного апеляційного господарського суду.

Враховуючи, перебування судді Мостепаненко Ю.І. з 30.11.2020р. на лікарняному, та те, що ухвалою Верховного Суду від 26.11.2020р. витребувано матеріали справи №916/2740/19 із Господарського суду Одеської області, скаржника листом суду № 916/2740/19/9948/2020 від 30.11.2020р. повідомлено, що розгляд скарги на дії державного виконавця відкладається до повернення матеріалів справи №916/2740/19 до Господарського суду Одеської області.

01.12.2020р. Господарським судом Одеської області супровідним листом №916/2740/19916/2740/19/9989/2020, на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.20р., направлено справу № 916/2740/19 до Верховного Суду, у зв`язку із поданням касаційної скарги ДП "Одеський морський торговельний порт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.11.20р.

11.01.2021р. матеріали справи №916/2740/19 надійшли до Господарського суду Одеської області від Верховного Суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021р. судове засідання для розгляду скарги ДП «Одеський морський торговельний порт» на дії державного виконавця у справі №916/2740/19 призначено на "18" січня 2021 р.

Учасників справи про дату, місце та час проведення судового засідання було повідомлено шляхом направлення ухвали суду від 11.01.2021р. на визначені сторонами електронні адреси та за допомогою здійснення телефонограм.

18.01.2021р. до Господарського суду Одеської області від Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу (вх.№1209/21), відповідно до якого останній просить суд залишити скаргу ДП «Одеський морський торговельний порт» без задоволення.

Обґрунтовуючи свої заперечення відділ державної виконавчої служби зазначає, що державний виконавець зазначив в постанові про відкриття провадження назву боржника так, як вона зазначена у виконавчому документі - наказі Господарського суду Одеської області у справі №916/2740/19, та частина заявлених вимог скаржника заявлена з порушенням юрисдикції господарських судів, без урахування вимог ч.2 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» .

В судовому засіданні 18.01.2021р. головний державний виконавець Перчик В.О. проти задоволення зазначеної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Представники ТОВ «ЕНТЕХЕКО» та ДП «Одеський морський торговельний порт» в судове засідання 18.01.2021р. не з`явились.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи вищевказане та встановлені законом обмеження щодо строку розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу, подану у справі № 916/2740/19 за відсутності стягувача, боржника та державного виконавця.

Розглянувши скаргу ДП «Одеський морський торговельний порт» на дії державного виконавця, в частині скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О., суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Мостепаненко Ю.І.) від 19.12.2019р. по справі №916/2740/19, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» 4 657 116 грн. - основної заборгованості, 19 025, 04 грн. - 3% річних, 107 808, 54 грн. - пені та 71 759, 25 грн. - витрат по сплаті судового збору.

06.03.2020р. Господарським судом Одеської області на виконання рішення суду у справі №916/2740/19 - видано відповідний наказ.

Як встановлено судом, 07.04.2020р. Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/2740/19 від 06.03.2020р. винесено постанову ВП №61737750 щодо боржника - Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт» про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника.

Відповідно до ст. 4 Закону, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону, виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок.

Відповідно до ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відповідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. З метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 52 Закону, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Відповідно до частини 1,2 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно розділу І п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), постанова як окремий документ містить такі обов`язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови. До постанов можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами. Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою. Постанова складається у необхідній кількості примірників, один з яких залишається у виконавчому провадженні, а інші надсилаються за належністю. Якщо постанова надсилається у формі електронного документа, вона підписується електронним цифровим підписом. У разі якщо постанова виконавця є виконавчим документом, вона повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, визначеним статтею 4 Закону. Інші посадові особи органів державної виконавчої служби у випадках, передбачених Законом та цією Інструкцією, виносять постанови з урахуванням вимог, визначених цим пунктом.

Як вбачається з оскаржуваних постанов ВП №61737750 від 07.04.2020р. винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/2740/19 від 06.03.2020р., а саме: про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржник, вони повністю відповідають вимогам Закону та Інструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 15 Закону, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як вбачається з постанов ВП №61737750 від 07.04.2020р., винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області №916/2740/19 від 06.03.2020р. про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, - боржником визначено Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» - 65026, м. Одеса, вул. Митна площа,1, код ЄДРПОУ 01125666.

Разом з тим, при складанні повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 19.12.2019р. у справі №916/2740/19 судом було допущено описки щодо найменування відповідача, а саме вказано - Державне підприємство «Одеський морський торгівельний порт» , замість вірного - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» , що стало підставою для звернення ТОВ ЕНТЕХЕКО до Господарського суду Одеської області із заявою про виправлення описок в рішенні та помилки в наказі суду (вх.№2-1060/20 від 05.05.2020р.)

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого судом, повне найменування боржника та його місцезнаходження є - Державне підприємство «Одеський морський торговельний порт» - 65026, м. Одеса, вул. Митна площа,1, код ЄДРПОУ 01125666, проте, допущення описки у назві боржника - на виконання рішення суду - , жодним чином не впливає на сторін виконавчого провадження, оскільки, ідентифікація ДП Одеський морський торговельний порт в оскаржуваних постановах здійснювалась не лише за його назвою, а й за адресою та ідентифікаційним кодом юридичної особи - 01125666, який відповідає коду, вказаному у виконавчих листах та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та належить Державному підприємству Одеський морський торговельний порт .

При цьому, згідно Закону України «Про виконавче провадження» чітко вбачається, що боржником є визначена саме виконавчим документом, а не постановою державного виконавця юридична особа.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні скарги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» на дії державного виконавця в частині скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О.

Щодо скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 27 Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 42 Закону, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

Згідно ч. 4 ст. 42 Закону, на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Відповідно до статті 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 ГПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу, як суд першої інстанції.

Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 2 ст. 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору , постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII установлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №906/515/17.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Ч. 10 ст. 11 ГПК України встановлено, що, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Слід зазначити, що у статті 343 ГПК України не викладено положень щодо того, яким чином має діяти суд, коли існує необхідність закриття провадження за скаргою на дії органів державної виконавчої служби, якщо скарга не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування до вказаної скарги -в порядку аналогії - положень ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 3 ст.231 ГПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про закриття провадження в частині розгляду скарги ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О, на підставі ч.1 п.1 ст.231 ГПК України, з огляду на те що, такий спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст.231 ГПК України встановлено, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Приймаючи до уваги наведене, суд роз`яснює, що скарга ДП «Одеський морський торговельний порт» щодо скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. п.п.1 ч.1 ст.231, 234, 339- 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (вх.№2-869/20 від 23.04.2020р.), поданої у справі №916/2740/19, в частині скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О. - відмовити.

2. Провадження у справі №916/2740/19 за скаргою Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (вх.№2-869/20 від 23.04.2020р.) в частині скасування постанов ВП № 61737750 від 07.04.2020р. про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, винесених Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчиком В.О - закрити.

Ухвала набирає законної сили 18.01.2021р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Повний текст ухвали складено 18.01.2021р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко