Постанова від 12.01.2021 по справі 910/9908/19

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/9908/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1

про розподіл судових витрат з розгляду

касаційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до ОСОБА_1

про стягнення 100 000,00 грн,

за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про визнання договору недійсним.

(За участю ОСОБА_1)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 910/9908/19 та призначено її розгляд у судовому засіданні 24.11.2020.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2020 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2020, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2020 у справі № 910/9908/19 в оскаржуваній частині залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" витрати на правничу допомогу, понесені у зв`язку із розглядом касаційної скарги.

30.11.2020 до Касаційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу з розгляду вищевказаної касаційної скарги у цій справі у розмірі 10 000 грн.

До клопотання долучено наступні додатки: детальний розрахунок витрат на правничу допомогу, копія договору про надання правничої допомоги від 26.10.2020 № 46, копія акта передачі-приймання юридичних послуг, копія квитанції до прибуткового касового ордера, копія ордера на надання правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, докази направлення заяви з додатками на адресу АТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2020 призначено розгляд заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/9908/19 у судовому засіданні. У зв`язку із перебуванням суддів Волковицької Н.О. та Случа О.В. на лікарняному, вказане судове засідання не відбулося.

Згідно з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 №13 до Великої Палати Верховного суду обрано суддю Пількова К.М.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: Волковицька Н.О. - головуючий, судді Могил С.К., Случ О.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 розгляд заяви ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі № 910/9908/19 призначено на 12.01.2021.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі " East/West Alliance Limited" проти України" ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом абзаців другого, третього частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги від 26.10.2020 № 46, адвокатське бюро "Володимира Лисенка" в особі Лисенка В.А. зобов`язується за винагороду забезпечити ОСОБА_1 адвокатським захистом та правничою допомогою у суді касаційної інстанції в межах розгляду господарської справи № 910/9908/19.

Згідно з пунктом 3.1 зазначеного договору вартість правничої допомоги визначається актом передачі-приймання юридичних послуг з переведенням погодинної роботи адвоката в грошовий еквівалент з урахуванням, що одна година роботи оцінюється у 5 000 грн.

Зі змісту акта передачі-приймання юридичних послуг від 26.11.2020 слідує, що адвокатом Лисенком В.А. виконано, а ОСОБА_1 прийнято такі послуги: юридична консультація, дослідження матеріалів касаційної скарги, написання відзиву на касаційну скаргу. Загальна кількість витраченого часу становить 2 години. Таким чином, надана адвокатом правнича допомога в грошовому еквіваленті становить 10 000 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Водночас колегія суддів зауважує, що АТ КБ "Приватбанк" клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку передбаченому частиною п`ятою статті 126 ГПК України не заявляло.

Верховний Суд, проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн вважає, що зазначена у них інформація щодо обсягу наданих послуг відповідає наявним у матеріалах справи документам. За таких обставин, зважаючи на відсутність клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д; адреса для зв`язків та листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код: 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С.К. Могил

О. В. Случ