Рішення

від 18.01.2021 по справі 120/5505/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 р. Справа № 120/5505/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2020 до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" (далі - ТОВ "Кузьминецьке Л") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача № 1 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати її подання.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 2 від 30.04.2020 і за допомогою електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН. В подальшому було складено розрахунок коригування № 1 від 17.08.2020 до вказаної податкової накладеної, що відповідає встановленому законом строку реєстрації податкових накладних. Відповідно до квитанції від 26.08.2020 реєстрація розрахунку коригування/податкової накладної була зупинена. На виконання вказівки контролюючого органу товариство надіслало відповідачу 1 пояснення, а також всі первинні документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції. Проте рішенням № 1880444/43236861 від 31.08.2020 у реєстрації розрахунку коригування/податкової накладної відмовлено. Не погодившись з цим рішенням, позивач звернувся зі скаргою до відповідача 2. Проте рішенням за № 49281/43236861/2 від 09.09.2020 подану скаргу залишено без задоволення. Тому за захистом своїх прав та інтересів позивач вимушений звертатися до суду.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву ТОВ "Кузьминецьке Л" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 160 КАС України (через невідповідність заявлених позовних вимог змісту позовної заяви, некоректність заявлених позовних вимог та ненадання заявником копії оскаржуваного рішення та окремих доказів, якими заявник обґрунтовує позовні вимоги).

27.10.2020 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано уточнену позовну заяву.

Згідно з прохальною частиною уточненої позовної заяви позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 від 31.08.2020 за № 1880444/43236861 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних та рішення відповідача 2 від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 про залишення скарги позивача без задоволення;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача № 1 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати її подання.

Ухвалою суду від 02.11.2020 уточнену позовну заяву ТОВ "Кузьминецьке Л" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України (уточнена позовна заява не підписана, за однією з позовних вимог не сплачено судовий збір, позовна вимога звернута до Державної фіскальної служби України).

09.11.2020 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву (уточнену вдруге), підписану директором товариства ОСОБА_2, та платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

При цьому згідно з прохальною частиною вказаної позовної заяви позивач остаточно просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 1 від 31.08.2020 за № 1880444/43236861 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних та рішення відповідача 2 від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 про залишення скарги позивача без задоволення;

- зобов`язати відповідача 2 зареєструвати податкову накладну позивача № 1 від 17.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати її подання.

Ухвалою суду від 12.11.2020 відкрито провадження у справі за уточненим позовом ТОВ "Кузьминецьке Л" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.11.2020 до суду надійшов відзив відповідача 1, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування - для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пропозицій, викладених у квитанції, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній/розрахунку коригування. Але, як зазначає відповідач 1, позивач не надав розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Відтак рішенням комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 31.08.2020 за № 1880444/43236861 вирішено відмовити у реєстрації розрахунку коригування позивача № 1 від 17.08.2020 року.

Не погодившись з цим рішення, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 про залишення скарги без задоволення з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки накладних.

Таким чином, відповідач 1 вважає, що позивач не надав усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, а тому оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є правомірними.

26.11.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 2, в якому зазначається, що вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим, проектом нормативно-правового акта. Крім того, КАС України не містить норм щодо наділенням суду повноваженнями про зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти будь-яке рішення. Тому, на думку відповідача, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, і з цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За правилами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Водночас дата постановлення рішення у цій справі обумовлена перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у відпустці в період з 21.12.2020 до 14.01.2021.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач ТОВ "Кузьминецьке Л" зареєстроване як юридична особа 18.09.2019 (код ЄДРПОУ 43236861). Основний вид економічної діяльності позивача: 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур".

Крім того, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість за індивідуальним податковим номером 432368602047.

30.04.2020 між позивачем (постачальник) та ТОВ "ГраноТрейд" (покупець) (код ЄДРПОУ 34479154) укладено Договір № 04/2020 поставки зерна врожаю 2020 року (далі - Договір № 04/2020 від 30.04.2020).

Згідно з пп. 2.1.1 та 2.1.2 п. 2.1 Договору № 04/2020 від 30.04.2020 постачальник зобов`язується поставити покупцю зерно пшениці м`якої 2-го класу у кількості 1500,00 тонн (одна тисяча п`ятсот метричних тонн) власного виробництва, яке буде вирощене та зібране в 2020 році на земельних ділянках сільськогосподарського призначення постачальника. Постачальник зобов`язаний поставити товар для зберігання на зерновий склад, вказаний у п. 2.2, в кількості 1500,00 тонн (одна тисяча п`ятсот метричних тонн) в строк до 15 вересня 2020 року, що являє собою кінцевий строк поставки товару.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 04/2020 від 30.04.2020 можливі базиси поставки (на умовах Інкотермс 2010): 1) EXW ТОВ "Ситковецьке", що знаходиться за адресою: вул. Вокзальна, 6, смт. Ситківці, Немирівський район, Вінницька область, індекс 22865; 2) СРТ (Порт Чорного моря).

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта(ів) передавання-приймання товару на зерновому складі згідно з п. 2.2 відповідно до умов цього Договору та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва на ім`я покупця або портового реєстру (п. 2.6 Договору № 04/2020 від 30.04.2020).

Згідно з п. 5.3 Договору № 04/2020 від 30.04.2020 покупець зобов`язується з моменту підписання цього договору здійснювати попередню оплату на поточний рахунок постачальника в розмірі не менше ніж 3000000,00 (три мільйони) гривень протягом п`яти банківських днів з дати підписання цього договору.

30.04.2020 ТОВ "ГраноТрейд" (покупець) здійснив попередню оплату згідно з Договором № 04/2020 від 30.04.2020 за поставку зерна врожаю 2020 року в сумі 2040000,00 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

30.04.2020, у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач склав податкову накладну № 2 на суму ПДВ 340000,00 грн у зв`язку з оплатою послуг з поставки зерна врожаю 2020 року на суму 2040000,00 грн, та за допомогою програми електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН. Таку накладну було прийнято та зареєстровано.

10.08.2020 між ТОВ "Кузьминецьке Л" та ТОВ "ГраноТрейд" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 04/2020 від 30.04.2020 про повернення постачальником на розрахунковий рахунок покупця авансових коштів до 31.08.2020.

Як зазначає позивач, зазначену Додаткову угоду сторони уклали у зв`язку з неврожаєм та поганими погодніми умовами (засуха), що унеможливили виконання постачальником умов Договору № 04/2020 від 30.04.2020 в поному обсязі.

17.08.2020 позивач повернув покупцеві кошти в сумі 2040000,00 грн (сплачений аванс) за невідвантажену продукцію (зерно врожаю 2020 року), що підтверджується платіжним дорученням № 146 від 17.08.2020.

У зв`язку з повернення авансового платежу, 17.08.2020 позивач склав розрахунок коригування № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020.

Квитанцією від 26.08.2020 документ було прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 17.08.2020 № 1в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 1005 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної.

26.08.2020 на виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеній податковій накладній/розрахунку коригування, позивач за допомогою програми електронного документообігу надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації пояснення № 36 від 26.08.2020, до яких додав копії первинних документів, що підтверджують правомірність складення розрахунку коригування № 1 від 17.08.2020, реєстрацію якого зупинено, а саме:

1) Договір № 04/2020 поставки зерна врожаю 2020 року від 30.04.2020, укладений між ТОВ "Кузьминецьке Л" та ТОВ "ГраноТрейд";

2) Додатку угоду № 1 від 10.08.2020 до Договору № 04/2020 поставки зерна врожаю 2020 року від 30.04.2020, укладену між ТОВ "Кузьминецьке Л" та ТОВ "ГраноТрейд";

3) рішення учасника ТОВ "Кузьминецьке Л" від 28.04.2020 про укладення договору поставки зерна врожаю 2020 року з ТОВ "ГраноТрейд" та про надання всіх необхідних повноважень ОСОБА_1 на укладення зазначеного договору;

4) платіжне доручення № 146 від 17.08.2020 на суму 2040000,00 грн з призначенням платежу: повернення коштів за невідвантажену продукцію згідно з Договором № 04/2020 від 30.04.2020;

5) виписку з особового рахунку ТОВ "Кузьминецьке Л" в ПАТ АБ "Укргазбанк" за 30.04.2020;

6) виписку з особового рахунку ТОВ "Кузьминецьке Л" в ПАТ АБ "Укргазбанк" за 17.08.2020;

7) податкову накладну № 2 від 30.04.2020 на суму ПДВ 340000,00 грн;

8) довіреність від 28.04.2020 на уповноваження ОСОБА_1 .

Разом з тим 31.08.2020 відповідач 1 прийняв рішення за № 1880444/43236861 про відмову у реєстрації розрахунку коригування ТОВ "Кузьминецьке Л" № 1 від 17.08.2020 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись з вказаним рішенням, 23.08.2020 позивач звернувся зі скаргою до відповідача 2.

Рішенням за № 49281/43236861/2 від 09.09.2020 відповідач 2 залишив скаргу позивача без задоволення, а рішення відповідача 1 про відмову у реєстрацію ПН/РК - без змін.

Позивач вважає вказані рішення протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування № 1 від 17.08.2020 до податкової накладеної позивача № 2 від 30.04.2020 стало те, що розрахунок коригування відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію цього розрахунку, Критерії ризиковості здійснення операцій визначалися додатком 3 до Порядку № 1165 та листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 за № 1962/99-99-29-1-01 (далі - Лист ДФС України від 07.08.2019).

Так, пунктом 5 додатку 3 до Порядку № 1165 до ознак ризиковості здійснення операцій віднесено перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Крім того, підпунктом 2.1 пункту 2 листа ДФС України від 07.08.2019 визначено, що операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Отже, підпункт 2.1 пункту 2 Листа ДФС України від 07.08.2019 та пункт 5 Додатку № 3 до Порядку № 1165 містять одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Змістовний аналіз підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, що вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Проте відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 5 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Як встановлено судом під час розгляду справи, контролюючий орган не навів належного обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється), що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування від 26.08.2020 не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165, в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку № 1165.

Водночас суд зауважує, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом з тим пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як видно з матеріалів справи, для реєстрації розрахунку коригування № 1 від 17.08.2020 у ЄРПН та на виконання вимог контролюючого органу позивач надав відповідачу 1 пояснення та усі наявні в нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування в реєстрації.

Так, до своїх письмових пояснень за вих. № 36 від 26.07.2020, які є детальними та в повному обсязі описують факт здійснення спірної господарської операції, позивач додав копії первинних документів на підтвердження правомірності складення розрахунку коригування, реєстрацію якого було зупинено, в тому числі копії платіжних доручень та виписок з особових рахунків. Перелік копій первинних документів наведено вище.

При цьому аналіз таких документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування № 1 від 17.08.2020 у ЄРПН.

Більше того, як встановлено судом, позивач надав відповідачу 1 розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків, які підтверджуються як факт отримання 30.04.2020 авансового платежу від покупця в розмірі 2040000,00 грн, так і факт його повернення 17.08.2020 на виконання умов Додаткової угоди № 1 від 10.08.2020.

Отже, посилання контролюючого органу у рішенні, що оскаржується, на ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, на підставі яких було складено розрахунок коригування, реєстрацію якого зупинено, та необхідних документів, що й стало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, суд визнає безпідставними, адже такі повністю спростовуються матеріалами справи.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, суд доходить висновку, що у відповідача не було достатніх підстав для відмови у реєстрації вищезазначеного розрахунку коригування.

Разом з тим суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірний розрахунок коригування, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і такими, що підлягає скасуванню рішення відповідача 1 від 31.08.2020 № 1880444/43236861 про відмову у реєстрації розрахунку коригування ТОВ "Кузьминецьке Л" № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020. Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 2 вчинити дії з реєстраціївказаного розрахунку в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення обов`язку з реєстрації розрахунку коригування ТОВ "Кузьминецьке Л" № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020 на ДПС України, тобто відповідача 2.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Поряд з цим, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача 2 від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 про залишення скарги позивача без задоволення.

Так, відповідно до пп. 56.1-56.2 п. 56 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішенням спору.

Окрім того, за правилами, визначеними пунктом 56.23 статті 56 ПК України, оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Змістовний аналіз наведених норм дає змогу зробити висновок, що податковим законом передбачено право платника податків на оскарження рішення контролюючого органу, в тому числі про відмову у реєстрації ПК/РК у ЄРПН в адміністративному або судовому порядку. Використання адміністративного порядку оскарження рішення контролюючого органу, у випадку задоволення скарги платника податків, виключає необхідність судового оскарження. Водночас звернення платника податків до суду виключає можливість процедури адміністративного оскарження. В будь-якому випадку, необхідно враховувати, що обидва альтернативних способи оскарження стосуються саме рішень контролюючого органу, якими, на думку платника податків, порушуються його права та законні інтереси.

Отже, скасування в судовому порядку рішення відповідача 2 від 09.09.2020 № 49281/43236861/2 про залишення скарги позивача без задоволення не матиме жодних правових наслідків для позивача та не відновлюватиме його права та інтереси, які були порушенні саме рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, тобто рішенням відповідача 1 від 31.08.2020 за № 1880444/43236861. Тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" , заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 31.08.2020 за № 1880444/43236861 та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати розрахунок коригування позивача № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою його подання. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Суд зауважує, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" та виходячи з правової природи заявлених позовних вимог, при зверненні до адміністративного суду з цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 4204,00 грн (2102,00 грн х 2), тобто як за дві позовні вимоги немайнового характеру: 1) про скасування рішення відповідача 1 від 31.08.2020 та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН/РК у ЄРПН та 2) про скасування рішення відповідача 2 від 09.09.2020.

Втім, відповідно до платіжного доручення № 169 від 02.10.2020 позивач сплатив судовий збір в розмірі 5100,00 грн.

Таким чином, позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та переплатив 896,00 грн. Однак з власної ініціативи суд не може вирішити питання про повернення позивачу вказаної суми, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України переплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду тільки на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову (фактично задоволено лише одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про скасування рішення відповідача 1 від 31.08.2020 та зобов`язання відповідача 2 зареєструвати ПН/РК у ЄРПН), на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2102,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну), одночасно роз`яснивший йому право на подання до суду клопотання про повернення переплаченої суми судового збору в розмірі 896,00 грн.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 31.08.2020 за № 1880444/43236861 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" № 1 від 17.08.2020 до податкової накладної № 2 від 30.04.2020 датою його подання на реєстрацію.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" судовий збір в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" судовий збір в розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п`ятдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Роз`яснити позивачу право на подання до суду клопотання про повернення переплаченої суми судового збору в розмірі 896,00 грн (вісімсот дев`яносто шість гривень нуль копійок) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Кузьминецьке Л" (код ЄДРПОУ 43236861, місцезнаходження: вул. Слободи, 11, с. Кузьминці, Гайсинський район, Вінницька область, 23712);

2) відповідач 1: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100);

3) відповідач 2: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).

Повне судове рішення складено 18.01.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович