Ухвала

від 19.01.2021 по справі 520/1079/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 520/1079/2020

адміністративне провадження № К/9901/36808/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М. , перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 520/1079/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гроут до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

31 грудня 2020 до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 520/1079/2020, предметом розгляду якої є три акти індивідуальної дії, а саме, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21 грудня 2019 року:

№ 00000720517, яким ТОВ Гроут збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 5011093,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 3340729,00 грн та за штрафними санкціями 1670364,50 грн;

- № 00000730517, яким ТОВ Гроут збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1158552,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 926842,00 грн та за штрафними санкціями 231710,50 грн;

- № 00000740517 щодо визначення у ТОВ Гроут суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2018 з податку на додану вартість в сумі 71417,00 грн.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року, позов задоволено.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині перші статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Верховний Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

У касаційній скарзі скаржник в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, а саме: пункти 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 813/4703/13-а, від 30 січня 2020 року у справі № 814/1145/18, без зазначення застосування яких саме норм права у цих постановах не враховані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі у розрізі кожного податкового повідомлення-рішення та у чому полягає подібність правовідносин (наявність ознак відмінних від інших) в зазначених справах.

Разом із тим, скаржник не обґрунтовує у чому саме полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати. Відповідач уважає, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, без надання оцінки кожному окремому доказу та їх сукупності.

Суд уважає безпідставним посилання відповідача на висновки викладені в постанові Верховного Суду, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі у наведеному скаржником судовому рішенні суду касаційної інстанції, свідчать про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Подібність правовідносин між цією справою та наведеними в касаційній скарзі скаржник не доводить.

Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суди попередніх інстанцій неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

На обґрунтування визначеної підстави скаржник виклав обставини справи, норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Посилання касатора на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

У цілому його доводи зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а доводи касаційної скарги щодо неврахування судами зазначених постанов зводяться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, що не є належним обґрунтуванням наведених скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення - пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Окрім цього, тотожність застосування норми (норм) права у подібних правовідносинах скаржником не доведена.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Водночас, податковий орган зазначаючи пункт перший частини четвертої статті 328 КАС України та постанови Верховного Суду не обґрунтовує які саме висновки щодо застосування норм права не були враховані при прийнятті судових рішень.

При цьому, у касаційній скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави щодо кожного податкового повідомлення-рішення .

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Посилання на постанову Верховного Суду в частині надання правової оцінки доводам контролюючого органу не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 520/1079/2020.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Суд визнає недоведене відповідачем посилання на наявність підстав для скасування судових рішень відповідно до пункту 1 частини третьої статті 353 КАС України.

Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом (судами) при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року у справі № 520/1079/2020 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Яковенко