18.01.2021
Справа № 482/2188/20
Номер провадження 2-а/482/1/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2021 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Демінської О.І., секретар судового засідання Єфімова О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
18.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в остаточній редакції до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 року за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У обґрунтування позову зазначив, що 28.10.2020 року на автомобільній дорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі, на 124 км (с. Красне) інспектором взводу 1 роти 1Б УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Літошом Дмитром Юрійовичем було винесено постанову серії ДПО18 №591409, про накладення адміністративного стягнення, по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Зазначеною постановою було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень на ОСОБА_1 .
Відповідно до змісту постанови водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF CF 85.410, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3E, номерний знак НОМЕР_2 , перевозив вантаж (кукурудзу) з напівпричепом, який мав фактичну вагу 42500 кг., навантаження на вісь 12200 кг, при цьому не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми, чим порушив п.п. 22.5 ПДР України.
Відповідач кваліфікував вищевикладені обставини як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, і виніс постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн.
Позивач пославшись на протиправність постанови, невідповідність її вимогам діючого законодавства, просить про скасування постанови, закриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 04 січня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 р. про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу, якому копію позову з додатками та ухвалу суду про відкриття провадження у справі було негайно направлено як на електронну пошту, так і засобами поштового зв`язку (отримано відповідачем 11.01.2021 р.) було роз`яснено право подати до суду відзив на позовну заяву негайно та всі докази по справі, проте відповідач правом на подачу до суду відзиву не скористався.
Сторони в судове засідання не викликалися.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч.4 ст.229 КАС України.
Таким чином, на підставі ст.205 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно з дослідженими судом матеріалами, встановлено, що 28.10.2020 року на автомобільній дорозі Київ-Чернігів-Н.Ярловичі, на км 124 (с. Красне) інспектором взводу 1 роти 1Б УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Літошом Дмитром Юрійовичем було винесено постанову серії ДПО18 №591409 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. ОСОБА_1 бу визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.
Відповідно до змісту постанови, 28.10.2020 року о 15 годині 16 хвилин автомобільній дорозі Київ-Чернігів-Н.Ярловичі, км 124 (с. Красне), ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF CF 85.410, номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3E, номерний знак НОМЕР_2 , перевозив вантаж (кукурудзу) з напівпричепом, який мав фактичну вагу 42500 кг., навантаження на вісь 12200 кг, при цьому не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми, чим порушив п. п. 22.5 ПДР України.
Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності також вказано і дані щодо фактичної ваги в розмірі 42500 кг. керованого позивачем транспортного засобу, навантаження на вісь якого склала 12200 кг, зазначені в в талоні зважування від 28.10.2020 р.
Відомості щодо існування будь-яких інших документів, що були досліджені працівником поліції під час прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні як в матеріалах справи, так і оскарженій до суду постанові.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 №1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Нормами ст. 280 КупАП визначено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. п. 20, 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справлення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Затверджений Кабінетом Міністрів України від 27.06.2007 року № 879. У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту. У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту. Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування діє протягом усього маршруту. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.
Великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, подальший рух якого заборонено, розміщується на стоянці в межах стаціонарного пункту із застосуванням технічних засобів, що унеможливлюють подальший рух. Про кожний такий випадок працівник (інспектор-оператор) пункту габаритно-вагового контролю негайно складає акт і повідомляє регіональну службу Укравтодору та відповідний підрозділ МВС. Порядок застосування технічних засобів, що унеможливлюють подальший рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, та форма акта про порушення правил проїзду такого транспортного засобу затверджуються спільним наказом Укравтодору і МВС. У разі виявлення порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів у межах пересувного пункту такий транспортний засіб супроводжується до найближчого стаціонарного пункту або до спеціально відведених місць патрульним автомобілем відповідного підрозділу МВС. Рух зазначеного транспортного засобу дозволяється після отримання дозволу на рух.
Як з`ясовано судом під час розгляду справи, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП, за перевищення навантаження, передбаченого п. 22.5 Правил ПДР України.
Відомості про існування акту за наслідками габаритно-вагового контролю транспортного засобу, яким керував позивач, про порушення правил проїзду такого транспортного засобу, в матеріалах справи відсутні. Суду вони не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КупАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю від 11 вересня 2019 року № 54-IX, який набрав чинності 25.09.2019 року, статтю 132-1 КупАП доповнено частиною другою та приміткою.
Так, частина друга статті 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Відповідно до примітки до ст. 132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно до приписів частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У оскаржуваній постанові інспектор зазначив, що ОСОБА_1 перевозив вантаж (кукурудзу) з напівпричепом, який мав фактичну вагу 42500 кг., навантажання на ось 12200 кг, при цьому не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми, чим порушив п.п. 22.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 132-1 КупАП.
Тобто, в вину позивача ставиться вчинення правопорушень, пов`язаних з перевищенням габаритних та великовагових параметрів транспортного засобу.
Однак, відповідно до Примітки до ст. 132-1 КУпАП, в редакції станом на 28.10.2020 року, тобто на дату винесення постанови, дія частини першої цієї статті не поширювалась на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.
Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті розяснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а тому скасовує оскаржувану постанову як неправомірну, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В матеріалах справи, міститься квитанція № 74 від 29.12.2020 року, що підтверджує факт сплати позивачем по справі судового збору в загальному розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Оскільки судом задоволено позовну заяву, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 шляхом стягнення 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 121, 139, 243-244, 246, 254, 258, 268, 278, 279, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 року, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 року, винесену інспектором взводу 1 роти 1Б УПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Літош Дмитром Юрійовичем по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КупАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КупАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.І. Демінська
Рішення складено 18 січня 2021 року
Суд | Новоодеський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2021 |
Оприлюднено | 20.01.2021 |
Номер документу | 94246021 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Новоодеський районний суд Миколаївської області
Демінська О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні