Постанова

від 24.03.2021 по справі 482/2188/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 482/2188/20 Головуючий в 1 інстанції: Демінська О.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Зуєва Л.Є.,

- Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Новоодеського районного суду Миколаївського області від 18 січня 2021 року, прийняте у складі суду суддею Демінська О.І. в місті Нова Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - Відповідач, Департамент), в якому просив суд:

- скасувати постанову серії ДПО18 № 591409 від 28.10.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором взводу № 1 роти 1 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Літош Дмитром Юрійовичем за ч. 1 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити провадження у справі.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та безпідставною, оскільки він правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП не вчиняв, винним себе не вважає. Разом з тим вказує, що під час винесення оскаржуваної постанови Відповідачем не враховано зміни до ст. 132-1 КУпАП, які були внесені у 2019 році, згідно яких у поліцейських відсутні повноваження на складення відносно водіїв протоколів про адміністративні правопорушення за перевищення вагових параметрів та ці повноваження передано Укртрансбезпеці. Також Відповідач не врахував, що талон зважування не є тим документом, який відносить транспортний засіб до великовагового та на підставі якого працівник поліції міг би скласти відносно водія Постанову, навіть якщо б у нього були повноваження. В іншому випадку склавши на підставі зазначеного документу постанову Відповідач перевищив надані йому повноваження, оскільки самостійно визначив транспортний засіб великоваговим. Очевидно, що законодавство не дає йому такого права, оскільки повноваження на віднесення того чи іншого транспортного засобу до великовагових належать виключно Укртрансбезпеці. За таких обставин, на переконання Позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївського області від 18 січня 2021 року по справі № 482/1094/20 адміністративний позов задоволено; скасовано постанову серії ДПО18 №591409 від 28.10.2020 року, винесену інспектором взводу № 1 роти 1 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Літош Д.Ю. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП; закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 420, 40 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його повністю та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки є наявні розбіжності щодо обставин справи, застосування судом першої інстанції положень пунктів порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879, які були виключені ще у 2010 році, належним чином не досліджено доказів по справі і як наслідок прийняття необґрунтованого рішення.

Апелянт звертає увагу на те, що відповідальність встановлена саме за перевищення вагових параметрів хоч на одну вісь (будь-яку), що спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у по справі № 803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції не належним чином дослідив докази по справі, а саме оскаржувану постанову, оскільки не звернув увагу, що Позивача притягнуто до відповідальності саме за те, що він не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів вагові, або габаритні параметри яких перевищують норми.

Крім того, сторона вказує, що суд першої інстанції не визначивши належних сторін по справі прийшов до помилкового висновку, що Відповідачем доказів на спростування доводів Позивача, які б вказували на правомірність дій поліцейського при винесенні постанови 28.10.2020 року суду не надано, а тому названі обставини позбавили суд першої інстанції повно та всебічно розглянути справу в сукупності всіх наявних доказів та однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Разом з тим, Департамент акцентує увагу на тому, що доказом того, що транспортний засіб, яким керував Позивач, належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідні документи, які видають посадові особи Укртрансінспекції, а саме: довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів. Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17.01.2019 року по справі № 539/655/17. Однак, вищезазначені документи не були надані в суд першої інстанції, оскільки були відсутні у Відповідача на момент розгляду справи в суді, а тому вважаємо, що апеляційна інстанція вправі дослідити нові докази, які повністю спростовують висновки суду першої інстанції. Вказані документи знаходяться в Укртрасбезпеці і у водія, а поліцейським не надаються, разом з тим, на їх основі видається талон зважування, який є належним та достатнім доказом, що транспортний засіб є великоваговим (у зв`язку із чим він повинен мати дозвіл на перевезення), оскільки у ньому містяться відомості, щодо результатів здійснення ГВК із зазначенням часу і місця його проведення.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав до П`ятого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 591409 від 28.10.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 28 жовтня 202 року о 15:16 годині на автомобільній дорозі Київ-Чернігів-Н.Ярловичі, км 124 (с. Красне), водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF CF 85.410, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом SCHWARZMULLER SPA-3E, державний номер НОМЕР_2 , та перевозив вантаж кукурудзу , мав фактичну вагу 42500 кг., навантаження на вісь 12200 кг, що підтверджується замірами Укртрасбезпеки, талон № 13289, та при цьому не мав при собі дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, чим порушив п. п. 22.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові також зазначено, що додається талон заміру Укртрасбезпеки за № 13289 (а.с. 44).

Не погодившись із вказаною постановою про адміністративне правопорушення, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.

Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, оскільки досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення Позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова Відповідачем прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 КУпАП встановлено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як вбачається з ст. 6 Закону України Про Національну поліцію , поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію ).

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху (ч. 5 ст. 14 Закону України Про дорожній рух ).

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями) (далі - ПДР).

Пунктом 1.1. ПДР передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Разом з тим, порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 132-1 КУпАП).

За приписами ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух обумовлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5. ПДР регламентовано, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП, а саме, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, викладені в Правилах проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30).

Пунктом 2 Правил № 30 встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил № 30 зазначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Абзацом 24 пункту 1.10. ПДР передбачено, що габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затверджений Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 жовтня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) регламентовано, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) визначено, що контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. (пункт 15 Порядку № 879).

Пунктами 16, 16 1 , 18 та 20 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 5 Порядку № 1007/1207 встановлено, що працівники відповідних підрозділів МВС під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- здійснюють зупинку транспортних засобів для проведення габаритно-вагового контролю у випадках, передбачених підпунктом 6 пункту 4 цього Порядку, з дотриманням Правил дорожнього руху;

- здійснюють перевірку у водія великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформленого та виданого в установленому законодавством порядку. У разі відсутності такого дозволу вживають заходів щодо проходження габаритно-вагового контролю таким транспортним засобом;

- у разі виявлення порушень правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, у тому числі за результатами здійснення їх габаритно-вагового контролю, вживають заходів реагування, передбачених КУпАП та іншими законодавчими актами .

Разом з тим, підпунктами 4-8 пункту 4 Порядку № 1007/1207 передбачено, що посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:

- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;

- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю;

- у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС;

- у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю;

- реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів;

Пунктом 2.4 2 . ПДР визначено, що у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Пунктом 25 Порядку № 879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Пунктом 6 Порядку № 879 регламентовано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

З системного аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється виключно у встановленому законом порядку Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції, за результатами якого водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.

Доказом того, що транспортний засіб, яким керував Позивач, належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: Акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, Акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 17 січня 2019 року по справі № 539/655/17.

Так, Відповідачем до апеляційної скарги було додано копії наступних документів: Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0005463 від 28.10.2020 року (а.с. 85), Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 050471 від 28.10.2020 року (а.с. 84), Розрахунку плати за проїзд до Акту № 0005463 від 28.10.2020 року (а.с. 86). Вказані документи підписані посадовити особами Укртрансбезпеки та скріплені печаткою.

Дослідивши зазначені документи колегією суддів встановлено, що вони є належним підтвердженням того, що транспортний засіб, яким керував Позивач, належить до категорії великогабаритних, оскільки його максимальна маса/осьова маса перевищила параметри, зазначені у пункті 22.5 ПДР. Так, із вказаних документів вбачається, що Позивач перевозив вантаж з фактичною масою 42 500 кг., який перевищував навантаження на одиночну вісь, а саме 12 200 кг, при допустимих параметрах - 11 000 кг, що підтверджується замірами Укртрансбезпеки № 13289 від 28.10.2020 року.

Колегія суддів наголошує на тому, що вказані заміри Укртрансбезпеки були зазначені в оскаржуваній постанові серії ДПО18 № 591409 від 28.10.2020 року по справі про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності на порушення вимог п.п. 22.5 ПДР. У зв`язку з чим вищевказані документи Укртрансбезпеки, які були долучені Відповідачем до апеляційної скарги, є лише підтвердженням інформації, зазначеної в оскаржуваній постанові.

Доказів, які можуть спростувати вказані факти матеріали справи не містять.

Разом з тим, колегія суддів вказує про те, що до повноважень Патрульної поліції не входить перевіряти роботу працівників Укртрасбезпеки.

Так, колегія суддів приймає до уваги доводи скаржника про те, що вищезазначені документи не могли бути надані ним в суд першої інстанції, оскільки були відсутні у Відповідача на момент розгляду справи.

Колегія суддів вказує на відсутність доказів наявності у Позивача під час здійснення Відповідачем контролю Дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові, або габаритні параметри яких перевищують нормативні, що є порушенням п. 22.5 ПДР, за яке передбачена відповідальність визначена ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Аналіз наведеного в сукупності дає підстави для висновку, що оскаржувана постанова серії ДПО18 № 591409 від 28.10.2020 року по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною, що є наслідком для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 ..

Статтею 317 КАС України встановлено, що підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, судом попередньої інстанції при винесенні вказаного рішення порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, керуючись п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

За таких обставин, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 243, 250, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Новоодеського районного суду Миколаївського області від 18 січня 2021 року по справі № 482/2188/20 - задовольнити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївського області від 18 січня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддів: Л.Є. Зуєва

Суддя: О.О. Кравець