Рішення

від 17.12.2020 по справі 607/22037/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2020 Справа №607/22037/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицака Р. М.

за участю секретаря с/з Бігун О.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комплекс Андріївський про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів в державному реєстрі прав власності, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комплекс Андріївський про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів в державному реєстрі прав власності, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2017 року укладеного між нею та ПАТ КУА Національний резерв за нею 24 листопада 2017 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_4 є власником сусідньої квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2017 року укладеного між нею та ПАТ КУА Національний резерв , яка складається з двох житлових кімнат, житловою площею 36,2 кв.м, загальною площею 72,2 кв.м. У липні 2019 року їй стало відомо, що ОСОБА_4 самовільно без погодження з іншими співвласниками квартир (приміщень) у вказаному будинку АДРЕСА_3 зайняла нежитлове технічне приміщення, що призначене для побутового обслуговування мешканців будинку, яке знаходиться на технічному поверсі даного будинку в тому числі над її квартирою, та здійснює у ньому не лише ремонтні роботи, а й роботи щодо демонтажу теплоізоляційного та шумоізоляційного покриття, стяжки на технічному поверсі, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , вибиття отвору між квартирою АДРЕСА_2 та технічним поверхом в монолітно-бетонному перекритті без відповідних погоджень. Шум та зменшення звукоізоляційного та теплоізоляційного шару зумовили звернення до представника ОСОБА_4 щодо припинення вказаних робіт, оскільки тазі завдають шкоди, а також щодо звільнення вказаного технічного приміщення, яке належить усім співвласникам вказаного багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності. Однак, представник ОСОБА_4 відмовився врегулювати дане питання в позасудовому порядку. Після цього вона звернулася до відділу ДАБК з вимогою щодо перевірки законності дій ОСОБА_4 , проте остання на вимоги відділу не реагувала. Разом з тим 29 жовтня 2018 року державний реєстратор Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірний Ярослав Остапович прийняв рішення № 43726479 про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі заяви № 30829381, технічного паспорту та довідки № 214/18 від 17.10.2019 р., виданої ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області , згідно з якою констатовано долучення площ технічного поверху до квартири АДРЕСА_4 та що таке долучення начебто відповідає чинним нормам і правилам. Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що загальна площа двокімнатної квартири АДРЕСА_4 змінилась та збільшилася з 72, 2 кв.м до 170,1 кв.м.

Таким чином ОСОБА_4 всупереч вимогам закону щодо реалізації права спільної сумісної власності співвласниками квартир в багатоквартирному житловому будинку здійснила реєстрацію за собою права власності на приміщення загального користування яке є спільним майном власників квартир в тому числі порушивши своїми діями законі права та інтереси позивача як співвласника допоміжного приміщення. З огляду на викладене просить суд визнати за нею право спільної сумісної власності на нежитлове технічне приміщення площею 97, 9 м.кв., що призначене для побутового обслуговування мешканців будинку, яке знаходиться на технічному поверсі будинку АДРЕСА_3 ; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича № 43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480) на підставі заяви № 30829381, технічного паспорту та довідки № 214/18 від 17 жовтня 2019 року виданої ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області , щодо збільшення площі двокімнатної квартири АДРЕСА_5 з 72,2 кв. м. до 170,1 м.кв.; скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича № 43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480).

Ухвалою судді від 01 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Також ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року у даній справі вжито заходи забезпечення позову.

23 жовтня 2019 року від відповідача ОСОБА_4 в інтересах якої діє адвокат Авдєєнко В.В. на адресу суду надійшов відзив на позов у якому проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3 сторона відповідача заперечує та просить відмовити в повному обсязі з огляду на те, що позивачем належними, достатніми та допустимими доказами не підтверджено наявність в будинку АДРЕСА_3 технічного поверху, не надано доказів зайняття ОСОБА_4 приміщення технічного поверху площею 97,9 м кв. та доказів демонтажу ОСОБА_4 теплоізоляційного шумоізоляційного покриття, стяжки на технічному поверсі, вибиття отвору між квартирою АДРЕСА_2 та технічним поверхом без відповідних погоджень. Разом з цим позивачем не доведено, що спірне майно відповідача є майном багатоповерхового будинку, співвласником якого є позивач.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов.

Відповідач державний реєстратор Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірний Я.О. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комплекс Андріївський ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився попередньо надавши суду пояснення згідно яких у будинку АДРЕСА_3 наявний технічний поверх 20% частини якого знаходиться над квартирою ОСОБА_4 , решта над квартирою ОСОБА_3 . Технічний поверх слугує тамбором, де знаходяться комунікації необхідні для обслуговування багатоквартирного будинку та не призначений для проживання в ньому. Також мала місце руйнація стяжки вказаного приміщення здійснена ОСОБА_4 самовільно без погодження з ОСББ.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно акту готовності багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_6 від 24 липня 2017 року, сертифікату серії ІY №163172090643, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта від 28 липня 2017 року, акта приймання-передачі житлового комплексу (будинку) або його частини з балансу на баланс від 28 лютого 2018 року, будівництво житлового будинку АДРЕСА_3 закінчено у липні 2017 року, передано з балансу ПП Креатор-Буд на баланс ОСББ Комплекс Андріївський та останній має 128 квартир, 5 сходових кліток, 9-10 поверхів та інші технічні приміщення в тому числі: дахова котельня з технологічним обладнанням, електрощитові, водомірні вузли, санвузли загального користування торгового комплексу, місця загального користування будинку (холи, сходові, техпідпілля, горища).

На підставі договору купівлі-продажу укладеного 21 листопада 2017 року між Приватним акціонерним товариством Компанія з управління активами Національний резерв та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. за реєстровим №2424, остання є власником квартири АДРЕСА_1 яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 34,4 кв.м, загальною площею 67,6 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №105073460 від 24 листопада 2017 року за ОСОБА_3 21 листопада 2017 року зареєстровано право власності на вищевказану квартиру.

23 листопада 2017 року між Приватним акціонерним товариством Компанія з управління активами Національний резерв та ОСОБА_6 яка діє в інтересах ОСОБА_4 укладено договір купівлі продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. за реєстровим №2432, на підставі якого у власність ОСОБА_4 переходить квартира АДРЕСА_5 , яка складається з двох житлових кімнат житловою площею 36,2 кв.м, загальною площею 72,2 кв.м.

Також згідно договору позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №17П укладеного 03 листопада 2017 року між ПП Креатор-Буд (Позичкодавець) та ОСОБА_4 (Користувач) від імені якої діє ОСОБА_7 , позичкодавець передає, а користувач приймає в тимчасове та безоплатне користування нежиле приміщення за інвентарним номером №ССХХХ, площею 33,00 кв.м, що розташоване на технічному поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_7 (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2 Договору функціональне призначення нежилого приміщення - побутове обслуговування мешканців будинку. У цьому приміщенні категорично забороняється здійснювати переобладнання те перепланування, яке може призвести до порушення міцності або до руйнування несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, зокрема, але не виключно, порушення цілісності несучих конструкцій, а також забороняється об`єднувати приміщення по вертикалі, порушувати конструкцію підлоги приміщення під час користування ним, робити демонтаж міжповерхового перекриття, отворів в плитах перекриття між останнім житловим та технічним поверхом, демонтувати вентиляційні канали і коробки, віконні блоки, також в приміщенні забороняється проводити та підключати електро-, водо-, газопостачання.

Передача вказаного нежитлового приміщення оформлена актом прийому-передачів від 03 листопада 2017 року підписаного представником позичкодавця ПП Креатор-буд Лахита О.В. та представником користувача ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_7 .

Також аналогічні договора були укладені між ПП Креатор-буд та представником користувача ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_7 відносно інших нежилих приміщень, зокрема: договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №32П від 07 листопада 2017 року про передачу у безоплатне користування нежилого приміщення за інвентарним номером №ССХХХІ, площею 46,60 кв.м, що розташоване на технічному поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , 1 підїзд з відповідним актом прийому-передачіввід 07 листопада 2017 року; договір позички (безоплатного користування) нежитлового приміщення №16П від 03 листопада 2017 року про передачу у безоплатне користування нежилого приміщення за інвентарним номером №ССХХVІІІ, площею 17,70 кв.м, що розташоване на технічному поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_7 з відповідним актом прийому-передачі від 03 листопада 2017 року.

Як вбачається з плану технічного поверху у будинку АДРЕСА_3 на вказаному технічному поверсі розташовані: нежиле приміщення за інвентарним номером № ССХХVІІІ, площею 17,70 кв.м та нежиле приміщення за інвентарним номером №ССХХХ, площею 33,00 кв.м.

Згідно матеріалів реєстраційної справи на квартиру АДРЕСА_5 26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 23565480 щодо зміни площі нерухомого майна.

До заяви долучено довідку №214/18 видану ТзОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області 17 жовтня 2018 року згідно якої в результаті проведення поточної технічної інвентаризації квартири АДРЕСА_5 встановлено, що загальна площа квартири збільшилася на 97,9 кв.м і складає 170,1 кв.м, житлова площа зменшилася на 1,2 кв.м і складає 35,0 кв.м. проведене внутрішнє переобладнання не потребувало дозволу на виконання будівельних робіт та відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству.

Також в матеріалах реєстраційної справи міститься технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 виготовлений ТзОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області 17 жовтня 2018 року на замовлення ОСОБА_4 , з якого вбачається, що вказана квартира знаходиться на 9 поверсі, складається з двох кімнат житловою площею 35,0 кв.м та наявна мансарда у якій розміщено: коридор площею 17,7 кв.м, хол площею 23,4 кв.м, кладова площею 12,2 кв.м, веранда площею 44,6 кв.м., загальна площа квартири становить 170,1 кв.м.

Рішенням державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича №43726479 від 29 жовтня 2018 року на підставі вищевказаних документів внесено зміни до запису про право власності за номером 23565480 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1381622261101.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №180656674 від 08 серпня 2019 року за ОСОБА_4 23 листопада 2017 року зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 житловою площею 35,0 кв.м, загальною площею 170,1 кв.м (номер запису про право власності: 23565480).

07 серпня 2019 року ОСОБА_3 звернулася із заявою до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради з проханням провести перевірку законності дій власника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_4 , зокрема остання без погодження з відповідними органами та без належної документації демонтувала теплоізоляційне, шумоізоляційне покриття та стяжку на технічному поверсі, пробила отвір в монолітно-бетонному перекриті між квартирою АДРЕСА_2 та технічним поверхом, що призвело до виникнення тріщин у квартирі АДРЕСА_4 , а в подальшому до аварійних ситуацій.

У відповідь на вищевказане звернення 29 серпня 2019 року Відділом державного архітектурно-будівельного контролю надано відповідь №180/27 згідно якої працівниками відділу було здійснено неодноразові виїзди на об`єкт за адресою АДРЕСА_8 власником якої є ОСОБА_4 , проте дверей вказаної квартири ніхто не відчиняв, після чого ОСОБА_4 було залишено повідомлення щодо необхідності бути присутньою при проведені перевірки та з`явитися у відділ до 22 серпня 2019 року для складання матеріалів перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, на що остання не відреагувала.

30 серпня 2019 року комісією у складі голови ОСББ Комплекс Андріївський ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (мешканки квартири АДРЕСА_1 ), ОСОБА_8 (мешканки квартири АДРЕСА_9 ) складено акт про те, що за зверненням ОСОБА_3 про протиправні дії ОСОБА_4 (власниці квартири АДРЕСА_2 ) щодо демонтажу теплоізоляційного та шумоізоляційного покриття, стяжки на технічному поверсі та вибиття отвору в монолітно-бетонному перекриті встановлено, що зайти до вищевказаного технічного приміщення та квартири АДРЕСА_2 з метою їх обстеження не видалося можливим, оскільки двері у помешкання особи, які були в ньому відмовилися відчиняти, при цьому з квартири долунали механічні звуки, характерні для ремонтних робіт.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав здійснюється на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміни або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями п.4 та п.11 ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як зазначалося вище, право власності відповідача на квартиру зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 23 листопада 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Шонь Ю.М. за реєстровим №2432.

Зважаючи на те, що загальна площа об`єкта нерухомості збільшилася більш ніж на 97,9 кв.м., відповідач повинна була надати документ, що підтверджує набуття (зміну) прав на зазначену частину об`єкта, зокрема який би посвідчував право власності на приміщення, за рахунок площі якого збільшено площу квартири.

Однак, як вбачається з реєстраційної справи, серед документів наданих реєстратору для проведення державної реєстрації, немає жодних з них, які підтверджували б набуття права власності на ту частину об`єкта, на яку було збільшено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно загальну площу квартири.

Отже, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття оспорюваних рішень та внесення на підставі цих рішень записів про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, зважаючи на те, що заявниками не надано жодних документів, з яких видавалося б можливим встановити набуття (зміну) права власності, державний реєстратор (нотаріус) у відповідності до вимог статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень повинен був відмовити у державній реєстрації прав.

Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх власників.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи відповідач приєднала до своєї квартири приміщення технічного поверху, що є об`єктом спільної власності співвласників будинку, без отримання на це письмової згоди співвласників багатоквартирного будинку.

Технічний поверх - це поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, а також для влаштування нежитлових приміщень, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку.

Нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Приміщення технічні - приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, венткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо.

Відповідно до п. 55 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.

Відповідно до абзацу 5 п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

-документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

-документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

-технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;

-документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об`єднання таких об`єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Однак, незважаючи на те, що збільшення площі квартири АДРЕСА_5 відбулося шляхом об`єднання квартири із технічним приміщенням (на що необхідна письмова згода співвласників технічного приміщення), державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав за відсутності згоди співвласників будинку на проведення об`єднання майна, що перебуває у їхній спільній власності.

Відповідно до п.58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Разом з тим, державний реєстратор (нотаріус) здійснили реєстрацію прав на об`єкт з урахуванням площі збільшення за відсутності документа, що і вимагається чинним законодавством і засвідчує прийняття об`єкта в експлуатацію.

Вичерпний перелік будівельних робіт, що не належать до самочинного будівництва та не потребують введення в експлуатацію, міститься в п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженій Наказом № 127 від 24.05.2001 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України у редакції від 29.01.2013, чинній на момент проведення технічної інвентаризації квартири), а також встановлюється Переліком будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406.

При цьому будівельні роботи з будівництва прибудови у цьому переліку відсутні, отже, на проведення таких робіт необхідним є отримання дозволу та введення реконструйованого об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до положень ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Статтею 12 Закону України Про основи містобудування передбачено, що до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудівельної діяльності на їх території належить право затвердження місцевих правил забудови, внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства.

Згідно вказаної статті, рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №601 від 05.06.2013р. затверджено Порядок перепланування, переобладнання, реконструкції житлових та нежитлових приміщень, зміни їх функціонального призначення в м. Тернополі (із змінами та доповненнями). Порядок визначає механізм перепланування, переобладнання, реконструкції, зміни функціонального призначення житлових та нежитлових приміщень, переведення їх з житлового фонду міста або навпаки.

Відповідно до п. 1.4. Порядку до елементів перепланування жилих приміщень належить: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Відповіднодо розділу 7 Порядку який визначає порядок надання надання дозволу на перепланування, переобладнання квартир у будинках та житлових приміщень у гуртожитках встановлено, що виконання робіт по переплануванню, переобладнанню приміщень допускається за умови, якщо вони не викличуть порушення міцності будинку чи несучої спроможності його конструкцій.

Перепланування, переобладнання приміщень у житлових будинках з приєднанням технічних приміщень такого будинку не допускається.

Перепланування, переобладнання приміщень у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, без згоди (погодження) такого об`єднання не допускається та дозволяється проводити лише після отримання дозволу виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Проведення робіт без дозволу виконавчого комітету міської ради, вважається самовільним.

Для отримання дозволу на перепланування, переобладнання приміщень замовник звертається із заявою встановленої форми у Центр надання адміністративних послуг до якої додаються такі документи:

-копія правовстановлюючого документу на приміщення, його оренду чи найм;

-копія документу, що підтверджує погодження власника чи балансоутримувача будинку про наміри проведення перепланування чи переобладнання, згідно форми (Додаток №2). В разі, якщо балансоутримувачем будинку є його власник, такий документ не подається. У випадку наявності істотних заперечень власник будівлі чи балансоутримувач зобов`язаний в 5-ти денний термін інформувати про це управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології міської ради;

-копія паспорту, ідентифікаційного коду (для фізичних осіб), витягу чи виписки з Єдиного державного реєстру (для юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців);

-копія технічного паспорту (плану);

-робочий проект, виготовлений спеціалізованою проектною організацією (проектантом);

-висновки органів пожежного нагляду щодо можливості перепланування, переобладнання;

-згода на проведення таких робіт, згідно з розробленим робочим проектом, власників суміжних квартир будинку, у разі якщо їх інтереси можуть порушуватися при проведенні робіт, засвідчена уповноваженою особою балансоутримувача чи нотаріально;

-довідка про склад сім`ї (форма №3);

-довідка про відсутність заборгованості за надані житлово-комунальні послуги;

-копія договору на вивезення будівельного сміття під час проведення робіт;

-дозвіл на проведення робіт у пам`ятці місцевого значення, виданий уповноваженим органом з питань охорони культурної спадщини (в разі якщо будівля є пам`яткою архітектури).

Зважаючи на те, що відповідно до технічного паспорту та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа квартири змінилася, роботи щодо прибудови мансарди є переплануванням об`єкта, а тому вимагають отримання дозволу на проведення будівельних робіт.

З огляду на вище викладене, оскаржуване рішення державного реєстратора є незаконним, оскільки державну реєстрацію прав здійснено за відсутності документа, який засвідчує введення об`єкта в експлуатацію.

Позивач просить захистити власне право шляхом скасування рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича № 43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480) на підставі заяви № 30829381, технічного паспорту та довідки № 214/18 від 17 жовтня 2019 року виданої ТОВ Технічна інвентаризація нерухомості Тернопільської області , щодо збільшення площі двокімнатної квартири АДРЕСА_5 з 72,2 кв. м. до 170,1 м.кв. та скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича № 43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності іншої особи на майно яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного житлового будинку. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина друга статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №915/127/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 дійшла наступного висновку.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 травня 2018 року у справі № 826/4460/17, від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, від 05 червня 2018 року у справі № 804/20728/14, від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16, від 13 червня 2018 року у справах № 820/2675/17 та 803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Велика Палата Верховного Суду відступає від правових висновків, викладених у зазначених постановах, з огляду на такі причини.

Такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Таким чином суд наголошує, що спірні правовідносини є цивільно-правового характеру, й належним відповідачем у справі є ОСОБА_4 .

Проте саме по собі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича № 43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480) є актом індивідуальної дії, котрий був звернений до окремого суб`єкта та вичерпав свою дію 29 жовтня 2018 року. А тому неіснуючий акт, котрий вичерпав свою дію та припинився, не потребує окремого судового реагування та не підлягає до скасування, оскільки за визначенням є неіснуючим.

З огляду на наведене до скасування підлягають лише відповідні записи про державну реєстрацію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в даному випадку реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_4 вчинена з порушення вимог чинного законодавства за відсутності правових підстав для цього, а тому цивільне право позивача підлягає захисту шляхом: скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича №43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480).

Щодо вимог позивача про визнання за нею права спільної сумісної власності на нежитлове технічне приміщення призначене для побутового обслуговування мешканців будинку суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

За положеннями пункту 6 частини 1 статті 1 вищевказаного Закону від 14 травня 2015 року N 417-VIII, спільне майно багатоквартирного будинку- приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (ч.ч.1, 2 ст. 5 вищевказаногоЗакону від 14 травня 2015 року N 417-VIII).

Відповідно до частини 2 ст. 6 вищевказаного Закону від 14 травня 2015 року N 417-VIII, реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Відповідно до частини 1 ст. 9 вищезазначеного Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним (п. 1 ч. 2 ст. 10 вищевказаногоЗакону від 14 травня 2015 року N 417-VIII).

Згідно зі ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до приписів статей 368,369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою усіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, передача будь-якого допоміжного приміщення чи конструктивних елементів таких будинків (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, конструктивні елементи покрівлі вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень, сходові марші і т. ін.) у володіння і користування одного або декількох співвласників зачіпає інтереси інших мешканців будинку, оскільки призведе в подальшому до обмеження прав у користуванні інших співвласників.

Рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004 (справа N 1-2/2004) визначено, що відповідно до Конституції України всі суб`єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (її правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Статтею 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що: допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення); загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об`єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо); неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Враховуючи положення зазначеного вище закону та технічні характеристики будинку АДРЕСА_3 , спірна площа приміщення відповідача площею 97,9 кв.м., за своїм функціональним призначенням відносилось до технічних приміщень для обслуговування будинку, тобто є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, яке є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 2 ст. 10 ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду , власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Згідно із ЗУ Про житлово-комунальні послуги , допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Офіційне тлумачення положень п. 2 ст. 10 ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду наведено у рішенні Конституційного Суду від 02 березня 2004 року №4-рп/2004.

Так, у зазначеному рішенні визначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків.

Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Допоміжні приміщення, відповідно до п. 2 ст. 10 ЗУ Про приватизацію державного житлового фонду стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир.

Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

З огляду на вище викладене, враховуючи, те що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 їй безоплатно передано у спільну власність спірну частину допоміжного приміщення та визнання такого права в судовому порядку не є необхідним, оскільки таке прямо встановлене законом, тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Суд дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в даному випадку реєстрація права власності на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_4 вчинена з порушенням вимог чинного законодавства за відсутності правових підстав для цього, а тому цивільне право позивача підлягає захисту шляхом: скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича №43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480).

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 необхідно стягнути 768,40 гривень судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л ИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комплекс Андріївський про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів в державному реєстрі прав власності, визнання права спільної сумісної власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 на підставі рішення державного реєстратора Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірного Ярослава Остаповича №43726479 від 29 жовтня 2018 року про внесення змін до розділу про право власності ОСОБА_4 (номер запису про право власності 23565480).

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 768,40 гривень судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_10 .

Відповідач: ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_11 .

Відповідач: державний реєстратор Різдвянської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області Подвірний Ярослав Остапович, місцезнаходження: с. Різдвяни, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48178.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комплекс Андріївський , код ЄДРПОУ - 41722353, місцезнаходження: площа Героїв Євромайдану, 9/162, м. Тернопіль, 46008.

Повний текст рішення суду складено 28 грудня 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак