Ухвала

від 18.01.2021 по справі 2-1537/09

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 2-1537/09

Номер провадження 6/404/427/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Галагана О.В.,

при секретарі - Туровській О.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду міста Кропивницького заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Банк Демарк про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа по справі № 2-1537/09 за позовом ВАТ Банк Демарк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 року (згідно до штампу на поштовому конверті) до суду надійшла вище вказана заява ТОВ ФК Паріс , відповідно до якої просило:

- замінити стягувача у справі № 2-1537/09 Публічне акціонерне товариство Банк Демарк на на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , щодо виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.05.2009 року по цивільній справі № 2-1537/09 за позовом ВАТ Банк Демарк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

- поновити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс строк для повторного пред`явлення до виконання виконавчий документ - виконавчий лист, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда 15.09.2009 року на виконання рішення від 06.05.2009 року у справі № 2-1537/09.

На обґрунтування заяви зазначено, що 06.05.2009 року рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда у справі № 2-1537/09 позов ВАТ Банк Демарк задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 43909,78 грн. Рішення суду набрало законної сили у зв`язку з чим було видано виконавчі листи. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчих проваджень про стягнення з ФОП ОСОБА_1 інформація відсутня, щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 наявна інформація, що виконавче провадження № АСВП:42460403 відкрито 13.03.2014 року, стан виконавчого провадження завершено. 13.05.2019 року між ПАТ Банк Демарк та ТОВ Фінансова компанія Паріс укладено договір про відступлення права вимоги № 77-073 та договір відступлення права вимоги за договором поруки № 77-073/1, згідно з умовами яких право вимоги до позичальників за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором № 77-073 та договором поруки № 77-073/1, перейшло до ТОВ ФК Паріс .

Щодо поновлення строку для повторного пред`явлення виконавчого листа зазначає, що постановою про повернення виконавчого документа стягувану від 22.03.2017 року у ВП № 42460403 виконавчий лист було повернуто та вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено для виконання в строк до 22.03.2020 року. Згідно Акту приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів передані Банком до ТОВ ФК Паріс не були, що підтверджується відсутністю відповідного запису у зазначеному акті. Крім того, оскільки ПАТ Банк Демарк перебував на ліквідації та працівники банку не здійснювали жодних дій щодо повторного пред`явлення виконавчого документа для виконання, знаючи, що 29 січня 2020 року банк буде ліквідовано. Враховуючи неодноразове перенесення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб строків ліквідації банку Демарк , оригінал виконавчого документу був забутий і переданий новому кредиторі лише перед внесенням запису про державну реєстрацію припинення Банк Демарк . ТОВ ФК Паріс міг уникнути негативних наслідків, якби виконавчий лист банк Демарк , який отримав ще 21.04.2017 року, передав в термін обумовлений договором - 13 травня 2019 року, що є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку. Вважають, що відмова в поновленні строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тягне за собою фактичне невиконання рішення суду.

Представник заявника в третьому пункті прохальної частини просив розглянути заяву без участі заявника в судовому засіданні.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про дату, час та місце розгляду заяви належним чином.

Відповідно до положень абз. 2 ч. 3 ст. 442ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи положення вище вказаної статті суд вважає доцільним розгляд вище вказаної заяви провести без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява в частині заміни сторони виконавчого провадження підлягає задоволенню, а в частині поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.05.2009 року позов відкритого акціонерного товариства Банк Демарк до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь відкритого акціонерного товариства Банк Демарк 43909 грн. 78 коп. заборгованості за кредитним договором, 439 грн. 10 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - солідарно.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.07.2009 року виправлено описку в рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.05.2009 року у справі за позовом ВАТ Банк Демарк до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення коштів, зазначивши в резолютивній частині рішення Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .

Рішення суду набрало законної сили, у зв`язку із чим було видано виконавчі листи.

13.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством Банк Демарк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 77-073, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 77-073 від 15.04.2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс .

За додатком № 1 до Договору № 77-073 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 13.05.2019 року, який є реєстром договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами - ФОП ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 77-073 від 15.04.2008 року, ОСОБА_2 є боржником за договором поруки № 77-073/1 від 15.04.2008 року.

13.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством Банк Демарк та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс укладено Договір про відступлення права вимоги за договором поруки № 77-073/1, відповідно до якого право грошової вимоги за договором поруки № 77-073/1 від 15.04.2008 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс .

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України Про виконавче провадження , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, Закону України Про виконавче провадження заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України Про виконавче провадження .

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, справа № 761/14076/14-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ТОВ Фінансова компанія Паріс набуло прав кредитора до боржника, а відтак вимоги заявника в цій частині є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимог заявника про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого листа до виконання з незалежних від ТОВ Фінансова компанія Паріс причин, слід зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі Шмалько проти України ).

У статті 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, якщо інше не передбачено законом.

Національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України Про виконавче провадження стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Постановою старшого державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Покладовою Т.В. від 22.03.2017 року виконавчий лист № 2-1537/09 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ Банк Демарк заборгованості в сумі 43909,78 грн., судового збору в сумі 439,10 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 44378,88 грн. - повернуто стягувачу. Виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 22.03.2020 року.

Представник ТОВ ФК Паріс на поважність причин пропуску строку у заяві посилався як на поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання перебування ПАТ Банк Демарк у процедурі ліквідації, та на те, що оригінали виконавчих листів банком було отримано лише в січні 2020 року.

Таким чином, впродовж тривалого часу стягувач байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків, як сторони виконавчого провадження, у період строку, протягом якого державна виконавча служба повинна була виконати судове рішення, ними не вчинено жодних дій щодо повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, та те, що встановлений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання був перерваний, закінчився 22.03.2020, а заявник звернувся до суду вже після його спливу, доказів поважності пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання суду не надано, суд приходить до висновку, що заява в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає.

Керуючись п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, ст. ст. 12, 81, 258, 260-261, 353, 433, 442, 512, 514 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Банк Демарк про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа по справі № 2-1537/09 за позовом ВАТ Банк Демарк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Замінити стягувача, Публічне акціонерне товариство Банк Демарк , (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код ЄДРПОУ: 19357516) на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77а, код ЄДРПОУ 38962392) у справі № 2-1537/09 за позовом ВАТ Банк Демарк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Паріс , заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство Банк Демарк в частині поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі № 2-1537/09 за позовом ВАТ Банк Демарк до ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду або через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган