Ухвала

від 12.01.2021 по справі 909/333/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/333/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2021 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) б/н від 09.12.2020 (вх.№19389/20 від 14.12.2020) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп"

до відповідача: Комунального підприємства "Міськсвітло"

про стягнення коштів в сумі 153952,25 грн.

Представники сторін та Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) у судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із скаргою вх. №19389/20 на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в обгрунтування якої зазначило, що заступник начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольга Степанівна не вчинила належних, повних та об`єктивних виконавчих дій у строки та в порядку, визначеному п. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу № 643 від 29 червня 2016 у справі № 909/333/16.

Скаржник стверджує, що з огляду на бездіяльність державного виконавця, виконавчі дії проводилися з порушенням ст. 18, 19, 26, 52, 53, 54, 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо термінів здійснення виконавчого провадження, вжиття заходів примусового виконання рішення, своєчасності та повноти вчинення виконавчих дій, звернення стягнення на майно боржника.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" в поданій скарзі просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Лисенчук Ольги Степанівни щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016; - зобов`язати заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Лисенчук Ольгу Степанівну усунути допущені порушення та вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016;

- стягнути з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.12.2020 та запропоновано Державному виконавцю Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ользі Степанівні подати суду відзив на скаргу; копію відзиву направити учасникам справи, докази чого подати суду. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено Господарському суду Полтавської області забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання по даній справі.

24.12.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" в судове засідання в режимі відеоконференції не з`явився; про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду останнього був повідомлений належним чином.

24.12.2020, Державний виконавець Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольга Степанівна в судовому засіданні надала суду відзив на скаргу (том 2, а.с. 167-168). Проти вимог скарги категорично заперечила та просить суд у задоволенні останньої відмовити, вказуючи на здійснення державним виконавцем дій передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016. При цьому, просить суд відкласти розгляд скарги з метою надання документальних доказів на підтвердження обставин зазначених у відзиві.

24.12.2020, суд постановив ухвалу про відкладення розгляду скарги на 12.01.2021.

12.01.2020, від Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до суду надійшло доповнення до відзиву на скаргу в якому заступник начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольга Степанівна зазначає, що станом на 12.01.2021, борг по даному виконавчому провадженню становить 77832, 78 грн (загальна сума боргу 156261, 53 грн); просить суд скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" залишити без задоволення та здійснювати розгляд останньої без участі представника органу виконання рішення.

Суд звертає увагу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що копії письмових доказів, які подаються до суду, слід оформлювати відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. Натомість, додані до доповнення до відзиву документи не відповідають вищевказаним вимогам, оскільки копії останніх взагалі не засвідчені.

Представники скаржника (позивача, стягувача) та боржника (відповідача) у судове засідання не з`явилися, жодних клопотань та заяв від останніх до суду не надходило; про дату, час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

За змістом ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді скарги.

31.05.2016 Господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" та стягнуто з комунального підприємства "Міськсвітло" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" кошти у сумі 153952,25 грн, з яких: 89913,72 грн - заборгованість з оплати отриманого у власність товару, 34302,62 грн - інфляційні витрати, 24630,01 грн - 3% річних, 5105,90 грн - пеня та судовий збір в розмірі 2309,90 грн.

На примусове виконання рішення видано наказ № 643 від 29.06.2016.

Державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Дзундза Т.Я. винесено постанову від 04.10.2016 ВП № 52526018 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 у даній справі.

В пункті 2 вказаної постанови державний виконавець встановив боржнику семиденний строк з дня винесення цієї постанови для добровільного виконання рішення суду.

19.10.2016 винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено для виконання у банківські установи.

16.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В цей же день накладено арешт у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Комунальне підприємство "Міськсвітло" (боржник) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 31.05.2016 у справі. № 909/333/16 . Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.01.2017 у задоволенні вищевказаної заяви відмовлено.

05.07.2017 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" звернувся до Головного територіального управління юстиції у Івано-Франківській області із скаргою на бездіяльність начальника ВДВС Калуського МУЮ в Івано-Франківській області.

Згідно наявної в матеріалах справи відповіді в.о. начальника управління ДВС Александрової Л.О. № 04-20/1569 від 07.08.2017 (том 2, а.с. 100-101), проведеною перевіркою на вищевказану скаргу встановлено наступне.

- У Калуському міськрайонному відділі державної виконавчої служби з 04.10.2016 перебуває наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 про стягнення з комунального підприємства "Міськсвітло" на користь ТзОВ "Смарт лайт групп" заборгованості в сумі 153952,25 грн.

- 12.10.2016 державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, оскільки на виконанні перебувають кілька виконавчих проваджень відносно даного боржника.

- 19.10.2016 винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено для виконання у банківські установи. Згідно інформаційної довідки з Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.11.2016 у боржника відсутнє нерухоме майно.

- 16.11.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В цей же день накладено арешт у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

- 21.02.2017 направлено запит до Територіального регіонального сервісного центру № 2642 м. Калуш про наявність транспортних засобів зареєстрованих за КП "Місьсвітло".

- 10.03.2017 надійшла відповідь Територіального регіонального сервісного центру № 2642 м. Калуш про реєстрацію транспортного засобу, а саме: АЗЛК 21412, 1994 року.

- 14.03.2017 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника та направлено на виконання. Згідно Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05.07.2017 у боржника відсутнє нерухоме майно.

07.11.2016, 24.02.2017, 05.07.2017 державним виконавцем надіслано платіжні вимоги у банківські установи на безспірне списання коштів з арештованих рахунків КП "Міськсвітло". Кошти, які надійшли з арештованих рахунків боржника, розподілено у відповідності до ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження".

В поданій скарзі стягувачем також зазначено, що 07.11.2016, 24.02.2017, 05.07.2017, 21.06.2019 та 05.02.2020 до банківських установ направлені платіжні вимоги на безспірне списання коштів з арештованих рахунків К11 "Міськсвітло".

Згідно постанови про передачу виконавчого провадження ВП № 52526018 від 03.01.2020, наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 передано до Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в зв`язку з реорганізацією (том 2, а.с. 102-103).

З огляду на тривале невиконання рішення у справі № 909/333/17 адвокатом Александровою Д.С. було направлено скарги на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (том 2, а.с. 126-128) .

Директором Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надана відповідь, в якій зазначено, що з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця ТОВ "Смарт лайт групп" може звернутися із відповідною скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду (том 2, а.с. 129-130).

Адвокатом Александровою Д.С. направлено скарги до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

07.10.2020, тобто після направлення вищевказаної скарги, Калуським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) по виконавчому провадженню № 52526018 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2016 у справі № 909/333/16, на розрахунковий рахунок ТОВ "Смарт лайт групп" перераховано 21210,14 грн; залишок неоплаченої суми боргу по наказу № 643 становить 113203, 97 грн.

В матеріалах справи наявний адвокатський запит від 13.10.2020 року на ім`я начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби з вимогою про звернення до установ банків про розкриття банківської таємниці з наданням копій відповідей, а також накладенням арешту на кошти, які містяться на банківських рахунках підприємства-боржника, з наданням копій постанов про арешт коштів та копій платіжних вимог на примусове списання коштів з рахунків, які боржником відкрито (том 2, а.с. 141-143).

Також в матеріалах справи міститься відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області за підписом заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на вищевказаний запит в якій зазначено, що по даному виконавчому провадженню заступником начальника Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Лисенчук О.С. не вжито всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, чим порушено вимоги ст.ст. 13, 18, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не дотримано строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій, неналежно та не в повному обсязі здійснено перевірку майнового стану боржника. За результатами розгляду даного звернення, останній вказано на порушення та попереджено про обов`язковість використання всіх прав наданих державному виконавцю відповідно до закону і недопущення у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб (том 2, а.с. 131-132).

Норми права та мотиви, якими суд керувався при розгляді скарги.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 ГПК України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення Господарського суду Івано-франківської області від 31.05.2016 у справі № 909/333/16) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Також, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України згідно приписів ч. 1 ст. 18 ГПК України (чинна редакція).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню як Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV(далі - Закон № 606-XIV), так і Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VIII) - після 05.10.2016.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 30 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Таким чином, державний виконавець повинен був протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (тобто з 04.10.2016) провести виконавчі дії з виконання рішення.

05.10.2016 набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII), яким вказаний вище строк здійснення виконавчого провадження не передбачено, проте статтею 2 даного Закону унормовано здійснення виконавчого провадження з дотриманням розумності строків.

Хоча визначення поняття "розумності строків" Закон не містить, проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу.

Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій визначені статтею 13 Закон України "Про виконавче провадження" (Закон - № 1404-VIII) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Як визначено ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII), виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Для здійснення заходів з виконання рішення суду, виконавець зобов`язаний, зокрема:

- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

- розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому, згідно п.3 ч. 3 вказаної норми, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Як визначено ч.8 ст.48 Закону, виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом № 1404-VIII, тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначені в статті 48 Закону № 1404-VIII.

В силу ст. 52 Закону, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом; інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Окрім того, як визначено ч.2 ст.52 Закону, виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Законом також визначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно (ч.5 відповідної норми).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд погоджується з доводами скаржника, що державний виконавець не вчиняв дії щодо здійснення перевірок майнового стану боржника КП "Міськсвітло", кожні два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника відповідно до сукупності визначеної статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Водночас, сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без дотримання державним виконавцем періодичності, встановленої ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення.

Крім того, державним виконавцем не вчинено ряд дій, що підтверджують факт не здійснення у повній мірі всіх належних виконавчих дій, спрямованих на розшук майна боржника та наявність у нього майна.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець вчиняв окремі дії щодо виявлення нерухомого майна та рухомого майна боржника і його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Проте, останнім не вжито всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, чим порушено вимоги ст. 13,18, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не дотримано строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій, неналежно та не в повному обсязі здійснено перевірку майнового стану боржника.

Як зазначалося вище, даний факт також зазначено у відповіді Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області за підписом заступника начальника Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальника управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на адвокатський запит від 13.10.2020 (том 2, а.с. 131-132). Оцінюючи дії державного виконавця з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016, проаналізувавши діяльність виконавця у сукупності здійснених ним дій, направлених на виконання судового рішення у справі, з огляду на те, що рішення у справі про стягнення заборгованості з комунального підприємства "Міськсвітло" прийнято 31.05.2016, виконавче провадження відкрито 04.10.2016 і на даний час судове рішення є невиконаним, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення протягом такого тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття "розумності строків", проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, це сукупність дій направлена на кінцевий результат - виконання судового рішення.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не проведено усіх можливих та необхідних дій щодо виконання рішення у даній справі вчасно та періодично. Неправомірна бездіяльність державного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.06.2016 у справі №909/333/16 порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.

Така правова позиція також викладена у Постанові Верховного суду від 19.08.2019 у справі № 913/438/16.

Відповідно до ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2 ст. 343 ГПК України).

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) б/н від 09.12.2020 (вх.№19389/20 від 14.12.2020) є обгрунтованою та належить до задоволення.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 345 ГПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Також, стягувачем заявлено вимогу про покладення на Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом скарги.

Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Згідно із ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 2 від 08.01.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" та адвокатом Александровою Дар`я Станіславівна, додаткову угоду від 25.08.2020 до договору про надання правової допомоги № 2 від 08.01.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.08.2020, в якому вказано найменування та вартість наданих адвокатом послуг, звіт про надання правової допомоги №2 від 27.08.2020, ордер про надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 2617 від 26.03.2019.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Таким чином понесені скаржником (стягувачем) витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на Калуський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в сумі заявленій скаржником.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 у справі № 907/357/16.

Керуючись ст. 126, 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" на бездіяльність державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) б/н від 09.12.2020 (вх.№19389/20 від 14.12.2020) - задоволити.

Визнати бездіяльність заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Лисенчук Ольги Степанівни, яка полягає у нездійсненні всіх процесуальних дій у виконавчому провадженні № 52526018 на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016 неправомірною.

Зобов`язати заступника начальника відділу Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано- Франківськ) Лисенчук Ольгу Степанівну вжити всі заходи визначені Законом України "Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні № 52526018 на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 643 від 29.06.2016.

Стягнути з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, проспект Лесі Українки, буд.1 (ідентифікаційний код 38472755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп", 36022, м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 121 А (ідентифікаційний код 38875234) - 2000,00 (дві тисячі гривень) судових витрат.

У десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали повідомити Господарський суд Івано-Франківської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт лайт групп" про її виконання в порядку ст.345 ГПК України.

Копію ухвали надіслати сторонам та Калуському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ( 77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, проспект Лесі Українки, буд.1).

Ухвала набирає законної сили згідно статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 20.01.2021.

Суддя Л.М. Неверовська