Ухвала

від 13.01.2021 по справі 5026/850/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13 січня 2021 року м. Черкаси справа № 5026/850/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін і відділу ДВС, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши скаргу представника приватного підприємства "Тарин-2009" Дяченка Л.К. на дії державного виконавця у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" до приватного підприємства "Тарин-2009" про стягнення 28000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 року представник приватного підприємства "Тарин-2009" Дяченко Леонід Костянтинович звернувся в господарський суд Черкаської області зі скаргою на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 36126303 (вх. № 178897/20), в якій скаржник просив суд:

визнати дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чепурної М.В. неправомірними;

зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити із постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 22.01.2013 року квартиру за адресою: АДРЕСА_2;

зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обтяження № 325209 (спеціальний розділ).

Скарга мотивована тим, що в межах виконавчого провадження № 36126303, відкритого на виконання наказу господарського суду Черкаської області від 18.07.2011 року у справі № 12/5026/850/2011, що перебуває на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка перейшла скаржнику ОСОБА_1 у спадщину від його батька ОСОБА_2 . Наявність арешту на квартиру порушує право заявника на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном та стало підставою для звернення до суду із зазначеною скаргою.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.01.2021 року скаргу ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, після усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 10.12.2020 року, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.01.2020 року.

В судове засідання 13.01.2021 року скаржник (боржник), стягувач, відділ ДВС явку своїх представників не забезпечили. Представник скаржника подала суду 13.01.2021 року заяву (вх. № 489/21), в якій підтримала вимоги скарги, просила провести розгляд скарги без її участі. Відділ ДВС подав суду 11.01.2020 року засобами електронного зв`язку клопотання (вх. № 341/21), в якому повідомив, що виконавчі провадження завершені до 2016 року станом на 12.01.2021 року знищені, тому матеріали виконавчого провадження неможливо надати в судове засідання, просив розгляд скарги провести без участі їх представника. Стягувач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд розглядає скаргу без участі представників скаржника, стягувача, відділу ДВС.

Дослідивши матеріали скарги та справи № 12/5026/850/2011 в частині, що стосуються вирішення скарги, та оцінивши їх у сукупності, суд скаргу задовольняє частково з таких підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 року у справі № 12/5026/850/2011 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" задоволені повністю, стягнено з приватного підприємства "Тарин - 2009" 28000 грн. штрафу, 516 грн. судових витрат.

18.07.2011 року на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.07.2011 року видано наказ, який пред`явлено стягувачем до виконання.

09.09.2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Чепурною М.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 28651643 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 12/5026/850/2011 від 18.07.2011 року про стягнення з приватого підприємства "Тарин - 2009" 28000 грн. штрафу, 516 грн. судових витрат.

Того ж дня, 09.09.2011 року за заявою стягувача від 30.08.2011 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Чепурною М.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Копії постанов державним виконавцем надіслано до ЧОО БТІ, Черкаського ВРЕВ при УДАІ УМВС України в Черкаській області для виконання та сторонам - до відома.

09.09.2011 року за заявою стягувача головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Чепурною М.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої направлено ПАТ "УкрСиббанк" в м. Харкові для виконання та сторонам виконавчого провадження - до відома.

20.04.2012 року державним виконавцем, з метою проведення виконавчих дій, здійснено вихід за місцезнаходженням боржника ПП Тарин-2009 - м. Черкаси, вул. Г.Дніпра, 51, квартира 85 та встановлено, що за вказаною адресою підприємство діяльність не проводить, майно належне боржнику на праві приватної власності відсутнє, за даною адресою проживає сім`я Дяченків, про що державним виконавцем складено відповідний акт.

13.11.2012 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Расторгуєвим С.С. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (у відповідній редакції), копію якої разом з виконавчим документом 15.11.2012 року направлено на адресу стягувача.

22.01.2013 повторно, за заявою стягувача від 17.01.2013 року головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Чепурною М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 36126303 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 12/5026/850/2011 від 18.07.2011 року.

Того ж дня, 22.01.2013 року головним державним виконавцем Чепурною М.В. за заявою стягувача винесено постанови про арешт коштів боржника і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу, вказані постанови звернено до виконання, їх копії направлено сторонам виконавчого провадження для відома.

Вищенаведені обставини вбачаються із ухвали господарського суду Черкаської області від 28.02.2013 року про відмову у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" вх. № 1542/2013 від 31.01.2013 року на дії та бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції.

Відповідно до акта від 20.04.2017 № 23, затвердженого керівником апарату господарського суду Черкаської області 26.05.2017, у зв`язку із закінченням строків зберігання господарська справа позовного провадження № 12/5026/850/2011 знищена, зі справи вилучено оригінали судових рішень та внесено до опису справ постійного зберігання № 2, спр. №583-590.

Із витягу від 11.01.2021 року з виконавчого провадження № 36126303 (ВП - спецрозділ), копія якого приєднана до матеріалів справи, також вбачається, що виконавче провадження № 36126303 завершено постановою головного державного виконавця від 28.09.2016 року, виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (у відповідній редакції), інформація про звернення стягнення на майно, на кошти на рахунках боржника є актуальною (а.с. 56).

Із інформаційної довідки № 68643178 від 21.09.2016 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - квартира № 85 в буд. 51 по вул. Героїв Дніпра в м. Черкаси вбачається, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію прав власності на цей об`єкт нерухомого майна відсутні, існує актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження номер запису 325209 (спеціальний розділ), внесений державним реєстратором Мацепою О.С. на підставі постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 22.01.2013, про арешт всього нерухомого майна, особою, майно/права якої обтяжуються є ПП Тарин-2009 , код ЄДРПОУ 36701787 (а.с. 28-29).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 240015581 від 11.01.2021, за запитом начальника Центрального відділу ДВС у місті Черкаси центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) щодо пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження за ПП Тарин-2009 вбачається, що за вказаними параметрами запиту у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію прав власності за цією юридичною особою відсутні, проте існує актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження у виді арешту нерухомого майна ПП Тарин-2009 , код ЄДРПОУ 36701787 на підставі постанови Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ від 22.01.2013 року, об`єкта нерухомого майна - квартира АДРЕСА_2 (а.с. 55).

Із постанови головного державного виконавця ЦВ ДВС Черкаського управління юстиції від 22.01.2013 року вбачається, що цією постановою державний виконавець при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області № 12/5026/850/2011 від 18.07.2011 року наклав арешт на все майно, що належить боржнику ПП Тарин-2009 , адреса місто Черкаси, вул. Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 85, у межах суми звернення стягнення 28516,00 грн., заборонив здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить цьому боржнику (а.с. 27).

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу ПП Тарин-2009 , ідентифікаційний код 36701787, її місцезнаходженням є: 18021, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Героїв Дніпра, будинок 51, квартира 85, засновником (учасником) юридичної особи є ОСОБА_1 , він же є керівником і підписантом, місцем його проживання є місцезнаходження юридичної особи, юридична особа перебуває в стані припинення з 23.05.2014 за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 823/250/14 (а.с. 44-47).

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 32898382 від 21.12.2012 року вбачається реєстрація заповіту № 53988065, який посвідчений 10.12.2012 року Зорівською сільською радою Золотоніського району, Черкаської області, заповідачем є ОСОБА_2 (а.с. 25).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 30.10.2018 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).

02.11.2020 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою, в якій просив зняти арешт та обтяження, накладені на квартиру АДРЕСА_2 , у виконавчому провадженні № 36126303, оскільки їх наявність перешкоджає прийняттю ним права спадкування на неї від батька ОСОБА_2 (а.с. 30).

За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 начальник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом № 22805/19.25-36/75336 від 16.11.2020 року повідомила скаржника про наявність інформації про виконавче провадження № 36126303 щодо боржника - приватного підприємства "Тарин - 2009", в якому накладено арешт на все майно боржника, а відомості про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 відсутні (а.с. 31).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України "Про виконавче провадження", Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) встановлено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1);

державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. (ч. 1, ст. 11);

державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п.п. 1-2, 5-6 ч. 3 ст. 11);

примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч.1 ст. 17);

державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження (ч.ч. 1-3 ст. 19);

виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: є письмова заява стягувача; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.п. 1-2 ч.1 ст. 47);

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч.ч. 4-5 ст. 47).

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 4 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Частинами 1-3 ст. 96 ЦК України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Згідно із частинами 1, 3, 4 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положенням ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11.09.1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог ст. 9 Конституції України визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній час розгляду скарги) встановлено, що:

особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1 ст. 59 );

підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження");

рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74).

Відповідно до ст.ст. 339, 342, 343 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При вирішенні скарги суд також керується роз`ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, зокрема п. 9.13. його постанови від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства, суд вбачає, що у виконавчих провадженнях № 28651643 і № 36126303 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 12/5026/850/2011 від 18.07.2011 року головним державним виконавцем Центрального вiдділу державної виконавчої служби Черкаського управлiння юстиції Чепурною М.В. 09.09.2011 року і 22.01.2013 року за заявами стягувача накладено арешт на все майно боржника - приватного підприємства "Тарин - 2009" у межах суми звернення стягнення 28516 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику. В постановах державного виконавця перелік і найменування майна, на яке накладався арешт, відсутні, квартира АДРЕСА_2 в постановах державного виконавця, як майно, на яке накладено арешт, не значиться. Виконавче провадження № 36126303 завершено постановою старшого державного виконавця Центрального вiдділу державної виконавчої служби Черкаського управлiння юстиції Расторгуєва С.С. від 28.09.2016 року, виконавчий документ повернено стягувачеві на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції), накладені арешти не знято, записи про обтяження майна боржника із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна не вилучені.

Квартира АДРЕСА_2 не була власністю боржника - приватного підприємства "Тарин - 2009", є адресою місцезнаходження цієї юридичної особи і місцем проживання засновників цього підприємства - ОСОБА_2 , а після його смерті ОСОБА_1 .

Накладений на майно скаржника арешт, перешкоджає здійсненню останнім у повному обсязі реалізації права власності на це майно, тому заявлені у скарзі вимоги про зняття арешту з квартири АДРЕСА_2 , вилучення з Державного реєстру запису № 325209 про обтяження цього майна суд визнає обґрунтованими, доказаними і такими що підлягають задоволенню.

Разом з тим, вимога скаржника про визнання дій державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Чепурної М.В. неправомірними є необгрунтованою, оскільки винесення державним виконавцем постанов про арешт майна боржника, оголошення заборон на його відчуження здійснювалось у відповідності до норм законодавства та з метою забезпечення примусового виконання рішення суду, інформація в цих постановах про арешт квартири АДРЕСА_2 і накладення обтяжень саме на неї відсутня.

Керуючись ст. 233-235, 255-256, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу представника приватного підприємства "Тарин-2009" Дяченка Леоніда Костянтиновича на дії державного виконавця вх. № 18897/20 від 04.12.2020 року задовольнити частково.

Зняти арешт та заборону відчуження з квартири АДРЕСА_2 , накладені постановами головного державного виконавця від 09.09.2011 року і 22.01.2013 року у виконавчих провадженнях № 28651643 і № 36126303 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 12/5026/850/2011 від 18.07.2011 року.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя В.М. Грачов