Постанова

від 20.01.2021 по справі 160/5190/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5190/20 (суддя Кучма К.С., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 160/5190/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Центр-Шина Груп до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ОМЕГА 13 травня 2020 року звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати прийняті відповідачем:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00009;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2020/000001/2 від 31.03.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00010;

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500100/2020/000002/2 від 21.04.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00013.

Ухвалою суду першої інстанції позовні вимоги роз`єднано в окремі провадження в провадженні № 160/5190/20 залишено позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування прийнятих відповідачем:

- рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00009.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, за основним методом, а вимоги митного органу щодо надання додаткових документів та застосування для визначення митної вартості товару резервного методу є протиправними.

Посилання митного органу на те що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у частині 2 статті 53 Кодексу) містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни є безпідставними.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Суд визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00009, складені Одеською митницею Держмитслужби

Присудив за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Шина Груп» (вул. Краснопільська, 9, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 39104926) судові витрати по справі у розмірі 4 204 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості відповідачем безпідставно було витребувано додаткові документи у позивача на підтвердження заявленої митної вартості. Підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні не має.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про неврахування судом першої інстанції обставин того, що програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками сформовано форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості; не погоджується з оцінкою доказів здійсненою судом та посилається на неврахування позиції відповідача у справі.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 03.01.2020 року між РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS, Туреччина та ТОВ «ЦЕНТР-ШИНА ГРУП» було укладено Договір поставки № D02020/01, відповідно до якого Продавець РЕТLAS LASTIK SANVAI VE TICARET AS виготовляє та продає, а покупець ТОВ «ЦЕНТР-ШИНА ГРУП» купує продукцію: шини торгових марок PETLAS, STRMAXX у відповідності до ціни та кількості, зазначених у Інвойсах (п.1.1 Договору поставки).

У п.3.1 Договору поставки також вказано, що товар постачається окремими партіями на умовах поставки FСА Кіршехір Туреччина (відповідно до Інкотермс-2010).

На виконання вказаного Договору поставки ТОВ «ЦЕНТР-ШИНА ГРУП» регулярно купує у продавця товар окремими партіями. Товар постачався на умовах поставки FСА Кіршехір Туреччина (відповідно до Інкотермс-2010). Товар переміщувався через митний кордон України та був пред`явлений митним органам до митного оформлення.

Крім того, між позивачем та ТОВ «ЮРІЯ-ГРУП» укладено договір про надання послуг митного брокера №07/05/2019 від 07.05.2019 року, відповідно до умов якого документи для митного оформлення до митних органів від імені ТОВ «ЦЕНТР-ШИНА ГРУП» подавало ТОВ «ЮРІЯ-ГРУП» .

Так, 21.03.2020 року до Одеської митниці Державної митної служби України ТОВ «ЮРІЯ-ГРУП» було заявлено до митного оформлення товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

До митного оформлення було заявлено Товар: «Шини пневматичні гумові нові, для легкових автомобілів (включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони)» та «Шини та шинокомплекти пневматичні гумові нові, для автобусів і вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121» (Торговельна марка: PETLAS, Виробник: PETLAS LASTEK SAN VE TIC AS, Країна виробництва: Туреччина).

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи:

- пакувальний лист (Packing list) № 14587 від 13.03.2020 року;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №РІ12020000000828 від 13.03.2020 року;

- міжнародна товарно-транспортна накладна (International consignment note) №089207 від 16.03.2020 року;

- сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №B0891981 від 16.03.2020 року;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (Довідка про транспортні витрати, видана ФОП ОСОБА_1 ) № б/н від 20.03.2020 року;

- договір поставки № D2020/01 від 03.01.2020 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 07/05/2019 від 07.05.2019 року;

- митна декларація UA500100/2020/004830 від 21.03.2020 року.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МКУ, відповідачем було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500100/2020/00009, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішення про коригування митної вартості № UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів (т. 1 а.с. 39-40,41-43).

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товарів №UA500000/2020/000004/2 від 24.03.2020 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2020/00009 є предметом позову, який передано на розгляд суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме:

1) у поданому інвойсі від 13.03.2020 № РІ 120200000000828 вартість товару визначена в дол. США, не зазначено за які одиниці виміру визначена вартість товару;

2) у поданих документах відсутні відомості про вартість перевезення по маршруту м.Кіршехір (Туреччина) - м.Анкара (Туреччина). У поданій авто-транспортній накладній від 16.03.2020 № 089207 у графі 4 «місце завантаження товару» зазначено м.Анкара (Туреччина), що не відповідає даним зазначеним у графі 20 Митної декларації (FSA TR KIRSEHIR) та довідки ТОВ РИБАЛКА К.В. про вартість перевезення від 20.03.2020 № Б/Н.

Отже, на думку відповідача, документи які надано до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, тому позивачем невірно визначено митну вартість товарів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне: як правильно встановлено судом першої інстанції з доданих до митної декларації документів, які були подані для підтвердження визначення декларантом митної вартості ввезеного товару, зокрема, договору поставки № D02020/01 від 03.01.2020 року, пакувального листа від 13.03.2020 року № 14587, який є доповненням до рахунку-фактури(інвойсу), листа продавця товару від 24.04.2020 року вбачається, що одиницею виміру заявленого до митного оформлення товару є штуки , а отже обставина не зазначення в поданому інвойсі від 13.03.2020 № РІ 120200000000828 одиниці виміру вартості товару не впливає на можливість встановлення відповідачем митної вартості товару за його одиницю.

Щодо іншої підстави зазначеної в оскарженому рішенні відповідача слід зазначити наступне.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до п.1.1 Договору поставки «Шини виготовляються у м.Кіршехір (Туреччина)» . Пунктом 3.1 Договору поставки визначено, що Сторонами були погоджені «умови доставки (відповідно до Інкотермс-2010) FCA Кіршехір Туреччина» . Умови поставки також було продубльовано у пакувальних листах (Packing list) та рахунках-фактурах (інвойсах).

Умови поставки FCA передбачають, що цей термін завжди вживається із зазначенням місця постачання (у даному випадку у документах зазначено м.Кіршехір, Туреччина). Термін «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Умови поставки FCA покладають на продавця обов`язки щодо завантаження товару на транспорт у місці відправлення та по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних зборів, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Відповідно до п.2.2 Договору поставки «Ціна товарів, які постачаються відповідно до даного Договору, зазначається в інвойсах із врахуванням вартості експортної упаковки, маркування та завантаження на заводі» .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що завантаження товару на транспорт перевізника відбувалося за місцем виготовлення шин - на заводі Продавця у м.Кіршехір, Туреччина.

Крім того, як це передбачено умовами поставки FCA, вартість перевезення не була включена до ціни товару, яку сторони погоджували у рахунках-фактурах (інвойсах). Всі витрати по перевезенню товару від місця завантаження у м.Кіршехір, Туреччина до м.Дніпро, України сплачував позивач. Продавець відповідав за виконання експортних митних процедур у країні відправлення - Туреччині. Митний пункт, де здійснювалося митне оформлення вантажу у Туреччині (замитнення), знаходився у м.Анкара. Вказане підтверджується митною декларацією відправлення №20061600ЕХ006749 від 16.03.2020 року, де зазначений митний орган країни відправлення, що знаходиться у м.Анкара, Туреччина.

Отже, для митного оформлення товару ТОВ «ЦЕНТР-ШИНА ГРУП» надало достатньо документів, які містили інформацію про місце завантаження Товару (м.Кіршехір, Туреччина) та місце митного оформлення товару у країні відправлення (м.Анкара, Туреччина), протирічь надані документи не містять. Позивач надав митному органу повні та достовірні відомості для визначення митної вартості товару, у тому числі щодо вартості перевезення товару, яка не збільшилася від того, що перевізник прямував через м.Анкара, Туреччина. У зв`язку з цим підстави для відмови у митному оформленні та коригуванні митної вартості товару були відсутні.

При цьому, суд першої інстанції дослідивши докази наявні в матеріалах справи, в т.ч. і лист продавця від 24.04.2020 року обґрунтовано врахував те, що графу 4 «місце завантаження товару» Міжнародних товарно-транспортних накладних заповнював не позивач, а продавець відповідно до вимог своєї країни, тому зазначав у цій графі місцезнаходження митного пункту - м.Анкара (Туреччина), хоча фактично завантаження товару здійснювалося на заводі продавця у м.Кіршехір, Туреччина, як це передбачає договір поставки, пакувальні листи, рахунки-фактури (інвойси), та про що було вказано у графі 20 Митних декларацій (FCA TR KIRSEHIR) та документах від перевізників, які підтверджували вартість перевезення товару.

Крім того, звертає на себе увагу те, що в оскарженому рішенні відповідач зазначає про не відповідність даних автотранспортної накладної даним зазначеним у графі 20 Митної декларації (FSA TR KIRSEHIR), проте зазначена графа МТ позивача містить інші умови поставки, а саме (FСA TR KIRSEHIR).

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що з викладених обставин, вбачається, що поданих позивачем документів, було цілком достатньо, для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України, відповідач не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта а тому дійшов правильного висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови та необхідності їх скасування.

Відповідно до ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично .

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим відповідачем вказаного обов`язку не виконав.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року у справі № 160/5190/20 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 20 січня 2021 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко