Постанова

від 20.01.2021 по справі 380/4715/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4715/20 пров. № А/857/13214/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року ( головуючий суддя в суді першої інстанції Коморний О.І.) у справі № 380/4715/20 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Львівський селекційно-племінний центр» до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року приватне акціонерне товариство «Львівський селекційно-племінний центр» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі в якому просило визнати протиправним нарахування ГУ ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі боргу в сумі 287031.59 грн із орендної плати за землю з юридичних осіб ПрАТ «Львівський селекційно-племінний центр» . Зобов`язати ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винести рішення про списання податкового боргу в сумі 287031,59 грн. із орендної плати за землю з юридичних осіб ПрАТ «Львівський селекційно-племінний центр» .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним нарахування ГУ ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та м. Севастополі боргу в сумі 287031.59 грн із орендної плати за землю з юридичних осіб ПрАТ «Львівський селекційно-племінний центр» ;

Зобов`язано Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, просп. Ушакова 75, ЄДРПОУ 43143201) списати податковий борг в сумі 287031,59 грн. із орендної плати за землю з юридичних осіб ПрАТ «Львівський селекційно-племінний центр» .

Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Львівський селекційно-племінний центр» (80514, Львівська область, Буський район, с. Купче, ЄДРПОУ 00701912) з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, просп. Ушакова 75, ЄДРПОУ 43143201), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 4306 (чотири тисячі триста шість) грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що приватним акціонерним товариством «Львівський селекційно-племінний центр» подано 14.02.2014 року до Сакської ОДПІ ГУ Міндоходів в АР Крим податкову декларацію №9006960329 з плати за землю в якій задеклароване податкове зобов`язання з орендної плати за 2014 рік у сумі 318513,00 грн (а.с.40-43).

У лютому 2014 року позивачем сплачено 26543,0 грн. (а.с.4), заборгованість станом на 31.12.2019 становить 287031,59 грн.

За наслідками розгляду звернення позивача про списання податкового боргу, відповідач листом від 30.08.2019 (а.с.11-12) відмовив позивачеві у списанні податкового боргу, внаслідок чого позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Згідно з п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Податкове законодавство України відповідно до п.3.1 ст. 3 ПК України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.286.2 ст.28б Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Спеціальним законом, що визначає особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» , створює вільну економічну зону «Крим» (далі - БЕЗ «Крим» ), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами є згідно преамбули - Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014р. № 1636-УІІ, на території ВЕЗ «Крим» не справляються загальнодержавні податки та збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України, та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, передбачений Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» .

Згідно абз.1 п. 12.3 ст. 12 цього ж Закону, під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску діють з урахуванням того, що загальнодержавні податки і збори, визначені статтею 9 Податкового кодексу України не нараховуються з доходів, отриманих юридичними особами (їх відокремленими підрозділами) та фізичними особами на тимчасово окупованій території, операцій та /або з інших об`єктів оподаткування, зокрема об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням) на тимчасово окупованій території.

Врахувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність нарахування ГУ ДПС у Херсонській області Автономній Республіці Крим та М.Севастополі боргу в сумі 287031,59 грн із орендної плати за землю з юридичних осіб ПрАТ «Львівський селекційно-племінний центр.

Статтею 101 Податкового кодексу України закріплені положення щодо списання безнадійного податкового боргу.

101.1. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

101.2. Під терміном "безнадійний" розуміється (серед іншого):

101.2.3. податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

101.4. Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

101.5. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взявши до уваги наведене, слід зазначити, що податковий борг, стосовно якого минув строк давності 1095 днів (стаття 102 глава 9 розділ ІІ ПК України), вважається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий борг у позивача обліковується станом на 31.01.2015 року.

Враховуючи, що з дати виникнення податкового боргу у цих спірних правовідносинах минуло більш ніж 1095 днів, то строк звернення до суду за його стягненням закінчився, що в свою чергу є підставою для його списання як безнадійного.

Врахувавши наведені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що не надаючи можливість позивачеві добровільно сплатити податковий борг, не стягуючи його з 2015 року та при цьому відмовляючи у списанні його як безнадійного, податковий орган допустив протиправні дії по відношенню до позивача, який опинився у стані правової невизначеності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оскаржуються дії відповідача, суб`єкта владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призводить до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі № 380/4715/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська