Ухвала

від 19.01.2021 по справі 400/587/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 січня 2021 року

Київ

справа №400/587/20

адміністративне провадження №К/9901/836/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Чиркіна С.М., Шарапи В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської області про визнання протиправними та скасування постанови і припису,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка звернулось до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської області про визнання протиправними та скасування постанови і припису.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до суду 06 січня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Приписами частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Якщо касаційну скаргу подано на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в ній зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка , як на підстави касаційного оскарження рішень, вказує на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Виклад таких підстав мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 285/1535/15-а, 26 серпня 2020 року у справі № 808/1886/16, а також відсутністю висновку Верховного Суду в ідентичних правових ситуаціях, в тому числі щодо умов та порядку застосування Положення про порядок консервації та розконсервації об`єктів будівництва.

Однак, суд критично оцінює посилання скаржника, оскільки в касаційній скарзі чітко не вказаyj, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, на які вказує скаржник. У касаційній скарзі не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства, а Верховним Судом самостійно не встановлено, що у судовій практиці існують підстави, які б вказували на наявність проблеми, що може бути вирішена, шляхом формулювання нової правової позиції.

Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань містить лише детально викладені фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування нормативно-правових актів.

З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовими рішеннями із урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Необхідно чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржники повинені чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржники вважають, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на їх думку, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Необґрунтування скаржником наявності підстав касаційного оскарження згідно зі статтею 328 цього Кодексу є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статті 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

За таких обставин, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка слід залишити без руху та встановити строк для усунення її недоліку шляхом подання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року згідно з частиною четвертою статті 328 цього Кодексу.

Керуючись статтями 121, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської області про визнання протиправними та скасування постанови і припису.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги, який зазначено в мотивувальній частині ухвали.

3. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю Житлорембуд-Ніка копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя С.М. Чиркін

Суддя В.М. Шарапа