Ухвала

від 14.01.2021 по справі 2-а-12/2008

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-12/2008

Провадження № 6/496/27/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участі:

секретаря - Мединської К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.Усунула недоліки визначені ухвалою суду від 24.12.2020 р.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою суду було задоволено частково адміністративний позов до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області та визнано незаконною бездіяльність виконавчого комітету Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області щодо відведення стічних вод, зобов`язано виконати таке відведення та стягнуто моральну шкоду у розмірі 1500 грн.

07.04.2008 року вона уклала договір про надання юридичної допомоги із ОСОБА_2 , яка полягала в участі представника в судовому розгляді справи та складанні процесуальних документів. Оскільки вона не знала чи будуть задоволенні її позовні вимоги, та чи буде подано апеляційну скаргу на рішення суду у разі їх задоволення, про участь у виконавчому провадженні ОСОБА_2 заявниця не домовилась. Під час судового розгляду справи, а саме 10.04.2008 року вона виїхала на постійне проживання до Німеччини, у вересні 2008 року повернулась до України для оформлення документів, про постановлення рішення суду та його результати знала, однак з сімейних обставин повернулась до Німеччини, про постійне перебування в країні свідчать візи постійного перебування на території Європейського союзу на правах члена родини громадянина Німеччини отримані в м. Ратенов ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.05.2009 р., 14.04.2011 р. та м. Берлін 26.09.2013 р. Ні вона, ні її чоловік фінансово не могли дозволити собі надалі користуватись послугами представника ОСОБА_2 , окрім того заявниця вважає, що було б не правильним виконувати рішення суду на її власності без її відома. Тому просить визнати підстави пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання поважними та поновити їх.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, та на електронну адресу суду надіслала заяву про розгляд заяви без її участі, у зв`язку з провадженням карантинних заходів.

Представник Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області в судове засідання не з`явилась та надала суду письмові пояснення в яких просить відмовити заявниці у задоволенні її заяви. Свою позицію обґрунтовує тим, що на час виконання рішення суду діяв ЗУ Про виконавче провадження (далі Закону) в редакції станом на 06.10.2006 року та відповідно до ч. 1 ст. 21, 23 Закону строк пред`явлення виконавчого документу до виконання складав три роки, стягувач, який пропустив зазначений строк, має право звернутись до суду із заявою про поновлення такого строку. Суд, поновити строк може лише у разі визнання підстав пропущення поважними, при цьому поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно не переробними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язанні з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Підписати довіреність на надання правової допомоги щодо отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання, заявниця могла із-за кордону, через дипломатичне представництво консульську установу України, таке право їй надано згідно Наказу Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 року Про затвердження Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, п. 13 Положення, за яким консулами посвідчуються правочини, в тому числі - довіреність. Відповідно ст. 44 Консульського статуту України (в редакції чинній в момент винесення рішення) консул при вчиненні нотаріальних дій, керується в тому числі ЗУ Про нотаріат , згідно ст. 38 якого (в редакції, що діяла при винесенні спірного рішення) Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують угоди (договори, заповіти, доручення тощо), крім іпотечних договорів, угод про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, згідно з частиною 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши заяву та пояснення представника сільської ради, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 18.2 Перехідних положень КАС України - поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі ст. 376 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження , стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 15.09.2008 р. по справі 2-а-12 2008 р. було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області. Зобов`язано сільську раду здійснити заходи щодо відведення стічних вод по АДРЕСА_1 та стягнуло із сільської ради 1500 грн. морального збитку (а.с. 86-87).

Відповідно журналу судового засідання від 15.09.2008 року, при постановленні вступної та резолютивної частині постанови суду, позивач була присутньою (а.с. 85).

25.09.2008 р. до канцелярії суду від представника Нерубайської сільськї ради Біляївського району Одеської області надійшла заява про апеляційне оскарження постанови, апеляційна скарга подана та зареєстрована 15.10.2008 р. (а.с. 90-93).

08.09.2010 р. ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду було ухвалено про залишення постанови Біляївського районного суду Одеської області від 15.09.2008 р. без змін (а.с. 111-113). Ухвала набрала чинності негайно після її проголошення, оскарженою в касаційному порядку не була.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 24.07.2020 р. копію постанови та виконавчі листи вона отримала лише 17.08.2020 р. (а.с. 117).

У відповідності ст. 21 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції чинній в період набрання законної сили постанови), строк пред`явлення виконавчих листів до виконання, які отримала заявник, складає три роки, тобто до 08.09.2013 року (а.с. 122, 123).

Таким чином, заявник звернулась до суду із заявою про отримання виконавчих листів більше ніж через дев`ять років з моменту отримання права на їх отримання.

Як вбачається з заяви, ОСОБА_1 вказує причини пропущення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання: перебування її на території іншої країни про, що додала копії документів, відсутність фінансової можливості отримати правову допомогу представника.

Суд критично ставиться до обсягу доказів наданих заявником, на підтвердження поважності причин пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання, та не встановив жодних об`єктивних та достовірних доказів поважності такого пропуску.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Судове рішення могло бути пред`явлено до виконання впродовж трьох років з дня набрання ним законної сили з 08.09.2010 р. та по 08.09.2013 р., обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України Про виконавче провадження , покладено саме на стягувача.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Суд виходить з того, що поважність причин пропуску цього строку є оціночною категорією і встановлюється у кожному конкретному випадку. Такими причинами можуть бути: тяжка хвороба, безпорадний стан, тривале відрядження, інші обставини, які свідчать про відсутність у заінтересованої особи об`єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені законом строки.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Відповідно до практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України та Трух проти України ).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі Пономарьов проти України ).

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №357/6560/17.

Вирішуючи питання про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд виходить з того, що заявником не надано належних та допустимих доказів щодо наявності поважних причин, які не залежали від волі стягувача, а наведені заявником причини свідчать не про об`єктивні обставини, що унеможливлювали пред`явлення виконавчого листа до примусового стягнення протягом більш як дев`яти років, а про неналежну реалізацію позивачем свого права на пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, а тому суд приходить до висновку, що заява про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити, що звернувшись до суду з відповідною заявою, заявниця зазначила, що керується ст. 433 ЦПК України, при цьому суд ознайомившись із матеріалами справи, встановив, що постанову було постановлено судом першої інстанції, як адміністративним в порядку КАС (за правилами підсудності, що діяла в момент розгляду справи).

Так, враховуючи, що поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання передбачено Законом України про виконавче провадження, відповідно до п. 18.2 Перехідних положень КАС України - поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, а також те, що дане питання процесуально встановлено КАС України, ЦПК України та ГПК України про, що також зазначила ОСОБА_1 у своїй заяві, суд звів даний факт до процесуальної необізнаності, не достатності професійних знань заявниці в сфері права та визнав цю помилку формальною. Тому, оскільки ЦПК України та КАС України зазначено однаковий процес розгляду даного питання, не обмежуючи прав заявниці доступу до правосуддя, прийняв заяву до розгляду.

Відповідно ч. 4 ст. 376 КАС ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 295, 297, 376 КАС України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання по справі № 2-а-12/2008 р. за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Нерубайської сільської ради про визнання бездіяльності незаконною, здійснення деяких заходів, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був врученим у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту.

Повний текст ухвали виготовлено 19.01.2021 року.

Суддя: В.М. Буран