СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" січня 2021 р. Справа № 913/83/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Геза Т.Д., суддя Здоровко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,
представники сторін в судове засідання не з`явились;
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Легас» , с.Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область,
на рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 (суддя Лісовицький Є.А.), ухвалене в приміщенні Господарського суду Луганської області в м.Харкові о 10год 14хв, повний текст якого складений 18.09.2020,
у справі №913/83/20
за позовом: Фермерського господарства «Легас» , с.Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область,
до відповідача: Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області, с.Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область,
про скасування розпорядження та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 у справі №913/83/20 у позові відмовлено повністю; судові витрати покладено на позивача (а.с. 107-116).
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що оспорюване позивачем розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області від 29.11.2019 №106 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» реалізоване позивачем в результаті укладення договорів оренди землі від 02.12.2019 №10, №11, №12, №13, №14, тобто вичерпало свою дію. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку, що у правовідносинах, що склались, вимога про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.11.2019 №106 не є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача у цій справі, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення його прав та інтересів, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків. Крім того, суд зазначив, що позивачем не доведено, що земельні ділянки, загальною площею 47,3500га, які передані в оренду ФГ «ЛЕГАС» за відповідними договорами оренди, належать до невитребуваних (нерозподілених) земель КСП «Попаснянський» .
В частині відмови у задоволенні позову про зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. шляхом видання відповідного розпорядження укласти з ФГ «ЛЕГАС» на строк не менше семи років договори оренди п`яти земельних ділянок загальною площею 47,35га у вигляді ріллі, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв) знаходяться на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області за межами населених пунктів та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» , рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач розпорядився спірними земельними ділянками, надавши їх в оренду позивачеві, а отже, зважаючи на укладення між сторонами спору 02.12.2019 договорів оренди землі № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, які позивач не просить визнати недійсними повністю чи частково або внести до них зміни, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову в цій частині.
ФГ «Легас» із рішенням місцевого господарського суду не погодилось та 05.11.2020 звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що ФГ «Легас» не набуло права користування на правах оренди земельними ділянками у встановленому законом порядку, оскільки договори оренди не пройшли державної реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у зв`язку з чим позивач як орендар не може користуватися правами та виконувати свої обов`язки за цим договором. На думку скаржника, всі договори оренди землі, які були укладені сторонами спору, є недійсними у зв`язку з відмовою у державній реєстрації цих договорів, що підтверджується рішенням державного реєстратора від 24.12.2019. Скаржник вважає, що наявність розпорядження керівника ВЦА від 29.11.2019 №106 в частині визначення строку дії договору оренди на один рік порушує права позивача як сільськогосподарського підприємства, що здійснює ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на використання землі протягом строку, визначеного законом. Крім того, вказує на те, що жодна сторона спору не заперечує того факту, що спірні земельні ділянки належать до числа нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» , а тому в силу приписів статті 75 ГПК України вказані обставини не підлягають доведенню.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
02.08.2019 ФГ «Легас» звернулося до керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області з клопотанням Щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою , в якому просило надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки із кадастровим номером №4423885200:10:006:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП Попаснянський у кількості 5 ділянок, загальною орієнтованою площею 47,3500га ріллі відповідно до Проекту організації території земельних часток (паїв), розташованої за межами населених пунктів в контурі №131 РФ, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Троїцькій сільській раді Попаснянського району Луганської області (а.с. 18).
06.08.2019 за результатами розгляду вказаного клопотання керівником Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області прийнято розпорядження №71 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Легас , яким вирішено надати ФГ «Легас» дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером №4423885200:10:006:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі земельної частки (паю) із земель колишнього КСП Попаснянський у кількості 5 ділянок, загальною орієнтовною площею 47,3500га, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв), розташовані за межами населених пунктів в контурі №131РФ на території, що за даними Державного земельного кадастру враховується в Троїцькій сільській раді Попаснянського району Луганської області; зобов`язано ФГ Легас замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровим номером №4423885200:10:006:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в розмірі земельної частки (паю), в організаціях, які мають відповідні дозволи на виконання цих видів робіт (а.с.19).
На виконання розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області від 06.08.2019 №71 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ «Легас» 19.11.2019 ФГ Легас звернулось до керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області з клопотанням №11 Щодо затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду земельних ділянок , в якому просило затвердити технічну документацію та передати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 років, до дня державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки, які сформовані за технічною документацією із землеустрою щодо поділу нерозподіленої (невитребуваної) земельної ділянки кадастровий номер 4423885200:10:006:0022, розробленої ДП Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою , що розташовані за межами населених пунктів на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області, а саме: - земельна ділянка з кадастровим номером 4423885200:10:006:0029, загальною площею 8,5000га (ділянка №1 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); - земельна ділянка з кадастровим номером 4423885200:10:006:0028, загальною площею 8,6800га (ділянка №2 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); - земельна ділянка з кадастровим номером 4423885200:10:006:0030, загальною площею 9,0200га (ділянка №3 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); - земельна ділянка з кадастровим номером 4423885200:10:006:0031, загальною площею 9,9800га (ділянка №4 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); - земельна ділянка з кадастровим номером 4423885200:10:006:0027, загальною площею 11,1700га (ділянка №5 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ) (а.с. 20).
13.11.2019 Військово-цивільна адміністрація сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області звернулась до Луганської обласної Військово-цивільної адміністрації з листом, в якому просило надати роз`яснення щодо права передачі в оренду земельних ділянок на строк понад 1 рік (а.с. 72,73).
Департамент агропромислового розвитку Луганської обласної Військово-цивільної адміністрації листом від 29.11.2019 №37-3/2-487 надав інформаційне роз`яснення Військово-цивільній адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області, в якому зазначив, що військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження щодо надання земельних ділянок комунальної власності відповідних територіальних громад в оренду на строк до 1 року для всіх потреб (а.с. 74).
Листом від 29.11.2019 №147 керівник Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області повідомив керівника ФГ Легас про відмову у наданні в оренду земельних ділянок на строк 10 років, посилаючись на те, що п.27 ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» заборонено передачу в оренду земельних ділянок комунальної власності на строк понад один рік (а.с. 23,24).
29.11.2019 керівником Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області прийнято розпорядження №106 Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок , яким зобов`язано:
1. Затвердити технічну документацію та передати в оренду ФГ Легас нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки загальною площею 47,35га - рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 1 рік, до дня державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки, а саме: земельну ділянку кадастровий номер 4423885200:10:006:0029, загальною площею 8,5000га (ділянка №1 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); земельну ділянку кадастровий номер 4423885200:10:006:0028, загальною площею 8,6800га (ділянка №2 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ); земельну ділянку кадастровий номер 4423885200:10:006:0030, загальною площею 9,0200га (ділянка №3 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ), земельну ділянку кадастровий номер 4423885200:10:006:0031, загальною площею 9,9800га (ділянка №4 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ), земельну ділянку кадастровий номер 4423885200:10:006:0027, загальною площею 11,1700га (ділянка №5 в контурі №131РФ колишнього КСП Попаснянський ), які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв), розташовані за межами населених пунктів на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області.
2. Встановити річну орендну плату за використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ФГ Легас у розмірі 4% від їх нормативно грошової оцінки.
3. Затвердити розрахунок орендної плати за використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок ФГ Легас (додаток № 1 до розпорядження).
4. ФГ Легас у встановлений термін зареєструвати речове право нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок відповідно до порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с. 21-22).
02.12.2019 між Військово-цивільною адміністрацією сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області (орендодавцем) та ФГ Легас (орендарем) укладені договори оренди землі №10, №11, №12, №13, №14, за умовами яких орендодавець, згідно розпорядження керівника Війського-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області від 29.11.2019 №106 Про затвердження технічної документації та передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського товариства за рахунок земель сільськогосподарського призначення - нерозподілених (невитребуваних) земель - рілля, яка розташована у масиві (контурі) №131 РФ за кадастровими номерами 4423885200:10:006:0031, 4423885200:10:006:0027, 4423885200:10:006:0029, 4423885200:10:006:0030, 4423885200:10:006:0028), відповідно, загальною площею 47,35га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення - нерозподілених (невитребуваних) (а.с. 25-27; 29-31; 33-34; 36-38; 40-42).
Відповідно до п. 8 вказаних договорів оренди землі від 02.12.2019 №№10-14, договір укладений на 1 рік, договір дійсний з 02.12.2019 по 02.12.2020. Договір є укладеним з моменту його державної реєстрації відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .
Пунктом 14 вказаних договорів встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва після державної реєстрації договору та підписання акту приймання - передачі об`єкта оренди .
На виконання умов вказаних вище договорів оренди Військово-цивільна адміністрація сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області передала, а ФГ Легас прийняло земельні ділянки (кадастрові номери 4423885200:10:006:0031, 4423885200:10:006:0027, 4423885200:10:006:0029, 4423885200:10:006:0030, 4423885200:10:006:0028) із земель сільськогосподарського призначення - нерозподілених (невитребуваних) земель - рілля, загальною площею 47,35га, які знаходяться за межами населених пунктів на території, що за даними Державного земельного кадастру враховуються в межах Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області, про що свідчать акти приймання-передачі земельних ділянок від 02.12.2019 (а.с. 28, 32, 35, 39, 43).
Рішеннями про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.12.2019 №50438881, №50438645, №50437612, №50437158, №50435703 державний реєстратор прав на нерухоме майно Відділу надання адміністративних послуг Попаснянської районної державної адміністрації відмовив у державній реєстрації іншого речового права, права оренди земельної ділянки, посилаючись на невідповідність наданих для державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вимогам ст. 19 Закону України Про оренду землі та ч. 11 ст. 93 Земельного кодексу України в частині строків дії договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення (а.с. 44-48).
05.02.2020 ФГ «Легас» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік;
- зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. шляхом видання відповідного розпорядження укласти с ФГ «Легас» на строк не менш семи років договори оренди п`яти земельних ділянок загальною площею 47,35 га у вигляді ріллі, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв) знаходяться на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області за межами населених пунктів та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» (а.с. 1-59).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченка М.А. від 29.11.2019 в частині визначення строків дії договорів оренди є незаконними та протиправними, прийняті з порушенням приписів ч. 1 ст. 93 ЗК України та ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» щодо визначення строку надання в оренду земельних ділянок, що спричинило, на його думку, порушення прав ФГ "Легас" на правомірне користування земельних ділянок.
У відзиві на позовну заяву Військово-цивільна адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області заперечила проти позовних вимог ФГ Легас в частині зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації шляхом видання відповідного розпорядження укласти з позивачем договори оренди земельних ділянок на строк не менше 7 років. Водночас, відповідач зазначив, що невитребувані земельні частки (паї) та нерозподілені земельні ділянки за цільовим призначенням вважаються землями сільськогосподарського призначення; ці земельні ділянки не входять ні до складу комунальної, ні до складу державної власності. При цьому, на думку відповідача, розпорядження Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області про передачу нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду строком лише на 1 рік зумовлено метою недопущення перевищення керівником Військово-цивільної адміністрації наданих йому владних повноважень (а.с. 69-74).
14.09.2020 місцевим господарським судом прийнято рішення з підстав, викладених вище (а.с. 107-116).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке .
Предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік; зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області шляхом видання відповідного розпорядження укласти з ФГ «Легас» на строк не менш 7 років договори оренди п`яти земельних ділянок загальною площею 47,35 га у вигляді ріллі, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв) знаходяться на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області за межами населених пунктів та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» .
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з приписами частин 1,4 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Так, відповідно до п.10 частини 2 вказаної статті способам захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів (ст.20 ГК України).
За положеннями ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає закону), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18.
Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеному законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 914/73/18.
Згідно з приписами абз. 4 ч. 1 статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження сільських, селищних, міських рад, районних у містах рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад та голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» передбачено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження, зокрема, обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.
Указом Президента України від 05.03.2015 №123/2015 Про утворення військово-цивільних адміністрацій , зокрема, утворено Військово-цивільну адміністрацію сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області.
В обґрунтування правових підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.11.2019 № 106 позивач посилається на порушення відповідачем при його постановленні приписів статті 19 Закону України Про оренду землі та статті 93 ЗК України щодо строку надання в оренду земельних ділянок, що призвело до порушення його прав в частині обмеження строку оренди земельних ділянок одним роком, та унеможливило реалізувати право користування земельними ділянками, щодо яких укладені договори оренди, з підстав відмови державним реєстратором в реєстрації права оренди.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ч.1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди ; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частина 1 статті 22 ЗК України встановлює, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Частиною 3 статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ч.11 статті 93 ЗК України строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років .
Аналогічні вимоги щодо строку оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення передбачені ч.3 статті 19 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.
Згідно з п.27 ч.1 статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військово-цивільні адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).
Частиною 12 статті 3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації унормовано, що повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Отже, Військова-цивільна адміністрація сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області, в порядку, визначеному чинним законодавством, наділена повноваженнями відповідного органу місцевого самоврядування, у тому числі, щодо передачі земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду.
Як зазначено в наявних в матеріалах справи документах, земельні ділянки, визначені у спірному розпорядженні, є нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками колишнього КСП «Попаснянський» , знаходяться за межами населених пунктів на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області, та за своїм призначенням є землями сільськогосподарського призначення. Вказана обставина не заперечується та визнається учасниками справи, а суд не має обґрунтованих підстав вважати її недостовірною, а отже вказані обставини в силу приписів частини 1 статті 75 ГПК не підлягають доказуванню.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), врегульовані Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» .
Частинами 1, 2 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) передбачено, що нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).
Відповідно до ч.3 статті 13 вказаного закону нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.
Частинами 4,5 вказаної статті встановлено, що у разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.
Отже, враховуючи, що земельні ділянки, які є об`єктами договорів оренди землі від 02.12.2019 №№10-14, укладених між Військово-цивільною адміністрацією сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області та ФГ Легас , не належать до складу земель комунальної власності територіальної громади села Троїцького Попаснянського району, а належать до невитребуваних земельних часток (паїв) земель сільськогосподарського призначення, застосування відповідачем обмежень, встановлених п.27 ч.1 ст.4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» стосовно строку надання в оренду земельних ділянок комунальної власності є необґрунтованим.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначає про передчасність висновків місцевого господарського суду про те, що оспорюване розпорядження від 29.11.2019 №106 вичерпало свою дію в результаті укладення договорів оренди землі від 02.12.2019, що свідчить про обрання позивачем неправильного способу захисту свого порушеного права, з огляду на таке.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, за змістом ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 14.08.2018 у справі №910/23369/17 від 13.02.2020 у справі №914/133/17.
У висновках, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, визначено, що, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
Відповідно до ч.5 статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно зі статтею 17 вказаного Закону об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ( ст.125 ЗК України).
У статті 126 ЗК України зазначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Таким чином реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору оренди.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №322/1178/17 зазначено, що момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, рішеннями про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 24.12.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Відділу надання адміністративних послуг Попаснянської районної державної адміністрації відмовлено у державній реєстрації договорів з посиланням на невідповідність наданих для державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок вимогам ст. 19 Закону України Про оренду землі та ч. 11 ст. 93 Земельного кодексу України в частині строків дії договорів.
За таких обставин, враховуючи, що за укладеними між сторонами спору договорами оренди фактично речове право на земельні ділянки у позивача не виникло через відсутність державної реєстрації цих договорів в порядку, встановленому чинним законодавством, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про реалізацію сторонами оспорюваного позивачем розпорядження від 29.11.2020 №106 та вичерпання ним своєї дії.
Отже, невідповідність розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченка М.А. від 29.11.2019 №106 Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в частині визначення строку дії договору оренди призвело до порушення прав ФГ Легас та неможливості останнього користуватися об`єктами оренди, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченка М.А. від 29.11.2019 №106 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ФГ Легас щодо визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік є обґрунтованими і такими, що відповідають змісту порушеного права, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог ФГ Легас щодо зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. шляхом видання відповідного розпорядження укласти з ФГ Легас на строк не менше 7 років договори оренди 5 земельних ділянок загальною площею 47,35 га у вигляді ріллі, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв) знаходяться на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області за межами населених пунктів та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» , колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією у межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України у пункті 4.5 Рішення від 05.10.2005 №6-рп/2005 зазначив, що розглядаючи положення частини четвертої статті 5 Конституції України "ніхто не може узурпувати державну владу" у системному зв`язку з положеннями частин другої, третьої цієї статті, іншими положеннями Основного Закону України, [Суд] дійшов висновку, що узурпація державної влади означає неконституційне або незаконне її захоплення органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами чи їх об`єднаннями тощо.
Гарантією недопущення узурпації державної влади є, зокрема, закріплені Конституцією України принципи здійснення державної влади на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (частина перша статті 6) та положення, згідно з яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
Зміст наведених правових норм і Рішення Конституційного Суду України у їх системному зв`язку дає підстави для висновку, що виключно визначеним законом органом (посадовою особою) і жодним іншим органом або посадовою особою не можуть здійснюватися повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вказаного органу, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади.
У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі Hasan and Chaush v.Bulgaria № 30985/96).
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийнятою 11.03.1980 державами-членами стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не слід ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями, вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Як зазначено вище, Військово-цивільною адміністрацією сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області здійснюються повноваження, у тому числі і щодо передачі земель сільськогосподарського призначення в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідного органу місцевого самоврядування.
І втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань господарського судочинства; суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами статті 5 Господарського процесуального кодексу України, якою врегульовано, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, та не вправі підміняти собою держані органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. видати відповідне розпорядження та укласти з ФГ «Легас» на строк не менше 7 років договори оренди 5 земельних ділянок загальною площею 47,35 га у вигляді ріллі, які відповідно до Проекту організації території земельних ділянок (паїв) знаходяться на території Троїцької сільської ради Попаснянського району Луганської області за межами населених пунктів та відносяться до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок колишнього КСП «Попаснянський» , оскільки їх задоволення виходить за межі повноважень, якими законодавець наділив суд.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ФГ Легас підлягає частковому задоволенню; рішення Господарського суду Лугаської області від 14.09.2020 у справі №913/83/20 слід скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Легас до Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог. Визнати протиправним та скасувати розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік. У решті рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 у справі №913/83/20 слід залишити без змін.
Крім того, ФГ Легас у позовній заяві просить стягнути з відповідача усі понесені ним у справі судові витрати.
Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п.12 ч. 3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст.16 ГПК України).
За приписами ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ч. 1, п.п.1,4 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У розумінні положень ч. 5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч.3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"); за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України; як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 та від 07.09.2020 №910/4201/19.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З наданого позивачем договору про надання правової допомоги від 27.01.2020 №05-01/20, укладеного між ФГ Легас (клієнтом) та ОСОБА_1 (адвокатом), вбачається, що адвокат зобов`язався надавати необхідну правничу допомогу клієнту та здійснювати представництво клієнта, що вказане в цьому договорі, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору (а.с.49,50).
Безпосередній зміст правничої допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, під час строку дії цього договору здійснити надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, представництво інтересів клієнта в господарському суді, в тому числі й в судах апеляційної та касаційної інстанцій, у справі щодо оскарження розпорядження від 29.11.2019 №106 керівника військово-цивільної адміністрації сіл Троїцького та Новозванівка Попаснянського району Луганської області.
За надання адвокатом правничої допомоги за цим договором, що вказана в пункті 1 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору в розмірі та на умовах, визначених в додатку до цього договору (пункт 1 договору).
Договір підписаний представником клієнта та адвокатом Закопайло В.А.
Умовами п.2 додатку від 27.01.2020 №1 до договору про надання правової допомоги №05-01/20 сторонами узгоджена вартість послуг у сумі 5000,00грн, а саме:
- зустріч та усна консультація клієнта для з`ясування обставин справи - 200,00грн;
- правовий аналіз наданих клієнтом документів - 600,00грн;
- складання позовної заяви до Господарського суду Луганської області щодо оскарження розпорядження від 29.11.2019 №106 керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області - 4000,00грн;
- підготовка додатків до позовної заяви - 200,00грн (а.с. 51).
Також позивачем в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката надані акт здачі-приймання наданих послуг від 28.01.2020 №1, рахунок-фактуру від 28.01.2020 №2 на суму 5000,00 грн, платіжне доручення від 28.01.2020 №272 на суму 5000,00 грн (а.с. 52-54).
Отже, зважаючи на понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00грн, що підтверджено належними доказами, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з їх неспівмірністю, суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів статті 129 ГПК України дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00грн пропорційно розміру задоволених вимог. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, п.2 ч.1 ст.275, п.4. ч.1 ст.277, ст.ст. 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фермерського господарства Легас задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 у справі №913/83/20 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Фермерського господарства Легас до Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження керівника Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області Шевченко М.А. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок» від 29.11.2019 № 106 у частині визначення строку дії договорів оренди земельних ділянок строком на один рік.
3.В решті рішення Господарського суду Луганської області від 14.09.2020 у справі №913/83/20 залишити без змін.
4.Стягнути з Військово-цивільної адміністрації сіл Троїцьке та Новозванівка Попаснянського району Луганської області (93354, Луганська область, Попаснянський район, село Троїцьке, пров. Оборонної, 1; код ЄДРПОУ 39805974) на користь Фермерського господарства Легас (93354, Луганська обл., Попаснянський р-н, село Троїцьке, вул. Соборна, 27; код ЄДРПОУ 31791420) 2500,00грн витрат на професійну правничу допомогу, 2102,00грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви, 3153,00грн витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Доручити Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 21.01.2021.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Т.Д. Геза
Суддя Л.М. Здоровко
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2021 |
Оприлюднено | 21.01.2021 |
Номер документу | 94286158 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Бородіна Лариса Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні