Рішення

від 20.01.2021 по справі 4/163-б-10 (924/1052/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"20" січня 2021 р. Справа № 4/163-Б-10 (924/1052/20)

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Дідику Р.Р., розглянувши матеріали

за позовом арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича, м. Хмельницький в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус", м. Волочиськ Хмельницької області

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України", с. Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 275 000,00 грн.

в межах справи

за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький Хмельницької області

до колективного малого підприємства "Бахус", м. Волочиськ Хмельницької області

про визнання банкрутом

Представники сторін:

від позивача: Ярош В.Ю. - арбітражний керуючий - ліквідатор КМП "Бахус";

від відповідача: не з`явились;

від кредиторів: Нетребко О.М. - представник ГУ ДПС у Хмельницькій області згідно витягу з ЄДР.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Ухвалою господарського суду від 24.12.2010 р. порушено провадження у справі №4/163-Б-10.

Постановою суду області від 04.03.2011 р. у справі №4/163-Б-10 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру КМП "Бахус", ліквідатором призначено арбітражного керуючого Івахова Р.В. Ліквідатора зобов`язано провести ліквідаційну процедуру, скласти ліквідаційний баланс та подати його разом із звітом господарському суду для затвердження.

Ухвалою суду від 23.09.2014р. звільнено арбітражного керуючого Івахова Р.В. від виконання його обов`язків ліквідатора КМП "Бахус" і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Яроша В.Ю.

Ухвалами суду області строк ліквідаційної процедури КМП "Бахус" було продовжено.

21.09.2020 року на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ліквідатора - арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича, м.Хмельницький в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус", м.Волочиськ до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України", с.Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення відшкодування вартості безпідставно отриманого майна у розмірі 403 306,00грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020р. позовну заяву арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича, м.Хмельницький в інтересах Колективного малого підприємства "Бахус", м.Волочиськ Хмельницької області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України", с.Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 275 000,00 грн. прийнято до розгляду в межах справи №4/163-Б-10 про банкрутство КМП "Бахус" та призначено до розгляду.

Представник позивача під час судових розглядів спору наполягає на задоволенні позовних вимог, вважає їх підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами. Посилається на те, що рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 року у справі №924/1912/15 за позовом ФОП Прокопчука В.А. до ДП ДГ "Шарівка" про стягнення 183179,42 грн. було встановлено, що 06.06.2011 року Колективним малим підприємством "Бахус" згідно накладної №91 від 06.06.2011 року передано, а представником ДП ДГ "Шарівка", за довіреністю серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року на ім`я Гуцалюк Марії Василівни, прийнято товар на загальну суму 112720,00 грн.: "Раундап" у кількості 2000л. вартістю 56 грн. за 1 літр, а всього на суму 112000,00 грн.; "Тренд" у кількості 15 л. вартістю 48 грн. за 1 літр, всього на суму 720 грн. Оскільки із зазначених документів, на думку позивача, неможливо встановити підставу передачі вказаного майна, така передача відбулась без достатньої правової підстави. Посилаючись на вимоги ст.1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 275000,00грн. вартості безпідставно отриманого майна станом на дату подачі позовної заяви.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, своїми процесуальними правами не скористався, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки та неподання відзиву на позов суд не повідомив. При цьому був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи по суті. Ухвали суду направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони мають право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Судом також враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними права.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Судом враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.

В судовому засіданні представник кредитора - ГУ ДПС у Хмельницькій області, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 року у справі №924/1912/15 відмовлено у позові ФОП Прокопчука В.А. до державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, с.Шарівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 183179,42 грн. Рішенням визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року, укладений між колективним малим підприємством "Бахус" та приватним підприємцем Прокопчуком В.А.

Зокрема у рішенні зазначено: "Колективним малим підприємством "Бахус" відпущено, а представником ДП ДГ "Шарівка" по довіреності серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року Гуцалюком М.В. прийнято згідно накладної №91 від 06.06.2011 року товар на загальну суму 112 720,00 грн. Накладна №91 від 06.06.2011 року підписана представниками КМП "Бахус" та ДП ДГ "Шарівка" та скріплена їхніми печатками.

Як вбачається із акті звірки взаєморозрахунків між ДП ДГ "Шарівка" та КМП "Бахус", заборгованість ДП ДГ "Шарівка" перед ПП Прокопчук В.А. станом на 01.03.2013 року складає 90 712,00 грн. Акт підписано директором та головним бухгалтером ДП ДГ "Шарівка" та скріплено печатками останнього та КПМ "Бахус".

Між колективним малим підприємством "Бахус" в особі директора Ваняна Едуарда Захаровича (первісний кредитор) та приватним підприємцем Прокопчуком Василем Адамовичем (новий кредитор) 10.01.2013 року укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір), у п. 1.1 якого передбачено, що первісний кредитор передає новому кредиторові, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, за відпущені боржнику - ДП ДГ "Шарівка" ХДСГДС ІКСГП НААН товар згідно з видатковою накладною від 06.06.2011 року №91 вартістю 112 720,00 грн.

Новий кредитор, як передбачено у п.1.2. договору, одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язання. Строк оплати заборгованості за первісним договором не встановлений і новий кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (п.1.3. договору).

Згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор має право вимагати у боржника заборгованість за товар у розмірі 90 712,00 грн. (п. 2.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п.5.1. договору).

Договір про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року підписаний фізичною особою-підприємцем Прокопчук Василем Адамовичем та директором КМП "Бахус" Ванян Е.З., а також скріплений їхніми печатками.

Матеріали справи містять адресовану відповідачу від ФОП Прокопчук В.А. вимогу від 01.03.2013 року про виконання зобов`язання, у якій позивач просить ДП ДГ "Шарівка" у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги перерахувати на вказаний рахунок 90 712,00 грн. боргу згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року, що виник на підставі видаткової накладної №91 від 06.06.2011 року. Згідно відмітки на вказаній вимозі, вона отримана головним бухгалтером Н.П. Трачук.

Як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків та узгодження зобов`язань від 01.12.2015 року, кредиторська заборгованість державного підприємства „Дослідне господарство "Шарівка" на користь ФОП Прокопчука В.А. становить 105 112,50 грн., з яких згідно акта приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2015 року 14 000,00 грн. та згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2015 року - 90 712,00 грн. Акт звірки підписано ФОП Прокопчуком В.А. та директором ДПДГ "Шарівка", а також скріплено печатками сторін".

Ліквідатор КМП „Бахус» - арбітражний керуючий Ярош В.Ю. 27.09.2017р. (згідно поштового повідомлення №2900510066900) надіслав ДП „Дослідне господарство "Шарівка" вимогу №4/163-Б-10-30 про повернення безпідставно отриманого майна, згідно якого вимагав повернути безпідставно отримане згідно накладної №91 від 06.06.2011р. майно або відшкодувати його вартість у розмірі 403 180,00грн.

Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч.1 ст.173, ст.174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати крім іншого з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

У відповідності до статтей 202, 295 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За статтею 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 218 Цивільного кодексу України визначено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

У відповідності до статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Посилаючись на встановлені рішенням господарського суду у справі №924/1912/15 обставини та вимоги статті 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 275 000 грн. відшкодування вартості безпідставно отриманого майна.

Проте, як вбачається і матеріалів справи, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, що підтверджується накладною №91 від 06.06.2011 року, якою визначено предмет товару та його ціну. Строк виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу, відповідності до статті 692 Цивільного кодексу України - після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У рішенні господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 року у справі №924/1912/15 встановлено, що Колективним малим підприємством "Бахус" відпущено, а представником ДП ДГ "Шарівка" по довіреності серії ЯНО №480527 від 06.06.2011 року ОСОБА_1 прийнято згідно накладної №91 від 06.06.2011 року товар на загальну суму 112 720,00 грн. Накладна №91 від 06.06.2011 року підписана представниками КМП "Бахус" та ДП ДГ "Шарівка" та скріплена їхніми печатками.

Судом також встановлено, що заборгованість ДП ДГ "Шарівка" перед ПП Прокопчук В.А. станом на 01.03.2013 року складає 90 712,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між ДП ДГ "Шарівка" та КМП "Бахус".

Крім зазначеного, у рішенні встановлено, що заборгованість відповідача перед КМП "Бахус" у сумі 90712,00 грн. підтверджується також договором про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року, у п. 2.1. якого зазначено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор має право вимагати у боржника заборгованість за товар у розмірі 90 712,00 грн., вимогою від 01.03.2013 року про виконання зобов`язання, у якій позивач просить ДП ДГ "Шарівка" у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги перерахувати на вказаний рахунок 90 712,00 грн. боргу згідно договору про відступлення права вимоги від 10.01.2013 року, що виник на підставі видаткової накладної №91 від 06.06.2011 року.

Дії керівництва КМП "Бахус" та ДП ДГ "Шарівка" щодо укладення угоди про відступлення права вимоги є доказами, що схвалюють дану господарську операцію.

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

В силу положень ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача, стосовно застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, судом не приймаються до уваги, оскільки товар за накладною №91 від 06.06.2011 року було отримано на підставі договору купівлі-продажу та сторонами, у відповідності до ст.180 Господарського кодексу України, визначено усі істотні умови даного договору. Наявність іншого господарського договору матеріалами справи не підтверджено. Доводи позивача про те, що майно було передано безпідставно спростовуються матеріалами справи та не відображені у самій накладній №91 від 06.06.2011 року.

Факт отримання товару уповноваженим представником відповідача підтверджується рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.02.2016 року у справі №924/1912/15, що набрало законної сили, та на основі якого (ст.75 ГПК України), позивач сам обґрунтовує свої вимоги.

Інші доводи позивача судом не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та викладеними судом висновками.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 90 712,00 грн. У решті суми позовних вимог належить відмовити.

Витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" (32132, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Шарівка; ідентифікаційний код 00729770) на користь Колективного малого підприємства "Бахус" (31200, Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, буд.7, ідентифікаційний код 23832430) 90 712,00грн. (дев`яносто тисяч сімсот дванадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 1 360,84грн. (одну тисячу триста шістдесят гривень 84 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.01.2021р.

Суддя С.І. Крамар

Віддрук. 7 прим. (надісл. всім):

1-до справи

2- арбітражному керуючому Ярошу В.Ю. м.Хмельницький, вул..Гагаріна, 5, к.333 (реком. з повідом.);

3 - ГУ ДПС у Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17)реком.;

4- ТОВ „Агро-Альянссервіс» (с.Долинське Ананьївского району Одеської області) (реком.);

5 - ПАТ КБ „Надра» (м. Хмельницький, вул. Свободи, 79) (реком.);

6 - боржнику - КМП „Бахус» (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Косовського),

7 - ДП "Дослідне господарство "Шарівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України" (32132, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, с. Шарівка) (реком. з повідом.).