Постанова

від 19.01.2021 по справі 910/12212/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/12212/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача-1 - не з`явився,

відповідача-1 - Клян А.Ф., Манойленко К.В.,

відповідача-2 - Шевченко О.Б. ,

скаржника - Ярчак І.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Дикунська С.Я., Михальська Ю.Б., Пашкіна С.А.

від 07.09.2020

за позовом Громадської організації "Комітет захисту прав людини"

до Державної судової адміністрації України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит"

про визнання результатів процедури закупівлі недійсними та визнання недійсним договору.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Громадська організація "Комітет захисту прав людини" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної судової адміністрації України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" про: визнання недійсними результатів процедури закупівлі, проведеної 11.05.2016 Державною судовою адміністрацією України, в галузі "Комп`ютери та оргтехніка, програмне забезпечення", а саме: код предмету закупівлі - 26.40.3, код предмету закупівлі згідно з ЄЗС - 42961000-0, предмет з класифікатору - апаратура для записування та відтворювання звуку й зображення (програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового засідання (судового процесу)), у кількості 620 одиниць; визнання недійсним договору від 02.06.2016 № 37-16 про закупівлю апаратури для записування та відтворювання звуку і зображення за кодом ДК 016:2010-26.40.3 (системи керування та контролю - за ДК 021:2015-42961000-0 (програмно-апаратний комплекс: технічний засіб фіксування судового засідання (судового процесу)) в кількості 620 одиниць за ціною 30 420 000,00 грн (з податком на додану вартість), укладеного між Державною судовою адміністрацією України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит", та застосування правових наслідків недійсності правочину.

2. Хід розгляду справи

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі №910/12212/18 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у даній справі, Національне антикорупційне бюро України, як особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції, звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у даній справі шляхом виключення висновків щодо відсутності підстав для визнання недійсними результатів процедури закупівлі, проведеної 11.05.2016 Державною судовою адміністрацією України та договору від 02.06.2016 № 37-16 про закупівлю апаратури для записування та відтворення звуку і зображення, а в іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/12212/18 та призначено справу до розгляду.

3. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у справі № 910/12212/18.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції у даній справі питання про права, інтереси та (або) обов`язки безпосередньо скаржника не вирішувалося, тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020, Національне антикорупційне бюро України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуваний судовий акт у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що:

- детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке стосується тієї ж самої процедури закупівлі, яка є предметом розгляду у даній справі, тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання недійсними результатів спірної процедури закупівлі ніяким чином не можуть бути заходом зі збирання доказів чи інформації правоохоронним органом та не впливають на права та обов`язки Національного антикорупційного бюро України;

- оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме, приписів статей 7, 13-15, 236 Господарського процесуального кодексу України.

6. Доводи інших учасників справи

Державна судова адміністрація України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" подали відзиви на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

Державна судова адміністрація України подала відзив на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

14.01.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" надійшов відзив на касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм процесуального права.

При цьому, у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" виклало клопотання про поновлення строку, встановленого судом для подання відзиву, яке мотивовано тим, що ним не було отримано ухвалу Верховного Суду від 23.12.2020 про відкриття касаційного провадження.

Колегія суддів, розглянувши наведене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит", з урахуванням викладених у ньому доводів, дійшла висновку про наявність підстав для продовження Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Кит" строку для подання відзиву, оскільки статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що поновлюється пропущений процесуальний строк, встановлений законом, в той час як встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

8. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Таким чином, положеннями господарського процесуального законодавства визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

У контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної скарги.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19.

Судом апеляційної інстанції у даній справі встановлено, що Національне антикорупційне бюро України не є учасником у даній справі, а рішенням Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у даній справі № 910/12212/18 не було вирішено питання про його права, інтереси та/або обов`язки і таке судове рішення першої інстанції не зачіпає безпосередньо права та обов`язки скаржника.

З врахуванням викладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, для закриття апеляційного провадження у даній справі за апеляційною скаргою Національного антикорупційного бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 у даній справі, оскільки таким судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки згаданої особи не вирішувалися.

Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі на підтвердження своїх аргументів про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки, скаржник не є учасником спірних правовідносин та рішення суду першої інстанції не містить жодних суджень про права, інтереси та (або) обов`язки Національного антикорупційного бюро України.

Крім того, враховуючи положення Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України", зокрема, приписи статей 4, 16, 17 цього Закону, рішення суду першої інстанції у даній справі не породжує, не змінює, не припиняє прав та обов`язків Національного антикорупційного бюро України чи його співробітників у певному кримінальному провадженні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарським судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

10. Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Національного антикорупційного бюро України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 910/12212/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.М. Губенко

Судді О.А. Кролевець

В.І. Студенець