Ухвала

від 20.01.2021 по справі 120/7958/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

20 січня 2021 р. Справа № 120/7958/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" (надалі - СТОВ "Дніпро") до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

18 січня 2021 року представником СТОВ "Дніпро" подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким є постанова Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення штрафу, до набрання судовим рішенням законної сили.

Подана заява обґрунтована тим, що 24 листопада 2020 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області на підставі акта інспекційного відвідування від 20 жовтня 2020 року №13436/1572/ПД/АВ прийнято постанову №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС, якою на СТОВ "Дніпро" накладено штраф в сумі 700000 гривень за порушення статті 265 Кодексу законів про працю України. Заявник стверджує, що під час інспекційного відвідування мали місце численні процедурні порушення, серед яких такі: інспекційне відвідування здійснювалося на підставі анонімної заяви; мало місце перевищення строку проведення інспекційного відвідування; під час інспекційного відвідування не враховано документи, які підтверджують факт сплати єдиного внеску за договорами цивільно-правового характеру. Вказані порушення під час інспекційного відвідування вказують на протиправність постанови, що оскаржується. Крім того, у заяві йдеться про те, що постанова №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС є виконавчим документом в розумінні Закону України "Про виконавче провадження", на підставі якого 12 січня 2021 року головним державним виконавцем Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанову про стягнення з боржника СТОВ "Дніпро" виконавчого збору. Також постановою головного державного виконавця Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14 січня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках СТОВ "Дніпро". Заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову у запропонований ним спосіб призведе до зупинення функціонування товариства, звільнення більшої частини працівників. За наведених обставин представник СТОВ "Дніпро" вважає, що наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення штрафу до набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеної норми суд вирішив розгляд заяви про забезпечення позову здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника СТОВ "Дніпро" про забезпечення позову, суд зважає на таке.

Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.

Так, частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

В свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. Такі підстави є самостійними та не залежать одна від одної.

Водночас, звертаючись до суду із заявою щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати підстави звернення із такою заявою, а також надати відповідні докази в підтвердження наведених у заяві аргументів.

Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до значно більших ускладнень, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відтак, під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Слід наголосити на тому, що при вирішенні питання про забезпечення позову особливого дослідження потребують підстави забезпечення позову, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є підтвердження тих обставин, на які посилається заявник, шляхом надання доказів.

В ході розгляду поданої представником СТОВ "Дніпро" заяви суд встановив, що на підставі акта інспекційного відвідування від 20 жовтня 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ заступником начальника Управління Держпраці у Вінницькій області 24 листопада 2020 року прийнято постанову №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС, якою на СТОВ "Дніпро" накладено штраф у розмірі 700000 гривень.

Частиною 9 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Пунктом 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, визначено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Відтак, постанова Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення на товариство штрафу є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо виконання такого виконавчого документа.

12 січня 2021 року головним державним виконавцем Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення з боржника СТОВ "Дніпро" виконавчого збору в розмірі 70000 гривень.

Іншою постановою головного державного виконавця Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14 січня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках СТОВ "Дніпро", які відкриті у акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Авваль".

Відтак, органом державної виконавчої служби вчиняються дії щодо примусового виконання постанови Управління Держпраці у Вінницькій області №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС.

Таким чином, оскільки постанова Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення на СТОВ "Дніпро" оскаржується останнім в судовому порядку, а подання позовної заяви не зупиняє її дію та не є перешкодою для її подальшого виконання, тому суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого документа може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову.

З огляду на викладене слід дійти висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, яким є постанова Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення штрафу.

При цьому, в силу вимог пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відтак, вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення штрафу унеможливить подальше вчинення виконавчих дій.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" про забезпечення позову задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Вінницькій області від 24 листопада 2020 року №ВН13436/1572/ПД/АВ-ФС про накладення на сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро" штрафу в розмірі 700000 гривень.

Копію ухвали негайно надіслати сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро" та Погребищенському районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович